ЄремiяРозділ 50 |
|
1 |
|
2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища! |
|
3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть! |
|
4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати. |
|
5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться! |
|
6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє. |
|
7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“. |
|
8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою! |
|
9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо, |
|
10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь. |
|
11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́. |
|
12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ! |
|
13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його! |
|
14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив! |
|
15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́! |
|
16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́. |
|
17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості. |
|
18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського. |
|
19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде. |
|
20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю! |
|
21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в! |
|
22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення! |
|
23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів! |
|
24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа! |
|
25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї. |
|
26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого! |
|
27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх! |
|
28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його. |
|
29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого! |
|
30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь. |
|
31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати! |
|
32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його. |
|
33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити. |
|
34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити. |
|
35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в! |
|
36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються! |
|
37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть! |
|
38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів. |
|
39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід. |
|
40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський! |
|
41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі: |
|
42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко! |
|
43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю! |
|
44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть? |
|
45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них! |
|
46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами! |
JeremiahChapter 50 |
|
1 CONCERNING Babylon, the word that the LORD spoke against Babylon and against the land of the Chaldeans by Jeremiah the prophet. |
|
2 Declare among the nations and publish and raise an ensign; publish, and conceal not: say, Babylon is taken, Bel is fallen, Merodach is put to shame, her idols are confounded and her graven images are broken in pieces. |
|
3 For out of the north there comes up a nation against her which shall make her land desolate, and none shall dwell in it; they shall flee, they shall depart, both man and beast. |
|
4 In those days and in that time, says the LORD, the children of Israel shall come, they and the children of Judah together, going and weeping and seeking the LORD their God. |
|
5 They shall ask the way to Zion, with their faces towards it, saying, Come, let us join ourselves to the LORD in an everlasting covenant which shall not be forgotten. |
|
6 My people have been like lost sheep; their shepherds have caused them to go astray, they have scattered them on the mountains; they have gone from mountains to hills, they have forgotten their fold. |
|
7 All who found them have devoured them; and their adversaries have said, We shall not spare them, because they have sinned against the LORD and against his righteous habitation; even the LORD, the hope of their families. |
|
8 Flee from the midst of Babylon and go forth out of the land of the Chaldeans, and be as the he-goats before the flocks. |
|
9 For, behold, I will stir up and cause to come against Babylon a multitude of many nations from the north country; and they shall set themselves in array against her; from thence she shall be taken; their arrows shall be as those of an expert archer; none shall return empty. |
|
10 And the land of the Chaldeans shall be a spoil; all that plunder her shall be satisfied, says the LORD. |
|
11 Because you were glad, because you rejoiced over the destruction of my heritage, you leaped for joy like fat heifers and you danced like the rams of the flock: |
|
12 Your mother is exceedingly ashamed; she who bore you is confounded: behold, the last of the nations shall become wilderness, waste, and desolation. |
|
13 Because of the wrath of the LORD it shall not be inhabited, but it shall be wholly desolate; every one who passes by Babylon shall be astonished, and hiss at all her wounds. |
|
14 Set yourselves in array against Babylon round about; all you that know how to bend the bow, shoot at her, spare no arrows; for she has sinned against the LORD. |
|
