Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 34

1 Однажды Дина, дочь Лии и Иакова, пошла посмотреть на местных женщин.

2 Её увидел Сихем, сын евеянина Еммора, царя той земли и, похитив её, изнасиловал.

3 После этого он влюбился в Дину и говорил ей сладкие речи.

4 «Прошу тебя, возьми эту девушку мне в жены», — попросил Сихем отца.

5 Иаков узнал, что юноша обесчестил его дочь Дину, но все его сыновья находились в поле на выпасе скота, и потому он ничего не говорил, пока они все не вернулись домой.

6 К тому времени отец Сихема, Еммор, пришёл поговорить с Иаковом.

7 Сыновья Иакова, которые были в поле, узнали о том, что случилось, и воспылали гневом, потому что Сихем обесчестил Израиль тем, что изнасиловал его дочь. Как только братья услышали о том, какое страшное зло совершил Сихем, они сразу же вернулись с поля домой.

8 Тогда Еммор обратился к братьям и сказал: «Мой сын Сихем пылает страстью к Дине, прошу вас, разрешите ему жениться на ней.

9 Этот брак будет подтверждением того, что между нами заключён особый договор, и тогда наши мужчины смогут брать себе в жёны ваших женщин, а ваши мужчины смогут жениться на наших женщинах.

10 Живите на одной земле с нами, свободно владейте землёй и торгуйте на ней».

11 Сихем также обратился к отцу Дины и к её братьями: «Прошу вас, примите меня, я сделаю всё, что вам будет угодно,

12 принесу любые дары, какие захотите, только позвольте мне жениться на Дине».

13 Сыновья же Иакова решили обмануть Сихема и его отца, так как всё ещё злились на Сихема за то, что он обесчестил их сестру Дину.

14 Поэтому они сказали ему: «Мы не можем позволить тебе жениться на нашей сестре, потому что ты ещё не обрезан. Для нас будет позором, если наша сестра выйдет за тебя замуж,

15 но мы позволим тебе жениться на ней, если сделаешь вот что: каждый мужчина в твоём городе должен быть обрезан, как мы.

16 Тогда ваши мужчины смогут брать себе в жёны наших женщин, а наши мужчины смогут жениться на ваших женщинах, и мы станем единым народом.

17 Если ты откажешься подвергнуться обрезанию, то мы заберём Дину».

18 Еммор и Сихем обрадовались этому договору,

19 и Сихем был очень рад сделать то, о чём просили братья Дины. Сихем был самым уважаемым человеком в своём семействе.

20 Еммор с Сихемом пошли на то место, где собирались городские собрания, и обратились к мужчинам города:

21 «Эти люди из племени Израиля хотят быть нам друзьями. Пусть они живут на нашей земле и будут в мире с нами, у нас хватит земли на всех. Мы сможем жениться на их женщинах, и рады будем отдавать им в жены наших женщин.

22 Но есть одно условие, на которое должны согласиться все наши мужчины: все они должны подвергнуться обрезанию, как и все мужчины израильского народа.

23 Если мы согласимся на это, то разбогатеем, ведь у них столько скота и всяких животных. Мы должны заключить с ними договор, и они останутся жить у нас».

24 Все мужчины, слышавшие это на городском собрании, согласились с Еммором и Сихемом и тут же были обрезаны.

25 Три дня спустя, когда мужчины ещё не оправились, два сына Иакова, Симеон и Левий, беспрепятственно вошли в город и перебили всех мужчин.

26 Динины братья, Симеон и Левий, убили Еммора и его сына, Сихема, потом забрали Дину из дома Сихема и ушли.

27 Сыновья Иакова пошли в город и разграбили его, так как все ещё были обозлены за то, что Сихем обесчестил их сестру.

28 Симеон и Левий увели всех овец, ослов и забрали всё, что было в городе и в полях.

29 Они забрали всё, чем владели эти люди, даже их жён и детей.

30 Иаков же сказал Симеону и Левию: «Вы навлекли на меня большую беду: все здешние народы возненавидят меня, все хананеи и все ферезеи обратятся против меня. Нас очень мало, и если здешние люди соберутся против нас, то они убьют меня, а вместе со мной погибнет и весь наш народ».

31 Но братья ответили: «Что же, мы должны позволить этим людям обращаться с нашей сестрой как с блудницей? Эти люди не имели права поступить так с нашей сестрой!»

Буття

Розділ 34

1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того кра́ю.

2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.

3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.

4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“

5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони.

6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.

7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.

8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!

9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.

10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“.

11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.

12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“

13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.

14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.

15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.

16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом.

17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“.

18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.

19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.

20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:

21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.

22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.

23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.

24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.

25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.

26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.

27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.

28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,

29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було.

30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.

