Библия - Обещанное Восстановление

Начало

Глава 38

1 Иуда в то время оставил братьев и поселился у одного человека из Адуллама по имени Хира.

2 Там Иуда встретил дочь хананея, которого звали Шуа. Он женился на ней и стал с ней жить;

3 она забеременела и родила сына, которого назвали Ир.

4 Она вновь забеременела и родила сына, и назвала его Онан.

5 Она родила ещё одного сына и назвала его Шела. Она родила его в Хезиве. .

6 Иуда взял для своего первенца Ира жену по имени Фамарь.

7 Но Ир, первенец Иуды, был грешен в глазах Вечного, и Вечный предал его смерти.

8 Тогда Иуда сказал Онану: – Ты должен лечь с женой брата и исполнить долг деверя: произвести потомство для брата. .

9 Но Онан знал, что потомство будет не его, и поэтому всякий раз, ложась с женой брата, он изливал семя на землю, чтобы не произвести потомства для брата.

10 То, что он делал, было грешно в глазах Вечного, поэтому Он предал смерти и Онана.

11 Тогда Иуда сказал своей невестке Фамари: – Живи вдовой в доме у твоего отца, пока не вырастет мой сын Шела, – потому что он подумал: «Как бы и Шела не умер вслед за братьями». И Фамарь отправилась жить в дом отца.

12 Много времени спустя жена Иуды, дочь Шуа, умерла. Когда Иуда утешился по ней, он пошёл в Тимну, к людям, которые стригли его овец, и его друг адулламитянин Хира пошёл с ним.

13 Фамари сказали: – Твой свёкор держит путь в Тимну стричь своих овец.

14 Она сняла вдовьи одежды, покрылась накидкой, чтобы её не узнали, и села у входа в Енаим, который на дороге в Тимну, потому что она видела, что хотя Шела уже вырос, её не отдали ему в жёны.

15 Когда Иуда увидел Фамарь, он принял её за блудницу, потому что у неё было закрыто лицо.

16 Он свернул с дороги к ней и сказал: – Пойдём, я хочу лечь с тобой, – ведь он не знал, что это его невестка. Она спросила: – А что ты дашь мне за то, чтобы лечь со мной?

17 Он ответил: – Я пошлю тебе козлёнка из моего стада. Она спросила: – А ты дашь мне залог до тех пор, пока не пришлёшь козлёнка?

18 Он сказал: – Какой залог тебе дать?Она ответила: – Твою печать на шнурке и посох, который у тебя в руке. Он дал ей всё это и переспал с ней, и она забеременела от него.

19 Уйдя оттуда, она сняла своё покрывало и вновь надела вдовьи одежды.

20 Тем временем Иуда послал через своего друга, адулламитянина, козлёнка, чтобы получить назад залог у той женщины, но друг не нашёл её.

21 Он спросил у местных жителей: – Где та храмовая блудница, . которая сидела у дороги в Енаим?Они ответили: – Здесь не было никакой храмовой блудницы.

22 Он вернулся к Иуде и сказал: – Я не нашёл её, и жители того места сказали: «Здесь нет никакой храмовой блудницы».

23 Иуда сказал: – Пусть оставит себе то, что взяла, иначе мы станем посмешищем. Я ведь посылал ей козлёнка, но ты её не нашёл.

24 Месяца три спустя Иуде сказали: – Твоя невестка Фамарь впала в блуд и от этого забеременела. Иуда сказал: – Выведите её, и пусть она будет сожжена!

25 Но когда её уводили, она послала к свёкру с такими словами: – Я беременна от человека, которому принадлежат эти вещи. Ещё она сказала: – Посмотри, не узнаёшь, чьи это печать, шнур и посох?

26 Иуда узнал их и сказал: – Она правее, чем я, потому что я не отдал её за моего сына Шелу. И он больше не ложился с ней.

27 Когда пришло ей время рожать, в утробе у неё оказались мальчики-близнецы.

28 Когда она уже рожала, один из них высунул руку; тогда женщина, принимавшая роды взяла алую нить, обвязала ему запястье и сказала: – Этот вышел первым.

29 Но он втянул руку обратно, и вышел его брат; тогда она сказала: – Как это ты прорвался?И его назвали Фарец («прорыв»).

30 Затем вышел и тот, у которого на запястье была алая нить, и ему дали имя Зерах («алый свет зари»).

Буття

Розділ 38

1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.

5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.

8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.

9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.

14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.

16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“

17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.

18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.

22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.

23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.

24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.

25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“

26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.

27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.

28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.

