ВихідРозділ 1 |
1 |
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, |
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, |
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. |
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. |
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. |
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. |
8 |
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! |
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. |
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. |
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. |
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. |
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. |
15 |
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. |
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. |
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ |
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. |
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. |
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. |
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ |
ИсходГлава 1 |
1 |
2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда; |
3 Иссахар, Завулон и Вениамин; |
4 Дан и Неффалим; Гад и Асир. |
5 Всех потомков Иакова было семьдесят. Иосиф уже был в Египте. |
6 |
7 но израильтяне были плодовиты; они сильно умножились и их стало так много, что они заполнили всю страну. |
8 |
9 Он сказал своему народу: |
10 Давайте поступим мудро, иначе их станет еще больше, и, если случится война, они присоединятся к нашим врагам, выступят против нас и покинут страну. |
11 |
12 Но чем больше их угнетали, тем больше их становилось и они расселялись так, что египтяне начали бояться израильтян |
13 и безжалостно принуждали их трудиться. |
14 Они сделали жизнь израильтян горькой, заставляя изготовлять кирпичи из глины, заниматься строительством, а также работать в поле. Израильтян безо всякой жалости заставляли делать всю эту тяжелую работу. |
15 Царь Египта сказал еврейским повитухам, которых звали Шифра и Пуа: |
16 |
17 |
18 Царь Египта вызвал повитух и спросил: |
19 |
20 |
21 За то, что повитухи боялись Бога, Он даровал им в награду семьи и детей. |
22 Тогда фараон приказал своему народу: |
ВихідРозділ 1 |
ИсходГлава 1 |
1 |
1 |
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, |
2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда; |
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, |
3 Иссахар, Завулон и Вениамин; |
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. |
4 Дан и Неффалим; Гад и Асир. |
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. |
5 Всех потомков Иакова было семьдесят. Иосиф уже был в Египте. |
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. |
6 |
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. |
7 но израильтяне были плодовиты; они сильно умножились и их стало так много, что они заполнили всю страну. |
8 |
8 |
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! |
9 Он сказал своему народу: |
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. |
10 Давайте поступим мудро, иначе их станет еще больше, и, если случится война, они присоединятся к нашим врагам, выступят против нас и покинут страну. |
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. |
11 |
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. |
12 Но чем больше их угнетали, тем больше их становилось и они расселялись так, что египтяне начали бояться израильтян |
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. |
13 и безжалостно принуждали их трудиться. |
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. |
14 Они сделали жизнь израильтян горькой, заставляя изготовлять кирпичи из глины, заниматься строительством, а также работать в поле. Израильтян безо всякой жалости заставляли делать всю эту тяжелую работу. |
15 |
15 Царь Египта сказал еврейским повитухам, которых звали Шифра и Пуа: |
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. |
16 |
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. |
17 |
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ |
18 Царь Египта вызвал повитух и спросил: |
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. |
19 |
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. |
20 |
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. |
21 За то, что повитухи боялись Бога, Он даровал им в награду семьи и детей. |
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ |
22 Тогда фараон приказал своему народу: |