Книга Иова

Глава 33

1 Выслушай же, Иов, мои речи, всем словам моим внимай!

2 Вот открываю я уста свои, и язык мой во рту моем будет говорить.

3 Слова мои — прямо из сердца, то, что знают, изрекут уста мои честно.

4 Божий Дух меня сотворил, дыханье Всесильного дало мне жизнь.

5 Если сможешь, ответь мне, приготовься, становись предо мной!

6 Я, как и ты, — пред Богом, и я из такой же глины слеплен.

7 Нечего тебе меня бояться, рука моя на тебя не обрушится.

8 Вот что ты говорил мне, и я внимал, звук речей твоих слышал:

9 „Непорочен я, невинен, чист я, нет греха на мне!

10 А Он выискивает против меня обвинения, считает меня врагом Своим.

11 Ноги мои заключил в колодки, следит за каждым шагом“.

12 Отвечаю тебе: в этом ты неправ, ибо Бог превыше человека.

13 Что ты всё ропщешь на Него, мол, на слова твои Он не отвечает?

14 Ведь не один раз говорит Бог и так и эдак, да люди не замечают!

15 В сновиденьях, в видениях ночных, когда объяты люди глубоким сном и почивают на ложе,

16 вот тогда Он отверзает им слух, наставленьями их устрашает,

17 чтобы отвратить человека от его деяний, чтоб гордыню от смертного забрать,

18 чтобы душу его удержать от могилы, чтобы жизнь его не пропала в Шеоле.

19 Иль недугом вразумляет человека на ложе, болью непрестанной в теле,

20 так что хлеб ему становится противен, от любимой еды с души воротит.

21 Плоть его пропадает бесследно, кости, прежде скрытые, выпирают.

22 Жизнь его — на краю могилы, он в шаге от смерти.

23 Но если найдется рядом с ним ангел-заступник, хоть один из тысячи, чтобы научить человека правде,

24 если сжалится над ним и скажет Богу: „Избавь его от падения в могилу, я нашел за него выкуп!“ —

25 тогда плоть его обретет свежесть юности, вернутся к нему дни молодости.

26 Помолится Богу — и обретет Его милость, лик Его узрит с ликованьем; Бог вернет человеку праведность его.

27 Объявит он людям и скажет: „Грешил я, извращал правду, но не воздал мне Бог по заслугам.

28 Он избавил душу мою от паденья в могилу, я жив, и очи мои видят свет!“

29 Всё это Бог совершает ради человека не два раза, не три,

30 чтобы вызволить душу его из могилы и просветить его светом жизни.

31 Внимай, Иов, выслушай меня, молчи, я буду говорить.

32 Если есть что сказать, возрази, скажи — и правоту твою охотно признаю.

33 Если ж нет — выслушай меня; молчи, и я научу тебя мудрости».

Йов

Розділ 33

1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.

3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.

4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.

5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!

6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!

7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.

8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.

11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.

12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!

13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:

15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —

16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,

17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,

18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.

19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.

20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.

21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.

22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.

23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,

24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.

25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.

26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.

29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,

30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.

31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!

32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.

33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“

Книга Иова

Глава 33

Йов

Розділ 33

1 Выслушай же, Иов, мои речи, всем словам моим внимай!

1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

2 Вот открываю я уста свои, и язык мой во рту моем будет говорить.

2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.

3 Слова мои — прямо из сердца, то, что знают, изрекут уста мои честно.

3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.

4 Божий Дух меня сотворил, дыханье Всесильного дало мне жизнь.

4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.

5 Если сможешь, ответь мне, приготовься, становись предо мной!

5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!

6 Я, как и ты, — пред Богом, и я из такой же глины слеплен.

6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!

7 Нечего тебе меня бояться, рука моя на тебя не обрушится.

7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.

8 Вот что ты говорил мне, и я внимал, звук речей твоих слышал:

8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

9 „Непорочен я, невинен, чист я, нет греха на мне!

9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

10 А Он выискивает против меня обвинения, считает меня врагом Своим.

10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.

11 Ноги мои заключил в колодки, следит за каждым шагом“.

11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.

12 Отвечаю тебе: в этом ты неправ, ибо Бог превыше человека.

12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!

13 Что ты всё ропщешь на Него, мол, на слова твои Он не отвечает?

13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

14 Ведь не один раз говорит Бог и так и эдак, да люди не замечают!

14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:

15 В сновиденьях, в видениях ночных, когда объяты люди глубоким сном и почивают на ложе,

15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —

16 вот тогда Он отверзает им слух, наставленьями их устрашает,

16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,

17 чтобы отвратить человека от его деяний, чтоб гордыню от смертного забрать,

17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,

18 чтобы душу его удержать от могилы, чтобы жизнь его не пропала в Шеоле.

18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.

19 Иль недугом вразумляет человека на ложе, болью непрестанной в теле,

19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.

20 так что хлеб ему становится противен, от любимой еды с души воротит.

20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.

21 Плоть его пропадает бесследно, кости, прежде скрытые, выпирают.

21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.

22 Жизнь его — на краю могилы, он в шаге от смерти.

22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.

23 Но если найдется рядом с ним ангел-заступник, хоть один из тысячи, чтобы научить человека правде,

23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,

24 если сжалится над ним и скажет Богу: „Избавь его от падения в могилу, я нашел за него выкуп!“ —

24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.

25 тогда плоть его обретет свежесть юности, вернутся к нему дни молодости.

25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.

26 Помолится Богу — и обретет Его милость, лик Его узрит с ликованьем; Бог вернет человеку праведность его.

26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

27 Объявит он людям и скажет: „Грешил я, извращал правду, но не воздал мне Бог по заслугам.

27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

28 Он избавил душу мою от паденья в могилу, я жив, и очи мои видят свет!“

28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.

29 Всё это Бог совершает ради человека не два раза, не три,

29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,

30 чтобы вызволить душу его из могилы и просветить его светом жизни.

30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.

31 Внимай, Иов, выслушай меня, молчи, я буду говорить.

31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!

32 Если есть что сказать, возрази, скажи — и правоту твою охотно признаю.

32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.

33 Если ж нет — выслушай меня; молчи, и я научу тебя мудрости».

33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“