ИсходГлава 14 |
|
1 |
|
2 «Вели сынам Израилевым повернуть назад и временно устроить стоянку у Пи-Хахирота, между Мигдолем и морем. Стан ваш должен располагаться у моря прямо перед Бааль-Цефоном, |
|
3 тогда фараон подумает, что сыны Израилевы бесцельно ходят туда и сюда: пустыня не дает им уйти. |
|
4 Я попущу фараону коснеть в упрямстве своем, и он погонится за вами, позволю ему и войску его преследовать вас, но обернется это тем, что и язычники будут чтить Меня; египтяне должны будут признать, что Я — ГОСПОДЬ». Сыны Израилевы сделали, как им было сказано. |
|
5 |
|
6 Фараон приказал приготовить колесницы; собрал он свое войско, |
|
7 шестьсот отборных колесниц и все прочие колесницы египетские, с воином-щитоносцем на каждой из них. |
|
8 А ГОСПОДЬ, как и говорил, дозволил фараону, царю египетскому, проявить упрямство, и тот отправился в погоню за сынами Израилевыми, спокойно и смело ушедшими от него. |
|
9 Гнались за ними египтяне на конях и колесницах фараона, со всадниками и всем войском его и настигли их у моря, где они раскинули стан у Пи-Хахирота в виду Баал-Цефона. |
|
10 Когда фараон был уже недалеко и сыны Израилевы вдруг увидели, что египтяне гонятся за ними, они пришли в ужас и воззвали к ГОСПОДУ о помощи. |
|
11 «Разве не было могил в Египте, что ты увел нас умирать в пустыню? На что обрек нас, уведя из Египта? — обрушились они с упреками на Моисея. — |
|
12 Не об этом ли мы вели речь с тобой еще в Египте, когда просили: „Оставь нас в покое, мы будем служить египтянам“?! Уж лучше быть рабами египтян, чем умереть в пустыне!» |
|
13 «Не бойтесь! — ответил им Моисей. — Стойте и увидите, что совершит сегодня ГОСПОДЬ и какое спасение вам Он уготовил! Египтян, на которых вы ныне со страхом смотрите, уже никогда не увидите. |
|
14 ГОСПОДЬ будет сражаться за вас, вы же будьте спокойны». |
|
15 |
|
16 Ты же, подняв свой посох высоко, простри руку к морю, чтобы воды расступились и сыны Израилевы могли через море пройти по суше. |
|
17 А Я, как и прежде, дозволю египтянам упрямствовать: они устремятся вслед за вами, но кончится это тем, что благодаря фараону, всему войску его, колесницам и всадникам его Меня язычники почитать будут. |
|
18 И именно благодаря фараону, его колесницам и всадникам Я буду возвеличен, и узнают тогда египтяне, что Я — ГОСПОДЬ». |
|
19 |
|
20 отделив египтян от израильтян. Всю ту ночь облако держало во мраке одних и светило другим — и они не сошлись друг с другом в ту ночь. |
|
21 А Моисей, как и сказано было ему, простер руку свою к морю, и ГОСПОДЬ сделал так, что сильный восточный ветер гнал воды моря всю ночь и превратил море в сушу. Воды расступились — |
|
22 сыны Израилевы прошли по суше среди моря, справа и слева от них стояли стены из воды. |
|
23 Египтяне устремились за ними, и вся конница фараона, колесницы и всадники его бросились по дну моря догонять их — |
|
24 происходило то уже на рассвете. Тогда стоило ГОСПОДУ только взглянуть из столпа огненного и облачного на египтян — всё войско их пришло в смятение: |
|
25 застопорилось движение колес у колесниц — трудно было стронуть их с места. «Прочь бежим от израильтян! — кричали египтяне. — За них Сам ГОСПОДЬ, это Он сражается с нами!» |
|
26 И сказал ГОСПОДЬ Моисею: «Простри руку свою к морю, чтобы хлынули воды на египтян, на их колесницы и всадников». |
|
27 Моисей простер руку свою к морю, и к утру вода, хлынув с силою на египтян, бежавших ей навстречу, возвратилась на прежнее место. Так потопил ГОСПОДЬ египтян в море. |
|
28 Вода возвратилась и покрыла колесницы и всадников, всё войско фараоново, что вступило в пределы морские. Ни одному египтянину не удалось спастись. |
|
29 А сыны Израилевы прошли по сухому дну посреди моря, стены воды стояли и справа, и слева от них. |
|
30 В тот день освободил ГОСПОДЬ Израиль из-под власти Египта. Когда увидели израильтяне трупы египтян на берегу моря |
|
31 и увидели, какую великую силу явил ГОСПОДЬ в победе над египтянами, охватил их благоговейный трепет перед ГОСПОДОМ, и поверили они Ему и Моисею, слуге Его. |