31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“

Бытие Глава 34	Буття Розділ 34
1 Однажды Дина, дочь Лии и Иакова, пошла посмотреть на местных женщин.	1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того кра́ю.
2 Её увидел Сихем, сын евеянина Еммора, царя той земли и, похитив её, изнасиловал.	2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
3 После этого он влюбился в Дину и говорил ей сладкие речи.	3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
4 «Прошу тебя, возьми эту девушку мне в жены», — попросил Сихем отца.	4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“
5 Иаков узнал, что юноша обесчестил его дочь Дину, но все его сыновья находились в поле на выпасе скота, и потому он ничего не говорил, пока они все не вернулись домой.	5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони.
6 К тому времени отец Сихема, Еммор, пришёл поговорить с Иаковом.	6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
7 Сыновья Иакова, которые были в поле, узнали о том, что случилось, и воспылали гневом, потому что Сихем обесчестил Израиль тем, что изнасиловал его дочь. Как только братья услышали о том, какое страшное зло совершил Сихем, они сразу же вернулись с поля домой.	7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
8 Тогда Еммор обратился к братьям и сказал: «Мой сын Сихем пылает страстью к Дине, прошу вас, разрешите ему жениться на ней.	8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!
9 Этот брак будет подтверждением того, что между нами заключён особый договор, и тогда наши мужчины смогут брать себе в жёны ваших женщин, а ваши мужчины смогут жениться на наших женщинах.	9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
10 Живите на одной земле с нами, свободно владейте землёй и торгуйте на ней».	10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“.
11 Сихем также обратился к отцу Дины и к её братьями: «Прошу вас, примите меня, я сделаю всё, что вам будет угодно,	11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.
12 принесу любые дары, какие захотите, только позвольте мне жениться на Дине».	12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“
13 Сыновья же Иакова решили обмануть Сихема и его отца, так как всё ещё злились на Сихема за то, что он обесчестил их сестру Дину.	13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
14 Поэтому они сказали ему: «Мы не можем позволить тебе жениться на нашей сестре, потому что ты ещё не обрезан. Для нас будет позором, если наша сестра выйдет за тебя замуж,	14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
15 но мы позволим тебе жениться на ней, если сделаешь вот что: каждый мужчина в твоём городе должен быть обрезан, как мы.	15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.
16 Тогда ваши мужчины смогут брать себе в жёны наших женщин, а наши мужчины смогут жениться на ваших женщинах, и мы станем единым народом.	16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом.
17 Если ты откажешься подвергнуться обрезанию, то мы заберём Дину».	17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“.
18 Еммор и Сихем обрадовались этому договору,	18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
19 и Сихем был очень рад сделать то, о чём просили братья Дины. Сихем был самым уважаемым человеком в своём семействе.	19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.
20 Еммор с Сихемом пошли на то место, где собирались городские собрания, и обратились к мужчинам города:	20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
21 «Эти люди из племени Израиля хотят быть нам друзьями. Пусть они живут на нашей земле и будут в мире с нами, у нас хватит земли на всех. Мы сможем жениться на их женщинах, и рады будем отдавать им в жены наших женщин.	21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.
22 Но есть одно условие, на которое должны согласиться все наши мужчины: все они должны подвергнуться обрезанию, как и все мужчины израильского народа.	22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.
23 Если мы согласимся на это, то разбогатеем, ведь у них столько скота и всяких животных. Мы должны заключить с ними договор, и они останутся жить у нас».	23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.
24 Все мужчины, слышавшие это на городском собрании, согласились с Еммором и Сихемом и тут же были обрезаны.	24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.
25 Три дня спустя, когда мужчины ещё не оправились, два сына Иакова, Симеон и Левий, беспрепятственно вошли в город и перебили всех мужчин.	25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.
26 Динины братья, Симеон и Левий, убили Еммора и его сына, Сихема, потом забрали Дину из дома Сихема и ушли.	26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.
27 Сыновья Иакова пошли в город и разграбили его, так как все ещё были обозлены за то, что Сихем обесчестил их сестру.	27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.
28 Симеон и Левий увели всех овец, ослов и забрали всё, что было в городе и в полях.	28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,
29 Они забрали всё, чем владели эти люди, даже их жён и детей.	29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було.
30 Иаков же сказал Симеону и Левию: «Вы навлекли на меня большую беду: все здешние народы возненавидят меня, все хананеи и все ферезеи обратятся против меня. Нас очень мало, и если здешние люди соберутся против нас, то они убьют меня, а вместе со мной погибнет и весь наш народ».	30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.
31 Но братья ответили: «Что же, мы должны позволить этим людям обращаться с нашей сестрой как с блудницей? Эти люди не имели права поступить так с нашей сестрой!»	31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 34

Буття

Розділ 34

Бытие

Глава 34

Буття

Розділ 34

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 34

Буття

Розділ 34

Бытие

Глава 34

Буття

Розділ 34

Ветхий
завет

Новый
завет