CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
約 13
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

約翰福音

第13章

1 踰越節前、耶穌知離世歸父時至、旣愛其民於世、及終亦愛之、

2 席間、魔鬼以賣師之意、惑加略人西門子猶大、

3 耶穌知父以萬物畀之、且知出於上帝、歸於上帝、

4 於是離席解衣、以巾自束、

5 盛水於盤、濯門徒足、以所束巾拭之、

6 至西門彼得、彼得曰、主、濯我足乎、

7 耶穌曰、我所爲者、爾今不知、後可知之、

8 彼得曰、爾濯我足、終不可、耶穌曰、我不爾濯、則爾與我無與、

9 西門彼得曰、主、當不止我足、手與首可也、

10 耶穌曰、凡浴後、祇須濯足、而身皆潔、爾曹乃潔、然猶有未潔者、

11 蓋耶穌知賣之者誰、故曰、猶有未潔者、

12 旣濯門徒足、衣衣復坐、曰、我爲此、爾知之乎、

13 爾曹稱我爲師爲主、爾之言然、我誠是也、

14 我爲主爲師、猶濯爾足、則爾曹更宜相與濯足矣、

15 我示爾以法、使爾効我而爲之、

16 我誠告爾、僕不大於主、使者不大於使之者、

17 爾若知此而爲之、有福矣、〇

18 我言非指爾衆、我所選者我知之、應經言、與我食者、舉踵踶我也、

19 今者事未成、我先告爾、事成、爾可信我之爲我、

20 我誠告爾、接我所遣者、卽接我、接我、卽接遣我者也、〇

21 耶穌言此、其心忡忡、曰、我誠告爾、爾中一人將賣我矣、

22 門徒相視、不和言誰、

23 有耶穌所愛之門徒、坐近耶穌懷、

24 西門彼得以首示意、使問所言者誰、

25 於是、倚其懷、問曰、主言誰、

26 耶穌曰、我濡物食之者是也、遂濡物予加略人西門子猶大、

27 受物後、撒但入其心、耶穌曰、爾所爲者速爲之、

28 同席者不知云何、

29 以猶大職槖、或意耶穌命市節筵所需、抑濟貧者、

30 猶大受物亟出、時已夜、〇

31 旣出、耶穌曰、今人子榮、上帝以之而榮、

32 上帝以人子而榮、則上帝將自榮人子、而速榮之、

33 小子、我暫偕爾、爾將尋我、我往之所、爾不得至、昔告猶太人者、今亦以告爾、

34 我示爾以新誡、卽爾相愛是也、故爾宜相愛、猶我愛爾焉、

35 爾若相愛、衆識爾爲我徒、〇

36 西門彼得曰、主、將何之、耶穌曰、我往之所、爾今未能從、後必從我、

37 彼得曰、主、胡爲今不能從爾乎、我願爲爾捐命、

38 耶穌曰、爾願爲我捐命乎、我誠告爾、鷄鳴之先、爾將三言不識我矣、

Вiд Iвана

Розділ 13

1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.

2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,

3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.

5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.

6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“

7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.

8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“ Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“.

9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“

10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.

11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.

12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?

13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.

14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.

15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.

17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“

19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“

21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“

22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.

23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“

25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“

26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!

27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.

28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.

29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.

30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.

32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!

33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.

34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!

35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.

36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“ Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.

37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“

38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.

約翰福音

第13章

Вiд Iвана

Розділ 13

1 踰越節前、耶穌知離世歸父時至、旣愛其民於世、及終亦愛之、

1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.

2 席間、魔鬼以賣師之意、惑加略人西門子猶大、

2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,

3 耶穌知父以萬物畀之、且知出於上帝、歸於上帝、

3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

4 於是離席解衣、以巾自束、

4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.

5 盛水於盤、濯門徒足、以所束巾拭之、

5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.

6 至西門彼得、彼得曰、主、濯我足乎、

6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“

7 耶穌曰、我所爲者、爾今不知、後可知之、

7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.

8 彼得曰、爾濯我足、終不可、耶穌曰、我不爾濯、則爾與我無與、

8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“ Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“.

9 西門彼得曰、主、當不止我足、手與首可也、

9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“

10 耶穌曰、凡浴後、祇須濯足、而身皆潔、爾曹乃潔、然猶有未潔者、

10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.

11 蓋耶穌知賣之者誰、故曰、猶有未潔者、

11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.

12 旣濯門徒足、衣衣復坐、曰、我爲此、爾知之乎、

12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?

13 爾曹稱我爲師爲主、爾之言然、我誠是也、

13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.

14 我爲主爲師、猶濯爾足、則爾曹更宜相與濯足矣、

14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.

15 我示爾以法、使爾効我而爲之、

15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

16 我誠告爾、僕不大於主、使者不大於使之者、

16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.

17 爾若知此而爲之、有福矣、〇

17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

18 我言非指爾衆、我所選者我知之、應經言、與我食者、舉踵踶我也、

18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“

19 今者事未成、我先告爾、事成、爾可信我之爲我、

19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

20 我誠告爾、接我所遣者、卽接我、接我、卽接遣我者也、〇

20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“

21 耶穌言此、其心忡忡、曰、我誠告爾、爾中一人將賣我矣、

21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“

22 門徒相視、不和言誰、

22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.

23 有耶穌所愛之門徒、坐近耶穌懷、

23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

24 西門彼得以首示意、使問所言者誰、

24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“

25 於是、倚其懷、問曰、主言誰、

25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“

26 耶穌曰、我濡物食之者是也、遂濡物予加略人西門子猶大、

26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!

27 受物後、撒但入其心、耶穌曰、爾所爲者速爲之、

27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.

28 同席者不知云何、

28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.

29 以猶大職槖、或意耶穌命市節筵所需、抑濟貧者、

29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.

30 猶大受物亟出、時已夜、〇

30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

31 旣出、耶穌曰、今人子榮、上帝以之而榮、

31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.

32 上帝以人子而榮、則上帝將自榮人子、而速榮之、

32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!

33 小子、我暫偕爾、爾將尋我、我往之所、爾不得至、昔告猶太人者、今亦以告爾、

33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.

34 我示爾以新誡、卽爾相愛是也、故爾宜相愛、猶我愛爾焉、

34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!

35 爾若相愛、衆識爾爲我徒、〇

35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.

36 西門彼得曰、主、將何之、耶穌曰、我往之所、爾今未能從、後必從我、

36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“ Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.

37 彼得曰、主、胡爲今不能從爾乎、我願爲爾捐命、

37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“

38 耶穌曰、爾願爲我捐命乎、我誠告爾、鷄鳴之先、爾將三言不識我矣、

38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.