ВихідРозділ 14 |
|
1 |
|
2 „Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай ота́боряться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього ота́боритесь над морем. |
|
3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, за́мкнено пустиню для них. |
|
4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єги́птяни, що Я — Господь!“ І вони вчинили так. |
|
5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той наро́д. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що́ це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?“ |
|
6 І запріг він свою колесни́цю, і забрав наро́д свій з собою. |
|
7 І взяв він шість сотень добі́рних колесни́ць, і всі колесни́ці Єгипту, і трійкових над усіма́ ними. |
|
8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, — і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою! |
|
9 І гналися єги́птяни за ними, уся кіннота, колесни́ці фараонові, і комо́нники його та військо його, — і догнали їх, як вони ота́борилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном. |
|
10 А фараон наближа́вся. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єги́птяни жену́ться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа, |
|
11 а Мойсеєві дорікали: „Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що́ це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту? |
|
12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам ра́бство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!“ |
|
13 І сказав Мойсей до народу: „Не бійтеся! Стійте, і побачите спасі́ння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єги́птян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки! |
|
14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!“ |
|
15 І промовив Господь до Мойсея: „Що́ ти до Мене кли́чеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай руша́ють! |
|
16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, — і нехай уві́йдуть Ізраїлеві сини в сере́дину моря, на суходіл. |
|
17 А Я, — ось Я вчиню запеклим серце єги́птянам, і вони вві́йдуть за ними. І буду Я просла́влений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комо́нників його. |
|
18 I пізнають єги́птяни, що Я — Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комо́нників його!“ |
|
19 |
|
20 і ввійшов він у сере́дину між та́бір Єгипту й між та́бір Ізраїлів. І була та хмара й темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до о́дного цілу ніч. |
|
21 І простяг Мойсей руку свою на море, — і Господь гнав море сильним схі́днім вітром ці́лу ніч, і зробив море суходолом, — і розступилася вода. |
|
22 І ввійшли Ізраїлеві сини в сере́дину моря, як на суходіл, а море було для них муром із прави́ці їхньої та з ліви́ці їхньої. |
|
23 А єги́птяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесни́ці його, та його комо́нники до сере́дини моря. |
|
24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський та́бір у стовпі огня й хмари, та й привів у замі́шання єгипетський та́бір. |
|
25 І поскида́в колеса з колесни́ць його, і вчинив, що йому було́ тяжко ходити. І єги́птяни сказали: „Утікаймо від ізраїльтя́н, бо Господь воює за них з Єгиптом!“ |
|
26 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Простягни свою руку на море, і нехай ве́рнеться вода на єги́птян, на їхні колесни́ці й на комо́нників їхніх“. |
|
27 І простяг Мойсей руку свою на море, — і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єги́птяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єги́птян у сере́дину моря! |
|
28 І вернулась вода, і позакривала колесни́ці та комо́нників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався! |
|
29 А Ізраїлеві сини йшли суходо́лом у сере́дині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої. |
|
30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізра́їль мертвих єги́птян на березі моря. |
|
31 І побачив Ізра́їль сильну руку, яку ви́явив Господь у Єгипті, — і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його. |
