JoelChapter 1 |
|
1 THE word of the LORD that came to Joel the son of Bethuel: |
|
2 Hear this, O you elders, and give ear, all you inhabitants of the land! Has such a calamity ever happened in your days, or in the days of your fathers? |
|
3 Tell your children of it, and let your children tell their children, and their children to another generation. |
|
4 What the palmerworm has left, the locust has eaten; and what the swarming locust has left, the crawling locust has eaten; and what the crawling locust has left, the cankerworm has eaten. |
|
5 Awake, O you drunkards, and weep; and howl, all you drinkers of wine, because of the new wine; for it is cut off from your mouth. |
|
6 A nation has come up against my land, strong, and without number; whose teeth are like the teeth of a lion, and his fangs as the fangs of a lion's whelp. |
|
7 He has laid my vine waste, and has cut off my fig tree and thrown it away; the branches thereof are made white. |
|
8 Lament like a virgin girded with sackcloth for the husband of her youth. |
|
9 The meal offering and the drink offering are cut off from the house of the LORD; the kings mourn, and the priests who minister to the LORD mourn. |
|
10 The field is plundered, the land mourns; for the wheat is plundered, the new wine is dried up, the olive orchards are destroyed. |
|
11 Be ashamed, O you husbandmen; howl, O you vinedressers, howl for the wheat and for the barley because the harvest of the fields is perished. |
|
12 The vine is dried up, and the fig tree languishes; the pomegranate tree, the palm tree, and the apple tree, all the trees of the field are withered; joy is fled from the sons of men. |
|
13 Gird yourselves with sackcloth and lament, O you priests; howl, O you ministers of the altar; go in, spend the night in sackcloth, O you ministers of my God, because the meal offering and the drink offering are withheld from the house of your God. |
|
14 Sanctify a fast, call a solemn assembly, gather the elders and all the inhabitants of the land into the house of the LORD your God, and cry to the LORD your God, and say, |
|
15 Alas, alas for the day! for the day of the LORD is at hand, and as plunder from God shall it come. |
|
16 And, behold, before our eyes the food is cut off from the house of our God, and gladness and joy have ceased. |
|
17 The cows languish at their mangers, the granaries are laid waste, the winepresses are thrown down, and the grain is dried up. |
|
18 How the beasts groan! the herds of cattle cry because they have no pasture; yea, the flocks of sheep also are perished. |
|
19 O LORD, to thee will I cry; for the fire has devoured the camps of shepherds in the wilderness, and the flame has burned all the trees of the field. |
|
20 Also the beasts of the field cry out to thee because the ponds of water are dried up, and the fire has devoured the camps of shepherds in the wilderness. |
ЙоїлРозділ 1 |
|
1 |
|
2 „Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків? |
|
3 Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному. |
|
4 „Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“. |
|
5 Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших! |
|
6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці. |
|
7 Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли. |
|
8 Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́. |
|
9 Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні. |
|
10 Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка. |
|
11 Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля. |
|
12 Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів. |
|
13 Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога! |
|
14 |
|
15 Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення! |
|
16 Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха? |
|
17 Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя. |
|
18 Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені! |
|
19 До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі. |
|
20 Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині! |
JoelChapter 1 |
ЙоїлРозділ 1 |
|
1 THE word of the LORD that came to Joel the son of Bethuel: |
1 |
|
2 Hear this, O you elders, and give ear, all you inhabitants of the land! Has such a calamity ever happened in your days, or in the days of your fathers? |
2 „Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків? |
|
3 Tell your children of it, and let your children tell their children, and their children to another generation. |
3 Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному. |
|
4 What the palmerworm has left, the locust has eaten; and what the swarming locust has left, the crawling locust has eaten; and what the crawling locust has left, the cankerworm has eaten. |
4 „Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“. |
|
5 Awake, O you drunkards, and weep; and howl, all you drinkers of wine, because of the new wine; for it is cut off from your mouth. |
5 Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших! |
|
6 A nation has come up against my land, strong, and without number; whose teeth are like the teeth of a lion, and his fangs as the fangs of a lion's whelp. |
6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці. |
|
7 He has laid my vine waste, and has cut off my fig tree and thrown it away; the branches thereof are made white. |
7 Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли. |
|
8 Lament like a virgin girded with sackcloth for the husband of her youth. |
8 Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́. |
|
9 The meal offering and the drink offering are cut off from the house of the LORD; the kings mourn, and the priests who minister to the LORD mourn. |
9 Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні. |
|
10 The field is plundered, the land mourns; for the wheat is plundered, the new wine is dried up, the olive orchards are destroyed. |
10 Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка. |
|
11 Be ashamed, O you husbandmen; howl, O you vinedressers, howl for the wheat and for the barley because the harvest of the fields is perished. |
11 Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля. |
|
12 The vine is dried up, and the fig tree languishes; the pomegranate tree, the palm tree, and the apple tree, all the trees of the field are withered; joy is fled from the sons of men. |
12 Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів. |
|
13 Gird yourselves with sackcloth and lament, O you priests; howl, O you ministers of the altar; go in, spend the night in sackcloth, O you ministers of my God, because the meal offering and the drink offering are withheld from the house of your God. |
13 Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога! |
|
14 Sanctify a fast, call a solemn assembly, gather the elders and all the inhabitants of the land into the house of the LORD your God, and cry to the LORD your God, and say, |
14 |
|
15 Alas, alas for the day! for the day of the LORD is at hand, and as plunder from God shall it come. |
15 Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення! |
|
16 And, behold, before our eyes the food is cut off from the house of our God, and gladness and joy have ceased. |
16 Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха? |
|
17 The cows languish at their mangers, the granaries are laid waste, the winepresses are thrown down, and the grain is dried up. |
17 Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя. |
|
18 How the beasts groan! the herds of cattle cry because they have no pasture; yea, the flocks of sheep also are perished. |
18 Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені! |
|
19 O LORD, to thee will I cry; for the fire has devoured the camps of shepherds in the wilderness, and the flame has burned all the trees of the field. |
19 До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі. |
|
20 Also the beasts of the field cry out to thee because the ponds of water are dried up, and the fire has devoured the camps of shepherds in the wilderness. |
20 Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині! |