Der Prophet Zefanja

Kapitel 1

1 Dies ist das Wort1697 des HErrn3068, welches geschah zu Zephanja6846, dem Sohn1121 Chusis3570, des Sohns Gedaljas1436, des Sohns Amarjas568, des Sohns Hiskias2396, zur Zeit3117 Josias2977, des Sohns Amons526, des Königs4428 Judas:

2 Ich will alles aus dem Lande6440 wegnehmen5486, spricht5002 der HErr3068.

3 Ich will beide, Menschen120 und Vieh929, beide, Vögel5775 des Himmels8064 und Fische1709 im Meer3220, wegnehmen5486 samt den Ärgernissen4384 und den GOttlosen7563; ja, ich will die Menschen120 ausreuten aus3772 dem Lande6440, spricht5002 der HErr3068.

4 Ich will meine Hand3027 ausstrecken über Juda3063 und3548 über alle, die zu Jerusalem3389 wohnen3427; also will ich das3772 übrige7605 von Baal1168 ausreuten, dazu den Namen8034 der Kamarim und Priester aus5186 diesem Ort4725

5 und4428 die, so auf den Dächern1406 des Himmels8064 Heer6635 anbeten7812, die es anbeten7812 und schwören7650 doch bei dem HErrn3068 und zugleich bei Malchom,

6 und die vom HErrn3068 abfallen5472 und die nach310 dem HErrn3068 nichts fragen1245 und ihn nicht achten1875.

7 Seid stille vor6440 dem HErrn3069 HErrn3068; denn des HErrn3068 Tag3117 ist nahe7138! Denn der HErr136 hat3559 ein Schlachtopfer2077 zubereitet und seine Gäste7121 dazu geladen6942.

8 Und am Tage3117 des Schlachtopfers2077 des HErrn3068 will ich heimsuchen6485 die Fürsten8269 und des Königs4428 Kinder1121 und alle, die ein fremd5237 Kleid4403 tragen3847.

9 Auch will ich zur selbigen Zeit3117 die heimsuchen, so über6485 die Schwelle4670 springen1801, die ihrer Herren113 Haus1004 füllen4390 mit Rauben2555 und Trügen4820.

10 Zur selbigen Zeit3117, spricht5002 der HErr3068, wird sich ein laut Geschrei6963 erheben von dem Fischtor1709 an und ein Geheul3215 von dem andern4932 Tor8179 und ein großer1419 Jammer7667 auf den Hügeln1389.

11 Heulet3213, die ihr3427 in der Mühle4389 wohnet! Denn das3772 ganze Krämervolk5971 ist dahin1820, und alle, die Geld3701 sammeln5187, sind ausgerottet.

12 Zur selbigen Zeit6256 will3190 ich Jerusalem3389 mit Laternen durchsuchen2664 und will heimsuchen die Leute582, die auf ihren Hefen8105 liegen7087 und sprechen559 in ihrem Herzen3824: Der HErr3068 wird6485 weder Gutes noch Böses tun7489.

13 Und2428 sollen ihre Güter zum Raube werden und ihre Häuser1004 zur Wüste8077. Sie werden Häuser1004 bauen1129 und nicht drinnen wohnen3427; sie werden Weinberge3754 pflanzen5193 und keinen Wein3196 davon trinken8354.

14 Denn des HErrn3068 großer Tag3117 ist nahe7138; er ist nahe7138 und eilet sehr1419. Wenn das Geschrei6963 vom Tage3117 des HErrn3068 kommen wird, so3966 werden die Starken1368 alsdann bitterlich4751 schreien6873.

15 Denn dieser Tag3117 ist ein Tag3117 des Grimmes5678, ein Tag3117 der Trübsal6869 und3117 Angst4691, ein Tag3117 des Wetters7722 und Ungestüms4875, ein Tag3117 der Finsternis2822 und Dunkels, ein Tag653 der Wolken6051 und Nebel6205,

16 ein Tag3117 der Posaunen7782 und Trommeten wider die festen1219 Städte5892 und hohen1364 Schlösser6438.

17 Ich will den Leuten120 bange machen6887, daß sie umhergehen sollen1980 wie die Blinden5787, darum daß sie wider den HErrn3068 gesündiget haben2398. Ihr Blut1818 soll vergossen8210 werden, als wäre es Staub6083, und ihr Leib3894, als wäre es Kot1561.

18 Es wird926 sie ihr3427 Silber3701 und Gold2091 nicht erretten5337 mögen3201 am Tage3117 des Zorns5678 des HErrn3068, sondern das776 ganze Land776 soll durch das Feuer784 seines Eifers verzehret werden398; denn7068 er wird‘s plötzlich ein Ende3617 machen6213 mit allen, die im Lande wohnen.

Софонiя

Розділ 1

1 Слово Господнє, що було́ до Софо́нії, сина Куші, сина Ґеда́лії, сина Амарії, сина Єзекі́ї, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.

