Буття

Розділ 39

1 А Йо́сип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфа́р, царедворець фараонів, начальник царсько́ї сторожі, муж єги́птянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.

2 І був Госпо́дь з Йо́сипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробува́в він у домі свого пана єги́птянина.

3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Госпо́дь щастить у руці його.

4 І Йо́сип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призна́чив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.

5 І сталося, — відко́ли він призна́чив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благослове́ння Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі.

6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йо́сиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йо́сип був гарного стану та вродливого вигляду.

7 І сталося по тих пригодах, і звела́ свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: „Ляж зо мною!“

8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.

9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“

10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йо́сипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.

11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було́ нікого з людей дому.

12 І схопи́ла вона його за одежу його, кажучи: „Лягай же зо мною!“ А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.

13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,

14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: „Дивіться, — він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.

15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір.

16 І я поклала його одежу при собі аж до прихо́ду пана його до свого дому“.

17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: „До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.

18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір“.

19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: „Отакі то речі вчинив мені твій раб“, то запалився гнів його.

20 І взяв його Йо́сипів пан, та й віддав його до дому в'язни́чного, до місця, де були ув'я́знені царські́ в'язні. І пробува́в він там у тім домі в'язничнім.

21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.

22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що́ там робили, робив він.

23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що́ він робив, щастив йому Господь.

Genesis

Chapter 39

1 AND Joseph was brought down to Egypt; and Potiphar, an officer of Pharaoh, commander of the guard, an Egyptian, bought him from the Arabians who had brought him down there.

2 And the LORD was with Joseph, and he became a prosperous man in the house of his master, the Egyptian.

3 And his master saw that the LORD was with him, and that the LORD made all that he did to prosper under his hands.

4 And Joseph found favor in his sight, and served him; and he made him steward of his house, and all that he had he put in his charge.

5 And it came to pass from the time that he had made him steward of his house, and over all that he had, that the LORD blessed the Egyptian's house for Joseph's sake; and the blessing of the LORD was upon all that he had both in the house and in the field.

6 And he left all that he had in Joseph's charge; and he did not know what he had, except the food that he ate. And Joseph was very handsome and pleasant to look at.

7 And it came to pass after these things that his master's wife cast her eyes upon Joseph; and she said to him, Lie with me.

8 But he refused, and said to his master's wife, Behold, my master does not know what he has in the house, and he has put everything that he has in my charge;

9 There is no one greater in this house than I; neither has he kept back anything from me except yourself, because you are his wife; how then can I do this great wickedness, and sin against God?

10 And it came to pass, as she spoke to him daily, he did not listen to her, to lie with her, or to be with her.

11 And it came to pass one day that Joseph went in to the house to do his work; and none of the men of the household were there in the house.

12 And she caught him by his garment, and said to him, Lie with me; but he left the garment in her hands, and fled, and got out to the street.

13 And it came to pass, when she saw that he had left his garment in her hands, and had fled out to the street,

14 She called to the men of her household, and said to them, See, he has brought in a Hebrew servant to us to disgrace us; he came in to me to lie with me, and I cried out with a loud voice;

15 And when he heard that I lifted up my voice and cried aloud, he left his garment in my hands, and fled, and got out to the street.

16 And she laid up his garment by her, until his master came home.

17 And she spoke to him according to these words, saying, The Hebrew servant whom you brought to us, came in to disgrace me;

18 But as I lifted up my voice and cried aloud, he left his garment in my hands, and fled, and got out to the street.

19 And when the master heard the words of his wife, which she spoke to him, saying, After this manner did your servant to me; his wrath was kindled.

20 And Joseph's master took him, and put him into the prison, a place where the king's prisoners were confined; and he remained there in the prison.

21 But the LORD was with Joseph, and showed him mercy, and gave him favor in the sight of the keeper of the prison.

22 And the keeper of the prison intrusted to Joseph's care all the prisoners who were in the prison; and he was in charge of whatever they did there.

23 The keeper of the prison did not look to anything that was in Joseph's charge, because the LORD was with him, and whatever he did, the LORD made it to prosper.

