Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 20

1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.

6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

Бытие

Глава 20

1 Оттуда Авраам перебрался в область Негев и поселился между Кадешем и Шуром. Он жил пришельцем в Гераре

2 и там сказал о своей жене Сарре: «Она — моя сестра». Авимелех, царь Герара, послал за Саррой и взял ее к себе.

3 Но Бог явился к Авимелеху ночью во сне и сказал ему: — Тебе грозит смерть за женщину, которую ты взял к себе: она замужем.

4 Но Авимелех не прикасался к ней, и поэтому он сказал: — Владыка, неужели Ты уничтожишь невинный народ?

5 Ведь он мне сказал: «Она — моя сестра», и она сказала: «Он — мой брат». В этом деле совесть моя чиста и руки невинны.

6 Бог сказал ему во сне: — Да, Я знаю, что совесть твоя чиста: это Я удержал тебя от греха против Меня, поэтому и не позволил тебе прикоснуться к ней.

7 Теперь верни жену мужу, потому что он — пророк, он помолится за тебя, и ты останешься жив. Но если ты не вернешь ее, знай, что тебе и твоим близким не избежать смерти.

8 На другой день рано утром Авимелех собрал всех своих приближенных и рассказал им, что случилось, и они сильно испугались.

9 Потом Авимелех позвал Авраама и сказал: — Что ты с нами сделал? Какое зло я тебе причинил, что ты навел такую тяжкую вину на меня и мое царство? Ты поступил со мной так, как нельзя поступать.

10 И Авимелех спросил Авраама: — Что было у тебя на уме, когда ты сделал такое?

11 Авраам ответил: — Я подумал: «В этом месте, конечно, нет страха Божьего, и они убьют меня за мою жену».

12 Кроме того, она действительно моя сестра — дочь моего отца, хотя и не от моей матери; и она стала моей женой.

13 Когда Бог отправил меня странствовать из дома моего отца, я сказал ей: «Окажи мне такую услугу: куда бы мы ни пришли, говори обо мне: „Он мой брат“».

14 Тогда Авимелех привел мелкий и крупный скот, рабов и рабынь, дал их Аврааму; и вернул ему его жену Сарру.

15 Авимелех сказал: — Моя земля перед тобой: живи, где хочешь.

16 Сарре он сказал: — Я даю твоему брату тысячу шекелей серебра, чтобы покрыть твою обиду в глазах всего твоего дома; честь твоя восстановлена.

17 Авраам помолился Богу, и Бог исцелил Авимелеха и его жену, и рабынь, чтобы они снова могли иметь детей,

18 потому что Господь закрыл в Авимелеховом доме всякое чрево из-за Авраамовой жены Сарры.

Буття Розділ 20	Бытие Глава 20
1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.	1 Оттуда Авраам перебрался в область Негев и поселился между Кадешем и Шуром. Он жил пришельцем в Гераре
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.	2 и там сказал о своей жене Сарре: «Она — моя сестра». Авимелех, царь Герара, послал за Саррой и взял ее к себе.
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.	3 Но Бог явился к Авимелеху ночью во сне и сказал ему: — Тебе грозит смерть за женщину, которую ты взял к себе: она замужем.
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?	4 Но Авимелех не прикасался к ней, и поэтому он сказал: — Владыка, неужели Ты уничтожишь невинный народ?
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.	5 Ведь он мне сказал: «Она — моя сестра», и она сказала: «Он — мой брат». В этом деле совесть моя чиста и руки невинны.
6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.	6 Бог сказал ему во сне: — Да, Я знаю, что совесть твоя чиста: это Я удержал тебя от греха против Меня, поэтому и не позволил тебе прикоснуться к ней.
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.	7 Теперь верни жену мужу, потому что он — пророк, он помолится за тебя, и ты останешься жив. Но если ты не вернешь ее, знай, что тебе и твоим близким не избежать смерти.
8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.	8 На другой день рано утром Авимелех собрал всех своих приближенных и рассказал им, что случилось, и они сильно испугались.
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“	9 Потом Авимелех позвал Авраама и сказал: — Что ты с нами сделал? Какое зло я тебе причинил, что ты навел такую тяжкую вину на меня и мое царство? Ты поступил со мной так, как нельзя поступать.
10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“	10 И Авимелех спросил Авраама: — Что было у тебя на уме, когда ты сделал такое?
11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.	11 Авраам ответил: — Я подумал: «В этом месте, конечно, нет страха Божьего, и они убьют меня за мою жену».
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.	12 Кроме того, она действительно моя сестра — дочь моего отца, хотя и не от моей матери; и она стала моей женой.
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.	13 Когда Бог отправил меня странствовать из дома моего отца, я сказал ей: «Окажи мне такую услугу: куда бы мы ни пришли, говори обо мне: „Он мой брат“».
14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.	14 Тогда Авимелех привел мелкий и крупный скот, рабов и рабынь, дал их Аврааму; и вернул ему его жену Сарру.
15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.	15 Авимелех сказал: — Моя земля перед тобой: живи, где хочешь.
16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.	16 Сарре он сказал: — Я даю твоему брату тысячу шекелей серебра, чтобы покрыть твою обиду в глазах всего твоего дома; честь твоя восстановлена.
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.	17 Авраам помолился Богу, и Бог исцелил Авимелеха и его жену, и рабынь, чтобы они снова могли иметь детей,
18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.	18 потому что Господь закрыл в Авимелеховом доме всякое чрево из-за Авраамовой жены Сарры.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Старий
завіт

Новий
завіт