Der Brief des Paulus an PhilemonKapitel 1 |
1 Paulus |
2 und |
3 Gnade |
4 Ich danke |
5 nachdem ich höre von |
6 daß |
7 Wir haben |
8 Darum |
9 so will ich doch |
10 So ermahne |
11 welcher weiland |
12 Du |
13 Denn |
14 aber |
15 Vielleicht |
16 nun |
17 So |
18 So er aber |
19 Ich |
20 Ja |
21 Ich hab‘ aus Zuversicht deines Gehorsams |
22 Daneben bereite |
23 Es grüßet |
24 Markus |
25 Die |
До ФилимонаРозділ 1 |
1 |
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй: |
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! |
4 |
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих, |
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа. |
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате. |
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне, |
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса. |
10 |
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний. |
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє. |
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію, |
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний. |
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, |
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді. |
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене. |
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені. |
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен. |
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі! |
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́. |
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам. |
23 |
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники. |
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь. |
Der Brief des Paulus an PhilemonKapitel 1 |
До ФилимонаРозділ 1 |
1 Paulus |
1 |
2 und |
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй: |
3 Gnade |
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! |
4 Ich danke |
4 |
5 nachdem ich höre von |
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих, |
6 daß |
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа. |
7 Wir haben |
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате. |
8 Darum |
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне, |
9 so will ich doch |
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса. |
10 So ermahne |
10 |
11 welcher weiland |
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний. |
12 Du |
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє. |
13 Denn |
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію, |
14 aber |
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний. |
15 Vielleicht |
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, |
16 nun |
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді. |
17 So |
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене. |
18 So er aber |
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені. |
19 Ich |
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен. |
20 Ja |
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі! |
21 Ich hab‘ aus Zuversicht deines Gehorsams |
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́. |
22 Daneben bereite |
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам. |
23 Es grüßet |
23 |
24 Markus |
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники. |
25 Die |
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь. |