Авакум

Розділ 2

1 Нехай я стою́ на сторо́жі своїй, і нехай на обло́зі я стану, і хай вигляда́ю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що́ відповість на жало́бу мою.

2 А Госпо́дь відповів та й сказав: Напиши це виді́ння і поясни́ на табли́цях, щоб чита́ч його ле́гко читав.

3 Бо ще на умо́влений час це виді́ння, і приспішає кінець, і не обма́не. Якщо б протягну́лось, чекай ти його, бо воно конче при́йде, не спі́зниться.

4 Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.

5 І що ж, — як зрадли́ве вино, так го́рда люди́на споко́ю не знає: він роззя́влює па́щу свою, як шео́л, і не наси́чується, як та смерть, і всіх людей він до се́бе збирає, і всі наро́ди до себе згрома́джує.

6 Чи ж усі вони не складуть припові́стки на нього та зага́дки насмі́шливої йому не прока́жуть: „Горе тому́, хто для себе розмно́жує те, що не його́! Аж до́ки це бу́де? Горе тому́, хто чинить тяжко́ю заставу на се́бе!“

7 Хіба на́гло не встануть оті, хто тебе́ буде гри́зти, і збу́дяться ті, хто тебе́ попиха́є, і за здо́бич ти станеш для них?

8 За те, що ти грабува́в був багато наро́дів, вся ре́шта наро́дів тебе пограбу́є за ту людську кров, і за наси́льство над краєм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.

9 Горе тому́, хто неправедний зиск побирає для дому свого́, щоб покласти гніздо́ своє на висоті́, і тим із рук злого врято́ваним бути!

10 Нара́див ти сором для дому свого́, щоб кінець учинити числе́нним наро́дам, і ти прогріши́вся за душу свою́.

11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева.

12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род!

13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи тру́дяться для огню́, і му́чаться люди на ма́рність?

14 Бо пізна́нням Господньої слави напо́внена буде земля, як море вода покрива́є.

15 Горе тому, хто́ свого бли́жнього напо́ює з ке́ліху гніву свого́, і по́їть, щоб ба́чити со́ром його́!

16 ти наси́тишся га́ньбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обе́рнеться ке́ліх прави́ці Господньої, га́ньба ж на славу твою!

17 Бо наси́лля твоє над Ліва́ном на тебе спаде́, а грабу́нок худоби зламає тебе за кров лю́дську, та за насилля над кра́єм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.

18 Яки́й дасть пожи́ток бовва́н, що його ви́різьбив творець його́, і ві́длив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?

19 Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“ Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема!

20 А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!“

哈巴谷書

第2章

1 我屹立以待、有如戍卒、守彼堞樓、欲知主以何言告我、使我以何辭應對、

2 耶和華曰、以所得之默示、明書於簡、俾讀者疾趨將命、宣播四方

3 默示之事、屆期必成終有效騐、不辜所望、歷時雖久、終當靜俟、是事必應、不復濡滯、

4 自高不安其心、義人以信得生、

5 維彼敵人、沉湎於酒者、廉恥道喪、居心粗浮者、遨遊遠方、貪慾無藝、若陰司暗府、無日充盈焉、彼使邦國、咸歸統轄、

6 斯衆必作歌以譏刺、曰、他人之財、充積爾家、質當之物、盡歸爾身、久而不償、禍必不遠、

7 困爾者勃興、撼爾者亟起、攘奪爾之所有、

8 因爾劫掠邦國、不可勝數、殺人強據、害諸邑民、故其餘民、亦將取爾之所藏、

9 爾貪不義之利、以富其家、營巢甚高、求免災害、禍必不遠、

10 爾謀不軌、殲滅衆民、自取罪戾、貽羞家庭、

11 壁中之石將呼、屋巔之梁將應、以訟爾罪、

12 爾殺戮人、強奪人、以構城邑、禍必不遠、

13 爾使列邦之民、屬役良苦、竭力築城、萬有之主耶和華、必使之焚燬殆盡、歸於烏有、

14 蓋耶和華之榮光、遍於天下、若水在海、無往不有、

15 爾使鄰里縱飲、酌彼旨酒、以致亂儀、欲其取辱、目覩爲快、禍必不遠、

16 耶和華怒爾、若手執爵以飲爾、使爾過酣、露爾下體、至於哇吐、變榮爲辱、

17 昔爾強奪利巴嫩之木、殺人強據、害諸邑民、故必遘禍、若獸被執、不勝觳觫、

18 工人雕木偶、鑄金像、俱屬虛偽、口不能言、作之者亦賴之、何益之有、

19 木石不能言、有求其起而庇佑者、禍必不遠、維彼偶像、雖飾金銀、不通呼吸、焉能有應、

20 惟耶和華在厥聖殿、天下之人、俱當寅畏焉。

Авакум

Розділ 2

哈巴谷書

第2章

1 Нехай я стою́ на сторо́жі своїй, і нехай на обло́зі я стану, і хай вигляда́ю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що́ відповість на жало́бу мою.

