Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 8

1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!

3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:

4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:

5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!

6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.

7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.

8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.

9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.

10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:

11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!

12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.

13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!

14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.

15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.

16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.

17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!

18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:

19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!

20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,

21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!

22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —

23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.

24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.

25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,

26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.

27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,

28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,

29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —

30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,

31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!

32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!

33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!

35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.

36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“

Книга притчей Соломоновых

Глава 8

1 Не Премудрость ли взывает к вам? Не здравомыслия ли голос громкий

2 звучит с вершин холмов? У дорог и на перепутьях стоит Премудрость;

3 подле ворот, у входа в город восклицает она:

4 «К вам, о люди, я взываю, к роду человеческому — мой призыв!

5 О несмышленые, научитесь же проницательности, и вы, люди глупые, — пониманию.

6 Внимайте мне: о самом главном я буду говорить, на устах моих — правда,

7 язык мой истину изрекает, устам моим ненавистна неправда.

8 Все речи мои — праведны, нет в них ни кривды, ни лукавства.

9 Понятны они человеку разумному, тому, кто ищет знание, — ясны.

10 Наставление мое серебру предпочтите, а знание — золоту отборному,

11 ибо мудрость лучше жемчугов, не сравнится с ней никакая прихоть.

12 Я — Премудрость, с проницательностью неразлучна; обладаю прозорливостью и знанием.

13 Благоговение пред ГОСПОДОМ — в непримиримости к злу. Спесь и гордыню, лживый язык и злые поступки я ненавижу.

14 У меня совет, у меня и удача, со мной здравомыслие и сила.

15 Цари мною царствуют и правители слагают законы справедливые,

16 владыки мною правят, вожди и все, кто правый суд вершит.

17 Кто возлюбил меня, того и я люблю, и кто взыскует меня, меня обретет.

18 Со мною слава и богатство, праведность и долгое благоденствие.

19 Плод мой прекраснее золота, золота самого чистого, и дохода от меня гораздо больше, чем от серебра отборного.

20 По пути праведности я иду, по стезям справедливости,

21 чтобы одарить благом любящих меня и сокровищницы их наполнить.

22 ГОСПОДЬ обладал мною в начале пути Своего, прежде деяний Своих искони.

23 Я существую вечно, изначально, прежде, чем земля обрела свое бытие.

24 Я родилась, когда не было еще первоначальной бездны и источников ее, исторгающих воду,

25 прежде чем были воздвигнуты горы, прежде холмов я возникла.

26 Тогда еще не создал Он ни земли, ни полей, ни первых пылинок вселенной.

27 Когда Он утверждал небеса, я была там. Когда Он чертил круг по поверхности бездны,

28 когда водружал облака сверху, укрощал источники бездны,

29 указывал морю предел его, который воды его переступить не могут, когда закладывал основания земли,

30 я была при Нем искусной художницей, ликованием Его была ежедневным, перед Ним я радовалась непрестанно.

31 Радовалась я всему Его обитаемому миру, ликовала о всем роде людском.

32 И теперь, дети, послушайте меня! Благо тем, кто держится моего пути!

33 Внимайте наставленью — и вы будете мудры, не пренебрегайте им.

34 Благо тому, кто меня слушает, кто у дверей моих все дни проводит, стоит на страже у порога моего.

35 Кто обрел меня — обрел жизнь и снискал благосклонность ГОСПОДА.

36 А кто против меня грешит — себе самому вредит. Все ненавидящие меня смерть возлюбили».

Приповiстi Розділ 8	Книга притчей Соломоновых Глава 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?	1 Не Премудрость ли взывает к вам? Не здравомыслия ли голос громкий
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!	2 звучит с вершин холмов? У дорог и на перепутьях стоит Премудрость;
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:	3 подле ворот, у входа в город восклицает она:
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:	4 «К вам, о люди, я взываю, к роду человеческому — мой призыв!
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!	5 О несмышленые, научитесь же проницательности, и вы, люди глупые, — пониманию.
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.	6 Внимайте мне: о самом главном я буду говорить, на устах моих — правда,
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.	7 язык мой истину изрекает, устам моим ненавистна неправда.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.	8 Все речи мои — праведны, нет в них ни кривды, ни лукавства.
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.	9 Понятны они человеку разумному, тому, кто ищет знание, — ясны.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:	10 Наставление мое серебру предпочтите, а знание — золоту отборному,
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!	11 ибо мудрость лучше жемчугов, не сравнится с ней никакая прихоть.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.	12 Я — Премудрость, с проницательностью неразлучна; обладаю прозорливостью и знанием.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!	13 Благоговение пред ГОСПОДОМ — в непримиримости к злу. Спесь и гордыню, лживый язык и злые поступки я ненавижу.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.	14 У меня совет, у меня и удача, со мной здравомыслие и сила.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.	15 Цари мною царствуют и правители слагают законы справедливые,
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.	16 владыки мною правят, вожди и все, кто правый суд вершит.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!	17 Кто возлюбил меня, того и я люблю, и кто взыскует меня, меня обретет.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:	18 Со мною слава и богатство, праведность и долгое благоденствие.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!	19 Плод мой прекраснее золота, золота самого чистого, и дохода от меня гораздо больше, чем от серебра отборного.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,	20 По пути праведности я иду, по стезям справедливости,
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!	21 чтобы одарить благом любящих меня и сокровищницы их наполнить.
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —	22 ГОСПОДЬ обладал мною в начале пути Своего, прежде деяний Своих искони.
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.	23 Я существую вечно, изначально, прежде, чем земля обрела свое бытие.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.	24 Я родилась, когда не было еще первоначальной бездны и источников ее, исторгающих воду,
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,	25 прежде чем были воздвигнуты горы, прежде холмов я возникла.
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.	26 Тогда еще не создал Он ни земли, ни полей, ни первых пылинок вселенной.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,	27 Когда Он утверждал небеса, я была там. Когда Он чертил круг по поверхности бездны,
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,	28 когда водружал облака сверху, укрощал источники бездны,
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —	29 указывал морю предел его, который воды его переступить не могут, когда закладывал основания земли,
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,	30 я была при Нем искусной художницей, ликованием Его была ежедневным, перед Ним я радовалась непрестанно.
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!	31 Радовалась я всему Его обитаемому миру, ликовала о всем роде людском.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!	32 И теперь, дети, послушайте меня! Благо тем, кто держится моего пути!
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!	33 Внимайте наставленью — и вы будете мудры, не пренебрегайте им.
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!	34 Благо тому, кто меня слушает, кто у дверей моих все дни проводит, стоит на страже у порога моего.
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.	35 Кто обрел меня — обрел жизнь и снискал благосклонность ГОСПОДА.
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“	36 А кто против меня грешит — себе самому вредит. Все ненавидящие меня смерть возлюбили».

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 8

Книга притчей Соломоновых

Глава 8

Приповiстi

Розділ 8

Книга притчей Соломоновых

Глава 8

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 8

Книга притчей Соломоновых

Глава 8

Приповiстi

Розділ 8

Книга притчей Соломоновых

Глава 8

Старий
завіт

Новий
завіт