CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Richt. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das Buch der Richter

Kapitel 1

1 Nach310 dem Tod4194 Josuas3091 fragten7592 die Kinder1121 Israel3478 den HErrn3068 und sprachen559: Wer soll unter uns8462 den Krieg führen5927 wider3898 die Kanaaniter3669?

2 Der HErr3068 sprach559: Juda3063 soll ihn führen5927. Siehe, ich habe das Land776 in seine Hand3027 gegeben5414.

3 Da sprach559 Juda3063 zu seinem Bruder251 Simeon8095: Zeuch mit mir hinauf in meinem Los1486 und laß uns wider die Kanaaniter3669 streiten3898, so will ich wieder mit dir ziehen1980 in deinem Los1486. Also zog5927 Simeon8095 mit ihm.

4 Da nun Juda3063 hinaufzog5927, gab5414 ihm der HErr3068 die Kanaaniter3669 und Pheresiter6522 in ihre Hände3027; und schlugen5221 zu Besek966 zehntausend6235 Mann376.

5 Und fanden4672 den Adoni-Besek137 zu Besek966 und stritten3898 wider ihn; und schlugen5221 die Kanaaniter3669 und Pheresiter6522.

6 Aber Adoni-Besek137 floh5127, und sie jagten ihm nach7291; und da310 sie ihn ergriffen270, verhieben sie ihm die Daumen an seinen Händen3027 und Füßen7272.

7 Da sprach559 Adoni-Besek137: Siebenzig Könige4428 mit verhauenen Daumen ihrer Hände3027 und Füße7272 lasen auf unter meinem Tisch7979. Wie ich nun getan6213 habe935, so hat mir GOtt430 wieder vergolten7999: Und man brachte3950 ihn gen Jerusalem3389; daselbst starb4191 er.

8 Aber die Kinder1121 Juda3063 stritten3898 wider Jerusalem3389 und gewannen3920 sie und schlugen5221 sie mit der Schärfe6310 des7971 Schwerts2719 und zündeten784 die Stadt5892 an.

9 Danach zogen3381 die3427 Kinder1121 Juda3063 herab, zu streiten3898 wider die Kanaaniter3669, die auf dem Gebirge2022 und310 gegen Mittag5045 und in den Gründen8219 wohneten.

10 Und Juda3063 zog3212 hin wider die3427 Kanaaniter3669, die zu Hebron2275 wohneten (Hebron2275 aber hieß8034 vorzeiten6440 Kiriath-Arba7153), und schlugen5221 den Sesai8344 und Ahiman289 und Thalmai8526.

11 Und zog3212 von6440 dannen wider die Einwohner3427 zu Debir1688. Debir1688 aber hieß8034 vorzeiten Kiriath-Sepher7158.

12 Und Kaleb3612 sprach559: Wer Kiriath-Sepher7158 schlägt5221 und gewinnet, dem will ich meine Tochter1323 Achsa5915 zum Weibe802 geben5414.

13 Da3920 gewann sie Athniel, der Sohn1121 Kenas7073‘, des Kalebs3612 jüngsten6996 Bruders251. Und er gab5414 ihm seine Tochter1323 Achsa5915 zum Weibe802.

14 Und es begab sich, da sie einzog5496, ward ihr geraten, daß sie fordern7592 sollte einen Acker7704 von ihrem Vater1; und fiel vom Esel2543. Da sprach559 Kaleb3612 zu ihr: Was ist935 dir?

15 Sie sprach559: Gib3051 mir einen Segen1293; denn du hast5414 mir ein Mittagsland5045 gegeben5414, gib mir auch ein wässeriges. Da gab5414 er3612 ihr ein wässeriges oben5942 und776 unten8482.

16 Und die Kinder1121 des Keniters7017, Moses4872 Schwagers2859, zogen herauf5927 aus der Palmenstadt mit854 den Kindern1121 Juda3063 in die Wüste4057 Juda3063, die da liegt3427 gegen Mittag5045 der Stadt5892 Arad6166; und gingen3212 hin und wohneten unter dem Volk5971.

17 Und5892 Juda3063 zog3212 hin mit seinem Bruder251 Simeon8095 und schlugen5221 die8034 Kanaaniter3669 zu Zephath6857 und verbanneten sie2763; und nannten7121 die Stadt3427 Horma2767.

18 Dazu gewann3920 Juda3063 Gaza5804 mit ihrer Zugehör1366 und1366 Asklon mit ihrer Zugehör und1366 Ekron6138 mit ihrer Zugehör.

