Вихід

Розділ 1

1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,

3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,

4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.

5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.

6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.

7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.

8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.

9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!

10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,

16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.

17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“

19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.

20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.

21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

Исход

Глава 1

1 Вот имена сыновей Израиля (он же Иаков), которые пришли с ним в Египет, каждый со своей семьей:

2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда;

3 Иссахар, Завулон и Вениамин;

4 Дан и Неффалим; Гад и Асир.

5 Всех потомков Иакова было семьдесят. Иосиф уже был в Египте.

6 Иосиф, его братья и все то поколение умерло,

7 но израильтяне были плодовиты; они сильно умножились и их стало так много, что они заполнили всю страну.

8 Прошло время, и к власти в Египте пришел новый царь, который не знал про Иосифа.

9 Он сказал своему народу: — Смотрите, израильтяне становятся многочисленнее и сильнее нас.

10 Давайте поступим мудро, иначе их станет еще больше, и, если случится война, они присоединятся к нашим врагам, выступят против нас и покинут страну.

11 Египтяне поставили над израильтянами надсмотрщиков, чтобы изнурять их подневольным трудом, и те построили фараону Питом и Раамсес, города для хранения припасов.

12 Но чем больше их угнетали, тем больше их становилось и они расселялись так, что египтяне начали бояться израильтян

13 и безжалостно принуждали их трудиться.

14 Они сделали жизнь израильтян горькой, заставляя изготовлять кирпичи из глины, заниматься строительством, а также работать в поле. Израильтян безо всякой жалости заставляли делать всю эту тяжелую работу.

15 Царь Египта сказал еврейским повитухам, которых звали Шифра и Пуа:

16 — Когда вы будете принимать роды у еврейских женщин, то следите за ними на родильном стуле: если родится мальчик — убивайте его, а если девочка — оставляйте в живых.

17 Но повитухи боялись Бога и не исполняли приказ египетского царя. Они оставляли мальчиков в живых.

18 Царь Египта вызвал повитух и спросил: — Зачем вы это делаете? Зачем оставляете мальчиков в живых?

19 Повитухи ответили фараону: — Еврейские женщины — не такие, как египетские: они крепкие и рожают еще до прихода повитух.

20 За это Бог был милостив к повитухам, а народ продолжал увеличиваться и стал еще многочисленнее.

21 За то, что повитухи боялись Бога, Он даровал им в награду семьи и детей.

22 Тогда фараон приказал своему народу: — Каждого мальчика, который рождается у евреев, бросайте в реку Нил, а девочек оставляйте в живых.

Вихід

Розділ 1

Исход

Глава 1

1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

1 Вот имена сыновей Израиля (он же Иаков), которые пришли с ним в Египет, каждый со своей семьей:

2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,

2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда;

3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,

3 Иссахар, Завулон и Вениамин;

4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.

4 Дан и Неффалим; Гад и Асир.

5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.

5 Всех потомков Иакова было семьдесят. Иосиф уже был в Египте.

6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.

6 Иосиф, его братья и все то поколение умерло,

7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.

7 но израильтяне были плодовиты; они сильно умножились и их стало так много, что они заполнили всю страну.

8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.

8 Прошло время, и к власти в Египте пришел новый царь, который не знал про Иосифа.

9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!

9 Он сказал своему народу: — Смотрите, израильтяне становятся многочисленнее и сильнее нас.

10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

10 Давайте поступим мудро, иначе их станет еще больше, и, если случится война, они присоединятся к нашим врагам, выступят против нас и покинут страну.

11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

11 Египтяне поставили над израильтянами надсмотрщиков, чтобы изнурять их подневольным трудом, и те построили фараону Питом и Раамсес, города для хранения припасов.

12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

12 Но чем больше их угнетали, тем больше их становилось и они расселялись так, что египтяне начали бояться израильтян

13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

13 и безжалостно принуждали их трудиться.

14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

14 Они сделали жизнь израильтян горькой, заставляя изготовлять кирпичи из глины, заниматься строительством, а также работать в поле. Израильтян безо всякой жалости заставляли делать всю эту тяжелую работу.

15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,

15 Царь Египта сказал еврейским повитухам, которых звали Шифра и Пуа:

16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.

16 — Когда вы будете принимать роды у еврейских женщин, то следите за ними на родильном стуле: если родится мальчик — убивайте его, а если девочка — оставляйте в живых.

17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

17 Но повитухи боялись Бога и не исполняли приказ египетского царя. Они оставляли мальчиков в живых.

18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“

18 Царь Египта вызвал повитух и спросил: — Зачем вы это делаете? Зачем оставляете мальчиков в живых?

19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.

19 Повитухи ответили фараону: — Еврейские женщины — не такие, как египетские: они крепкие и рожают еще до прихода повитух.

20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.

20 За это Бог был милостив к повитухам, а народ продолжал увеличиваться и стал еще многочисленнее.

21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

21 За то, что повитухи боялись Бога, Он даровал им в награду семьи и детей.

22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

22 Тогда фараон приказал своему народу: — Каждого мальчика, который рождается у евреев, бросайте в реку Нил, а девочек оставляйте в живых.