Библия - Обещанное Восстановление

Левит

Розділ 27

1 І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,

3 то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;

4 а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.

5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.

7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.

9 А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.

11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

12 і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.

13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.

14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.

15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.

16 А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.

17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.

18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.

19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.

20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.

21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.

22 А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,

23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

24 В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.

25 А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.

26 Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!

27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.

28 Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.

29 Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.

30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!

31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.

32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.

33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.

34 Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.

Левит

Глава 27

1 Господь сказал Моисею:

2 — Говори с израильтянами и скажи им: «Если кто-нибудь даст особый обет, чтобы посвятить Господу человека, заплатив за него столько, сколько он стоит,

3 то оцени мужчину в возрасте между двадцатью и шестьюдесятью годами в пятьдесят шекелей серебра по шекелю святилища.

4 Если это женщина, оцени ее в тридцать шекелей.

5 Если возраст между пятью и двадцатью годами, оцени мужчину в двадцать шекелей, а женщину в десять шекелей.

6 Если возраст между месяцем и пятью годами, оцени мальчика в пять шекелей серебра, а девочку в три шекеля серебра.

7 Если возраст — шестьдесят лет и больше, оцени мужчину в пятнадцать шекелей, а женщину в десять шекелей.

8 Если тот, кто дал обет, слишком беден, чтобы заплатить установленное, пусть приведет человека к священнику, чтобы тот оценил его по достатку жертвующего.

9 Если по обету посвящают скот, который можно приносить в жертву Господу, то животное, отданное Господу, становится святыней.

10 Его нельзя ни менять, ни заменять хорошее на плохое или плохое на хорошее. Если одно животное заменят другим, то оба они станут святыней.

11 Если по обету посвящают нечистое животное, которое нельзя приносить в жертву Господу, пусть его приведут к священнику,

12 который оценит его: хорошее оно или плохое, и какую оценку священник установит, такой она и будет.

13 Если хозяин захочет выкупить животное, пусть добавит к его стоимости пятую часть.

14 Если человек посвящает Господу свой дом, священник оценит его: хорош он или плох, и какую оценку священник установит, такой она и будет.

15 Если человек, который посвятил свой дом, захочет выкупить его, пусть добавит к его стоимости ее пятую часть, и дом опять станет принадлежать ему.

16 Если человек посвящает Господу участок поля, которое отошло к нему по наследству, его нужно оценить по тому, сколько для него требуется семян — по пятьдесят шекелей серебра за гомер ячменя.

17 Если он посвящает поле в юбилейный год, эта оценка останется неизменной.

18 А если он посвящает свое поле после юбилея, пусть священник оценит его, взяв в расчет количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и соответственно снизит оценку.

19 Если человек, который посвятил поле, захочет выкупить его, пусть добавит к его стоимости ее пятую часть, и поле опять станет его.

20 Но если поле не было выкуплено или было продано другому человеку, выкупить его уже нельзя.

21 Когда такое поле освободится в юбилей, оно станет святыней, как поле, посвященное Господу; оно станет собственностью священников.

22 Если человек посвящает Господу поле, которое он купил, а не унаследовал,

23 пусть священник оценит его, взяв в расчет количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и пусть стоимость будет выплачена в тот же день. Это священное пожертвование Господу.

24 В юбилейный год поле вернется к человеку, у которого его купили, к тому, чьей наследной землей оно было.

25 Все оценки нужно устанавливать по шекелю святилища, в одном шекеле двадцать гер.

26 Но пусть никто не посвящает первородных из животных, потому что первенцы и так принадлежат Господу; вол ли это или баран — они Господни.

27 Если это нечистое животное, его можно выкупить, заплатив его стоимость по оценке и добавив к ней ее пятую часть. Если его не выкупят, его нужно продать за его стоимость.

28 Но никто не может ни продать, ни выкупить ничего из того, чем он владел и что посвятил Господу по обету, будь то человек, животное или наследная земля. Все, что было посвящено по обету, — это великая святыня Господа.

29 Человека, который был посвящен по обету, выкупить нельзя; его нужно предать смерти.

30 Десятая часть от всех произведений земли, зерна ли с земли, или плодов с деревьев, принадлежит Господу. Это святыня Господа.

31 Если человек захочет выкупить одну из своих десятин, пусть он добавит к ней пятую часть ее стоимости.

32 Все десятины из крупного и мелкого скота — каждое десятое животное, которое проходит под жезлом счетовода — будут святыней Господа.