19 Und3423 der HErr3068 war mit Juda3063, daß er das Gebirge2022 einnahm; denn er konnte die Einwohner3427 im Grunde6010 nicht3808 einnehmen3423, darum daß sie eiserne1270 Wagen7393 hatten.

20 Und3423 sie gaben5414 dem Kaleb3612 Hebron2275, wie Mose4872 gesagt hatte1696; und er vertrieb daraus die drei7969 Söhne1121 des Enak6061.

21 Aber die3427 Kinder1121 Benjamin1144 vertrieben3423 die3427 Jebusiter2983 nicht, die zu Jerusalem3389 wohneten, sondern die Jebusiter2983 wohneten bei den Kindern1121 Benjamin1144 zu Jerusalem3389 bis auf diesen Tag3117.

22 Desselbengleichen zogen auch die Kinder Joseph3130 hinauf5927 gen Bethel; und1004 der HErr3068 war mit ihnen.

23 Und5892 das Haus1004 Joseph3130 verkundschaftete Bethel, die vorhin Lus3870 hieß8034.

24 Und die Wächter sahen7200 einen Mann376 aus der Stadt5892 gehen und sprachen559 zu8104 ihm: Weise uns, wo wir in3996 die Stadt5892 kommen3318, so wollen wir Barmherzigkeit2617 an7200 dir tun6213.

25 Und da er ihnen zeigte7200, wo sie in3996 die Stadt5892 kämen, schlugen5221 sie die Stadt5892 mit der Schärfe6310 des7971 Schwerts2719; aber den Mann376 und all sein Geschlecht4940 ließen sie gehen.

26 Da zog3212 derselbe Mann376 ins Land776 der8034 Hethiter2850 und bauete eine Stadt5892 und hieß7121 sie1129 Lus3870; die8034 heißet noch heutigestages3117 also.

27 Und3423 Manasse4519 vertrieb nicht Beth-Sean1052 mit ihren Töchtern1323, noch Thaenach mit ihren Töchtern1323, noch die Einwohner3427 zu Dor1756 mit ihren Töchtern1323, noch die Einwohner3427 zu Jebleam mit ihren Töchtern1323, noch die Einwohner3427 zu Megiddo4023 mit ihren Töchtern1323; und die Kanaaniter3669 fingen an2974 zu wohnen3427 in demselben Lande776.

28 Da aber Israel3478 mächtig ward, machte7760 er die Kanaaniter3669 zinsbar4522 und3423 vertrieb3423 sie2388 nicht.

29 Desgleichen vertrieb3423 auch Ephraim669 die3427 Kanaaniter3669 nicht, die3427 zu Gaser wohneten, sondern die Kanaaniter3669 wohneten unter7130 ihnen zu Gaser.

30 Sebulon2074 vertrieb auch nicht die3427 Einwohner3427 zu Kitron7003 und3423 Nahalal, sondern die3427 Kanaaniter3669 wohneten unter7130 ihnen und waren zinsbar4522.

31 Asser836 vertrieb die Einwohner3427 zu Acko nicht, noch die Einwohner3427 zu Zidon, zu Ahelab303, zu Achsib392, zu Helba2462, zu Aphik663 und3423 zu Rehob7340,

32 sondern die Asseriter843 wohneten unter7130 den Kanaanitern3669, die im Lande776 wohneten; denn sie3427 vertrieben3423 sie3427 nicht.

33 Naphthali5321 vertrieb die3427 Einwohner3427 nicht zu Beth-Semes1053 noch zu Beth-Anath1043, sondern wohneten unter7130 den Kanaanitern3669, die3427 im Lande776 wohneten. Aber1053 die3427 zu Beth-Semes und3423 zu Beth-Anath1043 wurden zinsbar4522.

34 Und5414 die Amoriter567 drungen die Kinder1121 Dan1835 aufs Gebirge2022 und ließen nicht zu, daß sie3905 herunter3381 in den Grund6010 kämen.

35 Und die Amoriter567 fingen an2974 zu wohnen3427 auf dem Gebirge2022 Heres2776, zu Ajalon357 und zu Saalbim8169. Doch ward3513 ihnen die Hand3027 des Hauses1004 Joseph3130 zu schwer, und wurden zinsbar4522.

36 Und die Grenze1366 der Amoriter567 war4608, da man gen Akrabbim4610 hinaufgehet, und von dem Fels5553 und von der Höhe.

Книга Суддiв

Розділ 1

1 I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізра́їлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас ви́йде спе́реду на ханаане́янина, щоб воювати з ним?“

2 І сказав Господь: „Юда пі́де. Оце Я дав Край у його руку“.

