Книга пророка Михея

Глава 4

1 Когда же придут последние дни, гора, на которой Храм ГОСПОДЕНЬ стоит, главной станет среди всех гор и над холмами возвысится — и все племена к ней потекут,

2 устремятся туда народы многие, говоря с отрадой: «Взойдем на гору ГОСПОДНЮ, ко Храму Бога Иакова. Он укажет нам стези Свои, и пойдем мы Его путями». Ведь с Сиона провозглашено будет Наставление Его, из Иерусалима — слово ГОСПОДНЕ.

3 Он будет суд правый вершить между людьми, споры множества народов, и сильных, и дальних, — разрешит; перекуют они мечи на лемеха, копья — на ножи садовые, не поднимут более народы друг на друга мечи и искусство войны предадут забвенью.

4 Сядет каждый под своей виноградной лозой, под смоковницей своей — и некого будет бояться. ГОСПОДЬ Воинств изрек это устами Своими.

5 Как бы ни были верны своим богам прочие народы, мы будем преданно следовать за ГОСПОДОМ, Богом нашим, во веки веков.

6 «В оный день великий, — говорит ГОСПОДЬ, — соберу хромых, изгнанных созову и тех, кого повергал Я в страдания.

7 Хромых сделаю „остатком“ Своим; отверженные народом сильным станут; и будет царствовать над ними ГОСПОДЬ на горе Сион отныне и вовеки».

8 Что же до тебя, сторожевая башня среди стад Израилевых, оплот дочери Сиона, вернешь ты себе былое владычество, царство дочери Иерусалима.

9 К чему же нынешние вопли твои? Или не стало царя у тебя? Разве пал твой советчик или настигли муки тебя, как роженицу?

10 Придется еще корчиться в схватках тебе, дочь Сиона, и кричать от боли, как роженице, — должна ты будешь покинуть город и жить в чистом поле, а затем и до Вавилона добраться. Но там наконец спасенье обретешь — избавит тебя ГОСПОДЬ от рук врагов твоих.

11 Собрались ныне против тебя народы многие, худого тебе желают: «Да падет на нее скверна, чтобы нам позлорадствовать, смотря на Сион!»

12 Но не знают они замыслов ГОСПОДА, не понимают намерений Его, а ведь Он собрал их, как снопы на гумно.

13 Встань же и молоти их, дочь Сиона! Железные рога для того тебе дам и копыта медные дам. Тьму народов сокрушишь ты и ГОСПОДУ посвятишь их добычу, всё богатство их Владыке всей земли отдашь!

Михей

Розділ 4

1 Та бу́де напри́кінці днів, гора дому Господнього міцно поста́влена буде верши́ною гір, і підне́сена буде вона понад узгі́р'я, і будуть наро́ди до неї пливсти́.

2 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: Ходімо, і ви́йдім на го́ру Господню та до дому Якового, і Він бу́де навчати дорі́г Своїх нас, і ми бу́демо ходити стежка́ми Його. Бо ви́йде Зако́н із Сіону, а слово Господнє — із Єрусалиму.

3 І Він буде судити числе́нні племе́на, і розсу́джувати буде народи міцні аж у далечині́. І вони перекую́ть мечі свої на лемеші́, а спи́си свої — на серпи́. Не піді́йме меча наро́д на наро́д, і більше не бу́дуть навчатись війни́!

4 І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґо́вницею, і не бу́де того, хто б страши́в, бо уста Господа Савао́та оце́ прорекли.

5 Усі бо наро́ди ходитимуть кожен ім'я́м свого бога, а ми бу́дем ходити Ім'я́м Господа, нашого Бога, на віки вікі́в!

6 Того дня — промовляє Госпо́дь — позбираю кульга́ве й згрома́джу розі́гнане, і те, що на нього навів коли лихо.

7 І зроблю́ Я кульга́ве останком, а відда́лене — поту́жним наро́дом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепе́р й аж наві́ки!

8 А ти, башто Чері́дна, підгі́рку Сіонської до́ньки, при́йде до тебе і ді́йде старе́ панува́ння, царюва́ння для до́нечки Єрусалиму.

9 Тепер на́що здіймаєш ти о́крик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти ко́рчишся, мов породі́лля?

10 Ви́йся та ко́рчся, о до́чко Сіону, немов породі́лля, бо тепер вийдеш із міста та перебува́тимеш у полі, і при́йдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урято́вана, там Господь тебе ви́купить з рук твоїх ворогів!

11 А зараз зібра́лись на тебе числе́нні наро́ди, говорячи: Нехай він знева́жений бу́де, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!

12 Та не знають вони Господніх думо́к, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбира́в, як до клуні снопи́.

13 Ставай та молоти, до́чко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копи́та твої вчиню міддю, і ти розпоро́шиш числе́нні наро́ди та вчи́ниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство — Владиці всієї землі.

