Евангелие от МаркаГлава 16 |
|
1 |
|
2 Рано утром в первый день недели, едва лишь взошло солнце, они пришли к гробнице. |
|
3 По дороге они говорили друг другу: |
|
4 |
|
5 Они вошли в гробницу и увидели юношу, одетого в белое, он сидел справа от входа. Женщины испугались. |
|
6 А он сказал им: |
|
7 Идите и скажите Его ученикам, включая Петра, что Он отправился прежде вас в Галилею. Там вы Его увидите, как Он вам и говорил. |
|
8 |
|
9 |
|
10 Она пошла и сообщила тем, кто был с Ним, горевавшим и плакавшим. |
|
11 Когда они услышали, что Иисус жив и что она Его видела, они не поверили. |
|
12 |
|
13 Эти двое возвратились и рассказали остальным, но и им не поверили. |
|
14 Позже Иисус явился одиннадцати ученикам, когда те возлежали за столом. Он упрекнул их за неверие и упрямство, потому что они не поверили тем, кто видел Его воскресшим. |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 А ученики пошли и повсюду проповедовали, и Господь содействовал им, подтверждая их слово знамениями. |
Вiд МаркаРозділ 16 |
|
1 |
|
2 І на світа́нку дня першого в тижні, як схо́дило сонце, до гро́бу вони прибули́, |
|
3 і говорили одна о́дній: „Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?“ |
|
4 А зиркну́вши, побачили, що камінь відва́лений; був же він дуже великий. |
|
5 І, ввійшовши до гро́бу, побачили там юнака́, що право́руч сидів, і був одя́гнений в білу одежу, — і жахнулись вони. |
|
6 А він промовляє до них: „Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'я́того, Ісуса Назаряни́на. Він воскрес, — нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були́. |
|
7 Але йдіть, скажіть у́чням Його та Петрові: Він іде в Галілею попе́реду вас, — там Його ви побачите, як Він вам говорив“. |
|
8 А як вийшли вони, то побігли від гро́бу, бо їх тре́пет та страх обгорнув. І не сказали ніко́му нічо́го, — бо боялись. |
|
9 |
|
10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали. |
|
11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли́ тому віри. |
|
12 По цьому з'явився Він двом із них у по́статі іншій в дорозі, як ішли вони на село. |
|
13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм. |
|
14 Наре́шті, Він з'явився Одинадцятьо́м, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недові́рство їхнє та твердосе́рдя, що вони не йняли́ віри тим, хто воскреслого бачив Його. |
|
15 І казав Він до них: „Ідіть по ці́лому світові, та всьому створінню Єва́нгелію проповідуйте! |
|
16 Хто увірує й охри́ститься, — буде спасе́ний, а хто не ввірує — засу́джений буде. |
|
17 А тих, хто ввірує, супрово́дити будуть озна́ки такі: у Ім'я́ Моє де́монів будуть виго́нити, говоритимуть мовами нови́ми, |
|
18 братимуть змій; а коли смертоді́йне що вип'ють, — не буде їм шко́дити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!“ |
|
19 |
|
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стве́рджував слово ознаками, що його супрово́дили. Амі́нь. |
Евангелие от МаркаГлава 16 |
Вiд МаркаРозділ 16 |
|
1 |
1 |
|
2 Рано утром в первый день недели, едва лишь взошло солнце, они пришли к гробнице. |
2 І на світа́нку дня першого в тижні, як схо́дило сонце, до гро́бу вони прибули́, |
|
3 По дороге они говорили друг другу: |
3 і говорили одна о́дній: „Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?“ |
|
4 |
4 А зиркну́вши, побачили, що камінь відва́лений; був же він дуже великий. |
|
5 Они вошли в гробницу и увидели юношу, одетого в белое, он сидел справа от входа. Женщины испугались. |
5 І, ввійшовши до гро́бу, побачили там юнака́, що право́руч сидів, і був одя́гнений в білу одежу, — і жахнулись вони. |
|
6 А он сказал им: |
6 А він промовляє до них: „Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'я́того, Ісуса Назаряни́на. Він воскрес, — нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були́. |
|
7 Идите и скажите Его ученикам, включая Петра, что Он отправился прежде вас в Галилею. Там вы Его увидите, как Он вам и говорил. |
7 Але йдіть, скажіть у́чням Його та Петрові: Він іде в Галілею попе́реду вас, — там Його ви побачите, як Він вам говорив“. |
|
8 |
8 А як вийшли вони, то побігли від гро́бу, бо їх тре́пет та страх обгорнув. І не сказали ніко́му нічо́го, — бо боялись. |
|
9 |
9 |
|
10 Она пошла и сообщила тем, кто был с Ним, горевавшим и плакавшим. |
10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали. |
|
11 Когда они услышали, что Иисус жив и что она Его видела, они не поверили. |
11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли́ тому віри. |
|
12 |
12 По цьому з'явився Він двом із них у по́статі іншій в дорозі, як ішли вони на село. |
|
13 Эти двое возвратились и рассказали остальным, но и им не поверили. |
13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм. |
|
14 Позже Иисус явился одиннадцати ученикам, когда те возлежали за столом. Он упрекнул их за неверие и упрямство, потому что они не поверили тем, кто видел Его воскресшим. |
14 Наре́шті, Він з'явився Одинадцятьо́м, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недові́рство їхнє та твердосе́рдя, що вони не йняли́ віри тим, хто воскреслого бачив Його. |
|
15 |
15 І казав Він до них: „Ідіть по ці́лому світові, та всьому створінню Єва́нгелію проповідуйте! |
|
16 |
16 Хто увірує й охри́ститься, — буде спасе́ний, а хто не ввірує — засу́джений буде. |
|
17 |
17 А тих, хто ввірує, супрово́дити будуть озна́ки такі: у Ім'я́ Моє де́монів будуть виго́нити, говоритимуть мовами нови́ми, |
|
18 |
18 братимуть змій; а коли смертоді́йне що вип'ють, — не буде їм шко́дити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!“ |
|
19 |
19 |
|
20 А ученики пошли и повсюду проповедовали, и Господь содействовал им, подтверждая их слово знамениями. |
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стве́рджував слово ознаками, що його супрово́дили. Амі́нь. |