ИсходГлава 14 |
ВихідРозділ 14 |
|
1 |
1 |
|
2 «Вели сынам Израилевым повернуть назад и временно устроить стоянку у Пи-Хахирота, между Мигдолем и морем. Стан ваш должен располагаться у моря прямо перед Бааль-Цефоном, |
2 „Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай ота́боряться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього ота́боритесь над морем. |
|
3 тогда фараон подумает, что сыны Израилевы бесцельно ходят туда и сюда: пустыня не дает им уйти. |
3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, за́мкнено пустиню для них. |
|
4 Я попущу фараону коснеть в упрямстве своем, и он погонится за вами, позволю ему и войску его преследовать вас, но обернется это тем, что и язычники будут чтить Меня; египтяне должны будут признать, что Я — ГОСПОДЬ». Сыны Израилевы сделали, как им было сказано. |
4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єги́птяни, що Я — Господь!“ І вони вчинили так. |
|
5 |
5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той наро́д. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що́ це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?“ |
|
6 Фараон приказал приготовить колесницы; собрал он свое войско, |
6 І запріг він свою колесни́цю, і забрав наро́д свій з собою. |
|
7 шестьсот отборных колесниц и все прочие колесницы египетские, с воином-щитоносцем на каждой из них. |
7 І взяв він шість сотень добі́рних колесни́ць, і всі колесни́ці Єгипту, і трійкових над усіма́ ними. |
|
8 А ГОСПОДЬ, как и говорил, дозволил фараону, царю египетскому, проявить упрямство, и тот отправился в погоню за сынами Израилевыми, спокойно и смело ушедшими от него. |
8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, — і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою! |
|
9 Гнались за ними египтяне на конях и колесницах фараона, со всадниками и всем войском его и настигли их у моря, где они раскинули стан у Пи-Хахирота в виду Баал-Цефона. |
9 І гналися єги́птяни за ними, уся кіннота, колесни́ці фараонові, і комо́нники його та військо його, — і догнали їх, як вони ота́борилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном. |
|
10 Когда фараон был уже недалеко и сыны Израилевы вдруг увидели, что египтяне гонятся за ними, они пришли в ужас и воззвали к ГОСПОДУ о помощи. |
10 А фараон наближа́вся. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єги́птяни жену́ться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа, |
|
11 «Разве не было могил в Египте, что ты увел нас умирать в пустыню? На что обрек нас, уведя из Египта? — обрушились они с упреками на Моисея. — |
11 а Мойсеєві дорікали: „Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що́ це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту? |
|
12 Не об этом ли мы вели речь с тобой еще в Египте, когда просили: „Оставь нас в покое, мы будем служить египтянам“?! Уж лучше быть рабами египтян, чем умереть в пустыне!» |
12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам ра́бство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!“ |
|
13 «Не бойтесь! — ответил им Моисей. — Стойте и увидите, что совершит сегодня ГОСПОДЬ и какое спасение вам Он уготовил! Египтян, на которых вы ныне со страхом смотрите, уже никогда не увидите. |
13 І сказав Мойсей до народу: „Не бійтеся! Стійте, і побачите спасі́ння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єги́птян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки! |
|
14 ГОСПОДЬ будет сражаться за вас, вы же будьте спокойны». |
14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!“ |
|
15 |
15 І промовив Господь до Мойсея: „Що́ ти до Мене кли́чеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай руша́ють! |
|
16 Ты же, подняв свой посох высоко, простри руку к морю, чтобы воды расступились и сыны Израилевы могли через море пройти по суше. |
16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, — і нехай уві́йдуть Ізраїлеві сини в сере́дину моря, на суходіл. |
|
