CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Вих. 16
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вихід

Розділ 16

1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.

2 І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.

3 І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.

4 І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.

5 А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.

6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.

7 А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“

8 І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“

9 І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“

10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!

11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

12 „Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“

13 І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.

14 І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.

15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.

16 Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.

17 I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.

18 І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!

19 І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“

20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!

21 І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.

22 І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.

23 А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.

24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.

25 І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.

26 Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того“.

27 І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.

28 І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?

29 Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“

30 І сьомого дня наро́д відпочивав.

31 І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.

32 І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.

33 І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.

34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.

35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.

36 А го́мер — він десята частина ефи.

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 16

1 Von Elim362 zogen5265 sie, und776 kam die ganze Gemeine der Kinder1121 Israel3478 in die Wüste4057 Sin5512, die da liegt zwischen Elim362 und Sinai5514, am fünfzehnten Tage3117 des andern8145 Monden2320, nachdem sie aus3318 Ägypten4714 gezogen waren935.

2 Und es murrete die ganze Gemeine der Kinder1121 Israel3478 wider Mose4872 und Aaron175 in der Wüste4057

3 und1121 sprachen559: Wollte5414 GOtt, wir wären in Ägypten776 gestorben4191 durch des HErrn3068 Hand3027, da wir bei den Fleischtöpfen1320 saßen und3478 hatten3427 die Fülle7648 Brot3899 zu essen398! Denn ihr habt uns darum ausgeführet in diese Wüste4057, daß ihr diese ganze Gemeine Hungers7458 sterben4191 lasset.

4 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Siehe, ich will euch3212 Brot3899 vom Himmel8064 regnen4305 lassen, und das1697 Volk5971 soll hinausgehen3318 und sammeln3950 täglich, was es des Tages bedarf, daß ich‘s versuche5254, ob es in meinem Gesetz8451 wandele oder nicht.

5 Des sechsten8345 Tages3117 aber sollen sie sich3559 schicken, daß834 sie zwiefältig4932 eintragen, weder sie sonst täglich3117 sammeln3950.

6 Mose4872 und Aaron175 sprachen559 zu allen Kindern1121 Israel3478: Am Abend6153 sollt ihr3045 inne werden, daß euch der HErr3068 aus3318 Ägyptenland776 geführet bat,

7 und des Morgens1242 werdet ihr des HErrn3068 Herrlichkeit3519 sehen7200; denn er hat8085 euer Murren8519 wider den HErrn3068 gehöret. Was sind wir5168, daß ihr wider uns murret?

8 Weiter sprach559 Mose4872: Der HErr3068 wird euch am Abend6153 Fleisch1320 zu essen398 geben5414 und am Morgen1242 Brots3899 die Fülle7646, darum daß der HErr3068 euer Murren8519 gehöret hat8085, das ihr wider ihn gemurret habt3885. Denn was sind wir5168? Euer Murren8519 ist nicht wider uns, sondern wider den HErrn3068.

9 Und Mose4872 sprach559 zu Aaron175: Sage559 der ganzen5712 Gemeine der Kinder1121 Israel3478: Kommt herbei7126 vor6440 den HErrn3068; denn er hat8085 euer Murren8519 gehöret.

10 Und da Aaron175 also redete1696 zu der ganzen5712 Gemeine der Kinder1121 Israel3478, wandten sie sich6437 gegen die Wüste4057; und siehe, die Herrlichkeit3519 des HErrn3068 erschien7200 in einer Wolke6051.

11 Und559 der HErr3068 sprach1696 zu Mose4872:

12 Ich habe1696 der Kinder1121 Israel3478 Murren8519 gehöret. Sage559 ihnen: Zwischen Abend6153 sollt ihr Fleisch1320 zu8085 essen398 haben3045 und am Morgen1242 Brots3899 satt werden7646 und inne werden, daß ich der HErr3068, euer GOtt430 bin.

13 Und am Abend6153 kamen Wachteln7958 herauf5927 und bedeckten3680 das Heer4264. Und am Morgen1242 lag7902 der Tau2919 um das Heer4264 her5439.

14 Und776 als der Tau2919 weg war, siehe, da lag es in der Wüste4057 rund2636 und klein1851, wie der Reif3713 auf5927 dem Lande6440.

15 Und da es die Kinder1121 Israel3478 sahen7200, sprachen559 sie251 untereinander376: Das ist Man4478; denn sie wußten3045 nicht, was es war. Mose4872 aber sprach559 zu ihnen: Es ist das Brot3899, das euch der HErr3068 zu essen402 gegeben5414 hat.

