До ТитаРозділ 1 |
1 |
2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, |
3 і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, — |
4 до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого! |
5 |
6 коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність. |
7 Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий, |
8 але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний, |
9 що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних. |
10 |
11 їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го. |
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“! |
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́, |
14 і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються. |
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління. |
16 Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. |
Послание к ТитуГлава 1 |
1 |
2 в |
3 а |
4 Титу, |
5 |
6 |
7 Ибо |
8 но |
9 держащийся |
10 |
11 каковым |
12 Из |
13 |
14 не |
15 Для |
16 Они говорят, |
До ТитаРозділ 1 |
Послание к ТитуГлава 1 |
1 |
1 |
2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, |
2 в |
3 і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, — |
3 а |
4 до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого! |
4 Титу, |
5 |
5 |
6 коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність. |
6 |
7 Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий, |
7 Ибо |
8 але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний, |
8 но |
9 що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних. |
9 держащийся |
10 |
10 |
11 їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го. |
11 каковым |
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“! |
12 Из |
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́, |
13 |
14 і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються. |
14 не |
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління. |
15 Для |
16 Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. |
16 Они говорят, |