1 我屹立以待、有如戍卒、守彼堞樓、欲知主以何言告我、使我以何辭應對、

2 А Госпо́дь відповів та й сказав: Напиши це виді́ння і поясни́ на табли́цях, щоб чита́ч його ле́гко читав.

2 耶和華曰、以所得之默示、明書於簡、俾讀者疾趨將命、宣播四方

3 Бо ще на умо́влений час це виді́ння, і приспішає кінець, і не обма́не. Якщо б протягну́лось, чекай ти його, бо воно конче при́йде, не спі́зниться.

3 默示之事、屆期必成終有效騐、不辜所望、歷時雖久、終當靜俟、是事必應、不復濡滯、

4 Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.

4 自高不安其心、義人以信得生、

5 І що ж, — як зрадли́ве вино, так го́рда люди́на споко́ю не знає: він роззя́влює па́щу свою, як шео́л, і не наси́чується, як та смерть, і всіх людей він до се́бе збирає, і всі наро́ди до себе згрома́джує.

5 維彼敵人、沉湎於酒者、廉恥道喪、居心粗浮者、遨遊遠方、貪慾無藝、若陰司暗府、無日充盈焉、彼使邦國、咸歸統轄、

6 Чи ж усі вони не складуть припові́стки на нього та зага́дки насмі́шливої йому не прока́жуть: „Горе тому́, хто для себе розмно́жує те, що не його́! Аж до́ки це бу́де? Горе тому́, хто чинить тяжко́ю заставу на се́бе!“

6 斯衆必作歌以譏刺、曰、他人之財、充積爾家、質當之物、盡歸爾身、久而不償、禍必不遠、

7 Хіба на́гло не встануть оті, хто тебе́ буде гри́зти, і збу́дяться ті, хто тебе́ попиха́є, і за здо́бич ти станеш для них?

7 困爾者勃興、撼爾者亟起、攘奪爾之所有、

8 За те, що ти грабува́в був багато наро́дів, вся ре́шта наро́дів тебе пограбу́є за ту людську кров, і за наси́льство над краєм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.

8 因爾劫掠邦國、不可勝數、殺人強據、害諸邑民、故其餘民、亦將取爾之所藏、

9 Горе тому́, хто неправедний зиск побирає для дому свого́, щоб покласти гніздо́ своє на висоті́, і тим із рук злого врято́ваним бути!

9 爾貪不義之利、以富其家、營巢甚高、求免災害、禍必不遠、

10 Нара́див ти сором для дому свого́, щоб кінець учинити числе́нним наро́дам, і ти прогріши́вся за душу свою́.

10 爾謀不軌、殲滅衆民、自取罪戾、貽羞家庭、

11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева.

11 壁中之石將呼、屋巔之梁將應、以訟爾罪、

12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род!

12 爾殺戮人、強奪人、以構城邑、禍必不遠、

13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи тру́дяться для огню́, і му́чаться люди на ма́рність?

13 爾使列邦之民、屬役良苦、竭力築城、萬有之主耶和華、必使之焚燬殆盡、歸於烏有、

14 Бо пізна́нням Господньої слави напо́внена буде земля, як море вода покрива́є.

14 蓋耶和華之榮光、遍於天下、若水在海、無往不有、

15 Горе тому, хто́ свого бли́жнього напо́ює з ке́ліху гніву свого́, і по́їть, щоб ба́чити со́ром його́!

15 爾使鄰里縱飲、酌彼旨酒、以致亂儀、欲其取辱、目覩爲快、禍必不遠、

16 ти наси́тишся га́ньбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обе́рнеться ке́ліх прави́ці Господньої, га́ньба ж на славу твою!

16 耶和華怒爾、若手執爵以飲爾、使爾過酣、露爾下體、至於哇吐、變榮爲辱、

17 Бо наси́лля твоє над Ліва́ном на тебе спаде́, а грабу́нок худоби зламає тебе за кров лю́дську, та за насилля над кра́єм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.

17 昔爾強奪利巴嫩之木、殺人強據、害諸邑民、故必遘禍、若獸被執、不勝觳觫、

18 Яки́й дасть пожи́ток бовва́н, що його ви́різьбив творець його́, і ві́длив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?

18 工人雕木偶、鑄金像、俱屬虛偽、口不能言、作之者亦賴之、何益之有、

19 Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“ Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема!

19 木石不能言、有求其起而庇佑者、禍必不遠、維彼偶像、雖飾金銀、不通呼吸、焉能有應、

20 А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!“

20 惟耶和華在厥聖殿、天下之人、俱當寅畏焉。