Das Buch Nehemia

Kapitel 1

1 Dies sind die Geschichten1697 Nehemias5166, des Sohns Hachaljas2446. Es geschah im Monden2320 Chisleu des zwanzigsten6242 Jahrs, daß ich war1121 zu Susan7800 auf dem Schloß1002,

2 da kam Hanani2607, einer259 meiner Brüder251, mit etlichen Männern582 aus Juda3063. Und ich fragte7592 sie, wie es den Juden3064 ginge, die errettet6413 und übrig7604 waren935 von dem Gefängnis7628, und wie es zu Jerusalem3389 ginge?

3 Und sie sprachen559 zu mir: Die übrigen7604 von dem Gefängnis7628 sind7604 daselbst im Lande4082 in großem1419 Unglück7451 und Schmach2781; die Mauern2346 Jerusalems3389 sind zerbrochen6555 und ihre Tore8179 mit Feuer784 verbrannt3341.

4 Da ich1058 aber solche Worte1697 hörete, saß3427 ich und weinete und trug56 Leid zween Tage3117; und fastete6684 und betete6419 vor6440 dem GOtt430 vom Himmel8064

5 und sprach559: Ach577, HErr3068, GOtt430 vom Himmel8064, großer1419 und schrecklicher3372 GOtt410, der da hält8104 den Bund1285 und Barmherzigkeit2617 denen, die ihn lieben157 und seine Gebote4687 halten8104,

6 laß doch deine Ohren241 aufmerken7183 und5650 deine Augen5869 offen6605 sein, daß du8085 hörest das Gebet8605 deines Knechts, das ich nun vor6440 dir bete6419 Tag3117 und Nacht3915 für die Kinder1121 Israel3478, deine Knechte5650, und bekenne3034 die Sünden2403 der Kinder1121 Israel3478, die wir an dir getan2398 haben2398; und ich und meines Vaters1 Haus1004 haben auch gesündiget.

7 Wir sind verrückt worden, daß wir nicht2254 gehalten8104 haben die Gebote4687, Befehle und Rechte2706, die du2254 geboten6680 hast deinem Knechte5650 Mose4872.

8 Gedenke2142 aber doch des Worts, das1697 du559 deinem Knechte5650 Mose4872 gebotest und sprachest: Wenn ihr euch4603 vergreifet, so will6680 ich euch6327 unter die Völker5971 streuen.

9 Wo ihr977 euch aber bekehret zu mir und haltet8104 meine Gebote4687 und tut sie, und ob ihr verstoßen5080 wäret bis an der Himmel8064 Ende7097, so will7725 ich euch doch von dannen versammeln6908 und will935 euch bringen an den8034 Ort4725, den ich erwählet habe6213, daß mein Name daselbst wohne7931.

10 Sie sind doch ja deine Knechte5650 und dein Volk5971, die du erlöset hast6299 durch deine große1419 Kraft3581 und mächtige2389 Hand3027.

11 Ach577, HErr136, laß deine Ohren241 aufmerken auf7183 das Gebet8605 deines Knechts und5650 auf6440 das Gebet8605 deiner Knechte5650, die da begehren2655, deinen Namen8034 zu fürchten3372; und. laß deinem Knechte5650 heute3117 gelingen6743 und gib5414 ihm Barmherzigkeit7356 vor diesem Manne376! Denn ich war des Königs4428 Schenke8248.

Неемія

Розділ 1

1 Слова́ Неемі́ї, Гахаліїного сина: „І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в за́мку Шуша́н.

2 І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятува́лися, що позостали від поло́ну, та про Єрусалим.

3 А вони сказали мені: „Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в га́ньбі, а мур Єрусалиму поруйно́ваний, а брами його попа́лені огнем“...

4 І сталося, як почув я ці слова́, сів я та й плакав, і був у жало́бі кілька днів, і по́стив, і молився перед лицем Небесного Бога.

5 I сказав я: „Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізни́й, що дотри́муєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, —

6 нехай же буде ухо Твоє чутке́, а очі Твої відкриті, щоб прислу́хуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповіда́юся в гріха́х Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, — і я і дім батька мого грішили!

7 Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.

8 Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, говорячи: як ви спроневі́ритеся, — Я розпоро́шу вас поміж наро́дами!

9 Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє!

10 А вони — раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.

11 Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке́ до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що пра́гнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем!“ А я був ча́шником царевим.

