Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие по Иоанну

Глава 18

1 Сказав всё это и окончив молитву, Иисус с учениками ушел из города. Прошли они через долину Кедрон в том месте, где был сад, в который Он и вошел с учениками Своими.

2 Иуда, предающий Его, знал это место, потому что Иисус и ученики Его часто собирались там.

3 Теперь он пришел туда с отрядом римских солдат и храмовой стражей, посланной первосвященниками и фарисеями. Они были вооружены и несли фонари и факелы.

4 Зная всё, что ждет Его, Иисус вышел к ним и спросил: «Кого ищете вы?»

5 «Иисуса Назарянина», — ответили Ему. Иисус сказал: «ЭТО Я». (Иуда, предающий Его, стоял тут же вместе с пришедшими.)

6 Как только Иисус сказал: «ЭТО Я», они подались назад и пали на землю.

7 Он снова спросил их: «Кого вы ищете?» «Иисуса Назарянина», — ответили они.

8 «Я же сказал вам: „ЭТО Я“, — повторил Иисус, — потому, если Меня ищете, этих людей оставьте, пусть они идут».

9 (Так должны были исполниться Его слова: «Из тех, кого Ты дал Мне, никого не потерял Я».)

10 У Симона Петра был при себе меч. Петр извлек его, ударил слугу первосвященника (того звали Малх) и отсек ему правое ухо.

11 «Вложи меч свой в ножны, — Иисус сказал Петру. — Это та самая чаша, которую дал Мне Отец. Не должен ли Я испить ее?»

12 Тогда римские воины вместе с трибуном и стражники иудейские схватили Иисуса и, связав,

13 отвели Его поначалу к Анне, тестю Каиафы, который был первосвященником в тот год.

14 (Это был тот самый Каиафа, который убеждал иудеев, что для них будет лучше, если один человек умрет за весь народ.)

15 За Иисусом шли Симон Петр и еще один ученик. Ученик этот был знаком с первосвященником и потому вошел в его двор вместе с Иисусом.

16 Петр же остался стоять снаружи, у ворот. Тогда другой ученик, знавший первосвященника, вышел и, поговорив с привратницей, ввел Петра.

17 Та спросила Петра: «А ты не из учеников ли Того Человека?» «Нет!» — ответил он.

18 Было холодно. Слуги и стражники развели костер и грелись, стоя вокруг. Петр стоял вместе с ними и тоже грелся.

19 Тем временем первосвященник стал спрашивать Иисуса об учениках Его и о самом Его учении.

20 «Говорил Я открыто: любой мог слышать Меня, — отвечал Иисус, — Я учил всегда в синагогах или в Храме, где собираются все иудеи, и тайно не учил ничему.

21 Что ты Меня спрашиваешь? Спроси тех, кто слышал слова Мои. Они знают, что Я говорил».

22 После этих слов один из стражников, стоявший рядом, ударил Иисуса по лицу, раздраженно заметив: «Как отвечаешь Ты первосвященнику?!»

23 «Если Я что-то неверно сказал, — ответил Иисус, — скажи всем об этом. Если же верно, почему бьешь Меня?»

24 Тогда Анна послал Его связанным к первосвященнику Каиафе.

25 А Симон Петр всё еще стоял во дворе и грелся. Его спросили: «А ты не из Его ли учеников тоже?» «Нет», — отрицал он.

26 Но один из слуг первосвященника, родственник того, которому Петр отсек ухо, настаивал: «Не тебя ли я видел вместе с Ним в саду?»

27 Снова Петр стал отрицать это, и тотчас запел петух.

28 Рано утром повели Иисуса от Каиафы в преторий. Но в помещение иудеи не вошли, чтобы им не оскверниться, иначе не смогли бы они участвовать в пасхальном празднестве.

29 Тогда Пилат сам вышел к ним и спросил: «В чем вы обвиняете Этого Человека?»

30 «Не будь Он преступником, — отвечали они, — не привели бы мы Его к тебе».

