CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Повт. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Повторення Закону

Розділ 32

1 „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!

2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.

3 Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

4 Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.

5 Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.

6 Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.

8 Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.

9 Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.

10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.

11 Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —

12 так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.

13 Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,

14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.

15 I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.

16 Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.

17 Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!

18 Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

19 I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,

20 та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.

21 Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.

22 Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.

23 Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.

24 Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.

25 Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.

26 Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,

27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.

28 Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.

29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.

30 Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?

31 Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.

32 Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.

33 вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!

34 Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?

35 Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.

36 Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.

37 І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,

38 що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

39 Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

40 Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!

41 Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.

42 Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.

43 Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.

45 А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

46 то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.

47 Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

49 „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

51 за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.

52 Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.

Deuteronomy

Chapter 32

1 Give ear,238 O you heavens,8064 and I will speak;1696 and hear,8085 O earth,776 the words561 of my mouth.6310

2 My doctrine3948 shall drop6201 as the rain,4306 my speech565 shall distil5140 as the dew,2919 as the small rain8164 on the tender herb,1877 and as the showers7241 on the grass:6212

3 Because3588 I will publish7121 the name8034 of the LORD:3068 ascribe3051 you greatness1433 to our God.430

4 He is the Rock,6697 his work6467 is perfect:8549 for all3605 his ways1870 are judgment:4941 a God410 of truth530 and without369 iniquity,5766 just6662 and right3477 is he.

5 They have corrupted7843 themselves, their spot3971 is not the spot of his children:1121 they are a perverse6141 and crooked6618 generation.1755

6 Do you thus2063 requite1580 the LORD,3068 O foolish5036 people5971 and unwise?3808 is not he your father1 that has bought7069 you? has he not made6213 you, and established3559 you?

7 Remember2142 the days3117 of old,5769 consider995 the years8141 of many generations:1755 ask7592 your father,1 and he will show5046 you; your elders,2205 and they will tell559 you.

8 When the Most6944 High5945 divided to the nations1471 their inheritance,5157 when he separated6504 the sons1121 of Adam,120 he set5324 the bounds1367 of the people5971 according to the number4557 of the children1121 of Israel.3478

9 For the LORD's3068 portion2506 is his people;5971 Jacob3290 is the lot2256 of his inheritance.5159

10 He found4672 him in a desert4057 land,776 and in the waste8414 howling3214 wilderness;3452 he led5437 him about,5437 he instructed995 him, he kept5341 him as the apple380 of his eye.5869

11 As an eagle5404 stirs5782 up her nest,7064 flutters7363 over5921 her young,1469 spreads6566 abroad6566 her wings,3671 takes3947 them, bears5375 them on5921 her wings:84

12 So the LORD3068 alone909 did lead5148 him, and there was no369 strange5236 god410 with him.

13 He made him ride7392 on5921 the high1116 places of the earth,776 that he might eat398 the increase8570 of the fields;7704 and he made him to suck3243 honey1706 out of the rock,5553 and oil8081 out of the flinty2496 rock;6697

14 Butter2529 of cows,1241 and milk2461 of sheep,6629 with fat2459 of lambs,3733 and rams352 of the breed1121 of Bashan,1316 and goats,6260 with the fat2459 of kidneys3629 of wheat;2406 and you did drink8354 the pure2561 blood1818 of the grape.6025

15 But Jeshurun3484 waxed fat,8080 and kicked:1163 you are waxen fat,8080 you are grown thick,5666 you are covered3780 with fatness; then he forsook5203 God433 which made6213 him, and lightly5034 esteemed5034 the Rock6697 of his salvation.3444

16 They provoked3707 him to jealousy7065 with strange2114 gods, with abominations8441 provoked they him to anger.3707

17 They sacrificed2076 to devils,7700 not to God;433 to gods430 whom they knew3045 not, to new2319 gods that came935 newly7138 up, whom your fathers1 feared8175 not.