2 „Забираючи, все заберу́ з-над пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь.

3 Заберу́ Я люди́ну й худобу, заберу́ птаство небесне і риби морські́, і спокуси з безбожними, і витну люди́ну з пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь.

4 І руку Свою простягну́ Я на Юду і на всіх ме́шканців Єрусалиму, — і ви́гублю з місця оцьо́го оста́нок Ваа́ла, іме́ння жерці́в зо священиками,

5 і тих, хто вклоня́ється на даха́х світи́лам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Го́сподом, і хто присягає царем своїм,

6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.

7 Замовчи́ перед Го́сподом Богом, бо близьки́й день Господній, бо жертву Господь пригото́вив, посвятив Своїх покли́каних.

8 І станеться в день Господньої жертви, і навіщу́ Я князі́в, і синів царя, і всіх, хто зодяга́є одежу чужи́нну.

9 І навіщу́ Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.

10 І буде в дні то́му, — говорить Госпо́дь, — голос крику із Рибної брами, і завива́ння із Міста Ново́го, і велика руїна із па́гірків.

11 Ридайте, мешка́нці Махте́шу, бо пони́щений буде ввесь купе́цький наро́д, будуть ви́гублені всі, хто важить срібло́.

12 І станеться ча́су того, і перешукаю Я з ля́мпами Єрусалим, і навіщу́ Я тих му́жів, які задубі́ли на дрі́жджах своїх, що говорять у серці своє́му: „Господь не вчинить добра, і ли́ха не зробить.“

13 І здо́биччю стане все їхнє багатство, а їхні доми́ — за спусто́шення, — І бу́дуть вони будувати доми́, але в них не сиді́тимуть, і виноградники будуть сади́ти, та вина їхнього не питимуть.

14 Близьки́й день Господній великий, він близьки́й й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, — тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!

15 День гніву цей день, день смутку й наси́лля, день збу́рення та зруйнува́ння, день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́,

16 день су́рмлення й окрику проти укрі́плених міст та проти високих міськи́х заборо́лів.

17 І бу́ду чинити Я у́тиск люди́ні, і бу́дуть ходити вони, як сліпі́, бо згріши́ли вони проти Го́спода. І ви́ллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, — як гній.

18 Спасти́ їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло́, ані золото їхнє, — і огнем Його за́здрощів буде поїджена ціла земля́, бо скі́нчення тільки приспі́шене зробить зо всіми мешка́нцями кра́ю цього́.

Der Prophet Zefanja

Kapitel 1

Софонiя

Розділ 1

1 Dies ist das Wort1697 des HErrn3068, welches geschah zu Zephanja6846, dem Sohn1121 Chusis3570, des Sohns Gedaljas1436, des Sohns Amarjas568, des Sohns Hiskias2396, zur Zeit3117 Josias2977, des Sohns Amons526, des Königs4428 Judas:

1 Слово Господнє, що було́ до Софо́нії, сина Куші, сина Ґеда́лії, сина Амарії, сина Єзекі́ї, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.

2 Ich will alles aus dem Lande6440 wegnehmen5486, spricht5002 der HErr3068.

2 „Забираючи, все заберу́ з-над пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь.

3 Ich will beide, Menschen120 und Vieh929, beide, Vögel5775 des Himmels8064 und Fische1709 im Meer3220, wegnehmen5486 samt den Ärgernissen4384 und den GOttlosen7563; ja, ich will die Menschen120 ausreuten aus3772 dem Lande6440, spricht5002 der HErr3068.

3 Заберу́ Я люди́ну й худобу, заберу́ птаство небесне і риби морські́, і спокуси з безбожними, і витну люди́ну з пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь.

4 Ich will meine Hand3027 ausstrecken über Juda3063 und3548 über alle, die zu Jerusalem3389 wohnen3427; also will ich das3772 übrige7605 von Baal1168 ausreuten, dazu den Namen8034 der Kamarim und Priester aus5186 diesem Ort4725

4 І руку Свою простягну́ Я на Юду і на всіх ме́шканців Єрусалиму, — і ви́гублю з місця оцьо́го оста́нок Ваа́ла, іме́ння жерці́в зо священиками,

5 und4428 die, so auf den Dächern1406 des Himmels8064 Heer6635 anbeten7812, die es anbeten7812 und schwören7650 doch bei dem HErrn3068 und zugleich bei Malchom,

5 і тих, хто вклоня́ється на даха́х світи́лам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Го́сподом, і хто присягає царем своїм,

6 und die vom HErrn3068 abfallen5472 und die nach310 dem HErrn3068 nichts fragen1245 und ihn nicht achten1875.

6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.

7 Seid stille vor6440 dem HErrn3069 HErrn3068; denn des HErrn3068 Tag3117 ist nahe7138! Denn der HErr136 hat3559 ein Schlachtopfer2077 zubereitet und seine Gäste7121 dazu geladen6942.

