Книга пророка Иезекииля

Глава 11

1 Затем Дух перенёс меня к Восточным воротам Господнего храма, и я увидел возле этих ворот двадцать пять человек. Среди них были предводители Иазания, сын Азура, и Фелатия, сын Ванеи.

2 После этого Бог обратился ко мне с такими словами: «Сын человеческий, эти люди, строящие злые планы в этом городе, склоняют других к злу.

3 Они говорят: „Мы скоро будем вновь строить наши дома. Нам в этом городе ничего не угрожает, так как мы здесь словно мясо в котле”.

4 Поэтому ты, сын человеческий, должен говорить с ними от имени Моего. Так иди и пророчь против них!»

5 Затем Дух Господа сошёл на меня и произнёс такие слова: «Скажи, что Господь говорит: „Дом Израиля, ты замыслил совершить великие дела, но Я знаю все твои мысли.

6 Вы убили многих в этом городе, вы заполнили улицы мёртвыми телами.

7 Теперь же Господь Всемогущий говорит: „Те мёртвые тела — мясо, а город — котёл. Но придёт некто и вынет вас из этого безопасного котла.

8 Вы боитесь меча, но Я направлю меч против вас”». Так сказал Господь Всемогущий, и именно так всё и произойдёт.

9 Бог также сказал: «Я выведу вас из этого города и отдам чужестранцам. Я вас накажу.

10 Вы умрёте от меча, Я покараю вас в Израильской земле, и тогда вы поймёте, что Я — Господь.

11 Это место станет кипящим котлом, а вы станете варевом. Я накажу вас здесь, в Израиле.

12 Тогда вы поймёте, что Я — Господь. Вы осознаете, что нарушили Мой закон и не подчинились Моим повелениям, решив жить так, как живут другие народы вокруг вас».

13 Едва я закончил говорить от имени Бога, Фелатия, сын Ванеи, скончался. Я упал на землю и, поклонившись, сказал: «О, Господь Всемогущий, Ты хочешь уничтожить всех людей, оставшихся в живых в Израиле».

14 Но слово Господа опять пришло ко мне, в котором Господь сказал:

15 «Сын человеческий, помни своих братьев, родственников и всю семью Израиля. Те, кто живут в Иерусалиме, так о них говорят: „Они покинули Господа. Эта земля перешла в нашу собственность, она нам принадлежит”.

16 Так что передай людям слова Господние: „Я заставил Моих людей уйти в дальние страны, к другим народам. Я их разбросал повсюду, но Я словно храм для них в тех землях, куда они ушли.

17 Ты должен сказать этим людям, что Господь приведёт их обратно. Я рассеял их между народами, но Я соберу их вместе и приведу обратно. Я верну им землю Израиля.

18 И когда Мои люди придут обратно, они уничтожат всех грязных идолов, которые пока ещё находятся здесь.

19 Я соберу их всех вместе и сплочу их как одного. Я вложу в них новый дух, заберу их каменные сердца и дам им настоящие.

20 И они подчинятся Моим законам и повелениям, и будут делать всё, что Я говорю. Они будут воистину Моим народом, а Я буду их Богом”.

21 Затем Бог сказал: „Но сейчас их сердца принадлежат грязным идолам, и Я должен их наказать за грехи”. Так сказал Господь.

22 После этого Херувимы подняли свои крылья и взлетели, колёса были с ними рядом, а слава Бога Израиля витала над ними.

23 Слава Господа взлетела ввысь и покинула Иерусалим. Она остановилась над холмом на востоке Иерусалима.

24 Затем Дух поднял меня в воздух и вернул в Вавилон, к людям, угнанным из Израиля. После этого Дух Господний, которого я видел в моём видении, поднялся в воздух и покинул меня.

25 Я говорил с людьми, находившимися в чужой земле, и рассказал им обо всём, что мне показал Господь».

Єзекiїль

Розділ 11

1 І підійняв мене Дух, і привів мене до схі́дньої брами Господнього дому, що обе́рнена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п'ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Венаїного, князі́в народу.

