ЄзекiїльРозділ 12 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний. |
|
3 А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности. |
|
4 І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці. |
|
5 На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею. |
|
6 На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“. |
|
7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х. |
|
8 А ра́нком було мені слово Господнє таке: |
|
9 „Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш? |
|
10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони. |
|
11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н! |
|
12 А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма. |
|
13 І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре. |
|
14 А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча. |
|
15 I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах! |
|
16 А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“ |
|
17 І було мені слово Господнє таке: |
|
18 „Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́. |
|
19 І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому. |
|
20 І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
|
21 І було мені слово Господнє таке: |
|
22 „Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“? |
|
23 Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“. |
|
24 Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі. |
|
25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“. |
|
26 І було мені слово Господнє таке: |
|
27 „Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує. |
|
28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“ |
Пророк ЕзекиилГлава 12 |
|
1 |
|
2 – Смертный, ты живёшь среди мятежников. У них есть глаза, чтобы видеть, но они не видят, есть уши, чтобы слышать, но они не слышат, потому что они – мятежный народ. |
|
3 Поэтому, смертный, собери пожитки для переселения и днём, у них на глазах, отправляйся в путь. Пойди оттуда, где ты сейчас, в другое место. Может быть, люди поймут, хотя они и мятежный народ. |
|
4 Днём, у них на глазах, вынеси пожитки, собранные для переселения, а вечером, у них на глазах, выйди, словно те, кто уходит в плен. |
|
5 Проломи у них на глазах отверстие в стене твоего дома и вынеси через него пожитки. |
|
6 Возьми их на плечи, у них на глазах, и вынеси в потёмках. Закрой себе лицо, чтобы не видеть этой земли, потому что Я сделал тебя знамением народу Исраила. |
|
7 Я сделал, как мне было велено. Днём я вынес вещи, собранные для переселения, вечером я руками проломил отверстие в стене и у всех на глазах вынес в потёмках вещи, держа их на плечах. |
|
8 Утром было ко мне слово Вечного: |
|
9 – Смертный, неужели мятежные исраильтяне не спрашивали тебя: |
|
10 Скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
|
11 Скажи им: |
|
12 Правитель, который среди вас, возьмёт пожитки на плечи в потёмках и тронется в путь; в стене проломают отверстие, чтобы он мог через него выйти. Он закроет лицо, чтобы не видеть этой земли. |
|
13 Я раскину ему Свою сеть, и он попадётся в Мою западню; Я отведу его в Вавилон, землю халдеев, но он её не увидит. Там он умрёт. |
|
14 Я развею по всем ветрам всех, кто вокруг него, – его помощников и воинов – и буду преследовать их с обнажённым мечом. |
|
15 Они узнают, что Я – Вечный, когда Я рассею их между народами и развею их по странам. |
|
16 Но некоторых из них Я уберегу от меча, голода и мора, чтобы среди народов, к которым они пойдут, они рассказали о своих омерзительных обычаях. Тогда они узнают, что Я – Вечный». |
|
17 Было ко мне слово Вечного: |
|
18 – Смертный, трепещи, когда ешь, и содрогайся от страха, когда пьёшь. |
|
19 Говори народу страны: Так говорит Владыка Вечный о жителях Иерусалима и земли исраильской: |
|
20 Населённые города будут опустошены, и страна разорена. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный». |
|
21 |
|
22 – Смертный, что за поговорка у вас в земле Исраила: |
|
23 Скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
|
24 Ведь у народа Исраила не будет больше ложных видений и обманчивых откровений. |
|
25 Я, Вечный, буду говорить, и слово, которое Я скажу, не замедлит исполниться. В ваши дни, мятежный народ, Я скажу слово и исполню», – возвещает Владыка Вечный. |
|
26 Было ко мне слово Вечного: |
|
27 – Смертный, исраильтяне говорят: |
|
28 Поэтому скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
ЄзекiїльРозділ 12 |
Пророк ЕзекиилГлава 12 |
|
1 |
1 |
|
2 „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний. |
2 – Смертный, ты живёшь среди мятежников. У них есть глаза, чтобы видеть, но они не видят, есть уши, чтобы слышать, но они не слышат, потому что они – мятежный народ. |
|
3 А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности. |
3 Поэтому, смертный, собери пожитки для переселения и днём, у них на глазах, отправляйся в путь. Пойди оттуда, где ты сейчас, в другое место. Может быть, люди поймут, хотя они и мятежный народ. |
|
4 І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці. |
4 Днём, у них на глазах, вынеси пожитки, собранные для переселения, а вечером, у них на глазах, выйди, словно те, кто уходит в плен. |
|
5 На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею. |
5 Проломи у них на глазах отверстие в стене твоего дома и вынеси через него пожитки. |
|
6 На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“. |
6 Возьми их на плечи, у них на глазах, и вынеси в потёмках. Закрой себе лицо, чтобы не видеть этой земли, потому что Я сделал тебя знамением народу Исраила. |
|
7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х. |
7 Я сделал, как мне было велено. Днём я вынес вещи, собранные для переселения, вечером я руками проломил отверстие в стене и у всех на глазах вынес в потёмках вещи, держа их на плечах. |
|
8 А ра́нком було мені слово Господнє таке: |
8 Утром было ко мне слово Вечного: |
|
9 „Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш? |
9 – Смертный, неужели мятежные исраильтяне не спрашивали тебя: |
|
10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони. |
10 Скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
|
11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н! |
11 Скажи им: |
|
12 А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма. |
12 Правитель, который среди вас, возьмёт пожитки на плечи в потёмках и тронется в путь; в стене проломают отверстие, чтобы он мог через него выйти. Он закроет лицо, чтобы не видеть этой земли. |
|
13 І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре. |
13 Я раскину ему Свою сеть, и он попадётся в Мою западню; Я отведу его в Вавилон, землю халдеев, но он её не увидит. Там он умрёт. |
|
14 А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча. |
14 Я развею по всем ветрам всех, кто вокруг него, – его помощников и воинов – и буду преследовать их с обнажённым мечом. |
|
15 I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах! |
15 Они узнают, что Я – Вечный, когда Я рассею их между народами и развею их по странам. |
|
16 А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“ |
16 Но некоторых из них Я уберегу от меча, голода и мора, чтобы среди народов, к которым они пойдут, они рассказали о своих омерзительных обычаях. Тогда они узнают, что Я – Вечный». |
|
17 І було мені слово Господнє таке: |
17 Было ко мне слово Вечного: |
|
18 „Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́. |
18 – Смертный, трепещи, когда ешь, и содрогайся от страха, когда пьёшь. |
|
19 І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому. |
19 Говори народу страны: Так говорит Владыка Вечный о жителях Иерусалима и земли исраильской: |
|
20 І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
20 Населённые города будут опустошены, и страна разорена. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный». |
|
21 І було мені слово Господнє таке: |
21 |
|
22 „Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“? |
22 – Смертный, что за поговорка у вас в земле Исраила: |
|
23 Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“. |
23 Скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
|
24 Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі. |
24 Ведь у народа Исраила не будет больше ложных видений и обманчивых откровений. |
|
25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“. |
25 Я, Вечный, буду говорить, и слово, которое Я скажу, не замедлит исполниться. В ваши дни, мятежный народ, Я скажу слово и исполню», – возвещает Владыка Вечный. |
|
26 І було мені слово Господнє таке: |
26 Было ко мне слово Вечного: |
|
27 „Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує. |
27 – Смертный, исраильтяне говорят: |
|
28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“ |
28 Поэтому скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |