CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нач. 27
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Начало

Глава 27

1 Когда Исхак состарился, и глаза его так ослабли, что он ничего не видел, он позвал Есава, своего старшего сына, и сказал ему: – Сын мой! – Я здесь, – ответил Есав.

2 Исхак сказал: – Я уже стар и не знаю, сколько мне ещё осталось жить.

3 Возьми же своё оружие – колчан и лук – и выйди в поле добыть мне дичи.

4 Приготовь мою любимую еду и принеси мне поесть, чтобы я благословил тебя перед смертью.

5 Рабига слышала, как Исхак говорил со своим сыном Есавом, и когда Есав ушёл в поле, чтобы настрелять и принести дичи,

6 Рабига сказала своему сыну Якубу: – Я слышала, как твой отец сказал твоему брату Есаву:

7 «Принеси дичи и приготовь мне вкусной еды, чтобы я благословил тебя перед Вечным, прежде чем умру».

8 Слушай же меня внимательно, сын мой, и делай, как я тебе скажу.

9 Пойди к стаду и принеси мне двух лучших козлят, чтобы мне приготовить вкусную еду для твоего отца, такую, как он любит.

10 Потом отнеси её отцу, он поест и благословит тебя перед смертью.

11 Якуб сказал Рабиге, своей матери: – Но мой брат Есав весь волосат, а у меня кожа гладкая.

12 Что, если отец ощупает меня? Я окажусь перед ним обманщиком и скорее навлеку на себя проклятие, а не благословение.

13 Мать сказала ему: – Проклятие пусть будет на мне, сын мой, а ты делай, как я говорю: пойди и принеси козлят.

14 Он пошёл, взял козлят и принёс их матери, и она приготовила вкусную еду, такую, как любил его отец.

15 Потом Рабига взяла лучшую одежду своего старшего сына Есава, какая была у неё в доме, и надела на младшего Якуба,

16 а его руки и гладкую часть шеи покрыла шкурами козлят.

17 И она дала своему сыну Якубу вкусную еду и лепёшки, которые приготовила.

18 Он пришёл к отцу и сказал: – Отец мой. – Вот я, – ответил тот. – Ты который из моих сыновей?

19 Якуб сказал отцу: – Я – Есав, твой первенец. Я сделал, как ты сказал. Прошу, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, чтобы ты мог благословить меня.

20 Исхак спросил сына: – Как же ты нашёл её так быстро, сын мой? – Вечный, твой Бог, даровал мне успех, – ответил он.

21 Исхак сказал Якубу: – Подойди ближе, чтобы мне ощупать тебя, сын мой, действительно ли ты мой сын Есав или нет.

22 Якуб подошёл ближе к своему отцу Исхаку, который ощупал его и сказал: – Голос – как голос Якуба, но руки – как руки Есава.

23 Он не узнал его, потому что руки у него были волосатые, как у Есава; и он благословил его.

24 – Действительно ли ты сын мой Есав? – спросил Исхак; и он ответил: – Да, это я.

25 Исхак сказал: – Сын мой, поднеси мне твою дичь поближе, и я поем, а потом благословлю тебя. Якуб дал ему еду, и он поел, принёс вина, и он выпил.

26 Потом его отец Исхак сказал ему: – Подойди, сын мой, и поцелуй меня.

27 Он подошёл и поцеловал его, и Исхак почувствовал запах его одежды и благословил его, сказав: – Ах, запах моего сына, как запах поля, которое благословил Вечный.

28 Пусть даст тебе Всевышний от небесной росы и от плодородия земли в изобилии зерна и молодого вина.

29 Да служат тебе племена, и да поклонятся тебе народы. Будь господином над твоими братьями, и да склонятся перед тобой сыновья твоей матери. Да будет проклят проклинающий тебя, а благословляющий да будет благословен.

30 Как только Исхак закончил благословение, и едва лишь Якуб вышел от отца, как пришёл с охоты его брат Есав.

31 Он тоже приготовил вкусной еды и принёс отцу. Он сказал ему: – Отец, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, а потом благослови меня.

32 Его отец Исхак спросил: – Кто ты? – Я твой сын, – ответил он, – твой первенец, Есав.