2 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, оце ті люди, що заду́мують кривду, і радять злу раду в цьому місті,

3 що говорять: „Не скоро будувати доми́. Воно — казан, а ми — м'ясо“.

4 Тому́ пророкуй на них, пророкуй, сину лю́дський!“

5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: „Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа — Я знаю їх.

6 Ви намно́жили своїх забитих у цьому місті, і напо́внили його вулиці тру́пами.

7 Тому так говорить Госпо́дь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно — той каза́н. Та Я ви́проваджу вас із нього!

8 Ви боїте́ся меча — і меча наведу́ Я на вас, говорить Господь Бог.

9 І ви́проваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю́ між вами при́суди!

10 Від меча ви попа́даєте; на границі Ізраїля розсуджу́ вас, і ви і пізнаєте, що Я — то Господь!

11 Воно не буде вам казано́м, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу́ вас!

12 І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постано́в Моїх не виконували, але виконували за постано́вами тих наро́дів, що навколо вас“.

13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: „О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!“

14 І було мені слово Господнє таке:

15 „Сину лю́дський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили ме́шканці Єрусалиму: Віддалі́ться від Господа, нам даний цей край на володі́ння,

16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддали́в їх поміж народи, і хоч розпоро́шив їх по края́х, проте буду для них хоч малою святинею в тих края́х, куди вони ввійшли.

17 Тому́ скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу́ з тих країв, серед яких ви розпоро́шені, і дам вам Ізраїлеву землю.

18 І вони вві́йдуть туди, і викинуть з неї усі мерзо́ти її та всі гидо́ти її.

19 І дам їм одне серце, і ново́го духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,

20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!

21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидо́тами своїми та мерзо́тами своїми, то поверну́ їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог“.

22 І попідійма́ли Херувими кри́ла свої, а ко́леса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.

23 І підняла́ся слава Господня з-над сере́дини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.

24 І дух підні́с мене, і ввів мене в Халдею до полоня́н у видінні, Духом Божим. І підійняло́ся від мене те виді́ння, яке я бачив.

25 І я говорив до полоня́н усі Господні слова, які Він наказав був мені.

Книга пророка Иезекииля

Глава 11

Єзекiїль

Розділ 11

1 Затем Дух перенёс меня к Восточным воротам Господнего храма, и я увидел возле этих ворот двадцать пять человек. Среди них были предводители Иазания, сын Азура, и Фелатия, сын Ванеи.

1 І підійняв мене Дух, і привів мене до схі́дньої брами Господнього дому, що обе́рнена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п'ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Венаїного, князі́в народу.

2 После этого Бог обратился ко мне с такими словами: «Сын человеческий, эти люди, строящие злые планы в этом городе, склоняют других к злу.

2 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, оце ті люди, що заду́мують кривду, і радять злу раду в цьому місті,

3 Они говорят: „Мы скоро будем вновь строить наши дома. Нам в этом городе ничего не угрожает, так как мы здесь словно мясо в котле”.

3 що говорять: „Не скоро будувати доми́. Воно — казан, а ми — м'ясо“.

4 Поэтому ты, сын человеческий, должен говорить с ними от имени Моего. Так иди и пророчь против них!»

4 Тому́ пророкуй на них, пророкуй, сину лю́дський!“

5 Затем Дух Господа сошёл на меня и произнёс такие слова: «Скажи, что Господь говорит: „Дом Израиля, ты замыслил совершить великие дела, но Я знаю все твои мысли.

5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: „Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа — Я знаю їх.

6 Вы убили многих в этом городе, вы заполнили улицы мёртвыми телами.

6 Ви намно́жили своїх забитих у цьому місті, і напо́внили його вулиці тру́пами.

7 Теперь же Господь Всемогущий говорит: „Те мёртвые тела — мясо, а город — котёл. Но придёт некто и вынет вас из этого безопасного котла.

7 Тому так говорить Госпо́дь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно — той каза́н. Та Я ви́проваджу вас із нього!

8 Вы боитесь меча, но Я направлю меч против вас”». Так сказал Господь Всемогущий, и именно так всё и произойдёт.

8 Ви боїте́ся меча — і меча наведу́ Я на вас, говорить Господь Бог.

