| 創世記第29章 | 
| 1 雅各啟行、至於東方、 | 
| 2 見有井於田、大石覆其上、羊羣三、附井而臥、蓋人必飲羊於此。 | 
| 3 羣羊旣集、則移石啟井、汲與羊飲、飲竟、仍覆以石。 | 
| 4 雅各曰、兄弟奚自。曰、自哈蘭。 | 
| 5 曰、爾識拿鶴之孫拉班否。曰、識之。 | 
| 6 曰、安乎。曰、安、今其女拉結偕羊以至。 | 
| 7 曰、日尚高懸、聚羣畜之時、猶未至也、何不飲羊、使復就牧、 | 
| 8 曰、不能、必待羣畜咸聚、移石啟井、則可飲羊。〇 | 
| 9  | 
| 10 雅各見舅氏拉班女拉結、與厥羊、則前移石啟井、飲舅氏之羊。 | 
| 11 遂與拉結接吻喜極流涕、 | 
| 12 告拉結曰、我乃爾父之甥、利百加子、拉結遂趨告其父。 | 
| 13 拉班聞甥雅各至、卽趨迎之、抱頸接吻、引之入室、雅各以所遇之事、告拉班。 | 
| 14 拉班曰、爾乃骨肉之親也、雅各偕居、至於一月。〇 | 
| 15  | 
| 16 拉班有二女、長名利亞、季名拉結。 | 
| 17 利亞目眵昏、而拉結有殊色。 | 
| 18 雅各愛拉結曰、我爲季女拉結、願役事爾、七年爲期。 | 
| 19 拉班曰、與其妻他人寧妻爾、可偕我居。 | 
| 20 雅各爲拉結役事七年、因愛之甚、視七年如數日。〇 | 
| 21  | 
| 22 拉班招集鄰里、肆筵設席、 | 
| 23 旣昏、以長女利亞與雅各成伉儷。 | 
| 24 以婢悉帕與女利亞、供其役事。 | 
| 25 夙興、乃知爲利亞、謂拉班曰、曷待我若是、我非爲拉結、以役事爾乎、何欺我爲。 | 
| 26 拉班曰、未嫁長而先嫁季、於斯土有所不宜。 | 
| 27 當與利亞盈其七日之期、則以拉結予爾、嗣後爾必役事我、更歷七年。 | 
| 28 雅各從其言、與利亞盈其七日之期、後拉班亦以拉結妻之。 | 
| 29 以婢辟拉與女拉結、供其役事。 | 
| 30 雅各亦與拉結成禮、愛之過於利亞、仍爲拉班役事、更歷七年。〇 | 
| 31  | 
| 32 利亞懷姙生子、命名流便、曰、耶和華俯念我苦、今而後、夫必愛我。 | 
| 33 再姙生子、命名西面、曰、耶和華聞我不見寵、復賜我此子。 | 
| 34 又姙生子、命名利未、曰、今生三子、夫必膠漆於我。 | 
| 35 又姙生子、命名猶大、曰、我今必頌美耶和華、嗣後利亞久不姙。 | 
| БуттяРозділ 29 | 
| 1  | 
| 2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь. | 
| 3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце. | 
| 4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“. | 
| 5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“. | 
| 6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“. | 
| 7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“. | 
| 8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“. | 
| 9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка. | 
| 10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї. | 
| 11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав... | 
| 12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму... | 
| 13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди. | 
| 14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су. | 
| 15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“ | 
| 16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль. | 
| 17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду. | 
| 18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“. | 
| 19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“ | 
| 20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів. | 
| 21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“ | 
| 22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину. | 
| 23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся. | 
| 24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю. | 
| 25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене? | 
| 26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою. | 
| 27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“. | 
| 28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку. | 
| 29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю. | 
| 30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других. | 
| 31  | 
| 32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“ | 
| 33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон. | 
| 34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й. | 
| 35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати. | 
| 創世記第29章 | БуттяРозділ 29 | 
| 1 雅各啟行、至於東方、 | 1  | 
| 2 見有井於田、大石覆其上、羊羣三、附井而臥、蓋人必飲羊於此。 | 2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь. | 
| 3 羣羊旣集、則移石啟井、汲與羊飲、飲竟、仍覆以石。 | 3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце. | 
| 4 雅各曰、兄弟奚自。曰、自哈蘭。 | 4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“. | 
| 5 曰、爾識拿鶴之孫拉班否。曰、識之。 | 5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“. | 
| 6 曰、安乎。曰、安、今其女拉結偕羊以至。 | 6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“. | 
| 7 曰、日尚高懸、聚羣畜之時、猶未至也、何不飲羊、使復就牧、 | 7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“. | 
| 8 曰、不能、必待羣畜咸聚、移石啟井、則可飲羊。〇 | 8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“. | 
| 9  | 9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка. | 
| 10 雅各見舅氏拉班女拉結、與厥羊、則前移石啟井、飲舅氏之羊。 | 10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї. | 
| 11 遂與拉結接吻喜極流涕、 | 11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав... | 
| 12 告拉結曰、我乃爾父之甥、利百加子、拉結遂趨告其父。 | 12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму... | 
| 13 拉班聞甥雅各至、卽趨迎之、抱頸接吻、引之入室、雅各以所遇之事、告拉班。 | 13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди. | 
| 14 拉班曰、爾乃骨肉之親也、雅各偕居、至於一月。〇 | 14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су. | 
| 15  | 15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“ | 
| 16 拉班有二女、長名利亞、季名拉結。 | 16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль. | 
| 17 利亞目眵昏、而拉結有殊色。 | 17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду. | 
| 18 雅各愛拉結曰、我爲季女拉結、願役事爾、七年爲期。 | 18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“. | 
| 19 拉班曰、與其妻他人寧妻爾、可偕我居。 | 19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“ | 
| 20 雅各爲拉結役事七年、因愛之甚、視七年如數日。〇 | 20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів. | 
| 21  | 21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“ | 
| 22 拉班招集鄰里、肆筵設席、 | 22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину. | 
| 23 旣昏、以長女利亞與雅各成伉儷。 | 23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся. | 
| 24 以婢悉帕與女利亞、供其役事。 | 24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю. | 
| 25 夙興、乃知爲利亞、謂拉班曰、曷待我若是、我非爲拉結、以役事爾乎、何欺我爲。 | 25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене? | 
| 26 拉班曰、未嫁長而先嫁季、於斯土有所不宜。 | 26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою. | 
| 27 當與利亞盈其七日之期、則以拉結予爾、嗣後爾必役事我、更歷七年。 | 27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“. | 
| 28 雅各從其言、與利亞盈其七日之期、後拉班亦以拉結妻之。 | 28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку. | 
| 29 以婢辟拉與女拉結、供其役事。 | 29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю. | 
| 30 雅各亦與拉結成禮、愛之過於利亞、仍爲拉班役事、更歷七年。〇 | 30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других. | 
| 31  | 31  | 
| 32 利亞懷姙生子、命名流便、曰、耶和華俯念我苦、今而後、夫必愛我。 | 32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“ | 
| 33 再姙生子、命名西面、曰、耶和華聞我不見寵、復賜我此子。 | 33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон. | 
| 34 又姙生子、命名利未、曰、今生三子、夫必膠漆於我。 | 34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й. | 
| 35 又姙生子、命名猶大、曰、我今必頌美耶和華、嗣後利亞久不姙。 | 35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати. |