CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Руфь 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Руфь

Глава 3

1 Однажды ее свекровь Ноеминь сказала ей: — Моя дочь, не должна ли я постараться найти тебе пристанище, чтобы тебе было хорошо?

2 Разве Боаз, со служанками которого ты была, нам не родственник? Сегодня вечером он веет ячмень на току.

3 Итак, вымойся, помажься ароматными маслами и надень свои лучшие одежды. Иди на гумно, но не показывайся ему до тех пор, пока он не закончит есть и пить.

4 Когда он ляжет, заметь место, где он лежит. Потом иди, открой покрывало у его ног и ляг. Он скажет тебе, что делать.

5 — Я сделаю все, как ты говоришь, — ответила Руфь.

6 Она пошла на ток и сделала все, что сказала ей сделать ее свекровь.

7 Когда Боаз закончил есть и пить и пришел в хорошее настроение, он пошел и лег у дальнего угла скирды. Руфь тихо подошла, открыла покрывало у его ног и легла.

8 В полночь он вздрогнул, повернулся и обнаружил женщину, лежащую у его ног.

9 — Кто ты? — спросил он. — Я твоя служанка Руфь, — сказала она. — Простри надо мной край твоей одежды, ведь ты один из наших ближайших родственников, несущих ответственность за нас.

10 — Благослови тебя Господь, моя дочь, — ответил он. — Это доброе дело больше того, которое ты сделала прежде: ты не стала бегать за молодыми мужчинами — ни за богатыми, ни за бедными.

11 И теперь, моя дочь, не бойся. Я сделаю для тебя все, о чем ты просишь. Весь мой город знает, что ты достойная женщина.

12 Хотя я и близкий родственник, есть родственник еще ближе меня.

13 Оставайся на ночь здесь, а утром, если он захочет быть вашим покровителем, то хорошо — пусть будет. Но если не захочет, то верно, как то, что жив Господь, это сделаю я. Спи здесь до утра.

14 И она лежала у его ног до утра, но встала рано, до того, как один человек мог распознать другого. Боаз сказал про себя: «Пусть никто не знает, что на гумно приходила женщина».

15 Он сказал ей: — Подай мне свою накидку, которая на тебе, и держи ее. Когда она сделала это, он высыпал в накидку шесть мер ячменя и помог ей закинуть ношу на плечи. После этого он вернулся в город.

16 Когда Руфь пришла к своей свекрови, Ноеминь спросила: — Ну как, моя дочь? И она рассказала ей обо всем, что сделал для нее Боаз,

17 и прибавила: — Он дал мне эти шесть мер ячменя, сказав: «Не возвращайся к своей свекрови с пустыми руками».

18 Ноеминь сказала: — Подожди, моя дочь, пока не узнаешь, чем все закончится. Ведь этот человек не успокоится, пока сегодня же не решит дела.

Рут

Розділ 3

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

Руфь

Глава 3

Рут

Розділ 3

1 Однажды ее свекровь Ноеминь сказала ей: — Моя дочь, не должна ли я постараться найти тебе пристанище, чтобы тебе было хорошо?

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

2 Разве Боаз, со служанками которого ты была, нам не родственник? Сегодня вечером он веет ячмень на току.

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

3 Итак, вымойся, помажься ароматными маслами и надень свои лучшие одежды. Иди на гумно, но не показывайся ему до тех пор, пока он не закончит есть и пить.

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

4 Когда он ляжет, заметь место, где он лежит. Потом иди, открой покрывало у его ног и ляг. Он скажет тебе, что делать.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

5 — Я сделаю все, как ты говоришь, — ответила Руфь.

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

6 Она пошла на ток и сделала все, что сказала ей сделать ее свекровь.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 Когда Боаз закончил есть и пить и пришел в хорошее настроение, он пошел и лег у дальнего угла скирды. Руфь тихо подошла, открыла покрывало у его ног и легла.

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

8 В полночь он вздрогнул, повернулся и обнаружил женщину, лежащую у его ног.

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

9 — Кто ты? — спросил он. — Я твоя служанка Руфь, — сказала она. — Простри надо мной край твоей одежды, ведь ты один из наших ближайших родственников, несущих ответственность за нас.

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

10 — Благослови тебя Господь, моя дочь, — ответил он. — Это доброе дело больше того, которое ты сделала прежде: ты не стала бегать за молодыми мужчинами — ни за богатыми, ни за бедными.

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 И теперь, моя дочь, не бойся. Я сделаю для тебя все, о чем ты просишь. Весь мой город знает, что ты достойная женщина.

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

12 Хотя я и близкий родственник, есть родственник еще ближе меня.

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

13 Оставайся на ночь здесь, а утром, если он захочет быть вашим покровителем, то хорошо — пусть будет. Но если не захочет, то верно, как то, что жив Господь, это сделаю я. Спи здесь до утра.

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

14 И она лежала у его ног до утра, но встала рано, до того, как один человек мог распознать другого. Боаз сказал про себя: «Пусть никто не знает, что на гумно приходила женщина».

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

15 Он сказал ей: — Подай мне свою накидку, которая на тебе, и держи ее. Когда она сделала это, он высыпал в накидку шесть мер ячменя и помог ей закинуть ношу на плечи. После этого он вернулся в город.

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 Когда Руфь пришла к своей свекрови, Ноеминь спросила: — Ну как, моя дочь? И она рассказала ей обо всем, что сделал для нее Боаз,

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 и прибавила: — Он дал мне эти шесть мер ячменя, сказав: «Не возвращайся к своей свекрови с пустыми руками».

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

18 Ноеминь сказала: — Подожди, моя дочь, пока не узнаешь, чем все закончится. Ведь этот человек не успокоится, пока сегодня же не решит дела.

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

1.0x