15 Shout against her round about; she has surrendered, her foundations are fallen, her walls are demolished; for it is the vengeance of the LORD. Take vengeance upon her; as she has done to others, do so to her. |
|
16 Cut off from Babylon both the sower and him that handles the sickle in the time of harvest; because of the fear of the oppressing sword, they shall turn every one to his people, and they shall flee every one to his own land. |
|
17 Israel is a lost ewe; the lions have caused him to go astray; first the king of Assyria has devoured him; and at last this Nebuchadnezzar king of Babylon has inflicted a more grievous wound than the other. |
|
18 Therefore, thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Behold, I will punish the king of Babylon and his land, as I have punished the king of Assyria. |
|
19 And I will bring Israel again to his habitation, and he shall feed on Carmel and on Mathnin and mount Ephraim and Gilead; and his soul shall be satisfied. |
|
20 In those days and in that time, says the LORD, the iniquity of Israel shall be sought for, and there shall be none; and the sins of Judah, and they shall not be found; for I will pardon those whom I reserve as a remnant. |
|
21 Go up against the rebellious land, go up against it, and against its inhabitants; unsheath the sword and destroy them, says the LORD, and do according to all that I have commanded you. |
|
22 A sound of battle is in the land, and of great destruction. |
|
23 How is the mighty one of the whole earth defeated and taken! How has Babylon become an amazement among the nations! |
|
24 Babylon has stumbled and she is taken; she did not know that she stood up against the LORD. |
|
25 The LORD has opened his armory and brought forth weapons of his indignation; for this is the work of the LORD God of hosts in the land of the Chaldeans. |
|
26 Come against her from round about her, open her gates; leave her as a naked woman and destroy her utterly; let nothing be left of her. |
|
27 Destroy her; and let all her offspring be delivered to the slaughter; woe to them! for their day is come, the time of their punishment. |
|
28 The voice of those who flee and escape from the land of Babylon to declare in Zion the vengeance of the LORD our God, the vengeance of his temple. |
|
29 Call together great armies against Babylon: all who know how to bend the bow shoot against her round about; let none be spared; recompense her according to her works; according to all that she had done, do to her; for she has ventured against the LORD, against the Holy One of Israel. |
|
30 Therefore her young men shall fall in her streets, and all her men of war shall be silenced on that day. |
|
31 Behold, I am against you, O boaster, says the LORD God of hosts; for your day has come, the time of your punishment. |
|
32 And the boaster shall be overthrown and fall, and none shall raise him up; and I will kindle a fire in his cities, and it shall devour all round about him. |
|
33 Thus says the LORD of hosts: The children of Israel and the children of Judah are oppressed together; and all who took them captive have held them fast; they refused to let them go. |
|
34 Their Saviour is strong; the LORD of hosts is his name; he shall thoroughly plead their cause, that he may give rest to the earth, and disquiet all the inhabitants of Babylon. |
|
35 A sword is upon the Chaldeans, says the LORD, and upon all the inhabitants of Babylon and upon her princes and upon her wise men. |
|
36 A sword is upon her soothsayers, and they shall be dismayed; a sword is upon her mighty men, and they shall be defeated. |
|
37 A sword is upon her horses and upon her chariots and upon all sojourners that are in the midst of her; and they shall become cowards; a sword is upon her treasures, and they shall be plundered. |
|
38 A drought is upon her waters, and they shall be dried up; for she is the land of the makers of images, who boast in their idols. |
|
39 Therefore screech-owls shall dwell in her, and ostriches shall inhabit her; and she shall be no more inhabited for ever; neither shall she be inhabited throughout generations. |
|
40 She shall become like Sodom and Gomorrah when God destroyed them and their inhabitants; so no man shall dwell there, neither shall any son of man live there. |
|
41 Behold, a people is coming from the north, a great nation, and many kings shall be stirred up from the uttermost parts of the earth. |
|
42 They are armed with bows and lances; they are cruel and have no mercy; their voices are like the roaring of the sea, and they ride upon horses, arrayed as mighty men to the battle against you, O daughter of Babylon. |
|
43 The king of Babylon has heard the report of them, and his hands weakened; anguish took hold of him, and pangs as of a woman in travail. |
|
44 Behold, the enemy shall come up like a lion from the thickets of Jordan against the folds of Athan; and I will make the people suddenly run away from Babylon; and I will charge young warriors against her; for who is like me? Or who shall assail me? Or what leader is there who can prevail against me? |
|
45 Therefore, hear the counsel of the LORD which he has taken against Babylon; and his purposes, that he has proposed against the land of the Chaldeans; for they shall shear even the least of the flock, and they shall make their folds a desolation upon them. |
|
46 At the noise of the capture of Babylon the earth is moved and her wailing is heard among the nations. |