33 Исхак весь задрожал и сказал: – Кто же был тот, другой, который добыл дичи и принёс мне? Я ел её как раз перед твоим приходом и благословил его – он теперь и будет благословен!

34 Услышав слова отца, Есав громко и горько закричал и сказал отцу: – Благослови и меня, и меня тоже, отец!

35 Но тот ответил: – Твой брат пришёл с хитростью и отнял у тебя благословение.

36 Есав сказал: – Не по праву ли он назван Якубом? . Дважды он обошёл меня: взял моё первородство, а теперь и моё благословение! – И спросил: – Не осталось ли у тебя благословения и для меня?

37 Исхак ответил Есаву: – Я сделал его господином над тобой, и всю его родню отдал ему в слуги, и одарил его хлебом и молодым вином. Что же я могу теперь сделать для тебя, мой сын?

38 Есав сказал отцу: – У тебя что же, только одно благословение, отец? Благослови и меня, отец мой! И громко заплакал.

39 Его отец Исхак ответил ему: – Будет обитание твоё вдали от плодородия земли, вдали от росы небесной свыше.

40 Ты будешь жить мечом и будешь служить своему брату. Но когда ты восстанешь, ты сбросишь его ярмо со своей шеи.

41 Есав затаил злобу на Якуба из-за благословения, которое дал ему отец, и сказал себе: «Дни плача по отцу близки – тогда я убью моего брата Якуба».

42 Рабиге передали, что сказал её старший сын Есав, и она послала за младшим сыном, Якубом, и сказала ему: – Твой брат Есав утешает себя мыслью убить тебя.

43 Мой сын, сделай, как я скажу: немедленно беги в Харран к моему брату Лавану.

44 Поживи у него какое-то время, пока не утихнет ярость твоего брата;

45 когда же его гнев утихнет, и он забудет то, что ты ему сделал, тогда я пошлю сказать тебе, что пора возвращаться. Зачем мне терять вас обоих в один день?

46 Потом Рабига сказала Исхаку: – Я жизни не рада из-за этих дочерей хеттейских. Если Якуб возьмёт себе в жёны местную женщину, такую вот хеттеянку, как эти, то зачем мне и жить?

Буття

Розділ 27

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

Начало

Глава 27

Буття

Розділ 27

1 Когда Исхак состарился, и глаза его так ослабли, что он ничего не видел, он позвал Есава, своего старшего сына, и сказал ему: – Сын мой! – Я здесь, – ответил Есав.

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 Исхак сказал: – Я уже стар и не знаю, сколько мне ещё осталось жить.

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 Возьми же своё оружие – колчан и лук – и выйди в поле добыть мне дичи.

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 Приготовь мою любимую еду и принеси мне поесть, чтобы я благословил тебя перед смертью.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 Рабига слышала, как Исхак говорил со своим сыном Есавом, и когда Есав ушёл в поле, чтобы настрелять и принести дичи,

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 Рабига сказала своему сыну Якубу: – Я слышала, как твой отец сказал твоему брату Есаву:

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 «Принеси дичи и приготовь мне вкусной еды, чтобы я благословил тебя перед Вечным, прежде чем умру».

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 Слушай же меня внимательно, сын мой, и делай, как я тебе скажу.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Пойди к стаду и принеси мне двух лучших козлят, чтобы мне приготовить вкусную еду для твоего отца, такую, как он любит.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 Потом отнеси её отцу, он поест и благословит тебя перед смертью.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 Якуб сказал Рабиге, своей матери: – Но мой брат Есав весь волосат, а у меня кожа гладкая.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Что, если отец ощупает меня? Я окажусь перед ним обманщиком и скорее навлеку на себя проклятие, а не благословение.

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 Мать сказала ему: – Проклятие пусть будет на мне, сын мой, а ты делай, как я говорю: пойди и принеси козлят.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 Он пошёл, взял козлят и принёс их матери, и она приготовила вкусную еду, такую, как любил его отец.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 Потом Рабига взяла лучшую одежду своего старшего сына Есава, какая была у неё в доме, и надела на младшего Якуба,

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 а его руки и гладкую часть шеи покрыла шкурами козлят.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 И она дала своему сыну Якубу вкусную еду и лепёшки, которые приготовила.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 Он пришёл к отцу и сказал: – Отец мой. – Вот я, – ответил тот. – Ты который из моих сыновей?