Начало Глава 38	Буття Розділ 38
1 Иуда в то время оставил братьев и поселился у одного человека из Адуллама по имени Хира.	1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
2 Там Иуда встретил дочь хананея, которого звали Шуа. Он женился на ней и стал с ней жить;	2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
3 она забеременела и родила сына, которого назвали Ир.	3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
4 Она вновь забеременела и родила сына, и назвала его Онан.	4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.
5 Она родила ещё одного сына и назвала его Шела. Она родила его в Хезиве. .	5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
6 Иуда взял для своего первенца Ира жену по имени Фамарь.	6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
7 Но Ир, первенец Иуды, был грешен в глазах Вечного, и Вечный предал его смерти.	7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.
8 Тогда Иуда сказал Онану: – Ты должен лечь с женой брата и исполнить долг деверя: произвести потомство для брата. .	8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.
9 Но Онан знал, что потомство будет не его, и поэтому всякий раз, ложась с женой брата, он изливал семя на землю, чтобы не произвести потомства для брата.	9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
10 То, что он делал, было грешно в глазах Вечного, поэтому Он предал смерти и Онана.	10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
11 Тогда Иуда сказал своей невестке Фамари: – Живи вдовой в доме у твоего отца, пока не вырастет мой сын Шела, – потому что он подумал: «Как бы и Шела не умер вслед за братьями». И Фамарь отправилась жить в дом отца.	11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
12 Много времени спустя жена Иуды, дочь Шуа, умерла. Когда Иуда утешился по ней, он пошёл в Тимну, к людям, которые стригли его овец, и его друг адулламитянин Хира пошёл с ним.	12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
13 Фамари сказали: – Твой свёкор держит путь в Тимну стричь своих овец.	13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.
14 Она сняла вдовьи одежды, покрылась накидкой, чтобы её не узнали, и села у входа в Енаим, который на дороге в Тимну, потому что она видела, что хотя Шела уже вырос, её не отдали ему в жёны.	14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
15 Когда Иуда увидел Фамарь, он принял её за блудницу, потому что у неё было закрыто лицо.	15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.
16 Он свернул с дороги к ней и сказал: – Пойдём, я хочу лечь с тобой, – ведь он не знал, что это его невестка. Она спросила: – А что ты дашь мне за то, чтобы лечь со мной?	16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“
17 Он ответил: – Я пошлю тебе козлёнка из моего стада. Она спросила: – А ты дашь мне залог до тех пор, пока не пришлёшь козлёнка?	17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.
18 Он сказал: – Какой залог тебе дать?Она ответила: – Твою печать на шнурке и посох, который у тебя в руке. Он дал ей всё это и переспал с ней, и она забеременела от него.	18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
19 Уйдя оттуда, она сняла своё покрывало и вновь надела вдовьи одежды.	19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
20 Тем временем Иуда послал через своего друга, адулламитянина, козлёнка, чтобы получить назад залог у той женщины, но друг не нашёл её.	20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
21 Он спросил у местных жителей: – Где та храмовая блудница, . которая сидела у дороги в Енаим?Они ответили: – Здесь не было никакой храмовой блудницы.	21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.
22 Он вернулся к Иуде и сказал: – Я не нашёл её, и жители того места сказали: «Здесь нет никакой храмовой блудницы».	22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.
23 Иуда сказал: – Пусть оставит себе то, что взяла, иначе мы станем посмешищем. Я ведь посылал ей козлёнка, но ты её не нашёл.	23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.
24 Месяца три спустя Иуде сказали: – Твоя невестка Фамарь впала в блуд и от этого забеременела. Иуда сказал: – Выведите её, и пусть она будет сожжена!	24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.
25 Но когда её уводили, она послала к свёкру с такими словами: – Я беременна от человека, которому принадлежат эти вещи. Ещё она сказала: – Посмотри, не узнаёшь, чьи это печать, шнур и посох?	25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“
26 Иуда узнал их и сказал: – Она правее, чем я, потому что я не отдал её за моего сына Шелу. И он больше не ложился с ней.	26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.
27 Когда пришло ей время рожать, в утробе у неё оказались мальчики-близнецы.	27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.
28 Когда она уже рожала, один из них высунул руку; тогда женщина, принимавшая роды взяла алую нить, обвязала ему запястье и сказала: – Этот вышел первым.	28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.
29 Но он втянул руку обратно, и вышел его брат; тогда она сказала: – Как это ты прорвался?И его назвали Фарец («прорыв»).	29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.
30 Затем вышел и тот, у которого на запястье была алая нить, и ему дали имя Зерах («алый свет зари»).	30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.

Ветхий
завет

Новый
завет

Начало

Глава 38

Буття

Розділ 38

Начало

Глава 38

Буття

Розділ 38

Ветхий завет

Новый завет

Начало

Глава 38

Буття

Розділ 38

Начало

Глава 38

Буття

Розділ 38

Ветхий
завет

Новый
завет