Буття

Розділ 42

1 А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: „Пощо ви споглядаєте один на о́дного?“

2 І сказав він: „Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, — і будемо жити, і не помремо“.

3 І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.

4 А Веніями́на, Йо́сипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: „Щоб не спіткало його яке нещастя!“

5 І прибули Ізра́їлеві сини купити хліба разом з іншими, що прихо́дили, бо був голод у Краї ханаанськім.

6 А Йосип — він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули́ Йо́сипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.

7 І побачив Йо́сип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: „Звідкіля прибули́ ви?“ А вони відказали: „З ханаанського Кра́ю купити їжі“.

8 І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.

9 І згадав Йосип сни, що про них йому снились були́. І сказав він до них: „Ви шпигуни́! Ви́ прибули́ підглянути слабі місця цієї землі“.

10 А вони відказали йому: „Ні, пане мій, а раби твої прибули́ купити їжі.

11 Ми всі — сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були́ шпигунами!“

12 Він же промовив до них: „Ні, — бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!“

13 А вони відказали: „Дванадцятеро твоїх рабів — брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема“.

14 І промовив їм Йо́сип: „Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.

15 Оцим ви будете ви́пробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не при́йде сюди наймолодший ваш брат!

16 Пошліть з-поміж себе одно́го, і нехай ві́зьме вашого брата, а ви бу́дете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, — клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!“

17 І він забрав їх під варту на три дні.

18 А третього дня Йо́сип промовив до них: „Зробіть це — і живіть. Я Бога боюся,

19 якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.

20 А свого наймолодшого брата приведіть до мене, — і бу́дуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте“. І вони зробили так.

21 І говорили вони один о́дному: „Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали. Тому то прийшло це нещастя на нас!“

22 І відповів їм Руви́м, говорячи: „Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хло́пця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається“

23 А вони не знали, що Йо́сип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.

24 А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симео́на, та й зв'язав його на їхніх очах.

25 А Йосип наказав, щоб напо́внили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.

26 І поне́сли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.

27 І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, — а воно ось в отворі мішка його!

28 І сказав він братам своїм: „Повернене срібло моє, — і ось воно в мішку моїм!“ І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до о́дного: „Що́ це Бог нам зробив?“

29 І прибули вони до Якова, батька свого, до Кра́ю ханаанського, і розповіли́ йому все, що́ їх спіткало було, говорячи:

30 „Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.

31 А ми сказали йому: „Ми правдиві, — не були ми шпигунами!

32 Ми дванадцятеро братів, сини нашого ба́тька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї“.

33 І сказав до нас муж той, пан того кра́ю: „З того пізна́ю, що правдиві ви, — зоста́вте зо мною одно́го вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.

34 І приведіть до мене брата вашого найменшого, і бу́ду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете перехо́дити цей край для купівлі.“

35 І сталося, — вони випоро́жнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, — і полякались.

36 І сказав до них Яків, їх батько: „Ви позбавили мене дітей, — Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!“

37 І промовив Руви́м до батька свого, кажучи: „Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе“.

38 А той відказав: „Не зі́йде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шео́лу!“

