Вiд IванаРозділ 1 |
1 |
2 Воно в Бога було на поча́тку. |
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го. |
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. |
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його. |
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван. |
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього. |
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло. |
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ. |
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його. |
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його. |
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його, |
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога. |
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця. |
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“. |
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть. |
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа. |
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був. |
19 |
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“. |
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“ |
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“ |
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“. |
24 Посланці ж із фарисеїв були́. |
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“ |
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте. |
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“. |
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван. |
29 |
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я. |
31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“. |
32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. |
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“. |
34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“ |
35 |
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“ |
37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом. |
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“ |
39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої. |
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра. |
41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“. |
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“. |
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“ |
44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра. |
45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“. |
46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“. |
47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“ |
48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“. |
49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“ |
50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“ |
51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“. |
Евангелие от ИоаннаГлава 1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 Он пришел как свидетель, свидетельствовать о Свете, чтобы благодаря ему все поверили в Этот Свет. |
8 Сам он не был Светом, но пришел, чтобы свидетельствовать о Свете. |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 он сказал им прямо, не скрывая: |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 Они допытывались: |
26 |
27 Он Тот, Кто придет после меня, и я даже не достоин развязать ремни Его сандалий. |
28 |
29 |
30 Это о Нем я говорил: «Тот, Кто идет за мной, — выше меня, потому что Он существовал еще до меня». |
31 Я сам не знал, кто Он, но я крещу водой для того, чтобы Он был явлен Израилю. |
32 |
33 Я бы не узнал Его, если бы Пославший меня крестить водой не сказал мне: «На Кого опустится и на Ком останется Дух, Тот и будет крестить людей Святым Духом». |
34 Я видел это и свидетельствую, что Он — Сын Бога! |
35 |
36 Увидев идущего Иисуса, он сказал: |
37 |
38 Иисус обернулся и увидел, что они идут за Ним. |
39 |
40 |
41 Он разыскал своего брата Симона и сказал: |
42 |
43 |
44 |
45 Он нашел Нафанаила и сказал ему: |
46 |
47 |
48 |
49 |
50 |
51 |
Вiд IванаРозділ 1 |
Евангелие от ИоаннаГлава 1 |
1 |
1 |
2 Воно в Бога було на поча́тку. |
2 |
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го. |
3 |
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. |
4 |
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його. |
5 |
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван. |
6 |
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього. |
7 Он пришел как свидетель, свидетельствовать о Свете, чтобы благодаря ему все поверили в Этот Свет. |
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло. |
8 Сам он не был Светом, но пришел, чтобы свидетельствовать о Свете. |
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ. |
9 |
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його. |
10 |
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його. |
11 |
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його, |
12 |
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога. |
13 |
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця. |
14 |
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“. |
15 |
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть. |
16 |
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа. |
17 |
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був. |
18 |
19 |
19 |
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“. |
20 он сказал им прямо, не скрывая: |
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“ |
21 |
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“ |
22 |
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“. |
23 |
24 Посланці ж із фарисеїв були́. |
24 |
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“ |
25 Они допытывались: |
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте. |
26 |
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“. |
27 Он Тот, Кто придет после меня, и я даже не достоин развязать ремни Его сандалий. |
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван. |
28 |
29 |
29 |
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я. |
30 Это о Нем я говорил: «Тот, Кто идет за мной, — выше меня, потому что Он существовал еще до меня». |
31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“. |
31 Я сам не знал, кто Он, но я крещу водой для того, чтобы Он был явлен Израилю. |
32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. |
32 |
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“. |
33 Я бы не узнал Его, если бы Пославший меня крестить водой не сказал мне: «На Кого опустится и на Ком останется Дух, Тот и будет крестить людей Святым Духом». |
34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“ |
34 Я видел это и свидетельствую, что Он — Сын Бога! |
35 |
35 |
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“ |
36 Увидев идущего Иисуса, он сказал: |
37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом. |
37 |
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“ |
38 Иисус обернулся и увидел, что они идут за Ним. |
39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої. |
39 |
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра. |
40 |
41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“. |
41 Он разыскал своего брата Симона и сказал: |
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“. |
42 |
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“ |
43 |
44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра. |
44 |
45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“. |
45 Он нашел Нафанаила и сказал ему: |
46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“. |
46 |
47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“ |
47 |
48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“. |
48 |
49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“ |
49 |
50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“ |
50 |
51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“. |
51 |