16 Das1697 ist‘s3947 aber, das der HErr3068 geboten6680 hat: Ein376 jeglicher sammle3950 des, soviel834 er für sich essen400 mag, und nehme ein376 Gomor auf ein jeglich Haupt1538, nach6310 der Zahl4557 der Seelen5315 in seiner Hütte168.

17 Und die Kinder1121 Israel3478 taten6213 also und sammelten3950, einer viel7235, der andere wenig4591.

18 Aber da man‘s mit dem Gomor maß4058, fand der nicht drüber, der viel7235 gesammelt3950 hatte, und der nicht drunter, der wenig4591 gesammelt hatte, sondern ein376 jeglicher hatte gesammelt, soviel6310 er für sich essen400 mochte.

19 Und Mose4872 sprach559 zu ihnen: Niemand376 lasse3498 etwas davon über bis morgen1242.

20 Aber sie gehorchten8085 Mose4872 nicht. Und etliche582 ließen3498 davon über bis morgen1242; da wuchsen Würmer8438 drinnen, und ward stinkend887. Und Mose4872 ward zornig7107 auf7311 sie.

21 Sie sammelten3950 aber desselben alle Morgen1242, soviel6310 ein376 jeglicher für sich essen400 mochte. Wenn aber die Sonne8121 heiß schien2552, zerschmolz es4549.

22 Und des sechsten8345 Tages3117 sammelten3950 sie des Brots3899 zwiefältig4932, je zwei8147 Gomor für einen259. Und alle Obersten5387 der Gemeine kamen935 hinein und verkündigten5046 es Mose4872.

23 Und er sprach zu ihnen: Das ist‘s1310, das der HErr3068 gesagt559 hat1696: Morgen4279 ist5736 der Sabbat7676 der heiligen6944 Ruhe7677 des HErrn3068;. was ihr backen wollt644, das backet, und was ihr kochen1310 wollt644, das kochet; was aber übrig ist, das lasset bleiben3240, daß3605 es behalten4931 werde bis morgen1242.

24 Und sie ließen‘s bleiben3240 bis morgen1242, wie Mose4872 geboten hatte6680; da ward es nicht stinkend887, und war auch kein Wurm7415 drinnen.

25 Da sprach559 Mose4872: Esset398 das heute3117, denn es ist heute3117 der Sabbat7676 des HErrn3068; ihr werdet es heute3117 nicht finden4672 auf dem Felde7704.

26 Sechs8337 Tage3117 sollt ihr sammeln3950, aber der siebente7637 Tag3117 ist der Sabbat7676, darinnen wird‘s nicht sein.

27 Aber am siebenten7637 Tage3117 gingen3318 etliche vom Volk5971 hinaus zu sammeln3950, und fanden4672 nichts.

28 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Wie lange weigert ihr euch3985, zu halten8104 meine Gebote4687 und Gesetze8451?

29 Sehet7200, der HErr3068 hat euch den Sabbat7676 gegeben5414; darum gibt5414 er376 euch am sechsten8345 Tage3117 zweier Tage3117 Brot3899. So bleibe3427 nun ein376 jeglicher in dem Seinen, und niemand gehe heraus von3318 seinem Ort4725 des siebenten7637 Tages3117!

30 Also feierte7673 das Volk5971 des siebenten7637 Tages3117.

31 Und das Haus1004 Israel3478 hieß7121 es8034 Man4478. Und es war wie Koriandersamen1407 und weiß3836, und hatte einen Schmack wie Semmel6838 mit Honig1706.

32 Und Mose4872 sprach559: Das1697 ist‘s, das776 der HErr3068 geboten6680 hat: Fülle4393 ein Gomor davon, zu behalten4931 auf eure Nachkommen1755, auf daß man sehe7200 das Brot3899, damit ich euch gespeiset habe398 in der Wüste4057, da ich euch aus3318 Ägyptenland4714 führte.

33 Und Mose4872 sprach559 zu Aaron175: Nimm3947 ein259 Krüglein6803 und tu5414 ein Gomor voll4393 Man4478 drein; und laß3240 es vor dem HErrn3068, zu behalten4931 auf6440 eure Nachkommen1755.

34 Wie der HErr3068 Mose4872 geboten6680 hat, also ließ3240 es Aaron175 daselbst vor6440 dem Zeugnis5715, zu behalten4931.

35 Und die Kinder1121 Israel3478 aßen398 Man4478 vierzig705 Jahre8141, bis935 daß sie zu dem Lande776 kamen935, da sie wohnen3427 sollten; bis an die Grenze7097 des Landes776 Kanaan3667 aßen398 sie Man4478.

36 Ein Gomor aber ist das zehnte6224 Teil eines Epha374.

Вихід

Розділ 16

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 16

1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.

