| 約翰福音第13章 | 
| 1 踰越節前、耶穌知離世歸父時至、旣愛其民於世、及終亦愛之、 | 
| 2 席間、魔鬼以賣師之意、惑加略人西門子猶大、 | 
| 3 耶穌知父以萬物畀之、且知出於上帝、歸於上帝、 | 
| 4 於是離席解衣、以巾自束、 | 
| 5 盛水於盤、濯門徒足、以所束巾拭之、 | 
| 6 至西門彼得、彼得曰、主、濯我足乎、 | 
| 7 耶穌曰、我所爲者、爾今不知、後可知之、 | 
| 8 彼得曰、爾濯我足、終不可、耶穌曰、我不爾濯、則爾與我無與、 | 
| 9 西門彼得曰、主、當不止我足、手與首可也、 | 
| 10 耶穌曰、凡浴後、祇須濯足、而身皆潔、爾曹乃潔、然猶有未潔者、 | 
| 11 蓋耶穌知賣之者誰、故曰、猶有未潔者、 | 
| 12 旣濯門徒足、衣衣復坐、曰、我爲此、爾知之乎、 | 
| 13 爾曹稱我爲師爲主、爾之言然、我誠是也、 | 
| 14 我爲主爲師、猶濯爾足、則爾曹更宜相與濯足矣、 | 
| 15 我示爾以法、使爾効我而爲之、 | 
| 16 我誠告爾、僕不大於主、使者不大於使之者、 | 
| 17 爾若知此而爲之、有福矣、〇 | 
| 18  | 
| 19 今者事未成、我先告爾、事成、爾可信我之爲我、 | 
| 20 我誠告爾、接我所遣者、卽接我、接我、卽接遣我者也、〇 | 
| 21  | 
| 22 門徒相視、不和言誰、 | 
| 23 有耶穌所愛之門徒、坐近耶穌懷、 | 
| 24 西門彼得以首示意、使問所言者誰、 | 
| 25 於是、倚其懷、問曰、主言誰、 | 
| 26 耶穌曰、我濡物食之者是也、遂濡物予加略人西門子猶大、 | 
| 27 受物後、撒但入其心、耶穌曰、爾所爲者速爲之、 | 
| 28 同席者不知云何、 | 
| 29 以猶大職槖、或意耶穌命市節筵所需、抑濟貧者、 | 
| 30 猶大受物亟出、時已夜、〇 | 
| 31  | 
| 32 上帝以人子而榮、則上帝將自榮人子、而速榮之、 | 
| 33 小子、我暫偕爾、爾將尋我、我往之所、爾不得至、昔告猶太人者、今亦以告爾、 | 
| 34 我示爾以新誡、卽爾相愛是也、故爾宜相愛、猶我愛爾焉、 | 
| 35 爾若相愛、衆識爾爲我徒、〇 | 
| 36  | 
| 37 彼得曰、主、胡爲今不能從爾乎、我願爲爾捐命、 | 
| 38 耶穌曰、爾願爲我捐命乎、我誠告爾、鷄鳴之先、爾將三言不識我矣、 | 
| Вiд IванаРозділ 13 | 
| 1  | 
| 2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́, | 
| 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, | 
| 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується. | 
| 5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний. | 
| 6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“ | 
| 7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“. | 
| 8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“ Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. | 
| 9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“ | 
| 10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“. | 
| 11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“. | 
| 12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам? | 
| 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є. | 
| 14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати. | 
| 15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. | 
| 16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його. | 
| 17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините! | 
| 18  | 
| 19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я. | 
| 20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“ | 
| 21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“ | 
| 22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже. | 
| 23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус. | 
| 24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“ | 
| 25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“ | 
| 26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському! | 
| 27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“. | 
| 28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому. | 
| 29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що. | 
| 30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч. | 
| 31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог. | 
| 32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його! | 
| 33  | 
| 34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви! | 
| 35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“. | 
| 36  | 
| 37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“ | 
| 38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́. | 
| 約翰福音第13章 | Вiд IванаРозділ 13 | 
| 1 踰越節前、耶穌知離世歸父時至、旣愛其民於世、及終亦愛之、 | 1  | 
| 2 席間、魔鬼以賣師之意、惑加略人西門子猶大、 | 2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́, | 
| 3 耶穌知父以萬物畀之、且知出於上帝、歸於上帝、 | 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, | 
| 4 於是離席解衣、以巾自束、 | 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується. | 
| 5 盛水於盤、濯門徒足、以所束巾拭之、 | 5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний. | 
| 6 至西門彼得、彼得曰、主、濯我足乎、 | 6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“ | 
| 7 耶穌曰、我所爲者、爾今不知、後可知之、 | 7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“. | 
| 8 彼得曰、爾濯我足、終不可、耶穌曰、我不爾濯、則爾與我無與、 | 8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“ Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. | 
| 9 西門彼得曰、主、當不止我足、手與首可也、 | 9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“ | 
| 10 耶穌曰、凡浴後、祇須濯足、而身皆潔、爾曹乃潔、然猶有未潔者、 | 10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“. | 
| 11 蓋耶穌知賣之者誰、故曰、猶有未潔者、 | 11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“. | 
| 12 旣濯門徒足、衣衣復坐、曰、我爲此、爾知之乎、 | 12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам? | 
| 13 爾曹稱我爲師爲主、爾之言然、我誠是也、 | 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є. | 
| 14 我爲主爲師、猶濯爾足、則爾曹更宜相與濯足矣、 | 14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати. | 
| 15 我示爾以法、使爾効我而爲之、 | 15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. | 
| 16 我誠告爾、僕不大於主、使者不大於使之者、 | 16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його. | 
| 17 爾若知此而爲之、有福矣、〇 | 17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините! | 
| 18  | 18  | 
| 19 今者事未成、我先告爾、事成、爾可信我之爲我、 | 19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я. | 
| 20 我誠告爾、接我所遣者、卽接我、接我、卽接遣我者也、〇 | 20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“ | 
| 21  | 21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“ | 
| 22 門徒相視、不和言誰、 | 22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже. | 
| 23 有耶穌所愛之門徒、坐近耶穌懷、 | 23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус. | 
| 24 西門彼得以首示意、使問所言者誰、 | 24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“ | 
| 25 於是、倚其懷、問曰、主言誰、 | 25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“ | 
| 26 耶穌曰、我濡物食之者是也、遂濡物予加略人西門子猶大、 | 26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському! | 
| 27 受物後、撒但入其心、耶穌曰、爾所爲者速爲之、 | 27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“. | 
| 28 同席者不知云何、 | 28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому. | 
| 29 以猶大職槖、或意耶穌命市節筵所需、抑濟貧者、 | 29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що. | 
| 30 猶大受物亟出、時已夜、〇 | 30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч. | 
| 31  | 31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог. | 
| 32 上帝以人子而榮、則上帝將自榮人子、而速榮之、 | 32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його! | 
| 33 小子、我暫偕爾、爾將尋我、我往之所、爾不得至、昔告猶太人者、今亦以告爾、 | 33  | 
| 34 我示爾以新誡、卽爾相愛是也、故爾宜相愛、猶我愛爾焉、 | 34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви! | 
| 35 爾若相愛、衆識爾爲我徒、〇 | 35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“. | 
| 36  | 36  | 
| 37 彼得曰、主、胡爲今不能從爾乎、我願爲爾捐命、 | 37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“ | 
| 38 耶穌曰、爾願爲我捐命乎、我誠告爾、鷄鳴之先、爾將三言不識我矣、 | 38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́. |