Das Buch Nehemia

Kapitel 1

Неемія

Розділ 1

1 Dies sind die Geschichten1697 Nehemias5166, des Sohns Hachaljas2446. Es geschah im Monden2320 Chisleu des zwanzigsten6242 Jahrs, daß ich war1121 zu Susan7800 auf dem Schloß1002,

1 Слова́ Неемі́ї, Гахаліїного сина: „І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в за́мку Шуша́н.

2 da kam Hanani2607, einer259 meiner Brüder251, mit etlichen Männern582 aus Juda3063. Und ich fragte7592 sie, wie es den Juden3064 ginge, die errettet6413 und übrig7604 waren935 von dem Gefängnis7628, und wie es zu Jerusalem3389 ginge?

2 І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятува́лися, що позостали від поло́ну, та про Єрусалим.

3 Und sie sprachen559 zu mir: Die übrigen7604 von dem Gefängnis7628 sind7604 daselbst im Lande4082 in großem1419 Unglück7451 und Schmach2781; die Mauern2346 Jerusalems3389 sind zerbrochen6555 und ihre Tore8179 mit Feuer784 verbrannt3341.

3 А вони сказали мені: „Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в га́ньбі, а мур Єрусалиму поруйно́ваний, а брами його попа́лені огнем“...

4 Da ich1058 aber solche Worte1697 hörete, saß3427 ich und weinete und trug56 Leid zween Tage3117; und fastete6684 und betete6419 vor6440 dem GOtt430 vom Himmel8064

4 І сталося, як почув я ці слова́, сів я та й плакав, і був у жало́бі кілька днів, і по́стив, і молився перед лицем Небесного Бога.

5 und sprach559: Ach577, HErr3068, GOtt430 vom Himmel8064, großer1419 und schrecklicher3372 GOtt410, der da hält8104 den Bund1285 und Barmherzigkeit2617 denen, die ihn lieben157 und seine Gebote4687 halten8104,

5 I сказав я: „Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізни́й, що дотри́муєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, —

6 laß doch deine Ohren241 aufmerken7183 und5650 deine Augen5869 offen6605 sein, daß du8085 hörest das Gebet8605 deines Knechts, das ich nun vor6440 dir bete6419 Tag3117 und Nacht3915 für die Kinder1121 Israel3478, deine Knechte5650, und bekenne3034 die Sünden2403 der Kinder1121 Israel3478, die wir an dir getan2398 haben2398; und ich und meines Vaters1 Haus1004 haben auch gesündiget.

6 нехай же буде ухо Твоє чутке́, а очі Твої відкриті, щоб прислу́хуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповіда́юся в гріха́х Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, — і я і дім батька мого грішили!

7 Wir sind verrückt worden, daß wir nicht2254 gehalten8104 haben die Gebote4687, Befehle und Rechte2706, die du2254 geboten6680 hast deinem Knechte5650 Mose4872.

7 Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.

8 Gedenke2142 aber doch des Worts, das1697 du559 deinem Knechte5650 Mose4872 gebotest und sprachest: Wenn ihr euch4603 vergreifet, so will6680 ich euch6327 unter die Völker5971 streuen.

8 Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, говорячи: як ви спроневі́ритеся, — Я розпоро́шу вас поміж наро́дами!

9 Wo ihr977 euch aber bekehret zu mir und haltet8104 meine Gebote4687 und tut sie, und ob ihr verstoßen5080 wäret bis an der Himmel8064 Ende7097, so will7725 ich euch doch von dannen versammeln6908 und will935 euch bringen an den8034 Ort4725, den ich erwählet habe6213, daß mein Name daselbst wohne7931.

9 Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє!

10 Sie sind doch ja deine Knechte5650 und dein Volk5971, die du erlöset hast6299 durch deine große1419 Kraft3581 und mächtige2389 Hand3027.

10 А вони — раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.

11 Ach577, HErr136, laß deine Ohren241 aufmerken auf7183 das Gebet8605 deines Knechts und5650 auf6440 das Gebet8605 deiner Knechte5650, die da begehren2655, deinen Namen8034 zu fürchten3372; und. laß deinem Knechte5650 heute3117 gelingen6743 und gib5414 ihm Barmherzigkeit7356 vor diesem Manne376! Denn ich war des Königs4428 Schenke8248.

11 Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке́ до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що пра́гнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем!“ А я був ча́шником царевим.