Библия - Обещанное Восстановление

Овдiй

Розділ 1

1 Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!

2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.

3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?

4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!

5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?

6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!

7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!

8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?

9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.

10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.

11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!

12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.

13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!

14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!

15 Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!

16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.

17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.

18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.

19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.

20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.

21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!

Книга пророка Авдия

Глава 1

1 Видение Авдии. Так говорит Господь Иегова о Едоме; слышим известие от Иеговы; вестник послан по народам: `вставайте, пойдем против него войною!`

2 Се, Я сделал тебя маловажным среди народов; ты весьма ничтожен.

3 Но гордость сердца твоего обольстила тебя. О! поселившийся на утесах скал, живущий на высоте, говорящий в сердце своем: `кто низринет меня на землю?`

4 Хотя бы ты возлетел, как орел, и хотя бы среди звезд поставил гнездо свое, и оттуда низрину тебя, говорит Иегова.

5 Не воры ли приходили к тебе? не ночные ли грабители? О! как ты разорен! но они украли бы сколько им надобно; если бы обиратели винограда приходили к тебе, то и они оставили бы недобранное.

6 О! как обобран Исав! обысканы сокровищницы его.

7 До границы провожают тебя все союзники твои, обольстили тебя, одолели тебя друзья твои; ядущие хлеб твой устроили ковы против тебя. Нет у него рассудка.

8 В тот день, говорит Иегова, отниму мудрецов у Едома и рассудок у жителей горы Исавовой.

9 И оробеют храбрецы твои, Феман, чтобы погибли мужи горы Исавовой на побоище.

10 За обиду брата твоего, Иакова, стыд покроет тебя; и погибнешь навек.

11 В тот день, когда стоял ты вблизи, в тот день, когда чужие вели в плен силу его и иноземцы вошли во врата его, и бросали жребий о Иерусалиме; и ты был как один из них!

12 Не надлежало бы тебе смотреть на несчастный день брата твоего, на день его странного опустошения; и не надлежало бы радоваться о сынах Иуды в день погибели их, не надлежало бы разевать рта своего в день скорби.

13 Не надлежало бы входить во врата народа Моего в день несчастия их; не надлежало бы смотреть и тебе на бедствие его в день горести его; и не надлежало бы простирать рук на имение его в день гибели его.

14 Не надлежало бы также стоять на распутьях, чтобы рубить бегущих его, и не надлежало бы выдавать спасшихся его в день бедствия.

15 Ибо близок день Иеговы, грядущий на все народы. Как ты поступал, так поступлено будет с тобою; злодеяние твое обратится на твою голову.

16 Ибо как вы пили на святой горе Моей, так все народы будут пить непрестанно; и выпьют, и проглотят, и будут как бы их не было.

17 А на горе Сионе будет уцелевшее, и будет оно святынею; и наследует дом Иакова свои наследия.

18 Тогда дом Иакова будет огнем, дом Иосифа пламенем, а дом Исавов соломою; и сожгут их, и истребят их, и не будет уцелевшего в доме Исава: ибо Иегова говорит.

19 И овладеют южные горою Исава; и жители низменности Филистимлянами; и займут поле Ефремове и поле Самарийское, а Вениамин - Галаадские земли.

20 И сие переселенное сонмище сынов Израилевых займет земли хананеев до Сарепты; и переселенные иерусалимляне, которые в Сефараде, займут города южные.

21 И взойдут на гору Сион победители, чтобы судить гору Исавову; и будет царство Иеговы.

Овдiй Розділ 1	Книга пророка Авдия Глава 1
1 Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!	1 Видение Авдии. Так говорит Господь Иегова о Едоме; слышим известие от Иеговы; вестник послан по народам: `вставайте, пойдем против него войною!`
2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.	2 Се, Я сделал тебя маловажным среди народов; ты весьма ничтожен.
3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?	3 Но гордость сердца твоего обольстила тебя. О! поселившийся на утесах скал, живущий на высоте, говорящий в сердце своем: `кто низринет меня на землю?`
4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!	4 Хотя бы ты возлетел, как орел, и хотя бы среди звезд поставил гнездо свое, и оттуда низрину тебя, говорит Иегова.
5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?	5 Не воры ли приходили к тебе? не ночные ли грабители? О! как ты разорен! но они украли бы сколько им надобно; если бы обиратели винограда приходили к тебе, то и они оставили бы недобранное.
6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!	6 О! как обобран Исав! обысканы сокровищницы его.
7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!	7 До границы провожают тебя все союзники твои, обольстили тебя, одолели тебя друзья твои; ядущие хлеб твой устроили ковы против тебя. Нет у него рассудка.
8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?	8 В тот день, говорит Иегова, отниму мудрецов у Едома и рассудок у жителей горы Исавовой.
9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.	9 И оробеют храбрецы твои, Феман, чтобы погибли мужи горы Исавовой на побоище.
10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.	10 За обиду брата твоего, Иакова, стыд покроет тебя; и погибнешь навек.
11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!	11 В тот день, когда стоял ты вблизи, в тот день, когда чужие вели в плен силу его и иноземцы вошли во врата его, и бросали жребий о Иерусалиме; и ты был как один из них!
12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.	12 Не надлежало бы тебе смотреть на несчастный день брата твоего, на день его странного опустошения; и не надлежало бы радоваться о сынах Иуды в день погибели их, не надлежало бы разевать рта своего в день скорби.
13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!	13 Не надлежало бы входить во врата народа Моего в день несчастия их; не надлежало бы смотреть и тебе на бедствие его в день горести его; и не надлежало бы простирать рук на имение его в день гибели его.
14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!	14 Не надлежало бы также стоять на распутьях, чтобы рубить бегущих его, и не надлежало бы выдавать спасшихся его в день бедствия.
15 Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!	15 Ибо близок день Иеговы, грядущий на все народы. Как ты поступал, так поступлено будет с тобою; злодеяние твое обратится на твою голову.
16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.	16 Ибо как вы пили на святой горе Моей, так все народы будут пить непрестанно; и выпьют, и проглотят, и будут как бы их не было.
17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.	17 А на горе Сионе будет уцелевшее, и будет оно святынею; и наследует дом Иакова свои наследия.
18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.	18 Тогда дом Иакова будет огнем, дом Иосифа пламенем, а дом Исавов соломою; и сожгут их, и истребят их, и не будет уцелевшего в доме Исава: ибо Иегова говорит.
19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.	19 И овладеют южные горою Исава; и жители низменности Филистимлянами; и займут поле Ефремове и поле Самарийское, а Вениамин - Галаадские земли.
20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.	20 И сие переселенное сонмище сынов Израилевых займет земли хананеев до Сарепты; и переселенные иерусалимляне, которые в Сефараде, займут города южные.
21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!	21 И взойдут на гору Сион победители, чтобы судить гору Исавову; и будет царство Иеговы.

Старий
завіт

Новий
завіт

Овдiй

Розділ 1

Книга пророка Авдия

Глава 1

Овдiй

Розділ 1

Книга пророка Авдия

Глава 1

Старий завіт

Новий завіт

Овдiй

Розділ 1

Книга пророка Авдия

Глава 1

Овдiй

Розділ 1

Книга пророка Авдия

Глава 1

Старий
завіт

Новий
завіт