CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 12
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Єзекiїль

Розділ 12

1 І було мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний.

3 А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности.

4 І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці.

5 На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею.

6 На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“.

7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х.

8 А ра́нком було мені слово Господнє таке:

9 „Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш?

10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н!

12 А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма.

13 І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре.

14 А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча.

15 I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах!

16 А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“

17 І було мені слово Господнє таке:

18 „Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́.

19 І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому.

20 І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

21 І було мені слово Господнє таке:

22 „Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“?

23 Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“.

24 Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі.

25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“.

26 І було мені слово Господнє таке:

27 „Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує.

28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 12

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 Du Menschenkind120, du wohnest unter8432 einem ungehorsamen Hause1004, welches hat8085 wohl Augen5869, daß sie3427 sehen7200 könnten, und1121 wollen nicht sehen7200, Ohren241, daß sie hören8085 könnten, und4805 wollen nicht hören, sondern es ist ein ungehorsam4805 Haus1004.

3 Darum, du Menschenkind120, nimm dein Wandergerät3627 und1121 zeuch am lichten Tage3119 davon vor ihren Augen5869. Von deinem Ort4725 sollst du ziehen an7200 einen andern312 Ort4725 vor ihren Augen5869, ob sie6213 vielleicht merken wollten, daß sie ein ungehorsam4805 Haus1004 sind.

4 Und3318 sollst dein Gerät3627 heraustun, wie Wandergerät3627, bei lichtem Tage3119 vor ihren Augen5869; und du sollst ausziehen3318 des Abends6153 vor ihren Augen5869, gleichwie man auszieht4161, wenn man wandern will1473.

5 Und du sollst durch die Wand7023 brechen vor ihren Augen5869 und daselbst durch ausziehen3318.

6 Und3802 du sollst es auf6440 deine Schulter nehmen vor ihren Augen5869 und3318 wenn es dunkel5939 worden ist3680, heraustragen; dein Angesicht sollst du verhüllen, daß du das Land776 nicht sehest7200. Denn ich habe5375 dich dem Hause1004 Israel3478 zum Wunderzeichen4159 gesetzt5414.

7 Und3802 ich2864 tat6213, wie mir befohlen6680 war, und trug mein Gerät3627 heraus3318, wie Wandergerät3627, bei lichtem Tage3119; und am Abend6153 brach ich mit der Hand3027 durch die Wand7023; und da es dunkel5939 worden war, nahm ich‘s auf5375 die Schulter und trug‘s heraus3318 vor ihren Augen5869.

8 Und frühmorgens1242 geschah des HErrn3068 Wort1697 zu mir und sprach559:

9 Menschenkind1121, hat das Haus1004 Israel3478, das ungehorsame4805 Haus1004, nicht zu6213 dir gesagt559: Was machst du?

10 So sprich559 zu8432 ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Diese Last4853 betrifft den Fürsten5387 zu Jerusalem3389 und das ganze Haus1004 Israel3478, das drinnen ist.

11 Sprich559: Ich bin euer Wunderzeichen4159; wie ich getan6213 habe6213, also soll euch3212 geschehen, daß ihr wandern müsset und gefangen1473 geführet werden.

12 Ihr Fürst5387 wird auf8432 der Schulter tragen5375 im Dunkel5939 und3802 muß ausziehen3318 durch die Wand7023, so sie brechen werden3680, daß3282 sie dadurch ausziehen3318; sein Angesicht6440 wird verhüllet werden, daß er mit keinem Auge5869 das Land776 sehe7200.

13 Ich8610 will935 auch mein Netz7568 über ihn werfen, daß er in meiner Jagd gefangen werde, und will ihn gen Babel894 bringen, in der Chaldäer3778 Land776, das er doch nicht6566 sehen wird, und soll7200 daselbst sterben4191.

14 Und alle, die um ihn her5439 sind, seine Gehilfen5828 und all seinen Anhang will ich unter102 alle Winde7307 zerstreuen2219 und das Schwert2719 hinter310 ihnen her ausziehen7324.

15 Also sollen sie erfahren3045, daß ich der HErr3068 sei, wenn ich sie unter die Heiden1471 verstoße und in die Länder776 zerstreue6327.

16 Aber ich will935 ihrer etliche3498 wenige überbleiben lassen vor dem Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698; die sollen jener Greuel8441 erzählen5608 unter den Heiden1471, dahin sie582 kommen werden4557, und sollen erfahren3045, daß ich der HErr3068 sei.

