CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 50
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 50

1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

2 І звелів Йо́сип рабам своїм лікарям забальзамува́ти батька його. І забальзамува́ли ці лікарі Ізраїля.

3 І спо́внилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамува́ння. І оплакував його Єгипет сімдеся́т день.

4 А як минули дні опла́кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: „Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

5 „Батько мій заприсяг був мене, говорячи: „Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, — там поховаєш мене“. А тепер нехай я піду́, і похова́ю батька свого, та й верну́ся“.

6 І сказав фараон: „Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе“.

7 І пішов Йо́сип поховати ба́тька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші́ єгипетського кра́ю,

8 і ввесь дім Йо́сипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоста́вили в кра́їні Ґошен.

9 І вирушили з ним також колесни́ці та комо́нники. І був табір їх дуже великий.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“ Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

13 І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

15 І побачили Йо́сипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: „А що́ як знена́видить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були́ заподіяли?“

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: „Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

17 Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...

18 І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“

19 А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

20 Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!

21 А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“ І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

22 І осівся Йо́сип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

23 І побачив Йо́сип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

24 І сказав Йо́сип до братів своїх: „Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Кра́ю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову“.

25 І Йо́сип заприсяг Ізра́їлевих синів, гово́рячи: „Конче згадає Бог вас, а ви ви́несете звідси кості мої!“

26 І впоко́ївся Йо́сип у віці ста й десяти літ. І забальзамува́ли його, і він був покладений у труну в Єгипті.

Genesis

Chapter 50

1 AND Joseph fell upon his father's face, and wept over him, and kissed him.

2 Then Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father; and the physicians embalmed Israel.

3 And forty days were fulfilled for him; for so are fulfilled the days of those who are embalmed; and the Egyptians mourned for him seventy days.

4 And when the days of his mourning were past, Joseph spoke to the household of Pharaoh, saying, If now I have found mercy in your eyes, speak in the presence of Pharaoh, saying,

5 My father made me swear, saying, Behold I am dying; in my grave which I bought for myself in the land of Canaan, there you shall bury me. Now therefore let me go up and bury my father, and I will come back again,

6 And Pharaoh said, Go up and bury your father, according as he made you swear.

7 So Joseph went up to bury his father; and with him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his household, and all the elders of the land of Egypt,

8 And all the household of Joseph, his brothers, and his father's household; only their little ones, their flocks, and their herds, they left in the land of Goshen.

9 And there went up with him both chariots and horsemen; and it was a very great company.

10 And they came to the threshing floor of Atar, which is beyond the Jordan, and there they mourned with a great and very sore lamentation; and Joseph made a mourning for his father seven days.

11 And when the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning in the threshing floor of Atar, they said, This is a grievous mourning to the Egyptians; therefore the name of it was called Abel-mizrin, which is beyond Jordan.

12 And his sons did to Jacob just as he had commanded them;

13 For they carried him into the land of Canaan, and buried him in the double cave, which is in the field, which Abraham purchased with the field for a possession for a burial ground from Ephron, the Hittite, before Mamre.

14 And Joseph returned to Egypt, he and his brothers, and all who went up with him to bury his father, after he had buried his father.

15 And when Joseph's brothers saw that their father was dead, they were afraid, saying. It may be Joseph will harm us, and perhaps he will requite us all the evil which we did to him.

16 So they came to Joseph and said to him, Your father did command before he died, saying,

17 Thus shall you say to Joseph, Forgive, we pray you now, the trespass of your brothers and their sins; for they did evil to you; and now forgive the trespass of the servants of the God of your father. And Joseph wept when they spoke to him.

18 And his brothers also went and fell down before him; and they said, Behold, we are your servants.

19 But Joseph said to them, Fear not; for I am a servant of God.

20 But as for you, you thought evil against me; but God meant it for good, to do as he has done this day, to save many lives.

21 Now therefore do not be afraid; I will provide for you and your little ones. And he comforted them, and spoke kindly to them.

22 And Joseph dwelt in Egypt, he, and all his father's house; and Joseph lived a hundred and ten years.

23 And Joseph saw Ephraim's children of the third generation; the children also of Machir the son of Manasseh were brought up upon Joseph's knees.

24 And Joseph said to his brothers, I am dying; and God will surely remember you, and bring you up out of this land to the land which he swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.

25 And Joseph took an oath of the children of Israel, saying, God will surely remember you, and you shall carry up my bones from here with you.

