| Der Brief an die HebräerKapitel 1 | 
| 1 Nachdem vorzeiten | 
| 2 hat | 
| 3 welcher | 
| 4 so viel | 
| 5 Denn | 
| 6 Und | 
| 7 Von den | 
| 8 aber | 
| 9 Du hast | 
| 10 und | 
| 11 Dieselbigen werden vergehen, du | 
| 12 und | 
| 13 Zu | 
| 14 Sind | 
| До євреївРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. | 
| 3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті. | 
| 4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́. | 
| 5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“! | 
| 6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“. | 
| 7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“. | 
| 8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. | 
| 9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“. | 
| 10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук. | 
| 11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють. | 
| 12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“! | 
| 13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! | 
| 14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? | 
| Der Brief an die HebräerKapitel 1 | До євреївРозділ 1 | 
| 1 Nachdem vorzeiten | 1  | 
| 2 hat | 2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. | 
| 3 welcher | 3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті. | 
| 4 so viel | 4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́. | 
| 5 Denn | 5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“! | 
| 6 Und | 6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“. | 
| 7 Von den | 7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“. | 
| 8 aber | 8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. | 
| 9 Du hast | 9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“. | 
| 10 und | 10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук. | 
| 11 Dieselbigen werden vergehen, du | 11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють. | 
| 12 und | 12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“! | 
| 13 Zu | 13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! | 
| 14 Sind | 14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? |