CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нач. 39
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Начало

Глава 39

1 Юсуфа привели в Египет, и египтянин Потифар, сановник фараона и начальник его стражи, купил Юсуфа у исмаильтян, которые его туда привели.

2 Вечный был с Юсуфом, и он преуспевал, живя в доме у своего египетского господина.

3 Его господин увидел, что Вечный с Юсуфом и что Он даёт ему успех во всём, что он делает.

4 Юсуф нашёл расположение в его глазах и стал его личным слугой. Потифар поставил его над своим домом и доверил ему все свои владения.

5 И с тех пор как он поставил его над своим домом и всеми владениями, Вечный благословил дом египтянина ради Юсуфа. Благословение Вечного было на всём, что было у Потифара, и в доме, и в поле.

6 Поэтому он доверил Юсуфу всё, что у него было; благодаря Юсуфу он мог ни о чём не заботиться, кроме того, чтобы поесть. Юсуф же был хорошо сложён и красив,

7 и через некоторое время жена его господина стала заглядываться на него и сказала: – Ложись со мной!

8 Но он отказался, сказав: – При мне мой господин может ни о чём не заботиться в доме; всё, чем он владеет, он доверил мне.

9 В этом доме я самый главный; мой господин не отказал мне ни в чём, кроме тебя, потому что ты – его жена. Как же я могу совершить такое великое зло и грех против Всевышнего?

10 И хотя она уговаривала его каждый день, он отказывался лечь с ней и даже быть с ней.

11 Однажды он вошёл в дом по своим делам, когда никого из домашних не было в доме.

12 Она схватила его за одежду и сказала: – Ложись со мной! Но он вырвался и убежал, оставив верхнюю одежду у неё в руках.

13 Увидев, что он убежал и оставил одежду у неё в руках,

14 она позвала домашнюю прислугу и сказала им: – Смотрите, этого еврея привели к нам в дом, а он оскорбляет нас! Он пришёл сюда и хотел лечь со мной, но я стала кричать,

15 а он от моего крика оставил свою одежду и убежал.

16 Она держала одежду Юсуфа у себя, пока не пришёл домой его хозяин.

17 Она рассказала ему ту же историю: – Этот раб-еврей, которого ты к нам привёл, пришёл ко мне и хотел надо мной надругаться,

18 но я стала кричать, и он, оставив у меня свою одежду, убежал.

19 Когда его господин выслушал рассказ жены, которая сказала: «Вот как твой раб обошёлся со мной», он сильно разгневался.

20 Он взял Юсуфа и посадил его в темницу, где были заключены царские узники; и так Юсуф оказался в темнице.

21 Но и там Вечный был с ним; Он явил ему милость и даровал ему расположение в глазах главного надзирателя.

22 Главный надзиратель поставил Юсуфа над всеми узниками, и он отвечал за все дела в темнице.

23 Главный надзиратель мог не заботиться о том, что было вверено Юсуфу, потому что Вечный был с Юсуфом и давал ему успех во всех делах.

Буття

Розділ 39

1 А Йо́сип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфа́р, царедворець фараонів, начальник царсько́ї сторожі, муж єги́птянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.

2 І був Госпо́дь з Йо́сипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробува́в він у домі свого пана єги́птянина.

3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Госпо́дь щастить у руці його.

4 І Йо́сип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призна́чив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.

5 І сталося, — відко́ли він призна́чив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благослове́ння Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі.

6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йо́сиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йо́сип був гарного стану та вродливого вигляду.

7 І сталося по тих пригодах, і звела́ свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: „Ляж зо мною!“

8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.

9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“

10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йо́сипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.

11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було́ нікого з людей дому.

12 І схопи́ла вона його за одежу його, кажучи: „Лягай же зо мною!“ А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.

13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,

14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: „Дивіться, — він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.

15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір.

16 І я поклала його одежу при собі аж до прихо́ду пана його до свого дому“.

17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: „До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.

18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір“.

19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: „Отакі то речі вчинив мені твій раб“, то запалився гнів його.

20 І взяв його Йо́сипів пан, та й віддав його до дому в'язни́чного, до місця, де були ув'я́знені царські́ в'язні. І пробува́в він там у тім домі в'язничнім.

21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.

22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що́ там робили, робив він.

23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що́ він робив, щастив йому Господь.