17 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

18 Du Menschenkind120, du sollst dein Brot3899 essen398 mit Beben7494 und1121 dein Wasser4325 trinken8354 mit Zittern7269 und Sorgen1674.

19 Und sprich559 zum Volk5971 im Lande: So spricht der HErr136 HErr3069 von den Einwohnern zu Jerusalem3389 im Lande Israel3478: Sie559 müssen ihr3427 Brot3899 essen398 in Sorgen1674 und ihr Wasser4325 trinken8354 im Elend8078; denn das776 Land127 soll wüst werden3456 von allem, das776 drinnen ist4393, um des Frevels2555 willen aller Einwohner3427.

20 Und die Städte5892, so wohl bewohnet sind2717, sollen verwüstet und das Land776 öde werden. Also sollt ihr3427 erfahren3045, daß ich der8077 HErr3068 sei.

21 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

22 Du559 Menschenkind120, was habt ihr6 für ein Sprichwort4912 im Lande127 Israel3478 und1121 sprechet: Weil sich‘s so lange3117 verzeucht, so wird nun2377 fort nichts aus der Weissagung?

23 Darum sprich559 zu ihnen: So4911 spricht der HErr136 HErr3069: Ich will das1697 Sprichwort4912 aufheben7673, daß man559 es nicht mehr führen soll in Israel3478. Und rede zu ihnen: Die Zeit3117 ist1696 nahe7126 und alles, was geweissaget ist2377.

24 Denn ihr sollt nun fort inne werden7723, daß kein Gesicht2377 fehlen und keine Weissagung4738 lügen wird wider das Haus1004 Israel3478.

25 Denn ich bin der HErr3068; was1697 ich rede1696, das1697 soll geschehen1696 und4805 nicht4900 länger verzogen werden, sondern bei eurer Zeit3117, ihr ungehorsames Haus1004, will ich tun6213, was ich rede1696, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

26 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

27 Du559 Menschenkind120, siehe, das Haus1004 Israel3478 spricht: Das Gesicht2377, das dieser siehet, da6256 ist noch lange7227 hin, und1121 weissaget auf die Zeit3117, so noch ferne7350 ist.

28 Darum1697 sprich559 zu6213 ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Was ich rede1697, soll nicht4900 länger verzogen werden, sondern soll geschehen1696, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

Єзекiїль

Розділ 12

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 12

1 І було мені слово Господнє таке:

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний.

2 Du Menschenkind120, du wohnest unter8432 einem ungehorsamen Hause1004, welches hat8085 wohl Augen5869, daß sie3427 sehen7200 könnten, und1121 wollen nicht sehen7200, Ohren241, daß sie hören8085 könnten, und4805 wollen nicht hören, sondern es ist ein ungehorsam4805 Haus1004.

3 А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности.

3 Darum, du Menschenkind120, nimm dein Wandergerät3627 und1121 zeuch am lichten Tage3119 davon vor ihren Augen5869. Von deinem Ort4725 sollst du ziehen an7200 einen andern312 Ort4725 vor ihren Augen5869, ob sie6213 vielleicht merken wollten, daß sie ein ungehorsam4805 Haus1004 sind.

4 І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці.

4 Und3318 sollst dein Gerät3627 heraustun, wie Wandergerät3627, bei lichtem Tage3119 vor ihren Augen5869; und du sollst ausziehen3318 des Abends6153 vor ihren Augen5869, gleichwie man auszieht4161, wenn man wandern will1473.

5 На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею.

5 Und du sollst durch die Wand7023 brechen vor ihren Augen5869 und daselbst durch ausziehen3318.

6 На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“.

6 Und3802 du sollst es auf6440 deine Schulter nehmen vor ihren Augen5869 und3318 wenn es dunkel5939 worden ist3680, heraustragen; dein Angesicht sollst du verhüllen, daß du das Land776 nicht sehest7200. Denn ich habe5375 dich dem Hause1004 Israel3478 zum Wunderzeichen4159 gesetzt5414.

7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х.

7 Und3802 ich2864 tat6213, wie mir befohlen6680 war, und trug mein Gerät3627 heraus3318, wie Wandergerät3627, bei lichtem Tage3119; und am Abend6153 brach ich mit der Hand3027 durch die Wand7023; und da es dunkel5939 worden war, nahm ich‘s auf5375 die Schulter und trug‘s heraus3318 vor ihren Augen5869.

8 А ра́нком було мені слово Господнє таке:

8 Und frühmorgens1242 geschah des HErrn3068 Wort1697 zu mir und sprach559:

9 „Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш?

