Захарiя

Розділ 1

1 Восьмого місяця другого року Да́рія було́ Господнє слово до пророка Заха́рія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом.

3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот.

4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь.

5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть?

6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.

7 Двадцятого й четвертого дня, одина́дцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Да́рія було слово Господнє до пророка Заха́рія, сина Берехії сина Іддового, таке:

8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі.

9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“.

10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“.

11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“.

12 І відповів ангол Господній та й сказав: „Го́споди Савао́те, аж до́ки Ти не змилосе́рдишся над Єрусалимом та над Юдиними міста́ми, на які Ти гніваєшся оце сімдеся́т літ?“

13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому.

16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом.

17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“

Книга пророка Захарии

Глава 1

1 В восьмом месяце второго года правления Дария было слово Господне к пророку Захарии, сыну Берехии, внуку Иддо:

2 — Господь сильно прогневался на ваших предков.

3 Скажи же народу: «Так говорит Господь Сил : Вернитесь ко Мне, — возвещает Господь Сил, — и Я вернусь к вам, — говорит Господь Сил. —

4 Не будьте как ваши предки, к которым взывали прежние пророки: „Так говорит Господь Сил: Оставьте свои злые пути и скверные обычаи“, а они не слушали и не внимали Мне, — возвещает Господь. —

5 Где теперь ваши предки? И разве вечно живут пророки?

6 Но Мои слова и установления, которые Я вручил Моим слугам, пророкам, разве не исполнились над вашими предками? Они тогда покаялись и сказали: „Господь Сил поступил с нами так, как мы заслужили своими путями и делами, — как Он определил, так и поступил“».

7 В двадцать четвертый день одиннадцатого месяца, месяца шевата, на втором году правления Дария, было слово Господне к пророку Захарии, сыну Берехии, внуку Иддо.

8 Ночью мне было видение: смотрю, передо мной Некто на рыжем коне. Он стоял среди миртов, что в горной долине; позади Него — рыжие, гнедые и белые кони.

9 Я спросил: — Что это значит, мой Господин? И Ангел, Который говорил со мной, сказал: — Я покажу тебе, что это значит.

10 Тот, Кто стоял среди миртов, ответил: — Это те, кого Господь послал пройти по земле дозором.

11 И они сказали Ангелу Господа, Который стоял среди миртов: — Мы прошли по земле дозором — на всей земле покой и мир.

12 Тогда Ангел Господень сказал: — Господи Сил, до каких пор Ты будешь отказывать в милости Иерусалиму и городам Иуды, на которые Ты гневаешься вот уже семьдесят лет?

13 И Господь отвечал добрыми и утешительными словами Ангелу, говорившему со мной.

14 Тогда Ангел, Который говорил со мной, сказал мне: — Вот что ты должен возвестить: «Так говорит Господь Сил: Крепко возревновал Я об Иерусалиме и Сионе,

15 а на народы, живущие в покое, Я страшно разгневан. Тогда как Я лишь немного гневался на Мой народ, они без меры обрушили на него бедствие.

16 Поэтому так говорит Господь: Я вернусь в Иерусалим с состраданием, и Мой дом там будет отстроен, — возвещает Господь Сил, — и протянется над Иерусалимом землемерная нить».

17 Еще провозгласи: «Так говорит Господь Сил: Снова переполнятся изобилием Мои города, и вновь Господь утешит Сион и изберет Иерусалим».

Захарiя

Розділ 1

Книга пророка Захарии

Глава 1

1 Восьмого місяця другого року Да́рія було́ Господнє слово до пророка Заха́рія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

1 В восьмом месяце второго года правления Дария было слово Господне к пророку Захарии, сыну Берехии, внуку Иддо:

2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом.

2 — Господь сильно прогневался на ваших предков.

3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот.

3 Скажи же народу: «Так говорит Господь Сил : Вернитесь ко Мне, — возвещает Господь Сил, — и Я вернусь к вам, — говорит Господь Сил. —

4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь.

4 Не будьте как ваши предки, к которым взывали прежние пророки: „Так говорит Господь Сил: Оставьте свои злые пути и скверные обычаи“, а они не слушали и не внимали Мне, — возвещает Господь. —

5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть?

5 Где теперь ваши предки? И разве вечно живут пророки?

6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.

6 Но Мои слова и установления, которые Я вручил Моим слугам, пророкам, разве не исполнились над вашими предками? Они тогда покаялись и сказали: „Господь Сил поступил с нами так, как мы заслужили своими путями и делами, — как Он определил, так и поступил“».

7 Двадцятого й четвертого дня, одина́дцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Да́рія було слово Господнє до пророка Заха́рія, сина Берехії сина Іддового, таке:

7 В двадцать четвертый день одиннадцатого месяца, месяца шевата, на втором году правления Дария, было слово Господне к пророку Захарии, сыну Берехии, внуку Иддо.

8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі.

8 Ночью мне было видение: смотрю, передо мной Некто на рыжем коне. Он стоял среди миртов, что в горной долине; позади Него — рыжие, гнедые и белые кони.

9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“.

9 Я спросил: — Что это значит, мой Господин? И Ангел, Который говорил со мной, сказал: — Я покажу тебе, что это значит.

10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“.

10 Тот, Кто стоял среди миртов, ответил: — Это те, кого Господь послал пройти по земле дозором.

11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“.

11 И они сказали Ангелу Господа, Который стоял среди миртов: — Мы прошли по земле дозором — на всей земле покой и мир.

12 І відповів ангол Господній та й сказав: „Го́споди Савао́те, аж до́ки Ти не змилосе́рдишся над Єрусалимом та над Юдиними міста́ми, на які Ти гніваєшся оце сімдеся́т літ?“

12 Тогда Ангел Господень сказал: — Господи Сил, до каких пор Ты будешь отказывать в милости Иерусалиму и городам Иуды, на которые Ты гневаешься вот уже семьдесят лет?

13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

13 И Господь отвечал добрыми и утешительными словами Ангелу, говорившему со мной.

14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

14 Тогда Ангел, Который говорил со мной, сказал мне: — Вот что ты должен возвестить: «Так говорит Господь Сил: Крепко возревновал Я об Иерусалиме и Сионе,

15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому.

15 а на народы, живущие в покое, Я страшно разгневан. Тогда как Я лишь немного гневался на Мой народ, они без меры обрушили на него бедствие.

16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом.

16 Поэтому так говорит Господь: Я вернусь в Иерусалим с состраданием, и Мой дом там будет отстроен, — возвещает Господь Сил, — и протянется над Иерусалимом землемерная нить».

17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“

17 Еще провозгласи: «Так говорит Господь Сил: Снова переполнятся изобилием Мои города, и вновь Господь утешит Сион и изберет Иерусалим».