31 Пилат сказал им: «Возьмите Его и сами судите по своему закону!» «У нас нет права предавать кого-либо смерти», — отвечали иудеи.

32 (Так исполнились слова Иисуса о том, какою смертью придется Ему умереть.)

33 Пилат вернулся в преторий и велел привести к нему Иисуса. «Ты и в самом деле — Царь иудейский?» — стал он допрашивать Его.

34 «Это твой вопрос, — ответил Иисус, — или так другие сказали тебе обо Мне?»

35 «Разве я иудей? — возразил Пилат. — Это твой народ и первосвященники выдали мне Тебя. Что же Ты сделал?»

36 «Царство Мое не от мира сего, — сказал Иисус. — Будь от мира оно сего, боролись бы подданные Мои, чтобы не был Я выдан иудейским властям; но Царство Мое не отсюда».

37 «Стало быть, Ты Царь!» — воскликнул Пилат. Иисус ответил: «Ты сам говоришь, что Я Царь. Я для того родился и для того в этот мир пришел, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто не глух к истине, слушает Меня».

38 «Об истине? — сказал Пилат. — А что такое истина?» С этими словами он снова вышел к иудеям и сказал им: «Не нахожу я в Нем никакой вины.

39 Вы уже привыкли к тому, что я отпускаю на Пасху одного из заключенных, так не хотите ли, чтобы я отпустил вам „Царя иудейского“?»

40 «Не Его, Варавву!» — закричали иудеи в ответ. А Варавва тот был разбойником.

Вiд Iвана

Розділ 18

1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.

4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“

5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.

6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.

7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.

8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —

9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.

10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.

11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“

12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,

13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.

15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.

17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“

18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.

21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.

22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“

23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“

24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“

26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“

27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.

28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.

29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“

30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.

31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —

32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“

34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“

35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“

36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.

37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.

38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.

39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.