Книга пророка Михея

Глава 4

Михей

Розділ 4

1 Когда же придут последние дни, гора, на которой Храм ГОСПОДЕНЬ стоит, главной станет среди всех гор и над холмами возвысится — и все племена к ней потекут,

1 Та бу́де напри́кінці днів, гора дому Господнього міцно поста́влена буде верши́ною гір, і підне́сена буде вона понад узгі́р'я, і будуть наро́ди до неї пливсти́.

2 устремятся туда народы многие, говоря с отрадой: «Взойдем на гору ГОСПОДНЮ, ко Храму Бога Иакова. Он укажет нам стези Свои, и пойдем мы Его путями». Ведь с Сиона провозглашено будет Наставление Его, из Иерусалима — слово ГОСПОДНЕ.

2 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: Ходімо, і ви́йдім на го́ру Господню та до дому Якового, і Він бу́де навчати дорі́г Своїх нас, і ми бу́демо ходити стежка́ми Його. Бо ви́йде Зако́н із Сіону, а слово Господнє — із Єрусалиму.

3 Он будет суд правый вершить между людьми, споры множества народов, и сильных, и дальних, — разрешит; перекуют они мечи на лемеха, копья — на ножи садовые, не поднимут более народы друг на друга мечи и искусство войны предадут забвенью.

3 І Він буде судити числе́нні племе́на, і розсу́джувати буде народи міцні аж у далечині́. І вони перекую́ть мечі свої на лемеші́, а спи́си свої — на серпи́. Не піді́йме меча наро́д на наро́д, і більше не бу́дуть навчатись війни́!

4 Сядет каждый под своей виноградной лозой, под смоковницей своей — и некого будет бояться. ГОСПОДЬ Воинств изрек это устами Своими.

4 І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґо́вницею, і не бу́де того, хто б страши́в, бо уста Господа Савао́та оце́ прорекли.

5 Как бы ни были верны своим богам прочие народы, мы будем преданно следовать за ГОСПОДОМ, Богом нашим, во веки веков.

5 Усі бо наро́ди ходитимуть кожен ім'я́м свого бога, а ми бу́дем ходити Ім'я́м Господа, нашого Бога, на віки вікі́в!

6 «В оный день великий, — говорит ГОСПОДЬ, — соберу хромых, изгнанных созову и тех, кого повергал Я в страдания.

6 Того дня — промовляє Госпо́дь — позбираю кульга́ве й згрома́джу розі́гнане, і те, що на нього навів коли лихо.

7 Хромых сделаю „остатком“ Своим; отверженные народом сильным станут; и будет царствовать над ними ГОСПОДЬ на горе Сион отныне и вовеки».

7 І зроблю́ Я кульга́ве останком, а відда́лене — поту́жним наро́дом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепе́р й аж наві́ки!

8 Что же до тебя, сторожевая башня среди стад Израилевых, оплот дочери Сиона, вернешь ты себе былое владычество, царство дочери Иерусалима.

8 А ти, башто Чері́дна, підгі́рку Сіонської до́ньки, при́йде до тебе і ді́йде старе́ панува́ння, царюва́ння для до́нечки Єрусалиму.

9 К чему же нынешние вопли твои? Или не стало царя у тебя? Разве пал твой советчик или настигли муки тебя, как роженицу?

9 Тепер на́що здіймаєш ти о́крик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти ко́рчишся, мов породі́лля?

10 Придется еще корчиться в схватках тебе, дочь Сиона, и кричать от боли, как роженице, — должна ты будешь покинуть город и жить в чистом поле, а затем и до Вавилона добраться. Но там наконец спасенье обретешь — избавит тебя ГОСПОДЬ от рук врагов твоих.

10 Ви́йся та ко́рчся, о до́чко Сіону, немов породі́лля, бо тепер вийдеш із міста та перебува́тимеш у полі, і при́йдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урято́вана, там Господь тебе ви́купить з рук твоїх ворогів!

11 Собрались ныне против тебя народы многие, худого тебе желают: «Да падет на нее скверна, чтобы нам позлорадствовать, смотря на Сион!»

11 А зараз зібра́лись на тебе числе́нні наро́ди, говорячи: Нехай він знева́жений бу́де, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!

12 Но не знают они замыслов ГОСПОДА, не понимают намерений Его, а ведь Он собрал их, как снопы на гумно.

12 Та не знають вони Господніх думо́к, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбира́в, як до клуні снопи́.

13 Встань же и молоти их, дочь Сиона! Железные рога для того тебе дам и копыта медные дам. Тьму народов сокрушишь ты и ГОСПОДУ посвятишь их добычу, всё богатство их Владыке всей земли отдашь!

13 Ставай та молоти, до́чко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копи́та твої вчиню міддю, і ти розпоро́шиш числе́нні наро́ди та вчи́ниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство — Владиці всієї землі.