Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие по Марку

Глава 13

1 Когда Иисус выходил из Храма, один из Его учеников воскликнул: «Учитель, взгляни, какие камни, какие строения!»

2 И сказал ему Иисус: «Ты видишь эти большие строения? Не останется камня на камне здесь — всё будет разрушено».

3 Когда Он сидел на Масличной горе, напротив Храма, спросили Его остававшиеся с Ним наедине Петр, Иаков, Иоанн и Андрей:

4 «Скажи нам, когда это будет? И какое знамение предвозвестит, когда это всё свершится?»

5 «Смотрите, чтобы кто не ввел вас в заблуждение! — ответил Иисус. —

6 Многие придут под именем Моим, говоря: „Я — Христос“, и многих введут в заблуждение.

7 Когда же вы услышите о войнах и о нависших угрозах войны, пусть это вас не страшит! Всё так и должно на самом деле происходить. Но это еще не конец,

8 ибо восстанет народ на народ и царство на царство, будут землетрясения то в одном месте, то в другом, будет голод. Всё это только начало мук родовых.

9 Смотрите, чтобы ничто не застигло вас врасплох: отдавать будут вас под суд, в синагогах будут бить вас и поставят за Меня пред правителями и царями, чтобы вы свидетельствовали им обо Мне,

10 так как Благая Весть прежде должна быть возвещена всем народам.

11 Когда же будут вести вас и предадут в руки властей, не беспокойтесь заранее о том, что говорить вам. Что вам будет дано в тот час, то и говорите, потому что не вы будете говорить, а Дух Святой.

12 Брат станет на смерть предавать брата, а отец — дитя свое; восстанут дети против родителей и смерти их предадут;

13 и все возненавидят вас из-за Меня. Но кто выстоит до конца, будет спасен.

14 Когда же вы увидите „запустения мерзость“ (читающий должен понять!) там, где ей быть не должно, тогда те, кто в Иудее будет, пусть бегут в горы.

15 Кто будет на крыше, пусть не спускается вниз и не входит в дом свой, чтобы взять что-нибудь с собой;

16 кто в поле будет, пусть не возвращается за верхней одеждой своей.

17 Как трудно будет женщинам, ожидающим ребенка и кормящим грудью, в те дни!

18 Молитесь, чтобы не случилось этого зимою!

19 Ибо это будет время бедствия, какого доныне не было еще с того дня, как сотворил Бог мир, и впредь не будет.

20 И если бы не сократил Господь те дни, никто бы не остался в живых. Но ради Своих, ради тех, кого Он избрал, сократит Он те дни.

21 Если скажут вам тогда: „Вот здесь Христос!“ или „Вот Он там!“, не верьте!

22 Ибо придут лжехристы и лжепророки и явят знамения и чудеса, чтобы, если удастся, даже избранных ввести в заблуждение.

23 Смотрите, Я всё сказал вам заранее.

24 Но в те дни после тех бедствий „солнце померкнет, луна света не даст своего,

25 звезды с неба падут, и силы небесные сотрясутся“.

26 И увидят тогда Сына Человеческого, нисходящего на облаках с великой силой и славой,

27 и тогда пошлет Он ангелов и соберет избранных [Своих] со всех концов: от края земли и до края небес.

28 Возьмите в пример смоковницу: как только ветвь ее набухает от сока и листья на ней распускаются, вы знаете, что близко лето.

29 Точно так же, когда увидите, что всё сказанное сбывается, знайте: пришествие Сына Человеческого близко, уже у дверей оно.

30 Заверяю вас, еще во дни этого поколения сбудется всё.

31 Небо и земля прейдут, но слова Мои останутся навеки.

32 О дне же том или часе никто не знает: ни ангелы небесные, ни Сын — только один Отец.

33 Смотрите, не спите, ибо не знаете, когда наступит это время.

34 Это — как с человеком, который, отправляясь в путь, оставил дом свой на слуг своих, каждому дал дело и привратнику велел бодрствовать.

35 Так и вы бодрствуйте! Ибо не знаете, когда придет хозяин дома: вечером или в полночь, когда поют петухи или на рассвете.

36 Как бы он, придя внезапно, не застал вас спящими.

37 То, что вам говорю, говорю и всем: бодрствуйте!»