Евангелие по Иоанну Глава 18	Вiд Iвана Розділ 18
1 Сказав всё это и окончив молитву, Иисус с учениками ушел из города. Прошли они через долину Кедрон в том месте, где был сад, в который Он и вошел с учениками Своими.	1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
2 Иуда, предающий Его, знал это место, потому что Иисус и ученики Его часто собирались там.	2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
3 Теперь он пришел туда с отрядом римских солдат и храмовой стражей, посланной первосвященниками и фарисеями. Они были вооружены и несли фонари и факелы.	3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.
4 Зная всё, что ждет Его, Иисус вышел к ним и спросил: «Кого ищете вы?»	4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“
5 «Иисуса Назарянина», — ответили Ему. Иисус сказал: «ЭТО Я». (Иуда, предающий Его, стоял тут же вместе с пришедшими.)	5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.
6 Как только Иисус сказал: «ЭТО Я», они подались назад и пали на землю.	6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.
7 Он снова спросил их: «Кого вы ищете?» «Иисуса Назарянина», — ответили они.	7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.
8 «Я же сказал вам: „ЭТО Я“, — повторил Иисус, — потому, если Меня ищете, этих людей оставьте, пусть они идут».	8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —
9 (Так должны были исполниться Его слова: «Из тех, кого Ты дал Мне, никого не потерял Я».)	9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.
10 У Симона Петра был при себе меч. Петр извлек его, ударил слугу первосвященника (того звали Малх) и отсек ему правое ухо.	10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.
11 «Вложи меч свой в ножны, — Иисус сказал Петру. — Это та самая чаша, которую дал Мне Отец. Не должен ли Я испить ее?»	11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“
12 Тогда римские воины вместе с трибуном и стражники иудейские схватили Иисуса и, связав,	12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,
13 отвели Его поначалу к Анне, тестю Каиафы, который был первосвященником в тот год.	13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
14 (Это был тот самый Каиафа, который убеждал иудеев, что для них будет лучше, если один человек умрет за весь народ.)	14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.
15 За Иисусом шли Симон Петр и еще один ученик. Ученик этот был знаком с первосвященником и потому вошел в его двор вместе с Иисусом.	15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
16 Петр же остался стоять снаружи, у ворот. Тогда другой ученик, знавший первосвященника, вышел и, поговорив с привратницей, ввел Петра.	16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.
17 Та спросила Петра: «А ты не из учеников ли Того Человека?» «Нет!» — ответил он.	17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“
18 Было холодно. Слуги и стражники развели костер и грелись, стоя вокруг. Петр стоял вместе с ними и тоже грелся.	18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
19 Тем временем первосвященник стал спрашивать Иисуса об учениках Его и о самом Его учении.	19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
20 «Говорил Я открыто: любой мог слышать Меня, — отвечал Иисус, — Я учил всегда в синагогах или в Храме, где собираются все иудеи, и тайно не учил ничему.	20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.
21 Что ты Меня спрашиваешь? Спроси тех, кто слышал слова Мои. Они знают, что Я говорил».	21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.
22 После этих слов один из стражников, стоявший рядом, ударил Иисуса по лицу, раздраженно заметив: «Как отвечаешь Ты первосвященнику?!»	22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“
23 «Если Я что-то неверно сказал, — ответил Иисус, — скажи всем об этом. Если же верно, почему бьешь Меня?»	23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“
24 Тогда Анна послал Его связанным к первосвященнику Каиафе.	24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
25 А Симон Петр всё еще стоял во дворе и грелся. Его спросили: «А ты не из Его ли учеников тоже?» «Нет», — отрицал он.	25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“
26 Но один из слуг первосвященника, родственник того, которому Петр отсек ухо, настаивал: «Не тебя ли я видел вместе с Ним в саду?»	26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“
27 Снова Петр стал отрицать это, и тотчас запел петух.	27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.
28 Рано утром повели Иисуса от Каиафы в преторий. Но в помещение иудеи не вошли, чтобы им не оскверниться, иначе не смогли бы они участвовать в пасхальном празднестве.	28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.
29 Тогда Пилат сам вышел к ним и спросил: «В чем вы обвиняете Этого Человека?»	29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“
30 «Не будь Он преступником, — отвечали они, — не привели бы мы Его к тебе».	30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.
31 Пилат сказал им: «Возьмите Его и сами судите по своему закону!» «У нас нет права предавать кого-либо смерти», — отвечали иудеи.	31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —
32 (Так исполнились слова Иисуса о том, какою смертью придется Ему умереть.)	32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
33 Пилат вернулся в преторий и велел привести к нему Иисуса. «Ты и в самом деле — Царь иудейский?» — стал он допрашивать Его.	33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“
34 «Это твой вопрос, — ответил Иисус, — или так другие сказали тебе обо Мне?»	34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“
35 «Разве я иудей? — возразил Пилат. — Это твой народ и первосвященники выдали мне Тебя. Что же Ты сделал?»	35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“
36 «Царство Мое не от мира сего, — сказал Иисус. — Будь от мира оно сего, боролись бы подданные Мои, чтобы не был Я выдан иудейским властям; но Царство Мое не отсюда».	36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.
37 «Стало быть, Ты Царь!» — воскликнул Пилат. Иисус ответил: «Ты сам говоришь, что Я Царь. Я для того родился и для того в этот мир пришел, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто не глух к истине, слушает Меня».	37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.
38 «Об истине? — сказал Пилат. — А что такое истина?» С этими словами он снова вышел к иудеям и сказал им: «Не нахожу я в Нем никакой вины.	38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.
39 Вы уже привыкли к тому, что я отпускаю на Пасху одного из заключенных, так не хотите ли, чтобы я отпустил вам „Царя иудейского“?»	39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
40 «Не Его, Варавву!» — закричали иудеи в ответ. А Варавва тот был разбойником.	40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие по Иоанну

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие по Иоанну

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие по Иоанну

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие по Иоанну

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Ветхий
завет

Новый
завет