БуттяРозділ 33 |
|
1 |
|
2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми. |
|
3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого. |
|
4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали. |
|
5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“. |
|
6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися. |
|
7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися. |
|
8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“. |
|
9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“. |
|
10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене. |
|
11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв. |
|
12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“. |
|
13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара. |
|
14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“. |
|
15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“ |
|
16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру. |
|
17 |
|
18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом. |
|
19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в. |
|
20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль. |
GenesisChapter 33 |
|
1 |
|
2 And he put |
|
3 And he |
|
4 And Esau |
|
5 And he lifted up |
|
6 Then the handmaidens |
|
7 And Leah |
|
8 |
|
9 And Esau |
|
10 And Jacob |
|
11 Take, |
|
12 |
|
13 And he said |
|
14 Let my lord, |
|
15 |
|
16 |
|
17 And Jacob |
|
18 |
|
19 And he bought |
|
20 And he erected |
БуттяРозділ 33 |
GenesisChapter 33 |
|
1 |
1 |
|
2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми. |
2 And he put |
|
3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого. |
3 And he |
|
4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали. |
4 And Esau |
|
5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“. |
5 And he lifted up |
|
6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися. |
6 Then the handmaidens |
|
7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися. |
7 And Leah |
|
8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“. |
8 |
|
9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“. |
9 And Esau |
|
10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене. |
10 And Jacob |
|
11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв. |
11 Take, |
|
12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“. |
12 |
|
13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара. |
13 And he said |
|
14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“. |
14 Let my lord, |
|
15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“ |
15 |
|
16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру. |
16 |
|
17 |
17 And Jacob |
|
18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом. |
18 |
|
19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в. |
19 And he bought |
|
20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль. |
20 And he erected |