18 Of the Rock6697 that begat3205 you you are unmindful,7876 and have forgotten7911 God410 that formed2342 you.

19 And when the LORD3068 saw7200 it, he abhorred5006 them, because of the provoking3707 of his sons,1121 and of his daughters.1323

20 And he said,559 I will hide5641 my face6440 from them, I will see7200 what4100 their end319 shall be: for they are a very fraudulent8419 generation,1755 children1121 in whom is no3808 faith.529

21 They have moved me to jealousy7065 with that which is not God;410 they have provoked me to anger3707 with their vanities:1892 and I will move them to jealousy7065 with those which are not a people;5971 I will provoke them to anger with a foolish5036 nation.1471

22 For a fire784 is kindled6919 in my anger,639 and shall burn3344 to the lowest8482 hell,7585 and shall consume398 the earth776 with her increase,2981 and set on fire3857 the foundations4146 of the mountains.2022

23 I will heap5595 mischiefs7451 on them; I will spend3615 my arrows2671 on them.

24 They shall be burnt4198 with hunger,7457 and devoured3898 with burning heat,7565 and with bitter4815 destruction:6986 I will also send7971 the teeth8127 of beasts929 on them, with the poison2534 of serpents2119 of the dust.6083

25 The sword2719 without,2351 and terror367 within,2315 shall destroy7921 both1571 the young970 man and the virgin,1330 the suckling3243 also with the man376 of gray7872 hairs.

26 I said,559 I would scatter6284 them into corners,6284 I would make the remembrance2143 of them to cease7673 from among men:582

27 Were it not that I feared1481 the wrath3708 of the enemy,341 lest6435 their adversaries6862 should behave5234 themselves strangely,5234 and lest6435 they should say,559 Our hand3027 is high,7311 and the LORD3068 has not done6466 all3605 this.2063

28 For they are a nation1471 void6 of counsel,6098 neither369 is there any understanding8394 in them.

29 O that they were wise,2449 that they understood7919 this,2063 that they would consider995 their latter319 end!

30 How349 should one259 chase7291 a thousand,505 and two8147 put7760 ten7233 thousand505 to flight,5127 except518 their Rock6697 had sold4376 them, and the LORD3068 had shut5462 them up?

31 For their rock6697 is not as our Rock,6697 even our enemies341 themselves being judges.6414

32 For their vine1612 is of the vine1612 of Sodom,5467 and of the fields7709 of Gomorrah:6017 their grapes6025 are grapes6025 of gall,7219 their clusters811 are bitter:4846

33 Their wine3196 is the poison2534 of dragons,8577 and the cruel393 venom7219 of asps.6620

34 Is not this1931 laid3647 up in store with me, and sealed2856 up among my treasures?214

35 To me belongs vengeance 5359and recompense;8005 their foot7272 shall slide4131 in due time:6256 for the day3117 of their calamity343 is at7138 hand,7138 and the things that shall come6264 on them make haste.2363

36 For the LORD3068 shall judge1777 his people,5971 and repent5162 himself for his servants,5650 when3588 he sees7200 that their power3027 is gone,235 and there is none657 shut6113 up, or left.5800

37 And he shall say,559 Where335 are their gods,430 their rock6697 in whom they trusted,2620

38 Which834 did eat398 the fat2459 of their sacrifices,2077 and drank8354 the wine3196 of their drink5257 offerings? let them rise6965 up and help5826 you, and be your protection.5643

39 See7200 now6258 that I, even I, am he, and there is no369 god430 with me: I kill,4191 and I make alive;2421 I wound,4272 and I heal:7495 neither369 is there any that can deliver5337 out of my hand.3027

40 For I lift5375 up my hand3027 to heaven,8064 and say,559 I live2416 for ever.5769

41 If518 I whet8150 my glittering1300 sword,2719 and my hand3027 take270 hold270 on judgment;4941 I will render7725 vengeance5359 to my enemies,6862 and will reward7999 them that hate8130 me.