創世記

第42章

1 雅各知埃及有粟、謂衆子曰、爾曹何觀望乃爾。

2 我聞埃及有粟、可往糴之、以延生命、免於死亡。

3 約瑟諸昆十人、遂往埃及糴粟。

4 其弟便雅憫、雅各不遣之偕行、恐罹災害。

5 迦南地饑甚、人羣至埃及糴粟。以色列衆子亦在其中。

6 約瑟得秉國鈞、糶粟於兆民、諸昆至、俯伏以拜。

7 約瑟見而識之、佯爲不知、叱曰、爾何自。曰、自迦南地來乞糴。

8 約瑟雖識諸昆、而諸昆不之識。

9 約瑟憶前夢、與諸昆曰、爾曹乃偵者、今來此、特窺吾國之虛實耳。

10 曰、吾主、吾不若此、只爲乞糴而來。

11 我儕皆同父者、素行篤實、豈偵者哉。

12 曰、不然、爾今來此蓋窺吾國之虛實耳、

13 曰、僕昆弟十有二人、迦南地一父所生、一弟已亡、季者偕父。

14 約瑟曰、爾誠偵者、我言不虛。

15 吾指法老以誓、未攜季者至、不許爾出此、以徵爾言之真偽。

16 必禁錮爾曹、惟遣一人、攜爾弟至、藉徵爾言之真偽、非然、我指法老以誓、汝果偵者。

17 遂幽於獄、至三日、

18 則語之曰、我畏上帝、特施一策、爾從之則得生。〔見上節〕

19 爾果篤實、則禁一人於獄、其餘載粟以歸、救爾家之急。

20 攜季者至、以徵爾言之真偽、庶可免於死亡、乃遵命以行。

21 相語曰、昔吾儕因弟而獲罪、我見其乞憐、不諒其苦衷、置若罔聞、故遭此難。

22 流便曰、我豈不曰、莫害孺子、惟爾不聽、故流厥血之罪、今歸於我。

23 初約瑟與之言、藉譯以傳語、今十人各言方言、意約瑟不知、而約瑟已知之、

24 退而哭、復出與語、自衆中取西面、繫之於前、

25 命以粟充衆囊、陰反其金、餽之以贐、其待之若此。

26 九人負粟於驢而去。

27 至憩息所、一人啟囊、以粟飼驢、見金在囊口、

28 告兄弟曰、人反我金、猶在於囊。衆心危懼、相告曰、上帝之待我如此、曷故。

29 歸迦南地見父、以其事告之、

30 曰、國宰叱我、以我爲偵者。

31 我曰、吾儕素篤實、非偵者。

32 昆弟十有二人、一父所生、一弟已亡、季者偕父於迦南。

33 國宰謂我曰、若爾果篤實、有一策可施、爾兄弟中必留一人於此、其餘載粟、以救爾家之急。

34 後攜季者至、則知爾誠篤實、非偵者也。我乃反爾兄弟、爾可貿易於國。

35 遂傾其囊、各人所緘之金俱在、父子見之皆懼。

36 雅各謂衆子曰、爾曹喪我子矣、約瑟已亡、西面亦亡、今欲取便雅憫、此皆害及我身。

37 流便告父曰、請付於我、我必反之、不然、殺我二子以偕。

38 曰、我必不使幼子與爾偕往、其兄已亡、彼卽煢然、如途間遭害、則我皓然白首、淒涼歸墓、皆爾之過也。

Буття

Розділ 42

創世記

第42章

1 А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: „Пощо ви споглядаєте один на о́дного?“

1 雅各知埃及有粟、謂衆子曰、爾曹何觀望乃爾。

2 І сказав він: „Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, — і будемо жити, і не помремо“.

2 我聞埃及有粟、可往糴之、以延生命、免於死亡。

3 І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.

3 約瑟諸昆十人、遂往埃及糴粟。

4 А Веніями́на, Йо́сипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: „Щоб не спіткало його яке нещастя!“

4 其弟便雅憫、雅各不遣之偕行、恐罹災害。

5 І прибули Ізра́їлеві сини купити хліба разом з іншими, що прихо́дили, бо був голод у Краї ханаанськім.

5 迦南地饑甚、人羣至埃及糴粟。以色列衆子亦在其中。

6 А Йосип — він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули́ Йо́сипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.

6 約瑟得秉國鈞、糶粟於兆民、諸昆至、俯伏以拜。

7 І побачив Йо́сип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: „Звідкіля прибули́ ви?“ А вони відказали: „З ханаанського Кра́ю купити їжі“.

7 約瑟見而識之、佯爲不知、叱曰、爾何自。曰、自迦南地來乞糴。

8 І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.

8 約瑟雖識諸昆、而諸昆不之識。

9 І згадав Йосип сни, що про них йому снились були́. І сказав він до них: „Ви шпигуни́! Ви́ прибули́ підглянути слабі місця цієї землі“.

9 約瑟憶前夢、與諸昆曰、爾曹乃偵者、今來此、特窺吾國之虛實耳。

10 А вони відказали йому: „Ні, пане мій, а раби твої прибули́ купити їжі.

10 曰、吾主、吾不若此、只爲乞糴而來。

11 Ми всі — сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були́ шпигунами!“

11 我儕皆同父者、素行篤實、豈偵者哉。

12 Він же промовив до них: „Ні, — бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!“

12 曰、不然、爾今來此蓋窺吾國之虛實耳、

13 А вони відказали: „Дванадцятеро твоїх рабів — брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема“.

