| JobChapter 38 | 
| 1  | 
| 2  | 
| 3  | 
| 4  | 
| 5  | 
| 6  | 
| 7  | 
| 8  | 
| 9  | 
| 10  | 
| 11  | 
| 12  | 
| 13  | 
| 14  | 
| 15  | 
| 16  | 
| 17  | 
| 18  | 
| 19  | 
| 20  | 
| 21  | 
| 22  | 
| 23  | 
| 24  | 
| 25  | 
| 26  | 
| 27  | 
| 28  | 
| 29  | 
| 30  | 
| 31  | 
| 32  | 
| 33  | 
| 34  | 
| 35  | 
| 36  | 
| 37  | 
| 38  | 
| 39  | 
| 40  | 
| 41  | 
| ЙовРозділ 38 | 
| 1  | 
| 2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму? | 
| 3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни! | 
| 4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́! | 
| 5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура? | 
| 6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її, | 
| 7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини? | 
| 8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило, | 
| 9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́, | 
| 10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та, | 
| 11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“ | 
| 12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце, | 
| 13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні? | 
| 14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони! | 
| 15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється! | 
| 16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні? | 
| 17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні? | 
| 18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все! | 
| 19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце, | 
| 20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому? | 
| 21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів! | 
| 22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив, | 
| 23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни? | 
| 24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць? | 
| 25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу, | 
| 26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема, | 
| 27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві? | 
| 28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в? | 
| 29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив? | 
| 30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається. | 
| 31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на? | 
| 32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш? | 
| 33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду? | 
| 34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє? | 
| 35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“? | 
| 36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум? | 
| 37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди, | 
| 38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються? | 
| 39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в, | 
| 40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х? | 
| 41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони? | 
| JobChapter 38 | ЙовРозділ 38 | 
| 1  | 1  | 
| 2  | 2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму? | 
| 3  | 3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни! | 
| 4  | 4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́! | 
| 5  | 5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура? | 
| 6  | 6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її, | 
| 7  | 7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини? | 
| 8  | 8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило, | 
| 9  | 9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́, | 
| 10  | 10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та, | 
| 11  | 11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“ | 
| 12  | 12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце, | 
| 13  | 13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні? | 
| 14  | 14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони! | 
| 15  | 15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється! | 
| 16  | 16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні? | 
| 17  | 17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні? | 
| 18  | 18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все! | 
| 19  | 19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце, | 
| 20  | 20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому? | 
| 21  | 21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів! | 
| 22  | 22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив, | 
| 23  | 23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни? | 
| 24  | 24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць? | 
| 25  | 25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу, | 
| 26  | 26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема, | 
| 27  | 27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві? | 
| 28  | 28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в? | 
| 29  | 29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив? | 
| 30  | 30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається. | 
| 31  | 31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на? | 
| 32  | 32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш? | 
| 33  | 33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду? | 
| 34  | 34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє? | 
| 35  | 35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“? | 
| 36  | 36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум? | 
| 37  | 37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди, | 
| 38  | 38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються? | 
| 39  | 39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в, | 
| 40  | 40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х? | 
| 41  | 41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони? |