9 Menschenkind1121, hat das Haus1004 Israel3478, das ungehorsame4805 Haus1004, nicht zu6213 dir gesagt559: Was machst du?

10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

10 So sprich559 zu8432 ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Diese Last4853 betrifft den Fürsten5387 zu Jerusalem3389 und das ganze Haus1004 Israel3478, das drinnen ist.

11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н!

11 Sprich559: Ich bin euer Wunderzeichen4159; wie ich getan6213 habe6213, also soll euch3212 geschehen, daß ihr wandern müsset und gefangen1473 geführet werden.

12 А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма.

12 Ihr Fürst5387 wird auf8432 der Schulter tragen5375 im Dunkel5939 und3802 muß ausziehen3318 durch die Wand7023, so sie brechen werden3680, daß3282 sie dadurch ausziehen3318; sein Angesicht6440 wird verhüllet werden, daß er mit keinem Auge5869 das Land776 sehe7200.

13 І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре.

13 Ich8610 will935 auch mein Netz7568 über ihn werfen, daß er in meiner Jagd gefangen werde, und will ihn gen Babel894 bringen, in der Chaldäer3778 Land776, das er doch nicht6566 sehen wird, und soll7200 daselbst sterben4191.

14 А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча.

14 Und alle, die um ihn her5439 sind, seine Gehilfen5828 und all seinen Anhang will ich unter102 alle Winde7307 zerstreuen2219 und das Schwert2719 hinter310 ihnen her ausziehen7324.

15 I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах!

15 Also sollen sie erfahren3045, daß ich der HErr3068 sei, wenn ich sie unter die Heiden1471 verstoße und in die Länder776 zerstreue6327.

16 А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“

16 Aber ich will935 ihrer etliche3498 wenige überbleiben lassen vor dem Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698; die sollen jener Greuel8441 erzählen5608 unter den Heiden1471, dahin sie582 kommen werden4557, und sollen erfahren3045, daß ich der HErr3068 sei.

17 І було мені слово Господнє таке:

17 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

18 „Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́.

18 Du Menschenkind120, du sollst dein Brot3899 essen398 mit Beben7494 und1121 dein Wasser4325 trinken8354 mit Zittern7269 und Sorgen1674.

19 І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому.

19 Und sprich559 zum Volk5971 im Lande: So spricht der HErr136 HErr3069 von den Einwohnern zu Jerusalem3389 im Lande Israel3478: Sie559 müssen ihr3427 Brot3899 essen398 in Sorgen1674 und ihr Wasser4325 trinken8354 im Elend8078; denn das776 Land127 soll wüst werden3456 von allem, das776 drinnen ist4393, um des Frevels2555 willen aller Einwohner3427.

20 І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

20 Und die Städte5892, so wohl bewohnet sind2717, sollen verwüstet und das Land776 öde werden. Also sollt ihr3427 erfahren3045, daß ich der8077 HErr3068 sei.

21 І було мені слово Господнє таке:

21 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

22 „Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“?

22 Du559 Menschenkind120, was habt ihr6 für ein Sprichwort4912 im Lande127 Israel3478 und1121 sprechet: Weil sich‘s so lange3117 verzeucht, so wird nun2377 fort nichts aus der Weissagung?

23 Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“.

23 Darum sprich559 zu ihnen: So4911 spricht der HErr136 HErr3069: Ich will das1697 Sprichwort4912 aufheben7673, daß man559 es nicht mehr führen soll in Israel3478. Und rede zu ihnen: Die Zeit3117 ist1696 nahe7126 und alles, was geweissaget ist2377.

24 Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі.

24 Denn ihr sollt nun fort inne werden7723, daß kein Gesicht2377 fehlen und keine Weissagung4738 lügen wird wider das Haus1004 Israel3478.

25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“.

25 Denn ich bin der HErr3068; was1697 ich rede1696, das1697 soll geschehen1696 und4805 nicht4900 länger verzogen werden, sondern bei eurer Zeit3117, ihr ungehorsames Haus1004, will ich tun6213, was ich rede1696, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

26 І було мені слово Господнє таке:

26 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

27 „Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує.

27 Du559 Menschenkind120, siehe, das Haus1004 Israel3478 spricht: Das Gesicht2377, das dieser siehet, da6256 ist noch lange7227 hin, und1121 weissaget auf die Zeit3117, so noch ferne7350 ist.

28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“

28 Darum1697 sprich559 zu6213 ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Was ich rede1697, soll nicht4900 länger verzogen werden, sondern soll geschehen1696, spricht5002 der HErr136 HErr3069.