那鴻書

第3章

1 尼尼微邑惟嗜殺人、所行詭譎、强據攘奪、靡有厭足、今禍將及矣、

2 鞭聲遠聞、車輪轟轟、馬騰驤、車馳驅、

3 騎卒踴躍、戈矛閃爍、尸相枕藉、骸骨無數、人蹶於上、

4 爾邑之人、譬諸娼妓、具殊色、有淫行、屢行邪術、蠱惑庶民、故罹斯害。

5 萬有之主耶和華曰、我必攻爾、去爾帷裳、以蒙爾首、裸爾體、俾諸邦國、知爾受辱、

6 我以糞壤污爾、使爾含羞、爲衆目覩、

7 凡見爾者將遁逃遙立云、尼尼微邑傾圮矣、孰矜恤之、孰慰藉之、

8 爾豈愈於挪亞門哉、彼居河間、一水縈繞、倚海爲塹、以是扞禦、

9 古實埃及率旅若林、以助其戰、弗、路庇爲其輔翼、

10 彼亦遷徙、爲人所俘、其嬰孩相摔於交衢、貴顯之人、繫以縲絏、敵人掣籤、以决其誰得、

11 爾亦必飲苦杯、至於酩酊、自匿於城中、以避諸敵、

12 爾之城垣、必若初熟之無花果、人一搖撼、果實紛落、

13 爾之民人、無不畏葸、同於婦女、邦國之門必破、敵人入之、爾之關隘、俱焚以火、

14 邑將被圍、當鑿汲道、修城垣、搗土使堅、設陶造瓦、

15 爾在邑中、雖衆於蝗、不可勝數、亦必遘災、有若蠶食、爲火所焚、爲刃所戮、

16 爾之商賈、多於天星、衆比蝗蟲、遘災之時、流離四方、

17 牧伯將軍、多若蝗蟲、遇寒之時、棲於藩籬、日出羣飛、踪迹無存、

18 亞述王乎、爾之牧伯顯宦、俱偃而臥、爾之庶民散於岡巒、不得復聚、

19 所受之傷、不得醫痊、凡聞斯音、必鼓其掌、蓋爾之暴虐、遐邇咸知焉。

Наум

Розділ 3

1 Горе місту цьому кровоже́рному, воно все неправда, воно повне наси́лля, грабі́ж не виходить із нього!

2 Чути свист батога́, гу́ркіт ко́леса, і чвал ко́ней, і колесни́чна гурко́тнява,

3 і гін верхівця́, і по́лум'я меча́, і блиск ра́тища, і багато побитих, і мертвих велике число́, і тру́пу немає кінця́, і спотика́тимуться об їхній труп, —

4 це за многоту́ блудоді́йства розпу́сниці, прива́бно ласка́вої, впра́вної в ча́рах, що наро́ди за блуд свій вона продавала, а ро́ди — за ча́ри свої.

5 Ось Я проти тебе, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і подо́лка твого підійму́ на обличчя твоє, і покажу́ Я твій сором наро́дам, а ца́рствам — твій стид!

6 І кину на тебе оги́ди, і пого́рдженою вчиню́ Я тебе, і зроблю́ Я тебе, мов позо́рище!

7 І станеться, — кожен, хто вгле́дить тебе, від тебе втече та й прокаже: „Пограбо́вана Ніневі́я!“ Хто ви́словить їй співчуття́? Звідки буду шукати тобі потіши́телів?

8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, — вода коло нього, що вал його — море, від моря — його мур?

9 Етіо́пія — сила його, і Єгипет, і не має кінця́. Пут та ліві́йці були тобі в по́міч, —

10 та й він на вигна́ння пішов, у поло́н. А діти його порозби́вані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали же́реб про славних його, й всі вельможі його у кайда́ни закуті.

11 Уп'єшся і ти, будеш схо́вана, тверди́ні від ворога будеш шукати і ти!

12 Всі форте́ці твої, — мов ті фіґи з доспі́лими о́вочами: коли затрясу́ться, то падають в у́ста того, хто їх їсть.

13 Ось наро́д твій — немов ті жінки́ серед тебе: вони повідчиня́ють твоїм ворогам брами кра́ю твого, огонь пожере́ твої за́суви.

14 Води́ на облогу собі набери́, тверди́ні свої позміцня́й, увійди до боло́та та в глині топчи́сь, форму на цеглу візьми́ міцно в ру́ку.

15 Там огонь тебе з'їсть, посіче́ тебе меч, пожеру́ть тебе, наче та гу́сінь. Стань числе́нна, як гусінь, стань числе́нна, немов сарана́, —

16 понамно́жуй купці́в своїх більше від зі́рок небесних, — але гусінь та знищить тебе й полети́ть!

17 Вельможні твої — немов та сарана́, гетьма́ни твої — мов мошва́, що гнізди́ться по сті́нах в день хо́лоду, але сонце засвітить — і вони помандру́ють, і не пі́знане буде те місце, де вони пробува́ли.

18 Твої па́стирі, ца́рю асирійський, посну́ли, лежать вельмо́жі твої, твій наро́д розпоро́шивсь по го́рах, — і немає кому́ позбира́ти його́.

