Библия - Обещанное Восстановление

До римлян

Розділ 1

1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,

2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —

7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,

10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

16 Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.

18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,

19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,

21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.

22 Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,

23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.

24 Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.

26 Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.

27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.

28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.

29 Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,

30 обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,

31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.

32 Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

Послание к римлянам

Глава 1

1 Павел, раб Христа Иисуса, призванный апостол, избранный для Евангелия Божия,

2 которое Он прежде обещал чрез Своих пророков в Святых Писаниях:

3 о Сыне Своем, родившемся от семени Давидова по плоти,

4 поставленном Сыном Божиим в силе, по духу святости, в воскресении из мёртвых, об Иисусе Христе, Господе нашем,

5 чрез Которого мы получили благодать и апостольство, к послушанию веры ради имени Его во всех языческих народах,

6 к которым принадлежите и вы, званые Иисуса Христа,

7 всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым, — благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

8 Прежде всего благодарю Бога моего чрез Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всём мире.

9 Ибо свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в Евангелии Сына Его, как я непрестанно вспоминаю вас,

10 всегда в молитвах моих прося, чтобы волею Божией был наконец управлен мой путь к вам.

11 Ибо я жажду увидеть вас, чтобы уделить вам некоторое дарование духовное для утверждения вашего,

12 то есть утешиться, вместе с вами, общей верою, вашею и моею.

13 Я не хочу, чтобы вы оставались в неведении, братья, что я много раз намеревался придти к вам — но я встречал препятствия до сих пор, — чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих языческих народов.

14 Должник я как Еллинам, так и варварам, как мудрым, так и несмысленным.

15 Таким образом, что касается меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.

16 Ибо я не стыжусь Евангелия, потому что оно есть сила Божия ко спасению каждому верующему: как Иудею, первому, так и Еллину.

17 Ибо праведность Божия в нем открывается от веры в веру, как написано: праведный верою жив будет.

18 Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду людей, держащих истину в плену у неправды,

19 так как то, что можно знать о Боге, явно для них, ибо Бог им явил.

20 Ибо то, что незримо в Нем, созерцается от создания мира чрез размышление над творениями: и вечная Его сила и Божество, так что нет у них извинения,

21 потому что познав Бога, они Его, как Бога, не прославили и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце.

22 Называя себя мудрыми, они обезумели

23 и изменили славу нетленного Бога в подобие образа тленного человека, и птиц, и четвероногих и пресмыкающихся.

24 Поэтому предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они бесчестили свои тела:

25 они заменили истину Божию ложью и поклоняются и служат твари, вместо Творца, Который благословен вовеки, аминь.

26 Поэтому предал их Бог страстям бесчестным: ибо и женщины их заменили естественные сношения противоестественными;

27 подобным же образом и мужчины, оставив естественные сношения с женщиной, разгораются в вожделении своем друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за свое заблуждение.

28 И поскольку они не рассудили иметь познание Бога, предал их Бог безрассудному уму делать недолжное:

29 исполнены они всякой неправды, лукавства, любостяжания, злобы; полны зависти, убийства, ссор, коварства, злонравия, наговоров;

30 они клеветники, богоненавистники, обидчики, высокомерны, хвастливы, изобретательны на зло, родителям непокорны,

31 несмысленны, вероломны, нелюбовны, немилосердны.

32 Они, познав суд Божий, что делающие таковое достойны смерти, не только то творят, но и делающих одобряют.

До римлян Розділ 1	Послание к римлянам Глава 1
1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,	1 Павел, раб Христа Иисуса, призванный апостол, избранный для Евангелия Божия,
2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,	2 которое Он прежде обещал чрез Своих пророков в Святых Писаниях:
3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,	3 о Сыне Своем, родившемся от семени Давидова по плоти,
4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,	4 поставленном Сыном Божиим в силе, по духу святости, в воскресении из мёртвых, об Иисусе Христе, Господе нашем,
5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,	5 чрез Которого мы получили благодать и апостольство, к послушанию веры ради имени Его во всех языческих народах,
6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —	6 к которым принадлежите и вы, званые Иисуса Христа,
7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!	7 всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым, — благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.
8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.	8 Прежде всего благодарю Бога моего чрез Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всём мире.
9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,	9 Ибо свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в Евангелии Сына Его, как я непрестанно вспоминаю вас,
10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.	10 всегда в молитвах моих прося, чтобы волею Божией был наконец управлен мой путь к вам.
11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,	11 Ибо я жажду увидеть вас, чтобы уделить вам некоторое дарование духовное для утверждения вашего,
12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.	12 то есть утешиться, вместе с вами, общей верою, вашею и моею.
13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.	13 Я не хочу, чтобы вы оставались в неведении, братья, что я много раз намеревался придти к вам — но я встречал препятствия до сих пор, — чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих языческих народов.
14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.	14 Должник я как Еллинам, так и варварам, как мудрым, так и несмысленным.
15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.	15 Таким образом, что касается меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.
16 Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.	16 Ибо я не стыжусь Евангелия, потому что оно есть сила Божия ко спасению каждому верующему: как Иудею, первому, так и Еллину.
17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.	17 Ибо праведность Божия в нем открывается от веры в веру, как написано: праведный верою жив будет.
18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,	18 Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду людей, держащих истину в плену у неправды,
19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.	19 так как то, что можно знать о Боге, явно для них, ибо Бог им явил.
20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,	20 Ибо то, что незримо в Нем, созерцается от создания мира чрез размышление над творениями: и вечная Его сила и Божество, так что нет у них извинения,
21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.	21 потому что познав Бога, они Его, как Бога, не прославили и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце.
22 Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,	22 Называя себя мудрыми, они обезумели
23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.	23 и изменили славу нетленного Бога в подобие образа тленного человека, и птиц, и четвероногих и пресмыкающихся.
24 Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.	24 Поэтому предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они бесчестили свои тела:
25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.	25 они заменили истину Божию ложью и поклоняются и служат твари, вместо Творца, Который благословен вовеки, аминь.
26 Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.	26 Поэтому предал их Бог страстям бесчестным: ибо и женщины их заменили естественные сношения противоестественными;
27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.	27 подобным же образом и мужчины, оставив естественные сношения с женщиной, разгораются в вожделении своем друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за свое заблуждение.
28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.	28 И поскольку они не рассудили иметь познание Бога, предал их Бог безрассудному уму делать недолжное:
29 Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,	29 исполнены они всякой неправды, лукавства, любостяжания, злобы; полны зависти, убийства, ссор, коварства, злонравия, наговоров;
30 обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,	30 они клеветники, богоненавистники, обидчики, высокомерны, хвастливы, изобретательны на зло, родителям непокорны,
31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.	31 несмысленны, вероломны, нелюбовны, немилосердны.
32 Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.	32 Они, познав суд Божий, что делающие таковое достойны смерти, не только то творят, но и делающих одобряют.

Старий
завіт

Новий
завіт

До римлян

Розділ 1

Послание к римлянам

Глава 1

До римлян

Розділ 1

Послание к римлянам

Глава 1

Старий завіт

Новий завіт

До римлян

Розділ 1

Послание к римлянам

Глава 1

До римлян

Розділ 1

Послание к римлянам

Глава 1

Старий
завіт

Новий
завіт