17 А Я, как и прежде, дозволю египтянам упрямствовать: они устремятся вслед за вами, но кончится это тем, что благодаря фараону, всему войску его, колесницам и всадникам его Меня язычники почитать будут. |
17 А Я, — ось Я вчиню запеклим серце єги́птянам, і вони вві́йдуть за ними. І буду Я просла́влений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комо́нників його. |
|
18 И именно благодаря фараону, его колесницам и всадникам Я буду возвеличен, и узнают тогда египтяне, что Я — ГОСПОДЬ». |
18 I пізнають єги́птяни, що Я — Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комо́нників його!“ |
|
19 |
19 |
|
20 отделив египтян от израильтян. Всю ту ночь облако держало во мраке одних и светило другим — и они не сошлись друг с другом в ту ночь. |
20 і ввійшов він у сере́дину між та́бір Єгипту й між та́бір Ізраїлів. І була та хмара й темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до о́дного цілу ніч. |
|
21 А Моисей, как и сказано было ему, простер руку свою к морю, и ГОСПОДЬ сделал так, что сильный восточный ветер гнал воды моря всю ночь и превратил море в сушу. Воды расступились — |
21 І простяг Мойсей руку свою на море, — і Господь гнав море сильним схі́днім вітром ці́лу ніч, і зробив море суходолом, — і розступилася вода. |
|
22 сыны Израилевы прошли по суше среди моря, справа и слева от них стояли стены из воды. |
22 І ввійшли Ізраїлеві сини в сере́дину моря, як на суходіл, а море було для них муром із прави́ці їхньої та з ліви́ці їхньої. |
|
23 Египтяне устремились за ними, и вся конница фараона, колесницы и всадники его бросились по дну моря догонять их — |
23 А єги́птяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесни́ці його, та його комо́нники до сере́дини моря. |
|
24 происходило то уже на рассвете. Тогда стоило ГОСПОДУ только взглянуть из столпа огненного и облачного на египтян — всё войско их пришло в смятение: |
24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський та́бір у стовпі огня й хмари, та й привів у замі́шання єгипетський та́бір. |
|
25 застопорилось движение колес у колесниц — трудно было стронуть их с места. «Прочь бежим от израильтян! — кричали египтяне. — За них Сам ГОСПОДЬ, это Он сражается с нами!» |
25 І поскида́в колеса з колесни́ць його, і вчинив, що йому було́ тяжко ходити. І єги́птяни сказали: „Утікаймо від ізраїльтя́н, бо Господь воює за них з Єгиптом!“ |
|
26 И сказал ГОСПОДЬ Моисею: «Простри руку свою к морю, чтобы хлынули воды на египтян, на их колесницы и всадников». |
26 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Простягни свою руку на море, і нехай ве́рнеться вода на єги́птян, на їхні колесни́ці й на комо́нників їхніх“. |
|
27 Моисей простер руку свою к морю, и к утру вода, хлынув с силою на египтян, бежавших ей навстречу, возвратилась на прежнее место. Так потопил ГОСПОДЬ египтян в море. |
27 І простяг Мойсей руку свою на море, — і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єги́птяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єги́птян у сере́дину моря! |
|
28 Вода возвратилась и покрыла колесницы и всадников, всё войско фараоново, что вступило в пределы морские. Ни одному египтянину не удалось спастись. |
28 І вернулась вода, і позакривала колесни́ці та комо́нників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався! |
|
29 А сыны Израилевы прошли по сухому дну посреди моря, стены воды стояли и справа, и слева от них. |
29 А Ізраїлеві сини йшли суходо́лом у сере́дині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої. |
|
30 В тот день освободил ГОСПОДЬ Израиль из-под власти Египта. Когда увидели израильтяне трупы египтян на берегу моря |
30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізра́їль мертвих єги́птян на березі моря. |
|
31 и увидели, какую великую силу явил ГОСПОДЬ в победе над египтянами, охватил их благоговейный трепет перед ГОСПОДОМ, и поверили они Ему и Моисею, слуге Его. |
31 І побачив Ізра́їль сильну руку, яку ви́явив Господь у Єгипті, — і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його. |