JobChapter 27 |
|
1 MOREOVER Job continued his parable, and said, |
|
2 As God lives, who has wronged my judgment, and the Almighty, who has made my soul bitter; |
|
3 As long as my soul is in me, and the spirit of God is in my nostrils; |
|
4 My lips shall not speak wickedness, nor my tongue utter deceit. |
|
5 God forbid that I should do evil, till I die I will not remove my innocence from me. |
|
6 My righteousness I hold fast, and will not let it go; my heart shall not reproach me so long as I live. |
|
7 Let my enemy be as the ungodly, and he that hates me as the wicked. |
|
8 For though he has accumulated riches, what is the hope of the godless at the time when God takes away his life? |
|
9 For God will not hear his prayer when trouble comes upon him. |
|
10 But if he should trust in the Almighty, and always call upon God, God will hear him and answer him. |
|
11 But as for you, I will deliver you into the hand of God; so that your works may not be hid from him. |
|
12 Behold, all of you have seen it; why then do you boast in vain? |
|
13 This is the portion of a wicked man with God, and the heritage of oppressors, which they shall receive from the Almighty. |
|
14 If their children are multiplied, it is for the sword; and their offspring shall not be satisfied with bread. |
|
15 Those who remain of them shall be buried in death; and their widows shall not weep over them. |
|
16 Though they heap up silver like dust and accumulate clothes like clay, |
|
17 They may pile them up, yet the righteous shall wear them, and shall also divide their silver. |
|
18 For the wicked has built his house upon a spider's web, and like a booth he had made his shelter. |
|
19 The rich man shall lie down, but he shall not rise again; he opens his eyes, and he is gone. |
|
20 Terrors overtake him like swift water, and like a tempest that rages. |
|
21 The east wind shall carry him away in the night, and he is gone; and shall hurl him out of his place. |
|
22 For God shall cast him out without pity, and he cannot escape out of his hand. |
|
23 He shall smite him with his hand, and shall hiss against him from his dwelling place. |
ЙовРозділ 27 |
|
1 |
|
2 „Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній, |
|
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, — |
|
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни! |
|
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, — |
|
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, — |
|
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник! |
|
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його? |
|
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя? |
|
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су? |
|
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, — |
|
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете? |
|
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього: |
|
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом! |
|
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть... |
|
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини, |
|
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить. |
|
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́, |
|
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його. |
|
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його, |
|
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця... |
|
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати! |
|
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця. |
JobChapter 27 |
ЙовРозділ 27 |
|
1 MOREOVER Job continued his parable, and said, |
1 |
|
2 As God lives, who has wronged my judgment, and the Almighty, who has made my soul bitter; |
2 „Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній, |
|
3 As long as my soul is in me, and the spirit of God is in my nostrils; |
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, — |
|
4 My lips shall not speak wickedness, nor my tongue utter deceit. |
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни! |
|
5 God forbid that I should do evil, till I die I will not remove my innocence from me. |
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, — |
|
6 My righteousness I hold fast, and will not let it go; my heart shall not reproach me so long as I live. |
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, — |
|
7 Let my enemy be as the ungodly, and he that hates me as the wicked. |
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник! |
|
8 For though he has accumulated riches, what is the hope of the godless at the time when God takes away his life? |
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його? |
|
9 For God will not hear his prayer when trouble comes upon him. |
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя? |
|
10 But if he should trust in the Almighty, and always call upon God, God will hear him and answer him. |
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су? |
|
11 But as for you, I will deliver you into the hand of God; so that your works may not be hid from him. |
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, — |
|
12 Behold, all of you have seen it; why then do you boast in vain? |
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете? |
|
13 This is the portion of a wicked man with God, and the heritage of oppressors, which they shall receive from the Almighty. |
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього: |
|
14 If their children are multiplied, it is for the sword; and their offspring shall not be satisfied with bread. |
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом! |
|
15 Those who remain of them shall be buried in death; and their widows shall not weep over them. |
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть... |
|
16 Though they heap up silver like dust and accumulate clothes like clay, |
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини, |
|
17 They may pile them up, yet the righteous shall wear them, and shall also divide their silver. |
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить. |
|
18 For the wicked has built his house upon a spider's web, and like a booth he had made his shelter. |
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́, |
|
19 The rich man shall lie down, but he shall not rise again; he opens his eyes, and he is gone. |
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його. |
|
20 Terrors overtake him like swift water, and like a tempest that rages. |
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його, |
|
21 The east wind shall carry him away in the night, and he is gone; and shall hurl him out of his place. |
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця... |
|
22 For God shall cast him out without pity, and he cannot escape out of his hand. |
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати! |
|
23 He shall smite him with his hand, and shall hiss against him from his dwelling place. |
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця. |