CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 8

1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.

2 І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.

3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.

4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.

9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

11 І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.

15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:

16 „Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.

18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.

20 І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.

21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 8

1 Da gedachte2142 GOtt430 an Noah5146 und430 an alle Tiere2416 und alles Vieh929, das mit ihm in5674 dem Kasten8392 war, und ließ Wind7307 auf5921 Erden776 kommen5674, und die Wasser4325 fielen7918.

2 Und die Brunnen4599 der Tiefe8415 wurden verstopfet samt den Fenstern699 des Himmels8064, und dem Regen1653 vom Himmel8064 ward gewehret.

3 Und das Gewässer4325 verlief7725 sich1980 von der Erde776 immer hin und nahm ab2637 nach7097 hundertundfünfzig3967 Tagen3117.

4 Am siebzehnten Tage2320 des siebenten7637 Mondes ließ5117 sich der Kasten8392 nieder auf das Gebirge2022 Ararat780.

5 Es verlief aber das Gewässer4325 fortan und1980 nahm ab2637 bis5704 auf den zehnten6224 Mond. Am ersten259 Tage2320 des zehnten6224 Mondes sahen7200 der Berge2022 Spitzen7218 hervor.

6 Nach7093 vierzig705 Tagen3117 tat6605 Noah5146 das Fenster2474 auf an dem Kasten8392, das er gemacht hatte6213,

7 und3318 ließ7971 einen Raben6158 ausfliegen; der flog3318 immer hin und wieder7725 her, bis das Gewässer4325 vertrocknete3001 auf Erden776.

8 Danach ließ7971 er eine Taube3123 von sich ausfliegen, auf6440 daß er erführe7200, ob das Gewässer4325 gefallen7043 wäre auf Erden127.

9 Da aber die Taube3123 nicht fand4672, da ihr7272 Fuß ruhen4494 konnte, kam935 sie wieder7725 zu ihm in den Kasten8392; denn das776 Gewässer4325 war noch auf6440 dem ganzen Erdboden. Da tat er die Hand3709 heraus7971 und nahm3947 sie zu sich3027 in den Kasten8392.

10 Da harrete er noch andere312 sieben7651 Tage3117 und ließ7971 abermals3254 eine Taube3123 fliegen aus dem Kasten8392.

11 Die3123 kam935 zu ihm um Vesperzeit, und siehe, ein Ölblatt2132 hatte sie abgebrochen2965 und trug‘s in ihrem Munde6310. Da vernahm Noah5146, daß das Gewässer4325 gefallen7043 wäre auf Erden776.

12 Aber er3176 harrete noch5750 andere312 sieben7651 Tage3117 und ließ7971 eine Taube3123 ausfliegen, die kam nicht3254 wieder7725 zu ihm.

13 Im sechshundert8337 und3967 ersten7223 Jahr8141 des Alters Noahs, am ersten259 Tage des ersten Monden2320, vertrocknete2717 das Gewässer4325 auf6440 Erden776. Da tat5493 Noah5146 das Dach4372 von dem Kasten8392 und sah7200, daß der Erdboden127 trocken2717 war.

14 Also ward die Erde776 ganz trocken3001 am siebenundzwanzigsten7651 Tage3117 des andern8145 Monden2320.

15 Da redete1696 GOtt430 mit Noah5146 und sprach559:

16 Gehe aus3318 dem Kasten8392, du und dein Weib802, deine Söhne1121 und deiner Söhne1121 Weiber802 mit dir.

17 Allerlei Tier2416, das776 bei dir ist, von3318 allerlei Fleisch1320, an Vögeln5775, an Vieh929 und an allerlei Gewürm7431, das auf Erden776 kreucht7430, das gehe heraus mit dir; und reget euch auf Erden8317 und seid fruchtbar6509 und mehret7235 euch auf Erden776.

18 Also ging3318 Noah5146 heraus mit seinen Söhnen1121 und seinem Weibe802 und seiner Söhne1121 Weibern802;

19 dazu allerlei Tier2416, allerlei Gewürm7431, allerlei Vögel5775 und alles3605, was auf Erden776 kreucht7430, das ging aus3318 dem Kasten8392, ein jegliches zu seinesgleichen4940.

20 Noah5146 aber bauete dem HErrn3068 einen Altar4196 und1129 nahm3947 von allerlei reinem2889 Vieh929 und von allerlei reinem2889 Gevögel5775 und opferte Brandopfer5930 auf5927 dem Altar4196.

21 Und3068 der120 HErr3068 roch7306 den lieblichen5207 Geruch7381 und sprach559 in413 seinem Herzen3820: Ich will hinfort nicht3254 mehr die Erde127 verfluchen7043 um5668 der Menschen120 willen; denn das Dichten3336 des menschlichen Herzens3820 ist böse7451 von Jugend5271 auf. Und ich will hinfort nicht3254 mehr schlagen5221 alles, was da lebet, wie ich getan6213 habe.

22 Solange3117 die Erde776 stehet, soll nicht aufhören7673 Samen2233 und Ernte7105, Frost7120 und Hitze2527, Sommer7019 und Winter2779, Tag3117 und Nacht3915.

Буття

Розділ 8

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 8

1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.