ЄремiяРозділ 50 |
JeremiahChapter 50 |
|
1 |
1 CONCERNING Babylon, the word that the LORD spoke against Babylon and against the land of the Chaldeans by Jeremiah the prophet. |
|
2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища! |
2 Declare among the nations and publish and raise an ensign; publish, and conceal not: say, Babylon is taken, Bel is fallen, Merodach is put to shame, her idols are confounded and her graven images are broken in pieces. |
|
3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть! |
3 For out of the north there comes up a nation against her which shall make her land desolate, and none shall dwell in it; they shall flee, they shall depart, both man and beast. |
|
4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати. |
4 In those days and in that time, says the LORD, the children of Israel shall come, they and the children of Judah together, going and weeping and seeking the LORD their God. |
|
5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться! |
5 They shall ask the way to Zion, with their faces towards it, saying, Come, let us join ourselves to the LORD in an everlasting covenant which shall not be forgotten. |
|
6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє. |
6 My people have been like lost sheep; their shepherds have caused them to go astray, they have scattered them on the mountains; they have gone from mountains to hills, they have forgotten their fold. |
|
7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“. |
7 All who found them have devoured them; and their adversaries have said, We shall not spare them, because they have sinned against the LORD and against his righteous habitation; even the LORD, the hope of their families. |
|
8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою! |
8 Flee from the midst of Babylon and go forth out of the land of the Chaldeans, and be as the he-goats before the flocks. |
|
9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо, |
9 For, behold, I will stir up and cause to come against Babylon a multitude of many nations from the north country; and they shall set themselves in array against her; from thence she shall be taken; their arrows shall be as those of an expert archer; none shall return empty. |
|
10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь. |
10 And the land of the Chaldeans shall be a spoil; all that plunder her shall be satisfied, says the LORD. |
|
11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́. |
11 Because you were glad, because you rejoiced over the destruction of my heritage, you leaped for joy like fat heifers and you danced like the rams of the flock: |
|
12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ! |
12 Your mother is exceedingly ashamed; she who bore you is confounded: behold, the last of the nations shall become wilderness, waste, and desolation. |
|
13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його! |
13 Because of the wrath of the LORD it shall not be inhabited, but it shall be wholly desolate; every one who passes by Babylon shall be astonished, and hiss at all her wounds. |
|
14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив! |
14 Set yourselves in array against Babylon round about; all you that know how to bend the bow, shoot at her, spare no arrows; for she has sinned against the LORD. |
|
15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́! |
15 Shout against her round about; she has surrendered, her foundations are fallen, her walls are demolished; for it is the vengeance of the LORD. Take vengeance upon her; as she has done to others, do so to her. |
|
16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́. |
16 Cut off from Babylon both the sower and him that handles the sickle in the time of harvest; because of the fear of the oppressing sword, they shall turn every one to his people, and they shall flee every one to his own land. |
|
17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості. |
17 Israel is a lost ewe; the lions have caused him to go astray; first the king of Assyria has devoured him; and at last this Nebuchadnezzar king of Babylon has inflicted a more grievous wound than the other. |
|
18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського. |
18 Therefore, thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Behold, I will punish the king of Babylon and his land, as I have punished the king of Assyria. |
|
19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде. |
19 And I will bring Israel again to his habitation, and he shall feed on Carmel and on Mathnin and mount Ephraim and Gilead; and his soul shall be satisfied. |
|
20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю! |
20 In those days and in that time, says the LORD, the iniquity of Israel shall be sought for, and there shall be none; and the sins of Judah, and they shall not be found; for I will pardon those whom I reserve as a remnant. |
|
21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в! |
21 Go up against the rebellious land, go up against it, and against its inhabitants; unsheath the sword and destroy them, says the LORD, and do according to all that I have commanded you. |
|
22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення! |
22 A sound of battle is in the land, and of great destruction. |
|
23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів! |
23 How is the mighty one of the whole earth defeated and taken! How has Babylon become an amazement among the nations! |
|
24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа! |
24 Babylon has stumbled and she is taken; she did not know that she stood up against the LORD. |
|
25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї. |
25 The LORD has opened his armory and brought forth weapons of his indignation; for this is the work of the LORD God of hosts in the land of the Chaldeans. |
|
26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого! |
26 Come against her from round about her, open her gates; leave her as a naked woman and destroy her utterly; let nothing be left of her. |
|
27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх! |
27 Destroy her; and let all her offspring be delivered to the slaughter; woe to them! for their day is come, the time of their punishment. |
|
28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його. |
28 The voice of those who flee and escape from the land of Babylon to declare in Zion the vengeance of the LORD our God, the vengeance of his temple. |
|
29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого! |
29 Call together great armies against Babylon: all who know how to bend the bow shoot against her round about; let none be spared; recompense her according to her works; according to all that she had done, do to her; for she has ventured against the LORD, against the Holy One of Israel. |
|
30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь. |
30 Therefore her young men shall fall in her streets, and all her men of war shall be silenced on that day. |
|
31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати! |
31 Behold, I am against you, O boaster, says the LORD God of hosts; for your day has come, the time of your punishment. |
|
32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його. |
32 And the boaster shall be overthrown and fall, and none shall raise him up; and I will kindle a fire in his cities, and it shall devour all round about him. |
|
33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити. |
33 Thus says the LORD of hosts: The children of Israel and the children of Judah are oppressed together; and all who took them captive have held them fast; they refused to let them go. |
|
34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити. |
34 Their Saviour is strong; the LORD of hosts is his name; he shall thoroughly plead their cause, that he may give rest to the earth, and disquiet all the inhabitants of Babylon. |
|
35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в! |
35 A sword is upon the Chaldeans, says the LORD, and upon all the inhabitants of Babylon and upon her princes and upon her wise men. |
|
36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються! |
36 A sword is upon her soothsayers, and they shall be dismayed; a sword is upon her mighty men, and they shall be defeated. |
|
37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть! |
37 A sword is upon her horses and upon her chariots and upon all sojourners that are in the midst of her; and they shall become cowards; a sword is upon her treasures, and they shall be plundered. |
|
38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів. |
38 A drought is upon her waters, and they shall be dried up; for she is the land of the makers of images, who boast in their idols. |
|
39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід. |
39 Therefore screech-owls shall dwell in her, and ostriches shall inhabit her; and she shall be no more inhabited for ever; neither shall she be inhabited throughout generations. |
|
40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський! |
40 She shall become like Sodom and Gomorrah when God destroyed them and their inhabitants; so no man shall dwell there, neither shall any son of man live there. |
|
41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі: |
41 Behold, a people is coming from the north, a great nation, and many kings shall be stirred up from the uttermost parts of the earth. |
|
42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко! |
42 They are armed with bows and lances; they are cruel and have no mercy; their voices are like the roaring of the sea, and they ride upon horses, arrayed as mighty men to the battle against you, O daughter of Babylon. |
|
43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю! |
43 The king of Babylon has heard the report of them, and his hands weakened; anguish took hold of him, and pangs as of a woman in travail. |
|
44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть? |
44 Behold, the enemy shall come up like a lion from the thickets of Jordan against the folds of Athan; and I will make the people suddenly run away from Babylon; and I will charge young warriors against her; for who is like me? Or who shall assail me? Or what leader is there who can prevail against me? |
|
45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них! |
45 Therefore, hear the counsel of the LORD which he has taken against Babylon; and his purposes, that he has proposed against the land of the Chaldeans; for they shall shear even the least of the flock, and they shall make their folds a desolation upon them. |
|
46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами! |
46 At the noise of the capture of Babylon the earth is moved and her wailing is heard among the nations. |