9 Бог также сказал: «Я выведу вас из этого города и отдам чужестранцам. Я вас накажу.

9 І ви́проваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю́ між вами при́суди!

10 Вы умрёте от меча, Я покараю вас в Израильской земле, и тогда вы поймёте, что Я — Господь.

10 Від меча ви попа́даєте; на границі Ізраїля розсуджу́ вас, і ви і пізнаєте, що Я — то Господь!

11 Это место станет кипящим котлом, а вы станете варевом. Я накажу вас здесь, в Израиле.

11 Воно не буде вам казано́м, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу́ вас!

12 Тогда вы поймёте, что Я — Господь. Вы осознаете, что нарушили Мой закон и не подчинились Моим повелениям, решив жить так, как живут другие народы вокруг вас».

12 І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постано́в Моїх не виконували, але виконували за постано́вами тих наро́дів, що навколо вас“.

13 Едва я закончил говорить от имени Бога, Фелатия, сын Ванеи, скончался. Я упал на землю и, поклонившись, сказал: «О, Господь Всемогущий, Ты хочешь уничтожить всех людей, оставшихся в живых в Израиле».

13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: „О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!“

14 Но слово Господа опять пришло ко мне, в котором Господь сказал:

14 І було мені слово Господнє таке:

15 «Сын человеческий, помни своих братьев, родственников и всю семью Израиля. Те, кто живут в Иерусалиме, так о них говорят: „Они покинули Господа. Эта земля перешла в нашу собственность, она нам принадлежит”.

15 „Сину лю́дський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили ме́шканці Єрусалиму: Віддалі́ться від Господа, нам даний цей край на володі́ння,

16 Так что передай людям слова Господние: „Я заставил Моих людей уйти в дальние страны, к другим народам. Я их разбросал повсюду, но Я словно храм для них в тех землях, куда они ушли.

16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддали́в їх поміж народи, і хоч розпоро́шив їх по края́х, проте буду для них хоч малою святинею в тих края́х, куди вони ввійшли.

17 Ты должен сказать этим людям, что Господь приведёт их обратно. Я рассеял их между народами, но Я соберу их вместе и приведу обратно. Я верну им землю Израиля.

17 Тому́ скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу́ з тих країв, серед яких ви розпоро́шені, і дам вам Ізраїлеву землю.

18 И когда Мои люди придут обратно, они уничтожат всех грязных идолов, которые пока ещё находятся здесь.

18 І вони вві́йдуть туди, і викинуть з неї усі мерзо́ти її та всі гидо́ти її.

19 Я соберу их всех вместе и сплочу их как одного. Я вложу в них новый дух, заберу их каменные сердца и дам им настоящие.

19 І дам їм одне серце, і ново́го духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,

20 И они подчинятся Моим законам и повелениям, и будут делать всё, что Я говорю. Они будут воистину Моим народом, а Я буду их Богом”.

20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!

21 Затем Бог сказал: „Но сейчас их сердца принадлежат грязным идолам, и Я должен их наказать за грехи”. Так сказал Господь.

21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидо́тами своїми та мерзо́тами своїми, то поверну́ їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог“.

22 После этого Херувимы подняли свои крылья и взлетели, колёса были с ними рядом, а слава Бога Израиля витала над ними.

22 І попідійма́ли Херувими кри́ла свої, а ко́леса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.

23 Слава Господа взлетела ввысь и покинула Иерусалим. Она остановилась над холмом на востоке Иерусалима.

23 І підняла́ся слава Господня з-над сере́дини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.

24 Затем Дух поднял меня в воздух и вернул в Вавилон, к людям, угнанным из Израиля. После этого Дух Господний, которого я видел в моём видении, поднялся в воздух и покинул меня.

24 І дух підні́с мене, і ввів мене в Халдею до полоня́н у видінні, Духом Божим. І підійняло́ся від мене те виді́ння, яке я бачив.

25 Я говорил с людьми, находившимися в чужой земле, и рассказал им обо всём, что мне показал Господь».

25 І я говорив до полоня́н усі Господні слова, які Він наказав був мені.