| 耶利米書第18章 | 
| 1 耶和華諭耶利米曰、 | 
| 2 爾往陶人之宅、予有言告爾、 | 
| 3 我往陶人之宅、見其以鈞製器、 | 
| 4 陶人摶土甄陶、以製器皿、未成而毀、遂製他器、任其意之所欲爲。 | 
| 5 耶和華諭我曰、 | 
| 6 以色列族乎、我之待爾、豈不能如陶人乎。譬彼泥土、其權操自陶人、爾曹以色列族、其權操之於我亦若是。 | 
| 7 如我命邦國、必當翦滅、撥其根本、而彼邦國、悛改厥行、則我欲降之災、必不行焉。 | 
| 8  | 
| 9 如我命邦國、必當開創、立其址基、而彼邦國、不從我命、作惡不悛、則我欲錫之福、必不行焉。 | 
| 10  | 
| 11 今爾當告猶大及耶路撒冷居民云、耶和華曰、予有定命、欲降災於爾、爾衆速當改惡從善。 | 
| 12 彼曰、毋容勸我、我必從心所欲、任意作惡、 | 
| 13 故我耶和華曰、我視以色列族、有若處女、惟彼所行、甚屬難堪、卽異邦人亦未有此。 | 
| 14 詎有棄利巴嫩之雪、而求郊原之磐、詎有棄溪流之清洌、而求遠方之水。 | 
| 15 我民忘予、焚香以敬偶像、舍平坦之舊道而不由、行崎嶇之僻路而顛趾。 | 
| 16 致其地荒蕪、人恒作怨憤之聲、過之者必愕然駭異、搖首弗已。 | 
| 17 我使斯民爲敵人所驅逐、若風吹草芥、臨產之時、予不眷顧。 | 
| 18 人曰、祭司有律例、智士有箴規、先知有預言、如耶利米其言不可信、予當批其頰、而謀害之。 | 
| 19 耶利米曰、耶和華歟、尚其眷顧予躬彼欲害予、請爾鑒察、 | 
| 20 念我在爾前、代彼祈禱、望爾息怒、彼以惡報善、欲掘坎阱、以陷害予。 | 
| 21 願其子或死於饑饉、或殞於鋒鏑、丁男受戮、壯士戰沒、其妻爲嫠、喪其子女。 | 
| 22 願爾使敵人猝至、比戶咸聞哀泣之聲、蓋彼掘坎阱、欲陷予、設網罟、欲罹予。 | 
| 23 耶和華歟、爾知其謀害我命、勿赦宥其罪、勿塗抹其過、當使之傾覆、爾赫斯怒、降以刑罰。 | 
| ЄремiяРозділ 18 | 
| 1  | 
| 2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“. | 
| 3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі. | 
| 4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити. | 
| 5 І було мені слово Господнє, говорячи: | 
| 6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви! | 
| 7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити, | 
| 8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́. | 
| 9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити, | 
| 10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його. | 
| 11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки! | 
| 12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“ | 
| 13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева! | 
| 14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі? | 
| 15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій, | 
| 16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю. | 
| 17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“ | 
| 18  | 
| 19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників! | 
| 20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти! | 
| 21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні! | 
| 22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили. | 
| 23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́! | 
| 耶利米書第18章 | ЄремiяРозділ 18 | 
| 1 耶和華諭耶利米曰、 | 1  | 
| 2 爾往陶人之宅、予有言告爾、 | 2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“. | 
| 3 我往陶人之宅、見其以鈞製器、 | 3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі. | 
| 4 陶人摶土甄陶、以製器皿、未成而毀、遂製他器、任其意之所欲爲。 | 4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити. | 
| 5 耶和華諭我曰、 | 5 І було мені слово Господнє, говорячи: | 
| 6 以色列族乎、我之待爾、豈不能如陶人乎。譬彼泥土、其權操自陶人、爾曹以色列族、其權操之於我亦若是。 | 6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви! | 
| 7 如我命邦國、必當翦滅、撥其根本、而彼邦國、悛改厥行、則我欲降之災、必不行焉。 | 7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити, | 
| 8  | 8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́. | 
| 9 如我命邦國、必當開創、立其址基、而彼邦國、不從我命、作惡不悛、則我欲錫之福、必不行焉。 | 9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити, | 
| 10  | 10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його. | 
| 11 今爾當告猶大及耶路撒冷居民云、耶和華曰、予有定命、欲降災於爾、爾衆速當改惡從善。 | 11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки! | 
| 12 彼曰、毋容勸我、我必從心所欲、任意作惡、 | 12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“ | 
| 13 故我耶和華曰、我視以色列族、有若處女、惟彼所行、甚屬難堪、卽異邦人亦未有此。 | 13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева! | 
| 14 詎有棄利巴嫩之雪、而求郊原之磐、詎有棄溪流之清洌、而求遠方之水。 | 14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі? | 
| 15 我民忘予、焚香以敬偶像、舍平坦之舊道而不由、行崎嶇之僻路而顛趾。 | 15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій, | 
| 16 致其地荒蕪、人恒作怨憤之聲、過之者必愕然駭異、搖首弗已。 | 16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю. | 
| 17 我使斯民爲敵人所驅逐、若風吹草芥、臨產之時、予不眷顧。 | 17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“ | 
| 18 人曰、祭司有律例、智士有箴規、先知有預言、如耶利米其言不可信、予當批其頰、而謀害之。 | 18  | 
| 19 耶利米曰、耶和華歟、尚其眷顧予躬彼欲害予、請爾鑒察、 | 19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників! | 
| 20 念我在爾前、代彼祈禱、望爾息怒、彼以惡報善、欲掘坎阱、以陷害予。 | 20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти! | 
| 21 願其子或死於饑饉、或殞於鋒鏑、丁男受戮、壯士戰沒、其妻爲嫠、喪其子女。 | 21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні! | 
| 22 願爾使敵人猝至、比戶咸聞哀泣之聲、蓋彼掘坎阱、欲陷予、設網罟、欲罹予。 | 22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили. | 
| 23 耶和華歟、爾知其謀害我命、勿赦宥其罪、勿塗抹其過、當使之傾覆、爾赫斯怒、降以刑罰。 | 23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́! |