| ЗахарiяРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом. | 
| 3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот. | 
| 4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь. | 
| 5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть? | 
| 6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“. | 
| 7  | 
| 8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі. | 
| 9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“. | 
| 10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“. | 
| 11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“. | 
| 12  | 
| 13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі. | 
| 14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням. | 
| 15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому. | 
| 16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом. | 
| 17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“ | 
| Книга пророка ЗахарииГлава 1 | 
| 1  | 
| 2  | 
| 3 Скажи же народу: «Так говорит Господь Сил : Вернитесь ко Мне, — возвещает Господь Сил, — и Я вернусь к вам, — говорит Господь Сил. — | 
| 4 Не будьте как ваши предки, к которым взывали прежние пророки: „Так говорит Господь Сил: Оставьте свои злые пути и скверные обычаи“, а они не слушали и не внимали Мне, — возвещает Господь. — | 
| 5 Где теперь ваши предки? И разве вечно живут пророки? | 
| 6 Но Мои слова и установления, которые Я вручил Моим слугам, пророкам, разве не исполнились над вашими предками? Они тогда покаялись и сказали: „Господь Сил поступил с нами так, как мы заслужили своими путями и делами, — как Он определил, так и поступил“».  | 
| 7  | 
| 8  | 
| 9  | 
| 10  | 
| 11  | 
| 12  | 
| 13  | 
| 14 Тогда Ангел, Который говорил со мной, сказал мне:  | 
| 15 а на народы, живущие в покое, Я страшно разгневан. Тогда как Я лишь немного гневался на Мой народ, они без меры обрушили на него бедствие. | 
| 16 Поэтому так говорит Господь: Я вернусь в Иерусалим с состраданием, и Мой дом там будет отстроен, — возвещает Господь Сил, — и протянется над Иерусалимом землемерная нить». | 
| 17 Еще провозгласи: «Так говорит Господь Сил: Снова переполнятся изобилием Мои города, и вновь Господь утешит Сион и изберет Иерусалим».  | 
| ЗахарiяРозділ 1 | Книга пророка ЗахарииГлава 1 | 
| 1  | 1  | 
| 2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом. | 2  | 
| 3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот. | 3 Скажи же народу: «Так говорит Господь Сил : Вернитесь ко Мне, — возвещает Господь Сил, — и Я вернусь к вам, — говорит Господь Сил. — | 
| 4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь. | 4 Не будьте как ваши предки, к которым взывали прежние пророки: „Так говорит Господь Сил: Оставьте свои злые пути и скверные обычаи“, а они не слушали и не внимали Мне, — возвещает Господь. — | 
| 5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть? | 5 Где теперь ваши предки? И разве вечно живут пророки? | 
| 6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“. | 6 Но Мои слова и установления, которые Я вручил Моим слугам, пророкам, разве не исполнились над вашими предками? Они тогда покаялись и сказали: „Господь Сил поступил с нами так, как мы заслужили своими путями и делами, — как Он определил, так и поступил“».  | 
| 7  | 7  | 
| 8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі. | 8  | 
| 9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“. | 9  | 
| 10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“. | 10  | 
| 11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“. | 11  | 
| 12  | 12  | 
| 13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі. | 13  | 
| 14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням. | 14 Тогда Ангел, Который говорил со мной, сказал мне:  | 
| 15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому. | 15 а на народы, живущие в покое, Я страшно разгневан. Тогда как Я лишь немного гневался на Мой народ, они без меры обрушили на него бедствие. | 
| 16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом. | 16 Поэтому так говорит Господь: Я вернусь в Иерусалим с состраданием, и Мой дом там будет отстроен, — возвещает Господь Сил, — и протянется над Иерусалимом землемерная нить». | 
| 17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“ | 17 Еще провозгласи: «Так говорит Господь Сил: Снова переполнятся изобилием Мои города, и вновь Господь утешит Сион и изберет Иерусалим».  |