Аюб

Глава 9

1 Тогда Аюб ответил:

2 – Да, я знаю, что это так. Но как смертному оправдаться перед Всевышним?

3 Если бы он захотел с Ним спорить, не смог бы ответить ни на один из тысячи вопросов.

4 Великий мудростью, крепкий силой – кто с Ним спорил и остался цел?

5 Он передвигает горы неожиданно и даже рушит их в гневе Своём.

6 Он колеблет землю и сдвигает с места, и основания её дрожат.

7 Он солнцу велит, и оно не светит, запрещает звёздам сверкать.

8 Он один простирает небеса и попирает волны морские.

9 Он сотворил Большую Медведицу и Орион, Плеяды и южные созвездия.

10 Творит Он великое и непостижимое, бессчётные чудеса.

11 Вот, Он пройдёт передо мной, а я Его не увижу, пронесётся мимо, а я Его не замечу.

12 Вот, Он схватит, и кто Его остановит? Кто скажет Ему: «Что ты делаешь?»

13 Всевышний не станет удерживать Свой гнев; помощники Рахава перед Ним падут.

14 Как же мне спорить с Ним? Где найти слова, чтобы Ему возразить?

15 Пусть я и невиновен, я не смог бы ответить; я бы мог лишь молить Судью моего о милости.

16 Если бы звал я, и Он ответил, – не верю, что Он выслушал бы меня,

17 Тот, Кто налетает на меня, словно вихрь, умножает мне раны безвинно,

18 Кто не даёт мне дух перевести и насыщает меня бедой.

19 Если в силе дело, то Он могуч! А если в правосудии, то кто приведёт Его на суд?

20 Пусть я невиновен, мои уста осудят меня; если даже я безупречен, они вынесут мне приговор.

21 Я безвинен, но мне уже всё равно; я презираю свою жизнь.

22 Да, всё одно, поэтому и говорю: «Он губит и безвинного, и нечестивого».

23 Когда внезапно придёт беда, Он смеётся отчаянию невинных.

24 Когда страна в руках у нечестивых, Он ослепляет её судей. Если не Он, то кто же?

25 Мои дни бегут быстрее гонца, они улетают, не видя блага;

26 ускользают прочь, как быстрые папирусные лодки, как орлы, что падают на добычу.

27 И даже если скажу: «Я позабуду жалобы, оставлю мрачный вид и улыбнусь»,

28 я всё равно боюсь своих страданий, зная, что Ты не признаешь меня невинным.

29 А раз я уже обвинён, то зачем мне бороться впустую?

30 Даже если вымоюсь снежной водой, руки отмою щёлоком,

31 то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, что даже моя одежда мной побрезгует.

32 Он не смертный, как я, чтобы мне ответить Ему, чтобы сойтись нам в суде на тяжбу.

33 Нет посредника между нами, кто мог бы нас справедливо рассудить,

34 нет того, кто отвёл бы Его жезл от меня, чтобы Его ужас не терзал меня больше.

35 Тогда я говорил бы, не пугаясь Его, но я один, и всё обстоит иначе.

Йов

Розділ 9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

Аюб

Глава 9

Йов

Розділ 9

1 Тогда Аюб ответил:

1 А Йов відповів та й сказав:

2 – Да, я знаю, что это так. Но как смертному оправдаться перед Всевышним?

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Если бы он захотел с Ним спорить, не смог бы ответить ни на один из тысячи вопросов.

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Великий мудростью, крепкий силой – кто с Ним спорил и остался цел?

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Он передвигает горы неожиданно и даже рушит их в гневе Своём.

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Он колеблет землю и сдвигает с места, и основания её дрожат.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Он солнцу велит, и оно не светит, запрещает звёздам сверкать.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Он один простирает небеса и попирает волны морские.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Он сотворил Большую Медведицу и Орион, Плеяды и южные созвездия.

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Творит Он великое и непостижимое, бессчётные чудеса.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Вот, Он пройдёт передо мной, а я Его не увижу, пронесётся мимо, а я Его не замечу.

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Вот, Он схватит, и кто Его остановит? Кто скажет Ему: «Что ты делаешь?»

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Всевышний не станет удерживать Свой гнев; помощники Рахава перед Ним падут.

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 Как же мне спорить с Ним? Где найти слова, чтобы Ему возразить?

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 Пусть я и невиновен, я не смог бы ответить; я бы мог лишь молить Судью моего о милости.

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Если бы звал я, и Он ответил, – не верю, что Он выслушал бы меня,

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Тот, Кто налетает на меня, словно вихрь, умножает мне раны безвинно,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Кто не даёт мне дух перевести и насыщает меня бедой.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Если в силе дело, то Он могуч! А если в правосудии, то кто приведёт Его на суд?

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Пусть я невиновен, мои уста осудят меня; если даже я безупречен, они вынесут мне приговор.

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я безвинен, но мне уже всё равно; я презираю свою жизнь.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Да, всё одно, поэтому и говорю: «Он губит и безвинного, и нечестивого».

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Когда внезапно придёт беда, Он смеётся отчаянию невинных.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 Когда страна в руках у нечестивых, Он ослепляет её судей. Если не Он, то кто же?

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 Мои дни бегут быстрее гонца, они улетают, не видя блага;

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 ускользают прочь, как быстрые папирусные лодки, как орлы, что падают на добычу.

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 И даже если скажу: «Я позабуду жалобы, оставлю мрачный вид и улыбнусь»,

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 я всё равно боюсь своих страданий, зная, что Ты не признаешь меня невинным.

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 А раз я уже обвинён, то зачем мне бороться впустую?

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Даже если вымоюсь снежной водой, руки отмою щёлоком,

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, что даже моя одежда мной побрезгует.

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Он не смертный, как я, чтобы мне ответить Ему, чтобы сойтись нам в суде на тяжбу.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 Нет посредника между нами, кто мог бы нас справедливо рассудить,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 нет того, кто отвёл бы Его жезл от меня, чтобы Его ужас не терзал меня больше.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 Тогда я говорил бы, не пугаясь Его, но я один, и всё обстоит иначе.

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!