13 曰、僕昆弟十有二人、迦南地一父所生、一弟已亡、季者偕父。

14 І промовив їм Йо́сип: „Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.

14 約瑟曰、爾誠偵者、我言不虛。

15 Оцим ви будете ви́пробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не при́йде сюди наймолодший ваш брат!

15 吾指法老以誓、未攜季者至、不許爾出此、以徵爾言之真偽。

16 Пошліть з-поміж себе одно́го, і нехай ві́зьме вашого брата, а ви бу́дете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, — клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!“

16 必禁錮爾曹、惟遣一人、攜爾弟至、藉徵爾言之真偽、非然、我指法老以誓、汝果偵者。

17 І він забрав їх під варту на три дні.

17 遂幽於獄、至三日、

18 А третього дня Йо́сип промовив до них: „Зробіть це — і живіть. Я Бога боюся,

18 則語之曰、我畏上帝、特施一策、爾從之則得生。〔見上節〕

19 якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.

19 爾果篤實、則禁一人於獄、其餘載粟以歸、救爾家之急。

20 А свого наймолодшого брата приведіть до мене, — і бу́дуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте“. І вони зробили так.

20 攜季者至、以徵爾言之真偽、庶可免於死亡、乃遵命以行。

21 І говорили вони один о́дному: „Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали. Тому то прийшло це нещастя на нас!“

21 相語曰、昔吾儕因弟而獲罪、我見其乞憐、不諒其苦衷、置若罔聞、故遭此難。

22 І відповів їм Руви́м, говорячи: „Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хло́пця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається“

22 流便曰、我豈不曰、莫害孺子、惟爾不聽、故流厥血之罪、今歸於我。

23 А вони не знали, що Йо́сип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.

23 初約瑟與之言、藉譯以傳語、今十人各言方言、意約瑟不知、而約瑟已知之、

24 А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симео́на, та й зв'язав його на їхніх очах.

24 退而哭、復出與語、自衆中取西面、繫之於前、

25 А Йосип наказав, щоб напо́внили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.

25 命以粟充衆囊、陰反其金、餽之以贐、其待之若此。

26 І поне́сли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.

26 九人負粟於驢而去。

27 І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, — а воно ось в отворі мішка його!

27 至憩息所、一人啟囊、以粟飼驢、見金在囊口、

28 І сказав він братам своїм: „Повернене срібло моє, — і ось воно в мішку моїм!“ І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до о́дного: „Що́ це Бог нам зробив?“

28 告兄弟曰、人反我金、猶在於囊。衆心危懼、相告曰、上帝之待我如此、曷故。

29 І прибули вони до Якова, батька свого, до Кра́ю ханаанського, і розповіли́ йому все, що́ їх спіткало було, говорячи:

29 歸迦南地見父、以其事告之、

30 „Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.

30 曰、國宰叱我、以我爲偵者。

31 А ми сказали йому: „Ми правдиві, — не були ми шпигунами!

31 我曰、吾儕素篤實、非偵者。

32 Ми дванадцятеро братів, сини нашого ба́тька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї“.

32 昆弟十有二人、一父所生、一弟已亡、季者偕父於迦南。

33 І сказав до нас муж той, пан того кра́ю: „З того пізна́ю, що правдиві ви, — зоста́вте зо мною одно́го вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.

33 國宰謂我曰、若爾果篤實、有一策可施、爾兄弟中必留一人於此、其餘載粟、以救爾家之急。

34 І приведіть до мене брата вашого найменшого, і бу́ду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете перехо́дити цей край для купівлі.“

34 後攜季者至、則知爾誠篤實、非偵者也。我乃反爾兄弟、爾可貿易於國。

35 І сталося, — вони випоро́жнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, — і полякались.

35 遂傾其囊、各人所緘之金俱在、父子見之皆懼。

36 І сказав до них Яків, їх батько: „Ви позбавили мене дітей, — Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!“

36 雅各謂衆子曰、爾曹喪我子矣、約瑟已亡、西面亦亡、今欲取便雅憫、此皆害及我身。

37 І промовив Руви́м до батька свого, кажучи: „Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе“.

37 流便告父曰、請付於我、我必反之、不然、殺我二子以偕。

38 А той відказав: „Не зі́йде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шео́лу!“

38 曰、我必不使幼子與爾偕往、其兄已亡、彼卽煢然、如途間遭害、則我皓然白首、淒涼歸墓、皆爾之過也。