1 Von Elim362 zogen5265 sie, und776 kam die ganze Gemeine der Kinder1121 Israel3478 in die Wüste4057 Sin5512, die da liegt zwischen Elim362 und Sinai5514, am fünfzehnten Tage3117 des andern8145 Monden2320, nachdem sie aus3318 Ägypten4714 gezogen waren935.

2 І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.

2 Und es murrete die ganze Gemeine der Kinder1121 Israel3478 wider Mose4872 und Aaron175 in der Wüste4057

3 І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.

3 und1121 sprachen559: Wollte5414 GOtt, wir wären in Ägypten776 gestorben4191 durch des HErrn3068 Hand3027, da wir bei den Fleischtöpfen1320 saßen und3478 hatten3427 die Fülle7648 Brot3899 zu essen398! Denn ihr habt uns darum ausgeführet in diese Wüste4057, daß ihr diese ganze Gemeine Hungers7458 sterben4191 lasset.

4 І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.

4 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Siehe, ich will euch3212 Brot3899 vom Himmel8064 regnen4305 lassen, und das1697 Volk5971 soll hinausgehen3318 und sammeln3950 täglich, was es des Tages bedarf, daß ich‘s versuche5254, ob es in meinem Gesetz8451 wandele oder nicht.

5 А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.

5 Des sechsten8345 Tages3117 aber sollen sie sich3559 schicken, daß834 sie zwiefältig4932 eintragen, weder sie sonst täglich3117 sammeln3950.

6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.

6 Mose4872 und Aaron175 sprachen559 zu allen Kindern1121 Israel3478: Am Abend6153 sollt ihr3045 inne werden, daß euch der HErr3068 aus3318 Ägyptenland776 geführet bat,

7 А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“

7 und des Morgens1242 werdet ihr des HErrn3068 Herrlichkeit3519 sehen7200; denn er hat8085 euer Murren8519 wider den HErrn3068 gehöret. Was sind wir5168, daß ihr wider uns murret?

8 І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“

8 Weiter sprach559 Mose4872: Der HErr3068 wird euch am Abend6153 Fleisch1320 zu essen398 geben5414 und am Morgen1242 Brots3899 die Fülle7646, darum daß der HErr3068 euer Murren8519 gehöret hat8085, das ihr wider ihn gemurret habt3885. Denn was sind wir5168? Euer Murren8519 ist nicht wider uns, sondern wider den HErrn3068.

9 І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“

9 Und Mose4872 sprach559 zu Aaron175: Sage559 der ganzen5712 Gemeine der Kinder1121 Israel3478: Kommt herbei7126 vor6440 den HErrn3068; denn er hat8085 euer Murren8519 gehöret.

10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!

10 Und da Aaron175 also redete1696 zu der ganzen5712 Gemeine der Kinder1121 Israel3478, wandten sie sich6437 gegen die Wüste4057; und siehe, die Herrlichkeit3519 des HErrn3068 erschien7200 in einer Wolke6051.

11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

11 Und559 der HErr3068 sprach1696 zu Mose4872:

12 „Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“

12 Ich habe1696 der Kinder1121 Israel3478 Murren8519 gehöret. Sage559 ihnen: Zwischen Abend6153 sollt ihr Fleisch1320 zu8085 essen398 haben3045 und am Morgen1242 Brots3899 satt werden7646 und inne werden, daß ich der HErr3068, euer GOtt430 bin.

13 І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.

13 Und am Abend6153 kamen Wachteln7958 herauf5927 und bedeckten3680 das Heer4264. Und am Morgen1242 lag7902 der Tau2919 um das Heer4264 her5439.

14 І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.

14 Und776 als der Tau2919 weg war, siehe, da lag es in der Wüste4057 rund2636 und klein1851, wie der Reif3713 auf5927 dem Lande6440.

15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.

15 Und da es die Kinder1121 Israel3478 sahen7200, sprachen559 sie251 untereinander376: Das ist Man4478; denn sie wußten3045 nicht, was es war. Mose4872 aber sprach559 zu ihnen: Es ist das Brot3899, das euch der HErr3068 zu essen402 gegeben5414 hat.

16 Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.

16 Das1697 ist‘s3947 aber, das der HErr3068 geboten6680 hat: Ein376 jeglicher sammle3950 des, soviel834 er für sich essen400 mag, und nehme ein376 Gomor auf ein jeglich Haupt1538, nach6310 der Zahl4557 der Seelen5315 in seiner Hütte168.

17 I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.

17 Und die Kinder1121 Israel3478 taten6213 also und sammelten3950, einer viel7235, der andere wenig4591.

18 І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!