42 I will make my arrows2671 drunk7937 with blood,1818 and my sword2719 shall devour398 flesh;1320 and that with the blood1818 of the slain2491 and of the captives,7633 from the beginning7218 of revenges6546 on the enemy.341

43 Rejoice,7442 O you nations,1471 with his people:5971 for he will avenge5358 the blood1818 of his servants,5650 and will render7725 vengeance5359 to his adversaries,6862 and will be merciful3722 to his land,127 and to his people.5971

44 And Moses4872 came935 and spoke1696 all3605 the words1697 of this2063 song7892 in the ears241 of the people,5971 he, and Hoshea1954 the son1121 of Nun.5126

45 And Moses4872 made an end3615 of speaking1696 all3605 these428 words1697 to all3605 Israel:3478

46 And he said559 to them, Set7760 your hearts3824 to all3605 the words1697 which834 I testify5749 among you this2063 day,3117 which834 you shall command6680 your children1121 to observe8104 to do,6213 all3605 the words1697 of this2063 law.8451

47 For it is not a vain7386 thing1697 for you; because3588 it is your life:2416 and through this2088 thing1697 you shall prolong748 your days3117 in the land,127 where834 8033 you go5674 over5674 Jordan3383 to possess3423 it.

48 And the LORD3068 spoke1696 to Moses4872 that selfsame2088 6106 day,3117 saying,559

49 Get5927 you up into413 this2088 mountain2022 Abarim,5682 to mount2022 Nebo,5015 which834 is in the land776 of Moab,4124 that is over5921 6440 against6440 Jericho;3405 and behold7200 the land776 of Canaan,3667 which834 I give5414 to the children1121 of Israel3478 for a possession:272

50 And die4191 in the mount2022 where834 8033 you go5927 up, and be gathered622 to your people;5971 as Aaron175 your brother251 died4191 in mount2022 Hor,2023 and was gathered622 to his people:5971

51 Because5921 834 you trespassed4603 against me among8432 the children1121 of Israel3478 at the waters4325 of Meribah Kadesh,4809 6946 in the wilderness of4057 Zin; because6790 you5921 834 sanctified me6942 not in the middle of8432 the children of1121 Israel.

52 Yet3588 you shall see7200 the land776 before5048 you; but you shall not go935 thither8033 to the land776 which834 I give5414 the children1121 of Israel.3478

Повторення Закону

Розділ 32

Deuteronomy

Chapter 32

1 „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!

1 Give ear,238 O you heavens,8064 and I will speak;1696 and hear,8085 O earth,776 the words561 of my mouth.6310

2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.

2 My doctrine3948 shall drop6201 as the rain,4306 my speech565 shall distil5140 as the dew,2919 as the small rain8164 on the tender herb,1877 and as the showers7241 on the grass:6212

3 Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

3 Because3588 I will publish7121 the name8034 of the LORD:3068 ascribe3051 you greatness1433 to our God.430

4 Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.

4 He is the Rock,6697 his work6467 is perfect:8549 for all3605 his ways1870 are judgment:4941 a God410 of truth530 and without369 iniquity,5766 just6662 and right3477 is he.

5 Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.

5 They have corrupted7843 themselves, their spot3971 is not the spot of his children:1121 they are a perverse6141 and crooked6618 generation.1755

6 Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

6 Do you thus2063 requite1580 the LORD,3068 O foolish5036 people5971 and unwise?3808 is not he your father1 that has bought7069 you? has he not made6213 you, and established3559 you?

7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.

7 Remember2142 the days3117 of old,5769 consider995 the years8141 of many generations:1755 ask7592 your father,1 and he will show5046 you; your elders,2205 and they will tell559 you.

8 Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.

8 When the Most6944 High5945 divided to the nations1471 their inheritance,5157 when he separated6504 the sons1121 of Adam,120 he set5324 the bounds1367 of the people5971 according to the number4557 of the children1121 of Israel.3478

9 Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.

9 For the LORD's3068 portion2506 is his people;5971 Jacob3290 is the lot2256 of his inheritance.5159

10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.

10 He found4672 him in a desert4057 land,776 and in the waste8414 howling3214 wilderness;3452 he led5437 him about,5437 he instructed995 him, he kept5341 him as the apple380 of his eye.5869

11 Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —

11 As an eagle5404 stirs5782 up her nest,7064 flutters7363 over5921 her young,1469 spreads6566 abroad6566 her wings,3671 takes3947 them, bears5375 them on5921 her wings:84

12 так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.

