Книга Иова

Глава 20

1 Тогда ответил Цофар из Наамы:

2 — Мои тревожные мысли заставляют меня ответить, потому что я объят смятением.

3 Я слышу упрек, который позорит меня, и мой ум побуждает меня ответить.

4 Разве ты не знаешь, как было издревле, с тех пор, как поставлен на земле человек,

5 что кратко веселье нечестивцев, и радость безбожников лишь на миг?

6 Пусть гордыня его достигает небес, а голова касается облаков,

7 он сгинет навек, как его же нечистоты; и спросят видевшие его: «Где он?»

8 Как сон улетит, и его не найти, как ночное видение пропадет.

9 Глаз, что видел его, впредь его не увидит; место его на него не посмотрит.

10 Его дети будут заискивать перед нищими, своими руками вернет он все, что похитил,

11 молодецкая сила, что наполняет его кости, вместе с ним ляжет в прах.

12 Если его устам сладко зло, и он под языком его скрывает,

13 если он бережет его, не бросает, держит его во рту,

14 то станет пища в его желудке ядом змеиным внутри него.

15 Отрыгнет он богатства, которые проглотил; Бог исторгнет их из его желудка.

16 Змеиный яд он будет сосать, жало гадюки его убьет.

17 Не видать ему потоков водных, рек, текущих медом и молоком.

18 Он вернет нажитое, не отведав; доходам от труда своего не порадуется.

19 Теснил он бедных и пренебрегал ими; захватывал дома, которые не строил.

20 В желудке его нет покоя, а в богатстве нет спасения.

21 Ничто не спаслось от его обжорства, потому и удача его не удержится.

22 Среди достатка его настигнет беда; все руки обиженных поднимутся на него.

23 Когда он свой живот набьет до отказа, Бог пошлет на него Свой пылающий гнев, прольет дождем на его плоть.

24 Он убежит от железного оружия, но его пронзит бронзовая стрела.

25 Стрела войдет в его спину и пройдет, сверкая, сквозь его печень. Двинутся ужасы на него.

26 Кромешная тьма ожидает его сокровища. Никем не зажженный огонь пожрет его и сожжет последнее, что осталось в его шатре.

27 Беззакония его небеса откроют, и восстанет против него земля.

28 Богатство его дома расточится, в день Божьего гнева расплещется, как вода.

29 Вот участь нечестивому от Бога, удел, который определил ему Бог.

Йов

Розділ 20

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“

Книга Иова

Глава 20

Йов

Розділ 20

1 Тогда ответил Цофар из Наамы:

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

2 — Мои тревожные мысли заставляют меня ответить, потому что я объят смятением.

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

3 Я слышу упрек, который позорит меня, и мой ум побуждает меня ответить.

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

4 Разве ты не знаешь, как было издревле, с тех пор, как поставлен на земле человек,

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

5 что кратко веселье нечестивцев, и радость безбожников лишь на миг?

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

6 Пусть гордыня его достигает небес, а голова касается облаков,

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

7 он сгинет навек, как его же нечистоты; и спросят видевшие его: «Где он?»

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

8 Как сон улетит, и его не найти, как ночное видение пропадет.

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

9 Глаз, что видел его, впредь его не увидит; место его на него не посмотрит.

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

10 Его дети будут заискивать перед нищими, своими руками вернет он все, что похитил,

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

11 молодецкая сила, что наполняет его кости, вместе с ним ляжет в прах.

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

12 Если его устам сладко зло, и он под языком его скрывает,

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

13 если он бережет его, не бросает, держит его во рту,

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

14 то станет пища в его желудке ядом змеиным внутри него.

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

15 Отрыгнет он богатства, которые проглотил; Бог исторгнет их из его желудка.

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

16 Змеиный яд он будет сосать, жало гадюки его убьет.

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

17 Не видать ему потоков водных, рек, текущих медом и молоком.

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

18 Он вернет нажитое, не отведав; доходам от труда своего не порадуется.

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

19 Теснил он бедных и пренебрегал ими; захватывал дома, которые не строил.

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

20 В желудке его нет покоя, а в богатстве нет спасения.

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

21 Ничто не спаслось от его обжорства, потому и удача его не удержится.

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

22 Среди достатка его настигнет беда; все руки обиженных поднимутся на него.

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

23 Когда он свой живот набьет до отказа, Бог пошлет на него Свой пылающий гнев, прольет дождем на его плоть.

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

24 Он убежит от железного оружия, но его пронзит бронзовая стрела.

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

25 Стрела войдет в его спину и пройдет, сверкая, сквозь его печень. Двинутся ужасы на него.

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

26 Кромешная тьма ожидает его сокровища. Никем не зажженный огонь пожрет его и сожжет последнее, что осталось в его шатре.

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

27 Беззакония его небеса откроют, и восстанет против него земля.

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

28 Богатство его дома расточится, в день Божьего гнева расплещется, как вода.

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

29 Вот участь нечестивому от Бога, удел, который определил ему Бог.

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“