Буття

Розділ 39

Genesis

Chapter 39

1 А Йо́сип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфа́р, царедворець фараонів, начальник царсько́ї сторожі, муж єги́птянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.

1 AND Joseph was brought down to Egypt; and Potiphar, an officer of Pharaoh, commander of the guard, an Egyptian, bought him from the Arabians who had brought him down there.

2 І був Госпо́дь з Йо́сипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробува́в він у домі свого пана єги́птянина.

2 And the LORD was with Joseph, and he became a prosperous man in the house of his master, the Egyptian.

3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Госпо́дь щастить у руці його.

3 And his master saw that the LORD was with him, and that the LORD made all that he did to prosper under his hands.

4 І Йо́сип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призна́чив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.

4 And Joseph found favor in his sight, and served him; and he made him steward of his house, and all that he had he put in his charge.

5 І сталося, — відко́ли він призна́чив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благослове́ння Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі.

5 And it came to pass from the time that he had made him steward of his house, and over all that he had, that the LORD blessed the Egyptian's house for Joseph's sake; and the blessing of the LORD was upon all that he had both in the house and in the field.

6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йо́сиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йо́сип був гарного стану та вродливого вигляду.

6 And he left all that he had in Joseph's charge; and he did not know what he had, except the food that he ate. And Joseph was very handsome and pleasant to look at.

7 І сталося по тих пригодах, і звела́ свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: „Ляж зо мною!“

7 And it came to pass after these things that his master's wife cast her eyes upon Joseph; and she said to him, Lie with me.

8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.

8 But he refused, and said to his master's wife, Behold, my master does not know what he has in the house, and he has put everything that he has in my charge;

9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“

9 There is no one greater in this house than I; neither has he kept back anything from me except yourself, because you are his wife; how then can I do this great wickedness, and sin against God?

10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йо́сипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.

10 And it came to pass, as she spoke to him daily, he did not listen to her, to lie with her, or to be with her.

11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було́ нікого з людей дому.

11 And it came to pass one day that Joseph went in to the house to do his work; and none of the men of the household were there in the house.

12 І схопи́ла вона його за одежу його, кажучи: „Лягай же зо мною!“ А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.

12 And she caught him by his garment, and said to him, Lie with me; but he left the garment in her hands, and fled, and got out to the street.

13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,

13 And it came to pass, when she saw that he had left his garment in her hands, and had fled out to the street,

14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: „Дивіться, — він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.

14 She called to the men of her household, and said to them, See, he has brought in a Hebrew servant to us to disgrace us; he came in to me to lie with me, and I cried out with a loud voice;

15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір.

15 And when he heard that I lifted up my voice and cried aloud, he left his garment in my hands, and fled, and got out to the street.

16 І я поклала його одежу при собі аж до прихо́ду пана його до свого дому“.

16 And she laid up his garment by her, until his master came home.

17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: „До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.

17 And she spoke to him according to these words, saying, The Hebrew servant whom you brought to us, came in to disgrace me;

18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір“.

18 But as I lifted up my voice and cried aloud, he left his garment in my hands, and fled, and got out to the street.

19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: „Отакі то речі вчинив мені твій раб“, то запалився гнів його.

19 And when the master heard the words of his wife, which she spoke to him, saying, After this manner did your servant to me; his wrath was kindled.

20 І взяв його Йо́сипів пан, та й віддав його до дому в'язни́чного, до місця, де були ув'я́знені царські́ в'язні. І пробува́в він там у тім домі в'язничнім.

20 And Joseph's master took him, and put him into the prison, a place where the king's prisoners were confined; and he remained there in the prison.

21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.

21 But the LORD was with Joseph, and showed him mercy, and gave him favor in the sight of the keeper of the prison.

22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що́ там робили, робив він.

22 And the keeper of the prison intrusted to Joseph's care all the prisoners who were in the prison; and he was in charge of whatever they did there.

23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що́ він робив, щастив йому Господь.

23 The keeper of the prison did not look to anything that was in Joseph's charge, because the LORD was with him, and whatever he did, the LORD made it to prosper.