18 Aber da man‘s mit dem Gomor maß4058, fand der nicht drüber, der viel7235 gesammelt3950 hatte, und der nicht drunter, der wenig4591 gesammelt hatte, sondern ein376 jeglicher hatte gesammelt, soviel6310 er für sich essen400 mochte.

19 І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“

19 Und Mose4872 sprach559 zu ihnen: Niemand376 lasse3498 etwas davon über bis morgen1242.

20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!

20 Aber sie gehorchten8085 Mose4872 nicht. Und etliche582 ließen3498 davon über bis morgen1242; da wuchsen Würmer8438 drinnen, und ward stinkend887. Und Mose4872 ward zornig7107 auf7311 sie.

21 І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.

21 Sie sammelten3950 aber desselben alle Morgen1242, soviel6310 ein376 jeglicher für sich essen400 mochte. Wenn aber die Sonne8121 heiß schien2552, zerschmolz es4549.

22 І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.

22 Und des sechsten8345 Tages3117 sammelten3950 sie des Brots3899 zwiefältig4932, je zwei8147 Gomor für einen259. Und alle Obersten5387 der Gemeine kamen935 hinein und verkündigten5046 es Mose4872.

23 А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.

23 Und er sprach zu ihnen: Das ist‘s1310, das der HErr3068 gesagt559 hat1696: Morgen4279 ist5736 der Sabbat7676 der heiligen6944 Ruhe7677 des HErrn3068;. was ihr backen wollt644, das backet, und was ihr kochen1310 wollt644, das kochet; was aber übrig ist, das lasset bleiben3240, daß3605 es behalten4931 werde bis morgen1242.

24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.

24 Und sie ließen‘s bleiben3240 bis morgen1242, wie Mose4872 geboten hatte6680; da ward es nicht stinkend887, und war auch kein Wurm7415 drinnen.

25 І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.

25 Da sprach559 Mose4872: Esset398 das heute3117, denn es ist heute3117 der Sabbat7676 des HErrn3068; ihr werdet es heute3117 nicht finden4672 auf dem Felde7704.

26 Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того“.

26 Sechs8337 Tage3117 sollt ihr sammeln3950, aber der siebente7637 Tag3117 ist der Sabbat7676, darinnen wird‘s nicht sein.

27 І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.

27 Aber am siebenten7637 Tage3117 gingen3318 etliche vom Volk5971 hinaus zu sammeln3950, und fanden4672 nichts.

28 І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?

28 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Wie lange weigert ihr euch3985, zu halten8104 meine Gebote4687 und Gesetze8451?

29 Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“

29 Sehet7200, der HErr3068 hat euch den Sabbat7676 gegeben5414; darum gibt5414 er376 euch am sechsten8345 Tage3117 zweier Tage3117 Brot3899. So bleibe3427 nun ein376 jeglicher in dem Seinen, und niemand gehe heraus von3318 seinem Ort4725 des siebenten7637 Tages3117!

30 І сьомого дня наро́д відпочивав.

30 Also feierte7673 das Volk5971 des siebenten7637 Tages3117.

31 І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.

31 Und das Haus1004 Israel3478 hieß7121 es8034 Man4478. Und es war wie Koriandersamen1407 und weiß3836, und hatte einen Schmack wie Semmel6838 mit Honig1706.

32 І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.

32 Und Mose4872 sprach559: Das1697 ist‘s, das776 der HErr3068 geboten6680 hat: Fülle4393 ein Gomor davon, zu behalten4931 auf eure Nachkommen1755, auf daß man sehe7200 das Brot3899, damit ich euch gespeiset habe398 in der Wüste4057, da ich euch aus3318 Ägyptenland4714 führte.

33 І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.

33 Und Mose4872 sprach559 zu Aaron175: Nimm3947 ein259 Krüglein6803 und tu5414 ein Gomor voll4393 Man4478 drein; und laß3240 es vor dem HErrn3068, zu behalten4931 auf6440 eure Nachkommen1755.

34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.

34 Wie der HErr3068 Mose4872 geboten6680 hat, also ließ3240 es Aaron175 daselbst vor6440 dem Zeugnis5715, zu behalten4931.

35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.

35 Und die Kinder1121 Israel3478 aßen398 Man4478 vierzig705 Jahre8141, bis935 daß sie zu dem Lande776 kamen935, da sie wohnen3427 sollten; bis an die Grenze7097 des Landes776 Kanaan3667 aßen398 sie Man4478.

36 А го́мер — він десята частина ефи.

36 Ein Gomor aber ist das zehnte6224 Teil eines Epha374.