| Das Hohelied SalomosKapitel 1 | 
| 1 Das Hohelied | 
| 2 Er küsse | 
| 3 daß man deine gute | 
| 4 Zeuch mich dir nach | 
| 5 Ich bin schwarz | 
| 6 Sehet mich nicht an | 
| 7 Sage mir | 
| 8 Kennest du | 
| 9 Ich gleiche dich | 
| 10 Deine Backen | 
| 11 Wir wollen dir güldene Spangen machen | 
| 12 Da der König | 
| 13 Mein Freund | 
| 14 Mein Freund | 
| 15 Siehe, meine Freundin | 
| 16 Siehe, mein Freund | 
| 17 Unserer Häuser | 
| Пiсня над пiснямиРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2  | 
| 3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе! | 
| 4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе! | 
| 5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові! | 
| 6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“ | 
| 7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“ | 
| 8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“. | 
| 9  | 
| 10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста! | 
| 11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“ | 
| 12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі. | 
| 13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене! | 
| 14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“! | 
| 15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“ | 
| 16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень! | 
| 17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“ | 
| Das Hohelied SalomosKapitel 1 | Пiсня над пiснямиРозділ 1 | 
| 1 Das Hohelied | 1  | 
| 2 Er küsse | 2  | 
| 3 daß man deine gute | 3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе! | 
| 4 Zeuch mich dir nach | 4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе! | 
| 5 Ich bin schwarz | 5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові! | 
| 6 Sehet mich nicht an | 6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“ | 
| 7 Sage mir | 7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“ | 
| 8 Kennest du | 8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“. | 
| 9 Ich gleiche dich | 9  | 
| 10 Deine Backen | 10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста! | 
| 11 Wir wollen dir güldene Spangen machen | 11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“ | 
| 12 Da der König | 12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі. | 
| 13 Mein Freund | 13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене! | 
| 14 Mein Freund | 14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“! | 
| 15 Siehe, meine Freundin | 15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“ | 
| 16 Siehe, mein Freund | 16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень! | 
| 17 Unserer Häuser | 17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“ |