Начало

Глава 39

Буття

Розділ 39

1 Юсуфа привели в Египет, и египтянин Потифар, сановник фараона и начальник его стражи, купил Юсуфа у исмаильтян, которые его туда привели.

1 А Йо́сип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфа́р, царедворець фараонів, начальник царсько́ї сторожі, муж єги́птянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.

2 Вечный был с Юсуфом, и он преуспевал, живя в доме у своего египетского господина.

2 І був Госпо́дь з Йо́сипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробува́в він у домі свого пана єги́птянина.

3 Его господин увидел, что Вечный с Юсуфом и что Он даёт ему успех во всём, что он делает.

3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Госпо́дь щастить у руці його.

4 Юсуф нашёл расположение в его глазах и стал его личным слугой. Потифар поставил его над своим домом и доверил ему все свои владения.

4 І Йо́сип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призна́чив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.

5 И с тех пор как он поставил его над своим домом и всеми владениями, Вечный благословил дом египтянина ради Юсуфа. Благословение Вечного было на всём, что было у Потифара, и в доме, и в поле.

5 І сталося, — відко́ли він призна́чив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благослове́ння Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі.

6 Поэтому он доверил Юсуфу всё, что у него было; благодаря Юсуфу он мог ни о чём не заботиться, кроме того, чтобы поесть. Юсуф же был хорошо сложён и красив,

6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йо́сиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йо́сип був гарного стану та вродливого вигляду.

7 и через некоторое время жена его господина стала заглядываться на него и сказала: – Ложись со мной!

7 І сталося по тих пригодах, і звела́ свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: „Ляж зо мною!“

8 Но он отказался, сказав: – При мне мой господин может ни о чём не заботиться в доме; всё, чем он владеет, он доверил мне.

8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.

9 В этом доме я самый главный; мой господин не отказал мне ни в чём, кроме тебя, потому что ты – его жена. Как же я могу совершить такое великое зло и грех против Всевышнего?

9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“

10 И хотя она уговаривала его каждый день, он отказывался лечь с ней и даже быть с ней.

10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йо́сипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.

11 Однажды он вошёл в дом по своим делам, когда никого из домашних не было в доме.

11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було́ нікого з людей дому.

12 Она схватила его за одежду и сказала: – Ложись со мной! Но он вырвался и убежал, оставив верхнюю одежду у неё в руках.

12 І схопи́ла вона його за одежу його, кажучи: „Лягай же зо мною!“ А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.

13 Увидев, что он убежал и оставил одежду у неё в руках,

13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,

14 она позвала домашнюю прислугу и сказала им: – Смотрите, этого еврея привели к нам в дом, а он оскорбляет нас! Он пришёл сюда и хотел лечь со мной, но я стала кричать,

14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: „Дивіться, — він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.

15 а он от моего крика оставил свою одежду и убежал.

15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір.

16 Она держала одежду Юсуфа у себя, пока не пришёл домой его хозяин.

16 І я поклала його одежу при собі аж до прихо́ду пана його до свого дому“.

17 Она рассказала ему ту же историю: – Этот раб-еврей, которого ты к нам привёл, пришёл ко мне и хотел надо мной надругаться,

17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: „До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.

18 но я стала кричать, и он, оставив у меня свою одежду, убежал.

18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір“.

19 Когда его господин выслушал рассказ жены, которая сказала: «Вот как твой раб обошёлся со мной», он сильно разгневался.

19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: „Отакі то речі вчинив мені твій раб“, то запалився гнів його.

20 Он взял Юсуфа и посадил его в темницу, где были заключены царские узники; и так Юсуф оказался в темнице.

20 І взяв його Йо́сипів пан, та й віддав його до дому в'язни́чного, до місця, де були ув'я́знені царські́ в'язні. І пробува́в він там у тім домі в'язничнім.

21 Но и там Вечный был с ним; Он явил ему милость и даровал ему расположение в глазах главного надзирателя.

21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.

22 Главный надзиратель поставил Юсуфа над всеми узниками, и он отвечал за все дела в темнице.

22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що́ там робили, робив він.

23 Главный надзиратель мог не заботиться о том, что было вверено Юсуфу, потому что Вечный был с Юсуфом и давал ему успех во всех делах.

23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що́ він робив, щастив йому Господь.