12 So the LORD3068 alone909 did lead5148 him, and there was no369 strange5236 god410 with him.

13 Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,

13 He made him ride7392 on5921 the high1116 places of the earth,776 that he might eat398 the increase8570 of the fields;7704 and he made him to suck3243 honey1706 out of the rock,5553 and oil8081 out of the flinty2496 rock;6697

14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.

14 Butter2529 of cows,1241 and milk2461 of sheep,6629 with fat2459 of lambs,3733 and rams352 of the breed1121 of Bashan,1316 and goats,6260 with the fat2459 of kidneys3629 of wheat;2406 and you did drink8354 the pure2561 blood1818 of the grape.6025

15 I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.

15 But Jeshurun3484 waxed fat,8080 and kicked:1163 you are waxen fat,8080 you are grown thick,5666 you are covered3780 with fatness; then he forsook5203 God433 which made6213 him, and lightly5034 esteemed5034 the Rock6697 of his salvation.3444

16 Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.

16 They provoked3707 him to jealousy7065 with strange2114 gods, with abominations8441 provoked they him to anger.3707

17 Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!

17 They sacrificed2076 to devils,7700 not to God;433 to gods430 whom they knew3045 not, to new2319 gods that came935 newly7138 up, whom your fathers1 feared8175 not.

18 Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

18 Of the Rock6697 that begat3205 you you are unmindful,7876 and have forgotten7911 God410 that formed2342 you.

19 I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,

19 And when the LORD3068 saw7200 it, he abhorred5006 them, because of the provoking3707 of his sons,1121 and of his daughters.1323

20 та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.

20 And he said,559 I will hide5641 my face6440 from them, I will see7200 what4100 their end319 shall be: for they are a very fraudulent8419 generation,1755 children1121 in whom is no3808 faith.529

21 Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.

21 They have moved me to jealousy7065 with that which is not God;410 they have provoked me to anger3707 with their vanities:1892 and I will move them to jealousy7065 with those which are not a people;5971 I will provoke them to anger with a foolish5036 nation.1471

22 Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.

22 For a fire784 is kindled6919 in my anger,639 and shall burn3344 to the lowest8482 hell,7585 and shall consume398 the earth776 with her increase,2981 and set on fire3857 the foundations4146 of the mountains.2022

23 Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.

23 I will heap5595 mischiefs7451 on them; I will spend3615 my arrows2671 on them.

24 Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.

24 They shall be burnt4198 with hunger,7457 and devoured3898 with burning heat,7565 and with bitter4815 destruction:6986 I will also send7971 the teeth8127 of beasts929 on them, with the poison2534 of serpents2119 of the dust.6083

25 Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.

25 The sword2719 without,2351 and terror367 within,2315 shall destroy7921 both1571 the young970 man and the virgin,1330 the suckling3243 also with the man376 of gray7872 hairs.

26 Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,

26 I said,559 I would scatter6284 them into corners,6284 I would make the remembrance2143 of them to cease7673 from among men:582

27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.

27 Were it not that I feared1481 the wrath3708 of the enemy,341 lest6435 their adversaries6862 should behave5234 themselves strangely,5234 and lest6435 they should say,559 Our hand3027 is high,7311 and the LORD3068 has not done6466 all3605 this.2063

28 Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.

28 For they are a nation1471 void6 of counsel,6098 neither369 is there any understanding8394 in them.

29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.

29 O that they were wise,2449 that they understood7919 this,2063 that they would consider995 their latter319 end!

30 Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?

30 How349 should one259 chase7291 a thousand,505 and two8147 put7760 ten7233 thousand505 to flight,5127 except518 their Rock6697 had sold4376 them, and the LORD3068 had shut5462 them up?

31 Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.

31 For their rock6697 is not as our Rock,6697 even our enemies341 themselves being judges.6414

32 Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.

32 For their vine1612 is of the vine1612 of Sodom,5467 and of the fields7709 of Gomorrah:6017 their grapes6025 are grapes6025 of gall,7219 their clusters811 are bitter:4846

33 вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!

