Авакум

Розділ 1

1 Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.

2 Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш!

3 Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.

4 Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим.

5 Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане.

6 Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його.

7 Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його.

8 І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є.

9 Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́.

10 І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є!

11 Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́.

12 Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння!

13 Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе?

14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема.

15 Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє.

16 Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його!

17 Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости?

Книга пророка Аввакума

Глава 1

1 Бремя, которое видел Аввакум пророк.

2 Долго ли, о Иегова, буду я вопиять, и Ты не внемлешь? взываю к Тебе: `обида!` и не спасаешь?

3 Для чего даешь мне видеть беззаконие и смотреть на злодейство? так, грабительство и притеснение предо мною, и возникла вражда, и усилился раздор.

4 От того ослабел закон, и не является в чистоте правда. Поелику беззаконник берет верх над праведником, то и пойдет от того суд превратный.

5 Взгляните на народы, и посмотрите; чудитесь и ужасайтесь; ибо Я во дни ваши сделаю дело, которому вы не поверили бы, если бы вам рассказывали.

6 Ибо вот, Я воздвиг халдеев, народ свирепый и быстрый, который ходит по пространству земли, чтоб завладеть не своими селениями.

7 Страшен он и ужасен; от себя самого происходит у него суд и величие его.

8 А кони его быстрее барсов и прытче волков вечерних; и всадники его гордо сидят, и наездники его едут издалека, летят как орел, кидающийся на корм.

9 Весь он выступил для злодейства; лица их устремлены вперед; и набрал пленных как песку.

10 И издевается он над царями, и владыки в поругании у него; над всякою крепостью он смеется, осыплет землею, и возьмет ее.

11 Наконец дух его выступил из пределов, и перешел за черту, и буйствует; сие могущество свое считает богом своим.

12 Иегова, Боже мой! не Ты ли у нас издревле? Святый мой! мы не умрем. О Иегова! Ты, конечно, на суд воздвигнул его. Твердыня! Ты поставил его для наказания.

13 Чисты очи Твои, не им на злодейство взирать; и смотреть на беззаконие Ты не можешь. Для чего же Ты смотришь на сих преступников, молчишь, когда беззаконник пожирает того, кто праведнее его?

14 И оставляешь человеков как рыбу в море, как пресмыкающихся, у которых нет властителя.

15 Всех их он таскает удою, ловит их в сеть свою, и забирает их в мрежи свои; от того он радуется и веселится;

16 От того жертву приносит сети своей, и кадит мреже своей, потому что от них жирен участок его, и пища его сочна.

17 Для того ли выгружать ему сеть свою, и непрестанно бить народы без пощады?

Авакум

Розділ 1

Книга пророка Аввакума

Глава 1

1 Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.

1 Бремя, которое видел Аввакум пророк.

2 Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш!

2 Долго ли, о Иегова, буду я вопиять, и Ты не внемлешь? взываю к Тебе: `обида!` и не спасаешь?

3 Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.

3 Для чего даешь мне видеть беззаконие и смотреть на злодейство? так, грабительство и притеснение предо мною, и возникла вражда, и усилился раздор.

4 Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим.

4 От того ослабел закон, и не является в чистоте правда. Поелику беззаконник берет верх над праведником, то и пойдет от того суд превратный.

5 Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане.

5 Взгляните на народы, и посмотрите; чудитесь и ужасайтесь; ибо Я во дни ваши сделаю дело, которому вы не поверили бы, если бы вам рассказывали.

6 Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його.

6 Ибо вот, Я воздвиг халдеев, народ свирепый и быстрый, который ходит по пространству земли, чтоб завладеть не своими селениями.

7 Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його.

7 Страшен он и ужасен; от себя самого происходит у него суд и величие его.

8 І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є.

8 А кони его быстрее барсов и прытче волков вечерних; и всадники его гордо сидят, и наездники его едут издалека, летят как орел, кидающийся на корм.

9 Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́.

9 Весь он выступил для злодейства; лица их устремлены вперед; и набрал пленных как песку.

10 І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є!

10 И издевается он над царями, и владыки в поругании у него; над всякою крепостью он смеется, осыплет землею, и возьмет ее.

11 Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́.

11 Наконец дух его выступил из пределов, и перешел за черту, и буйствует; сие могущество свое считает богом своим.

12 Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння!

12 Иегова, Боже мой! не Ты ли у нас издревле? Святый мой! мы не умрем. О Иегова! Ты, конечно, на суд воздвигнул его. Твердыня! Ты поставил его для наказания.

13 Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе?

13 Чисты очи Твои, не им на злодейство взирать; и смотреть на беззаконие Ты не можешь. Для чего же Ты смотришь на сих преступников, молчишь, когда беззаконник пожирает того, кто праведнее его?

14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема.

14 И оставляешь человеков как рыбу в море, как пресмыкающихся, у которых нет властителя.

15 Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє.

15 Всех их он таскает удою, ловит их в сеть свою, и забирает их в мрежи свои; от того он радуется и веселится;

16 Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його!

16 От того жертву приносит сети своей, и кадит мреже своей, потому что от них жирен участок его, и пища его сочна.

17 Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости?

17 Для того ли выгружать ему сеть свою, и непрестанно бить народы без пощады?