7 Замовчи́ перед Го́сподом Богом, бо близьки́й день Господній, бо жертву Господь пригото́вив, посвятив Своїх покли́каних.

8 Und am Tage3117 des Schlachtopfers2077 des HErrn3068 will ich heimsuchen6485 die Fürsten8269 und des Königs4428 Kinder1121 und alle, die ein fremd5237 Kleid4403 tragen3847.

8 І станеться в день Господньої жертви, і навіщу́ Я князі́в, і синів царя, і всіх, хто зодяга́є одежу чужи́нну.

9 Auch will ich zur selbigen Zeit3117 die heimsuchen, so über6485 die Schwelle4670 springen1801, die ihrer Herren113 Haus1004 füllen4390 mit Rauben2555 und Trügen4820.

9 І навіщу́ Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.

10 Zur selbigen Zeit3117, spricht5002 der HErr3068, wird sich ein laut Geschrei6963 erheben von dem Fischtor1709 an und ein Geheul3215 von dem andern4932 Tor8179 und ein großer1419 Jammer7667 auf den Hügeln1389.

10 І буде в дні то́му, — говорить Госпо́дь, — голос крику із Рибної брами, і завива́ння із Міста Ново́го, і велика руїна із па́гірків.

11 Heulet3213, die ihr3427 in der Mühle4389 wohnet! Denn das3772 ganze Krämervolk5971 ist dahin1820, und alle, die Geld3701 sammeln5187, sind ausgerottet.

11 Ридайте, мешка́нці Махте́шу, бо пони́щений буде ввесь купе́цький наро́д, будуть ви́гублені всі, хто важить срібло́.

12 Zur selbigen Zeit6256 will3190 ich Jerusalem3389 mit Laternen durchsuchen2664 und will heimsuchen die Leute582, die auf ihren Hefen8105 liegen7087 und sprechen559 in ihrem Herzen3824: Der HErr3068 wird6485 weder Gutes noch Böses tun7489.

12 І станеться ча́су того, і перешукаю Я з ля́мпами Єрусалим, і навіщу́ Я тих му́жів, які задубі́ли на дрі́жджах своїх, що говорять у серці своє́му: „Господь не вчинить добра, і ли́ха не зробить.“

13 Und2428 sollen ihre Güter zum Raube werden und ihre Häuser1004 zur Wüste8077. Sie werden Häuser1004 bauen1129 und nicht drinnen wohnen3427; sie werden Weinberge3754 pflanzen5193 und keinen Wein3196 davon trinken8354.

13 І здо́биччю стане все їхнє багатство, а їхні доми́ — за спусто́шення, — І бу́дуть вони будувати доми́, але в них не сиді́тимуть, і виноградники будуть сади́ти, та вина їхнього не питимуть.

14 Denn des HErrn3068 großer Tag3117 ist nahe7138; er ist nahe7138 und eilet sehr1419. Wenn das Geschrei6963 vom Tage3117 des HErrn3068 kommen wird, so3966 werden die Starken1368 alsdann bitterlich4751 schreien6873.

14 Близьки́й день Господній великий, він близьки́й й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, — тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!

15 Denn dieser Tag3117 ist ein Tag3117 des Grimmes5678, ein Tag3117 der Trübsal6869 und3117 Angst4691, ein Tag3117 des Wetters7722 und Ungestüms4875, ein Tag3117 der Finsternis2822 und Dunkels, ein Tag653 der Wolken6051 und Nebel6205,

15 День гніву цей день, день смутку й наси́лля, день збу́рення та зруйнува́ння, день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́,

16 ein Tag3117 der Posaunen7782 und Trommeten wider die festen1219 Städte5892 und hohen1364 Schlösser6438.

16 день су́рмлення й окрику проти укрі́плених міст та проти високих міськи́х заборо́лів.

17 Ich will den Leuten120 bange machen6887, daß sie umhergehen sollen1980 wie die Blinden5787, darum daß sie wider den HErrn3068 gesündiget haben2398. Ihr Blut1818 soll vergossen8210 werden, als wäre es Staub6083, und ihr Leib3894, als wäre es Kot1561.

17 І бу́ду чинити Я у́тиск люди́ні, і бу́дуть ходити вони, як сліпі́, бо згріши́ли вони проти Го́спода. І ви́ллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, — як гній.

18 Es wird926 sie ihr3427 Silber3701 und Gold2091 nicht erretten5337 mögen3201 am Tage3117 des Zorns5678 des HErrn3068, sondern das776 ganze Land776 soll durch das Feuer784 seines Eifers verzehret werden398; denn7068 er wird‘s plötzlich ein Ende3617 machen6213 mit allen, die im Lande wohnen.

18 Спасти́ їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло́, ані золото їхнє, — і огнем Його за́здрощів буде поїджена ціла земля́, бо скі́нчення тільки приспі́шене зробить зо всіми мешка́нцями кра́ю цього́.