26 So Joseph died, being a hundred and ten years old; and they embalmed him and put him in a coffin in Egypt.

Буття

Розділ 50

Genesis

Chapter 50

1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

1 AND Joseph fell upon his father's face, and wept over him, and kissed him.

2 І звелів Йо́сип рабам своїм лікарям забальзамува́ти батька його. І забальзамува́ли ці лікарі Ізраїля.

2 Then Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father; and the physicians embalmed Israel.

3 І спо́внилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамува́ння. І оплакував його Єгипет сімдеся́т день.

3 And forty days were fulfilled for him; for so are fulfilled the days of those who are embalmed; and the Egyptians mourned for him seventy days.

4 А як минули дні опла́кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: „Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

4 And when the days of his mourning were past, Joseph spoke to the household of Pharaoh, saying, If now I have found mercy in your eyes, speak in the presence of Pharaoh, saying,

5 „Батько мій заприсяг був мене, говорячи: „Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, — там поховаєш мене“. А тепер нехай я піду́, і похова́ю батька свого, та й верну́ся“.

5 My father made me swear, saying, Behold I am dying; in my grave which I bought for myself in the land of Canaan, there you shall bury me. Now therefore let me go up and bury my father, and I will come back again,

6 І сказав фараон: „Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе“.

6 And Pharaoh said, Go up and bury your father, according as he made you swear.

7 І пішов Йо́сип поховати ба́тька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші́ єгипетського кра́ю,

7 So Joseph went up to bury his father; and with him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his household, and all the elders of the land of Egypt,

8 і ввесь дім Йо́сипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоста́вили в кра́їні Ґошен.

8 And all the household of Joseph, his brothers, and his father's household; only their little ones, their flocks, and their herds, they left in the land of Goshen.

9 І вирушили з ним також колесни́ці та комо́нники. І був табір їх дуже великий.

9 And there went up with him both chariots and horsemen; and it was a very great company.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.

10 And they came to the threshing floor of Atar, which is beyond the Jordan, and there they mourned with a great and very sore lamentation; and Joseph made a mourning for his father seven days.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“ Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.

11 And when the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning in the threshing floor of Atar, they said, This is a grievous mourning to the Egyptians; therefore the name of it was called Abel-mizrin, which is beyond Jordan.

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

12 And his sons did to Jacob just as he had commanded them;

13 І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.

13 For they carried him into the land of Canaan, and buried him in the double cave, which is in the field, which Abraham purchased with the field for a possession for a burial ground from Ephron, the Hittite, before Mamre.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

14 And Joseph returned to Egypt, he and his brothers, and all who went up with him to bury his father, after he had buried his father.

15 І побачили Йо́сипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: „А що́ як знена́видить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були́ заподіяли?“

15 And when Joseph's brothers saw that their father was dead, they were afraid, saying. It may be Joseph will harm us, and perhaps he will requite us all the evil which we did to him.

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: „Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

16 So they came to Joseph and said to him, Your father did command before he died, saying,

17 Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...

17 Thus shall you say to Joseph, Forgive, we pray you now, the trespass of your brothers and their sins; for they did evil to you; and now forgive the trespass of the servants of the God of your father. And Joseph wept when they spoke to him.

18 І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“

18 And his brothers also went and fell down before him; and they said, Behold, we are your servants.

19 А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

19 But Joseph said to them, Fear not; for I am a servant of God.

20 Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!

20 But as for you, you thought evil against me; but God meant it for good, to do as he has done this day, to save many lives.

21 А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“ І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

21 Now therefore do not be afraid; I will provide for you and your little ones. And he comforted them, and spoke kindly to them.

22 І осівся Йо́сип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

22 And Joseph dwelt in Egypt, he, and all his father's house; and Joseph lived a hundred and ten years.

23 І побачив Йо́сип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

23 And Joseph saw Ephraim's children of the third generation; the children also of Machir the son of Manasseh were brought up upon Joseph's knees.

24 І сказав Йо́сип до братів своїх: „Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Кра́ю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову“.

24 And Joseph said to his brothers, I am dying; and God will surely remember you, and bring you up out of this land to the land which he swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.

25 І Йо́сип заприсяг Ізра́їлевих синів, гово́рячи: „Конче згадає Бог вас, а ви ви́несете звідси кості мої!“

25 And Joseph took an oath of the children of Israel, saying, God will surely remember you, and you shall carry up my bones from here with you.

26 І впоко́ївся Йо́сип у віці ста й десяти літ. І забальзамува́ли його, і він був покладений у труну в Єгипті.

26 So Joseph died, being a hundred and ten years old; and they embalmed him and put him in a coffin in Egypt.