Вiд Марка

Розділ 13

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

Евангелие по Марку Глава 13	Вiд Марка Розділ 13
1 Когда Иисус выходил из Храма, один из Его учеников воскликнул: «Учитель, взгляни, какие камни, какие строения!»	1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
2 И сказал ему Иисус: «Ты видишь эти большие строения? Не останется камня на камне здесь — всё будет разрушено».	2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
3 Когда Он сидел на Масличной горе, напротив Храма, спросили Его остававшиеся с Ним наедине Петр, Иаков, Иоанн и Андрей:	3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
4 «Скажи нам, когда это будет? И какое знамение предвозвестит, когда это всё свершится?»	4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
5 «Смотрите, чтобы кто не ввел вас в заблуждение! — ответил Иисус. —	5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
6 Многие придут под именем Моим, говоря: „Я — Христос“, и многих введут в заблуждение.	6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
7 Когда же вы услышите о войнах и о нависших угрозах войны, пусть это вас не страшит! Всё так и должно на самом деле происходить. Но это еще не конец,	7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.
8 ибо восстанет народ на народ и царство на царство, будут землетрясения то в одном месте, то в другом, будет голод. Всё это только начало мук родовых.	8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
9 Смотрите, чтобы ничто не застигло вас врасплох: отдавать будут вас под суд, в синагогах будут бить вас и поставят за Меня пред правителями и царями, чтобы вы свидетельствовали им обо Мне,	9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
10 так как Благая Весть прежде должна быть возвещена всем народам.	10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
11 Когда же будут вести вас и предадут в руки властей, не беспокойтесь заранее о том, что говорить вам. Что вам будет дано в тот час, то и говорите, потому что не вы будете говорить, а Дух Святой.	11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
12 Брат станет на смерть предавать брата, а отец — дитя свое; восстанут дети против родителей и смерти их предадут;	12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
13 и все возненавидят вас из-за Меня. Но кто выстоит до конца, будет спасен.	13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
14 Когда же вы увидите „запустения мерзость“ (читающий должен понять!) там, где ей быть не должно, тогда те, кто в Иудее будет, пусть бегут в горы.	14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
15 Кто будет на крыше, пусть не спускается вниз и не входит в дом свой, чтобы взять что-нибудь с собой;	15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
16 кто в поле будет, пусть не возвращается за верхней одеждой своей.	16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
17 Как трудно будет женщинам, ожидающим ребенка и кормящим грудью, в те дни!	17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
18 Молитесь, чтобы не случилось этого зимою!	18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
19 Ибо это будет время бедствия, какого доныне не было еще с того дня, как сотворил Бог мир, и впредь не будет.	19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
20 И если бы не сократил Господь те дни, никто бы не остался в живых. Но ради Своих, ради тех, кого Он избрал, сократит Он те дни.	20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
21 Если скажут вам тогда: „Вот здесь Христос!“ или „Вот Он там!“, не верьте!	21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
22 Ибо придут лжехристы и лжепророки и явят знамения и чудеса, чтобы, если удастся, даже избранных ввести в заблуждение.	22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
23 Смотрите, Я всё сказал вам заранее.	23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
24 Но в те дни после тех бедствий „солнце померкнет, луна света не даст своего,	24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
25 звезды с неба падут, и силы небесные сотрясутся“.	25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
26 И увидят тогда Сына Человеческого, нисходящего на облаках с великой силой и славой,	26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.
27 и тогда пошлет Он ангелов и соберет избранных [Своих] со всех концов: от края земли и до края небес.	27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
28 Возьмите в пример смоковницу: как только ветвь ее набухает от сока и листья на ней распускаются, вы знаете, что близко лето.	28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
29 Точно так же, когда увидите, что всё сказанное сбывается, знайте: пришествие Сына Человеческого близко, уже у дверей оно.	29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
30 Заверяю вас, еще во дни этого поколения сбудется всё.	30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
31 Небо и земля прейдут, но слова Мои останутся навеки.	31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
32 О дне же том или часе никто не знает: ни ангелы небесные, ни Сын — только один Отец.	32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
33 Смотрите, не спите, ибо не знаете, когда наступит это время.	33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
34 Это — как с человеком, который, отправляясь в путь, оставил дом свой на слуг своих, каждому дал дело и привратнику велел бодрствовать.	34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
35 Так и вы бодрствуйте! Ибо не знаете, когда придет хозяин дома: вечером или в полночь, когда поют петухи или на рассвете.	35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
36 Как бы он, придя внезапно, не застал вас спящими.	36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
37 То, что вам говорю, говорю и всем: бодрствуйте!»	37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие по Марку

Глава 13

Вiд Марка

Розділ 13

Евангелие по Марку

Глава 13

Вiд Марка

Розділ 13

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие по Марку

Глава 13

Вiд Марка

Розділ 13

Евангелие по Марку

Глава 13

Вiд Марка

Розділ 13

Ветхий
завет

Новый
завет