19 Нема ліку для лиха твого́, рана твоя невиго́йна! Всі, що звістку про тебе почують, запле́щуть у долоні на тебе, — бо над ким твоє зло не ходило пості́йно?“

那鴻書

第3章

Наум

Розділ 3

1 尼尼微邑惟嗜殺人、所行詭譎、强據攘奪、靡有厭足、今禍將及矣、

1 Горе місту цьому кровоже́рному, воно все неправда, воно повне наси́лля, грабі́ж не виходить із нього!

2 鞭聲遠聞、車輪轟轟、馬騰驤、車馳驅、

2 Чути свист батога́, гу́ркіт ко́леса, і чвал ко́ней, і колесни́чна гурко́тнява,

3 騎卒踴躍、戈矛閃爍、尸相枕藉、骸骨無數、人蹶於上、

3 і гін верхівця́, і по́лум'я меча́, і блиск ра́тища, і багато побитих, і мертвих велике число́, і тру́пу немає кінця́, і спотика́тимуться об їхній труп, —

4 爾邑之人、譬諸娼妓、具殊色、有淫行、屢行邪術、蠱惑庶民、故罹斯害。

4 це за многоту́ блудоді́йства розпу́сниці, прива́бно ласка́вої, впра́вної в ча́рах, що наро́ди за блуд свій вона продавала, а ро́ди — за ча́ри свої.

5 萬有之主耶和華曰、我必攻爾、去爾帷裳、以蒙爾首、裸爾體、俾諸邦國、知爾受辱、

5 Ось Я проти тебе, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і подо́лка твого підійму́ на обличчя твоє, і покажу́ Я твій сором наро́дам, а ца́рствам — твій стид!

6 我以糞壤污爾、使爾含羞、爲衆目覩、

6 І кину на тебе оги́ди, і пого́рдженою вчиню́ Я тебе, і зроблю́ Я тебе, мов позо́рище!

7 凡見爾者將遁逃遙立云、尼尼微邑傾圮矣、孰矜恤之、孰慰藉之、

7 І станеться, — кожен, хто вгле́дить тебе, від тебе втече та й прокаже: „Пограбо́вана Ніневі́я!“ Хто ви́словить їй співчуття́? Звідки буду шукати тобі потіши́телів?

8 爾豈愈於挪亞門哉、彼居河間、一水縈繞、倚海爲塹、以是扞禦、

8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, — вода коло нього, що вал його — море, від моря — його мур?

9 古實埃及率旅若林、以助其戰、弗、路庇爲其輔翼、

9 Етіо́пія — сила його, і Єгипет, і не має кінця́. Пут та ліві́йці були тобі в по́міч, —

10 彼亦遷徙、爲人所俘、其嬰孩相摔於交衢、貴顯之人、繫以縲絏、敵人掣籤、以决其誰得、

10 та й він на вигна́ння пішов, у поло́н. А діти його порозби́вані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали же́реб про славних його, й всі вельможі його у кайда́ни закуті.

11 爾亦必飲苦杯、至於酩酊、自匿於城中、以避諸敵、

11 Уп'єшся і ти, будеш схо́вана, тверди́ні від ворога будеш шукати і ти!

12 爾之城垣、必若初熟之無花果、人一搖撼、果實紛落、

12 Всі форте́ці твої, — мов ті фіґи з доспі́лими о́вочами: коли затрясу́ться, то падають в у́ста того, хто їх їсть.

13 爾之民人、無不畏葸、同於婦女、邦國之門必破、敵人入之、爾之關隘、俱焚以火、

13 Ось наро́д твій — немов ті жінки́ серед тебе: вони повідчиня́ють твоїм ворогам брами кра́ю твого, огонь пожере́ твої за́суви.

14 邑將被圍、當鑿汲道、修城垣、搗土使堅、設陶造瓦、

14 Води́ на облогу собі набери́, тверди́ні свої позміцня́й, увійди до боло́та та в глині топчи́сь, форму на цеглу візьми́ міцно в ру́ку.

15 爾在邑中、雖衆於蝗、不可勝數、亦必遘災、有若蠶食、爲火所焚、爲刃所戮、

15 Там огонь тебе з'їсть, посіче́ тебе меч, пожеру́ть тебе, наче та гу́сінь. Стань числе́нна, як гусінь, стань числе́нна, немов сарана́, —

16 爾之商賈、多於天星、衆比蝗蟲、遘災之時、流離四方、

16 понамно́жуй купці́в своїх більше від зі́рок небесних, — але гусінь та знищить тебе й полети́ть!

17 牧伯將軍、多若蝗蟲、遇寒之時、棲於藩籬、日出羣飛、踪迹無存、

17 Вельможні твої — немов та сарана́, гетьма́ни твої — мов мошва́, що гнізди́ться по сті́нах в день хо́лоду, але сонце засвітить — і вони помандру́ють, і не пі́знане буде те місце, де вони пробува́ли.

18 亞述王乎、爾之牧伯顯宦、俱偃而臥、爾之庶民散於岡巒、不得復聚、

18 Твої па́стирі, ца́рю асирійський, посну́ли, лежать вельмо́жі твої, твій наро́д розпоро́шивсь по го́рах, — і немає кому́ позбира́ти його́.

19 所受之傷、不得醫痊、凡聞斯音、必鼓其掌、蓋爾之暴虐、遐邇咸知焉。

19 Нема ліку для лиха твого́, рана твоя невиго́йна! Всі, що звістку про тебе почують, запле́щуть у долоні на тебе, — бо над ким твоє зло не ходило пості́йно?“