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 Якуб сказал отцу: – Я – Есав, твой первенец. Я сделал, как ты сказал. Прошу, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, чтобы ты мог благословить меня.

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 Исхак спросил сына: – Как же ты нашёл её так быстро, сын мой? – Вечный, твой Бог, даровал мне успех, – ответил он.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 Исхак сказал Якубу: – Подойди ближе, чтобы мне ощупать тебя, сын мой, действительно ли ты мой сын Есав или нет.

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 Якуб подошёл ближе к своему отцу Исхаку, который ощупал его и сказал: – Голос – как голос Якуба, но руки – как руки Есава.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 Он не узнал его, потому что руки у него были волосатые, как у Есава; и он благословил его.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 – Действительно ли ты сын мой Есав? – спросил Исхак; и он ответил: – Да, это я.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 Исхак сказал: – Сын мой, поднеси мне твою дичь поближе, и я поем, а потом благословлю тебя. Якуб дал ему еду, и он поел, принёс вина, и он выпил.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 Потом его отец Исхак сказал ему: – Подойди, сын мой, и поцелуй меня.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 Он подошёл и поцеловал его, и Исхак почувствовал запах его одежды и благословил его, сказав: – Ах, запах моего сына, как запах поля, которое благословил Вечный.

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 Пусть даст тебе Всевышний от небесной росы и от плодородия земли в изобилии зерна и молодого вина.

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Да служат тебе племена, и да поклонятся тебе народы. Будь господином над твоими братьями, и да склонятся перед тобой сыновья твоей матери. Да будет проклят проклинающий тебя, а благословляющий да будет благословен.

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 Как только Исхак закончил благословение, и едва лишь Якуб вышел от отца, как пришёл с охоты его брат Есав.

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 Он тоже приготовил вкусной еды и принёс отцу. Он сказал ему: – Отец, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, а потом благослови меня.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 Его отец Исхак спросил: – Кто ты? – Я твой сын, – ответил он, – твой первенец, Есав.

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 Исхак весь задрожал и сказал: – Кто же был тот, другой, который добыл дичи и принёс мне? Я ел её как раз перед твоим приходом и благословил его – он теперь и будет благословен!

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Услышав слова отца, Есав громко и горько закричал и сказал отцу: – Благослови и меня, и меня тоже, отец!

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 Но тот ответил: – Твой брат пришёл с хитростью и отнял у тебя благословение.

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 Есав сказал: – Не по праву ли он назван Якубом? . Дважды он обошёл меня: взял моё первородство, а теперь и моё благословение! – И спросил: – Не осталось ли у тебя благословения и для меня?

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 Исхак ответил Есаву: – Я сделал его господином над тобой, и всю его родню отдал ему в слуги, и одарил его хлебом и молодым вином. Что же я могу теперь сделать для тебя, мой сын?

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 Есав сказал отцу: – У тебя что же, только одно благословение, отец? Благослови и меня, отец мой! И громко заплакал.

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 Его отец Исхак ответил ему: – Будет обитание твоё вдали от плодородия земли, вдали от росы небесной свыше.

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 Ты будешь жить мечом и будешь служить своему брату. Но когда ты восстанешь, ты сбросишь его ярмо со своей шеи.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 Есав затаил злобу на Якуба из-за благословения, которое дал ему отец, и сказал себе: «Дни плача по отцу близки – тогда я убью моего брата Якуба».

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 Рабиге передали, что сказал её старший сын Есав, и она послала за младшим сыном, Якубом, и сказала ему: – Твой брат Есав утешает себя мыслью убить тебя.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 Мой сын, сделай, как я скажу: немедленно беги в Харран к моему брату Лавану.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 Поживи у него какое-то время, пока не утихнет ярость твоего брата;

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 когда же его гнев утихнет, и он забудет то, что ты ему сделал, тогда я пошлю сказать тебе, что пора возвращаться. Зачем мне терять вас обоих в один день?

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 Потом Рабига сказала Исхаку: – Я жизни не рада из-за этих дочерей хеттейских. Если Якуб возьмёт себе в жёны местную женщину, такую вот хеттеянку, как эти, то зачем мне и жить?

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“