3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: „Іди зо мною на мій жеребо́к, і бу́демо воювати з ханаанеянином, то піду́ й я з тобою на твій жеребо́к“. І пішов із ним Симео́н.

4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.

5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаане́янина та періззе́янина.

6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і злови́ли його, і повідру́бували великі пальці його рук та його ніг.

7 І сказав Адоні-Безек: „Сімдеся́т царів з відру́баними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!“

8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули́ його, і побили його ві́стрям меча́, а місто пустили з огнем.

9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаане́янином, ме́шканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім'я́ Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я́ Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.

13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку́ Ахсу за жінку.

14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати по́ля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: „Що тобі?“

15 І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джере́ла“. І Калев дав їй Ґуллот-горі́шній та Ґуллот-до́лішній.

16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, ме́шканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я́ того міста: Хорма.

18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти ме́шканців долини, бо вони мали залізні колесни́ці.

20 І дали Калевові Хевро́н, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох ве́летнів.

21 А євусеянина, ме́шканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, — і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидя́ть тут аж до цього дня.

22 І пішов також дім Йо́сипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 І ви́відав Йо́сипів дім у Бет-Елі, а ім'я́ того міста колись було Луз.

24 І побачили сторожі́ чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: „Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі ми́лість!“

25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто ві́стрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.

27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і ме́шканців Дору та його залежних міст, і ме́шканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, — і ханаане́янин волів сидіти в тому кра́ї.

28 І сталося, коли Ізраїль зміцни́вся, то він наклав на ханаанеянина дани́ну, але вигнати — не вигнав його.

29 І Єфрем не вигнав ханаане́янина, що мешкає в Ґезері, — і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 Завуло́н не повиганяв ме́шканців Кітрону та мешканців Нагалолу, — і осівся ханаане́янин серед нього, і став за дани́ну.

31 Аси́р не повиганяв ме́шканців Акко, і ме́шканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 І осівся аси́рець серед ханаане́янина, мешканця того кра́ю, бо він не вигнав його.

33 Нефтали́м не повиганяв ме́шканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 І тиснув аморе́янин Данових синів на го́ру, бо не давав йому схо́дити на долину.

35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йо́сипового дому, — він став за данину.

36 А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

Das Buch der Richter

Kapitel 1

Книга Суддiв

Розділ 1

1 Nach310 dem Tod4194 Josuas3091 fragten7592 die Kinder1121 Israel3478 den HErrn3068 und sprachen559: Wer soll unter uns8462 den Krieg führen5927 wider3898 die Kanaaniter3669?

1 I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізра́їлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас ви́йде спе́реду на ханаане́янина, щоб воювати з ним?“

2 Der HErr3068 sprach559: Juda3063 soll ihn führen5927. Siehe, ich habe das Land776 in seine Hand3027 gegeben5414.

2 І сказав Господь: „Юда пі́де. Оце Я дав Край у його руку“.

3 Da sprach559 Juda3063 zu seinem Bruder251 Simeon8095: Zeuch mit mir hinauf in meinem Los1486 und laß uns wider die Kanaaniter3669 streiten3898, so will ich wieder mit dir ziehen1980 in deinem Los1486. Also zog5927 Simeon8095 mit ihm.

3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: „Іди зо мною на мій жеребо́к, і бу́демо воювати з ханаанеянином, то піду́ й я з тобою на твій жеребо́к“. І пішов із ним Симео́н.

4 Da nun Juda3063 hinaufzog5927, gab5414 ihm der HErr3068 die Kanaaniter3669 und Pheresiter6522 in ihre Hände3027; und schlugen5221 zu Besek966 zehntausend6235 Mann376.

4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.

5 Und fanden4672 den Adoni-Besek137 zu Besek966 und stritten3898 wider ihn; und schlugen5221 die Kanaaniter3669 und Pheresiter6522.

5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаане́янина та періззе́янина.

6 Aber Adoni-Besek137 floh5127, und sie jagten ihm nach7291; und da310 sie ihn ergriffen270, verhieben sie ihm die Daumen an seinen Händen3027 und Füßen7272.

6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і злови́ли його, і повідру́бували великі пальці його рук та його ніг.

7 Da sprach559 Adoni-Besek137: Siebenzig Könige4428 mit verhauenen Daumen ihrer Hände3027 und Füße7272 lasen auf unter meinem Tisch7979. Wie ich nun getan6213 habe935, so hat mir GOtt430 wieder vergolten7999: Und man brachte3950 ihn gen Jerusalem3389; daselbst starb4191 er.

