Книга пророка Захарии

Глава 2

1 Я снова поднял глаза и увидел человека, державшего в руке мерный шнур.

2 Я спросил его: «Куда ты идешь?» Он ответил: «Измерить Иерусалим, определить его ширину и длину».

3 В то время когда говоривший со мной ангел уходил, навстречу ему, как я увидел, вышел другой ангел,

4 которому он сказал: «Передай скорей этому юноше, что Иерусалим будет городом без стен крепостных — столь огромно будет число жителей его и так много скота в нем будет.

5 „Я Сам стану стеной огненной вокруг него и буду славой его“, — таково вещее слово ГОСПОДНЕ».

6 «Спешите же! Не медлите! Бегите из страны северной! — торопит ГОСПОДЬ. — Ведь это Я рассеял вас по четырем сторонам света, — напоминает Он. —

7 Поспешите вернуться на Сион! Спасайтесь бегством, живущие среди вавилонян!»

8 И после того как при явлении славы Его был послан я к вам с вестью, вот что сказал ГОСПОДЬ Воинств, когда Он говорил о народах, грабивших вас: «Тот, кто прикасается к вам, зеницы ока Моего касается.

9 Знай, подниму Я на них руку, и станут они добычей своих же рабов». Тогда узнаете, что это ГОСПОДЬ послал меня к вам.

10 «Ликуй и радуйся, дочь Сиона! Ибо Я иду к тебе и буду пребывать с тобой!» — таково слово ГОСПОДА.

11 Многие народы в тот День уверуют в ГОСПОДА и станут Его народом, и будет Он среди них пребывать. А ты, народ мой, узнаешь, что это ГОСПОДЬ Воинств послал меня к тебе.

12 Возьмет ГОСПОДЬ тогда Иудею в Свой удел на Святой Земле и вновь сделает Иерусалим избранным городом Своим.

13 Умолкни, всё живое, пред ГОСПОДОМ! Ибо Он выходит из святого чертога Своего.

Захарiя

Розділ 2

1 І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири ро́ги.

2 І запита́в я ангола, що говорив зо мною: „Що́ це?“ А він відказав мені: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду й Ізраїля та Єрусалим“.

3 І Господь показав мені чотирьох майстрів.

4 І запитав я: „Що́ вони приходять зробити?“ А Він відказав, говорячи: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду, так що ніхто не підвів голови́. А ці прийшли́ настраши́ти їх, щоб скинути ро́ги тих наро́дів, що підносять ро́га проти Юдиного кра́ю, щоб його розпоро́шити“.

5 І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірни́чий шнур.

6 І сказав я: „Куди ти йдеш?“ А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“.

7 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

8 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його.

9 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його.

10 „Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь.

11 Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну!

12 Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока.

13 Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.

Книга пророка Захарии

Глава 2

Захарiя

Розділ 2

1 Я снова поднял глаза и увидел человека, державшего в руке мерный шнур.

1 І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири ро́ги.

2 Я спросил его: «Куда ты идешь?» Он ответил: «Измерить Иерусалим, определить его ширину и длину».

2 І запита́в я ангола, що говорив зо мною: „Що́ це?“ А він відказав мені: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду й Ізраїля та Єрусалим“.

3 В то время когда говоривший со мной ангел уходил, навстречу ему, как я увидел, вышел другой ангел,

3 І Господь показав мені чотирьох майстрів.

4 которому он сказал: «Передай скорей этому юноше, что Иерусалим будет городом без стен крепостных — столь огромно будет число жителей его и так много скота в нем будет.

4 І запитав я: „Що́ вони приходять зробити?“ А Він відказав, говорячи: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду, так що ніхто не підвів голови́. А ці прийшли́ настраши́ти їх, щоб скинути ро́ги тих наро́дів, що підносять ро́га проти Юдиного кра́ю, щоб його розпоро́шити“.

5 „Я Сам стану стеной огненной вокруг него и буду славой его“, — таково вещее слово ГОСПОДНЕ».

5 І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірни́чий шнур.

6 «Спешите же! Не медлите! Бегите из страны северной! — торопит ГОСПОДЬ. — Ведь это Я рассеял вас по четырем сторонам света, — напоминает Он. —

6 І сказав я: „Куди ти йдеш?“ А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“.

7 Поспешите вернуться на Сион! Спасайтесь бегством, живущие среди вавилонян!»

7 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

8 И после того как при явлении славы Его был послан я к вам с вестью, вот что сказал ГОСПОДЬ Воинств, когда Он говорил о народах, грабивших вас: «Тот, кто прикасается к вам, зеницы ока Моего касается.

8 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його.

9 Знай, подниму Я на них руку, и станут они добычей своих же рабов». Тогда узнаете, что это ГОСПОДЬ послал меня к вам.

9 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його.

10 «Ликуй и радуйся, дочь Сиона! Ибо Я иду к тебе и буду пребывать с тобой!» — таково слово ГОСПОДА.

10 „Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь.

11 Многие народы в тот День уверуют в ГОСПОДА и станут Его народом, и будет Он среди них пребывать. А ты, народ мой, узнаешь, что это ГОСПОДЬ Воинств послал меня к тебе.

11 Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну!

12 Возьмет ГОСПОДЬ тогда Иудею в Свой удел на Святой Земле и вновь сделает Иерусалим избранным городом Своим.

12 Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока.

13 Умолкни, всё живое, пред ГОСПОДОМ! Ибо Он выходит из святого чертога Своего.

13 Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.