33 Their wine3196 is the poison2534 of dragons,8577 and the cruel393 venom7219 of asps.6620

34 Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?

34 Is not this1931 laid3647 up in store with me, and sealed2856 up among my treasures?214

35 Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.

35 To me belongs vengeance 5359and recompense;8005 their foot7272 shall slide4131 in due time:6256 for the day3117 of their calamity343 is at7138 hand,7138 and the things that shall come6264 on them make haste.2363

36 Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.

36 For the LORD3068 shall judge1777 his people,5971 and repent5162 himself for his servants,5650 when3588 he sees7200 that their power3027 is gone,235 and there is none657 shut6113 up, or left.5800

37 І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,

37 And he shall say,559 Where335 are their gods,430 their rock6697 in whom they trusted,2620

38 що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

38 Which834 did eat398 the fat2459 of their sacrifices,2077 and drank8354 the wine3196 of their drink5257 offerings? let them rise6965 up and help5826 you, and be your protection.5643

39 Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

39 See7200 now6258 that I, even I, am he, and there is no369 god430 with me: I kill,4191 and I make alive;2421 I wound,4272 and I heal:7495 neither369 is there any that can deliver5337 out of my hand.3027

40 Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!

40 For I lift5375 up my hand3027 to heaven,8064 and say,559 I live2416 for ever.5769

41 Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.

41 If518 I whet8150 my glittering1300 sword,2719 and my hand3027 take270 hold270 on judgment;4941 I will render7725 vengeance5359 to my enemies,6862 and will reward7999 them that hate8130 me.

42 Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.

42 I will make my arrows2671 drunk7937 with blood,1818 and my sword2719 shall devour398 flesh;1320 and that with the blood1818 of the slain2491 and of the captives,7633 from the beginning7218 of revenges6546 on the enemy.341

43 Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.

43 Rejoice,7442 O you nations,1471 with his people:5971 for he will avenge5358 the blood1818 of his servants,5650 and will render7725 vengeance5359 to his adversaries,6862 and will be merciful3722 to his land,127 and to his people.5971

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.

44 And Moses4872 came935 and spoke1696 all3605 the words1697 of this2063 song7892 in the ears241 of the people,5971 he, and Hoshea1954 the son1121 of Nun.5126

45 А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

45 And Moses4872 made an end3615 of speaking1696 all3605 these428 words1697 to all3605 Israel:3478

46 то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.

46 And he said559 to them, Set7760 your hearts3824 to all3605 the words1697 which834 I testify5749 among you this2063 day,3117 which834 you shall command6680 your children1121 to observe8104 to do,6213 all3605 the words1697 of this2063 law.8451

47 Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.

47 For it is not a vain7386 thing1697 for you; because3588 it is your life:2416 and through this2088 thing1697 you shall prolong748 your days3117 in the land,127 where834 8033 you go5674 over5674 Jordan3383 to possess3423 it.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

48 And the LORD3068 spoke1696 to Moses4872 that selfsame2088 6106 day,3117 saying,559

49 „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

49 Get5927 you up into413 this2088 mountain2022 Abarim,5682 to mount2022 Nebo,5015 which834 is in the land776 of Moab,4124 that is over5921 6440 against6440 Jericho;3405 and behold7200 the land776 of Canaan,3667 which834 I give5414 to the children1121 of Israel3478 for a possession:272

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

50 And die4191 in the mount2022 where834 8033 you go5927 up, and be gathered622 to your people;5971 as Aaron175 your brother251 died4191 in mount2022 Hor,2023 and was gathered622 to his people:5971

51 за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.

51 Because5921 834 you trespassed4603 against me among8432 the children1121 of Israel3478 at the waters4325 of Meribah Kadesh,4809 6946 in the wilderness of4057 Zin; because6790 you5921 834 sanctified me6942 not in the middle of8432 the children of1121 Israel.

52 Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.

52 Yet3588 you shall see7200 the land776 before5048 you; but you shall not go935 thither8033 to the land776 which834 I give5414 the children1121 of Israel.3478