1 Da gedachte2142 GOtt430 an Noah5146 und430 an alle Tiere2416 und alles Vieh929, das mit ihm in5674 dem Kasten8392 war, und ließ Wind7307 auf5921 Erden776 kommen5674, und die Wasser4325 fielen7918.

2 І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.

2 Und die Brunnen4599 der Tiefe8415 wurden verstopfet samt den Fenstern699 des Himmels8064, und dem Regen1653 vom Himmel8064 ward gewehret.

3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.

3 Und das Gewässer4325 verlief7725 sich1980 von der Erde776 immer hin und nahm ab2637 nach7097 hundertundfünfzig3967 Tagen3117.

4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

4 Am siebzehnten Tage2320 des siebenten7637 Mondes ließ5117 sich der Kasten8392 nieder auf das Gebirge2022 Ararat780.

5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

5 Es verlief aber das Gewässer4325 fortan und1980 nahm ab2637 bis5704 auf den zehnten6224 Mond. Am ersten259 Tage2320 des zehnten6224 Mondes sahen7200 der Berge2022 Spitzen7218 hervor.

6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

6 Nach7093 vierzig705 Tagen3117 tat6605 Noah5146 das Fenster2474 auf an dem Kasten8392, das er gemacht hatte6213,

7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

7 und3318 ließ7971 einen Raben6158 ausfliegen; der flog3318 immer hin und wieder7725 her, bis das Gewässer4325 vertrocknete3001 auf Erden776.

8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.

8 Danach ließ7971 er eine Taube3123 von sich ausfliegen, auf6440 daß er erführe7200, ob das Gewässer4325 gefallen7043 wäre auf Erden127.

9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

9 Da aber die Taube3123 nicht fand4672, da ihr7272 Fuß ruhen4494 konnte, kam935 sie wieder7725 zu ihm in den Kasten8392; denn das776 Gewässer4325 war noch auf6440 dem ganzen Erdboden. Da tat er die Hand3709 heraus7971 und nahm3947 sie zu sich3027 in den Kasten8392.

10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

10 Da harrete er noch andere312 sieben7651 Tage3117 und ließ7971 abermals3254 eine Taube3123 fliegen aus dem Kasten8392.

11 І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

11 Die3123 kam935 zu ihm um Vesperzeit, und siehe, ein Ölblatt2132 hatte sie abgebrochen2965 und trug‘s in ihrem Munde6310. Da vernahm Noah5146, daß das Gewässer4325 gefallen7043 wäre auf Erden776.

12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

12 Aber er3176 harrete noch5750 andere312 sieben7651 Tage3117 und ließ7971 eine Taube3123 ausfliegen, die kam nicht3254 wieder7725 zu ihm.

13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

13 Im sechshundert8337 und3967 ersten7223 Jahr8141 des Alters Noahs, am ersten259 Tage des ersten Monden2320, vertrocknete2717 das Gewässer4325 auf6440 Erden776. Da tat5493 Noah5146 das Dach4372 von dem Kasten8392 und sah7200, daß der Erdboden127 trocken2717 war.

14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.

14 Also ward die Erde776 ganz trocken3001 am siebenundzwanzigsten7651 Tage3117 des andern8145 Monden2320.

15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:

15 Da redete1696 GOtt430 mit Noah5146 und sprach559:

16 „Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

16 Gehe aus3318 dem Kasten8392, du und dein Weib802, deine Söhne1121 und deiner Söhne1121 Weiber802 mit dir.

17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.

17 Allerlei Tier2416, das776 bei dir ist, von3318 allerlei Fleisch1320, an Vögeln5775, an Vieh929 und an allerlei Gewürm7431, das auf Erden776 kreucht7430, das gehe heraus mit dir; und reget euch auf Erden8317 und seid fruchtbar6509 und mehret7235 euch auf Erden776.

18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

18 Also ging3318 Noah5146 heraus mit seinen Söhnen1121 und seinem Weibe802 und seiner Söhne1121 Weibern802;

19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.

19 dazu allerlei Tier2416, allerlei Gewürm7431, allerlei Vögel5775 und alles3605, was auf Erden776 kreucht7430, das ging aus3318 dem Kasten8392, ein jegliches zu seinesgleichen4940.

20 І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.

20 Noah5146 aber bauete dem HErrn3068 einen Altar4196 und1129 nahm3947 von allerlei reinem2889 Vieh929 und von allerlei reinem2889 Gevögel5775 und opferte Brandopfer5930 auf5927 dem Altar4196.

21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

21 Und3068 der120 HErr3068 roch7306 den lieblichen5207 Geruch7381 und sprach559 in413 seinem Herzen3820: Ich will hinfort nicht3254 mehr die Erde127 verfluchen7043 um5668 der Menschen120 willen; denn das Dichten3336 des menschlichen Herzens3820 ist böse7451 von Jugend5271 auf. Und ich will hinfort nicht3254 mehr schlagen5221 alles, was da lebet, wie ich getan6213 habe.

22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“

22 Solange3117 die Erde776 stehet, soll nicht aufhören7673 Samen2233 und Ernte7105, Frost7120 und Hitze2527, Sommer7019 und Winter2779, Tag3117 und Nacht3915.