7 І сказав Адоні-Безек: „Сімдеся́т царів з відру́баними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!“

8 Aber die Kinder1121 Juda3063 stritten3898 wider Jerusalem3389 und gewannen3920 sie und schlugen5221 sie mit der Schärfe6310 des7971 Schwerts2719 und zündeten784 die Stadt5892 an.

8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули́ його, і побили його ві́стрям меча́, а місто пустили з огнем.

9 Danach zogen3381 die3427 Kinder1121 Juda3063 herab, zu streiten3898 wider die Kanaaniter3669, die auf dem Gebirge2022 und310 gegen Mittag5045 und in den Gründen8219 wohneten.

9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаане́янином, ме́шканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 Und Juda3063 zog3212 hin wider die3427 Kanaaniter3669, die zu Hebron2275 wohneten (Hebron2275 aber hieß8034 vorzeiten6440 Kiriath-Arba7153), und schlugen5221 den Sesai8344 und Ahiman289 und Thalmai8526.

10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім'я́ Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 Und zog3212 von6440 dannen wider die Einwohner3427 zu Debir1688. Debir1688 aber hieß8034 vorzeiten Kiriath-Sepher7158.

11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я́ Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 Und Kaleb3612 sprach559: Wer Kiriath-Sepher7158 schlägt5221 und gewinnet, dem will ich meine Tochter1323 Achsa5915 zum Weibe802 geben5414.

12 І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.

13 Da3920 gewann sie Athniel, der Sohn1121 Kenas7073‘, des Kalebs3612 jüngsten6996 Bruders251. Und er gab5414 ihm seine Tochter1323 Achsa5915 zum Weibe802.

13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку́ Ахсу за жінку.

14 Und es begab sich, da sie einzog5496, ward ihr geraten, daß sie fordern7592 sollte einen Acker7704 von ihrem Vater1; und fiel vom Esel2543. Da sprach559 Kaleb3612 zu ihr: Was ist935 dir?

14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати по́ля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: „Що тобі?“

15 Sie sprach559: Gib3051 mir einen Segen1293; denn du hast5414 mir ein Mittagsland5045 gegeben5414, gib mir auch ein wässeriges. Da gab5414 er3612 ihr ein wässeriges oben5942 und776 unten8482.

15 І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джере́ла“. І Калев дав їй Ґуллот-горі́шній та Ґуллот-до́лішній.

16 Und die Kinder1121 des Keniters7017, Moses4872 Schwagers2859, zogen herauf5927 aus der Palmenstadt mit854 den Kindern1121 Juda3063 in die Wüste4057 Juda3063, die da liegt3427 gegen Mittag5045 der Stadt5892 Arad6166; und gingen3212 hin und wohneten unter dem Volk5971.

16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 Und5892 Juda3063 zog3212 hin mit seinem Bruder251 Simeon8095 und schlugen5221 die8034 Kanaaniter3669 zu Zephath6857 und verbanneten sie2763; und nannten7121 die Stadt3427 Horma2767.

17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, ме́шканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я́ того міста: Хорма.

18 Dazu gewann3920 Juda3063 Gaza5804 mit ihrer Zugehör1366 und1366 Asklon mit ihrer Zugehör und1366 Ekron6138 mit ihrer Zugehör.

18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 Und3423 der HErr3068 war mit Juda3063, daß er das Gebirge2022 einnahm; denn er konnte die Einwohner3427 im Grunde6010 nicht3808 einnehmen3423, darum daß sie eiserne1270 Wagen7393 hatten.

19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти ме́шканців долини, бо вони мали залізні колесни́ці.

20 Und3423 sie gaben5414 dem Kaleb3612 Hebron2275, wie Mose4872 gesagt hatte1696; und er vertrieb daraus die drei7969 Söhne1121 des Enak6061.

20 І дали Калевові Хевро́н, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох ве́летнів.

21 Aber die3427 Kinder1121 Benjamin1144 vertrieben3423 die3427 Jebusiter2983 nicht, die zu Jerusalem3389 wohneten, sondern die Jebusiter2983 wohneten bei den Kindern1121 Benjamin1144 zu Jerusalem3389 bis auf diesen Tag3117.

21 А євусеянина, ме́шканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, — і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидя́ть тут аж до цього дня.

22 Desselbengleichen zogen auch die Kinder Joseph3130 hinauf5927 gen Bethel; und1004 der HErr3068 war mit ihnen.

22 І пішов також дім Йо́сипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 Und5892 das Haus1004 Joseph3130 verkundschaftete Bethel, die vorhin Lus3870 hieß8034.

23 І ви́відав Йо́сипів дім у Бет-Елі, а ім'я́ того міста колись було Луз.

24 Und die Wächter sahen7200 einen Mann376 aus der Stadt5892 gehen und sprachen559 zu8104 ihm: Weise uns, wo wir in3996 die Stadt5892 kommen3318, so wollen wir Barmherzigkeit2617 an7200 dir tun6213.

24 І побачили сторожі́ чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: „Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі ми́лість!“

25 Und da er ihnen zeigte7200, wo sie in3996 die Stadt5892 kämen, schlugen5221 sie die Stadt5892 mit der Schärfe6310 des7971 Schwerts2719; aber den Mann376 und all sein Geschlecht4940 ließen sie gehen.

25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто ві́стрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 Da zog3212 derselbe Mann376 ins Land776 der8034 Hethiter2850 und bauete eine Stadt5892 und hieß7121 sie1129 Lus3870; die8034 heißet noch heutigestages3117 also.

26 І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.

27 Und3423 Manasse4519 vertrieb nicht Beth-Sean1052 mit ihren Töchtern1323, noch Thaenach mit ihren Töchtern1323, noch die Einwohner3427 zu Dor1756 mit ihren Töchtern1323, noch die Einwohner3427 zu Jebleam mit ihren Töchtern1323, noch die Einwohner3427 zu Megiddo4023 mit ihren Töchtern1323; und die Kanaaniter3669 fingen an2974 zu wohnen3427 in demselben Lande776.

27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і ме́шканців Дору та його залежних міст, і ме́шканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, — і ханаане́янин волів сидіти в тому кра́ї.

28 Da aber Israel3478 mächtig ward, machte7760 er die Kanaaniter3669 zinsbar4522 und3423 vertrieb3423 sie2388 nicht.

28 І сталося, коли Ізраїль зміцни́вся, то він наклав на ханаанеянина дани́ну, але вигнати — не вигнав його.

29 Desgleichen vertrieb3423 auch Ephraim669 die3427 Kanaaniter3669 nicht, die3427 zu Gaser wohneten, sondern die Kanaaniter3669 wohneten unter7130 ihnen zu Gaser.

29 І Єфрем не вигнав ханаане́янина, що мешкає в Ґезері, — і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 Sebulon2074 vertrieb auch nicht die3427 Einwohner3427 zu Kitron7003 und3423 Nahalal, sondern die3427 Kanaaniter3669 wohneten unter7130 ihnen und waren zinsbar4522.

30 Завуло́н не повиганяв ме́шканців Кітрону та мешканців Нагалолу, — і осівся ханаане́янин серед нього, і став за дани́ну.

31 Asser836 vertrieb die Einwohner3427 zu Acko nicht, noch die Einwohner3427 zu Zidon, zu Ahelab303, zu Achsib392, zu Helba2462, zu Aphik663 und3423 zu Rehob7340,

31 Аси́р не повиганяв ме́шканців Акко, і ме́шканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 sondern die Asseriter843 wohneten unter7130 den Kanaanitern3669, die im Lande776 wohneten; denn sie3427 vertrieben3423 sie3427 nicht.

32 І осівся аси́рець серед ханаане́янина, мешканця того кра́ю, бо він не вигнав його.

33 Naphthali5321 vertrieb die3427 Einwohner3427 nicht zu Beth-Semes1053 noch zu Beth-Anath1043, sondern wohneten unter7130 den Kanaanitern3669, die3427 im Lande776 wohneten. Aber1053 die3427 zu Beth-Semes und3423 zu Beth-Anath1043 wurden zinsbar4522.

33 Нефтали́м не повиганяв ме́шканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 Und5414 die Amoriter567 drungen die Kinder1121 Dan1835 aufs Gebirge2022 und ließen nicht zu, daß sie3905 herunter3381 in den Grund6010 kämen.

34 І тиснув аморе́янин Данових синів на го́ру, бо не давав йому схо́дити на долину.

35 Und die Amoriter567 fingen an2974 zu wohnen3427 auf dem Gebirge2022 Heres2776, zu Ajalon357 und zu Saalbim8169. Doch ward3513 ihnen die Hand3027 des Hauses1004 Joseph3130 zu schwer, und wurden zinsbar4522.

35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йо́сипового дому, — він став за данину.

36 Und die Grenze1366 der Amoriter567 war4608, da man gen Akrabbim4610 hinaufgehet, und von dem Fels5553 und von der Höhe.

36 А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.