33 Пусть хозяин не разбирает, хорошее оно или плохое, и не делает никакой замены. Если он сделает замену, то оба животных станут святыней и не могут быть выкуплены».

34 Таковы повеления, которые Господь дал Моисею для израильтян на горе Синай.

Левит Розділ 27	Левит Глава 27
1 І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:	1 Господь сказал Моисею:
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,	2 — Говори с израильтянами и скажи им: «Если кто-нибудь даст особый обет, чтобы посвятить Господу человека, заплатив за него столько, сколько он стоит,
3 то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;	3 то оцени мужчину в возрасте между двадцатью и шестьюдесятью годами в пятьдесят шекелей серебра по шекелю святилища.
4 а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.	4 Если это женщина, оцени ее в тридцать шекелей.
5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.	5 Если возраст между пятью и двадцатью годами, оцени мужчину в двадцать шекелей, а женщину в десять шекелей.
6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.	6 Если возраст между месяцем и пятью годами, оцени мальчика в пять шекелей серебра, а девочку в три шекеля серебра.
7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.	7 Если возраст — шестьдесят лет и больше, оцени мужчину в пятнадцать шекелей, а женщину в десять шекелей.
8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.	8 Если тот, кто дал обет, слишком беден, чтобы заплатить установленное, пусть приведет человека к священнику, чтобы тот оценил его по достатку жертвующего.
9 А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.	9 Если по обету посвящают скот, который можно приносить в жертву Господу, то животное, отданное Господу, становится святыней.
10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.	10 Его нельзя ни менять, ни заменять хорошее на плохое или плохое на хорошее. Если одно животное заменят другим, то оба они станут святыней.
11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,	11 Если по обету посвящают нечистое животное, которое нельзя приносить в жертву Господу, пусть его приведут к священнику,
12 і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.	12 который оценит его: хорошее оно или плохое, и какую оценку священник установит, такой она и будет.
13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.	13 Если хозяин захочет выкупить животное, пусть добавит к его стоимости пятую часть.
14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.	14 Если человек посвящает Господу свой дом, священник оценит его: хорош он или плох, и какую оценку священник установит, такой она и будет.
15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.	15 Если человек, который посвятил свой дом, захочет выкупить его, пусть добавит к его стоимости ее пятую часть, и дом опять станет принадлежать ему.
16 А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.	16 Если человек посвящает Господу участок поля, которое отошло к нему по наследству, его нужно оценить по тому, сколько для него требуется семян — по пятьдесят шекелей серебра за гомер ячменя.
17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.	17 Если он посвящает поле в юбилейный год, эта оценка останется неизменной.
18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.	18 А если он посвящает свое поле после юбилея, пусть священник оценит его, взяв в расчет количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и соответственно снизит оценку.
19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.	19 Если человек, который посвятил поле, захочет выкупить его, пусть добавит к его стоимости ее пятую часть, и поле опять станет его.
20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.	20 Но если поле не было выкуплено или было продано другому человеку, выкупить его уже нельзя.
21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.	21 Когда такое поле освободится в юбилей, оно станет святыней, как поле, посвященное Господу; оно станет собственностью священников.
22 А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,	22 Если человек посвящает Господу поле, которое он купил, а не унаследовал,
23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.	23 пусть священник оценит его, взяв в расчет количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и пусть стоимость будет выплачена в тот же день. Это священное пожертвование Господу.
24 В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.	24 В юбилейный год поле вернется к человеку, у которого его купили, к тому, чьей наследной землей оно было.
25 А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.	25 Все оценки нужно устанавливать по шекелю святилища, в одном шекеле двадцать гер.
26 Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!	26 Но пусть никто не посвящает первородных из животных, потому что первенцы и так принадлежат Господу; вол ли это или баран — они Господни.
27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.	27 Если это нечистое животное, его можно выкупить, заплатив его стоимость по оценке и добавив к ней ее пятую часть. Если его не выкупят, его нужно продать за его стоимость.
28 Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.	28 Но никто не может ни продать, ни выкупить ничего из того, чем он владел и что посвятил Господу по обету, будь то человек, животное или наследная земля. Все, что было посвящено по обету, — это великая святыня Господа.
29 Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.	29 Человека, который был посвящен по обету, выкупить нельзя; его нужно предать смерти.
30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!	30 Десятая часть от всех произведений земли, зерна ли с земли, или плодов с деревьев, принадлежит Господу. Это святыня Господа.
31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.	31 Если человек захочет выкупить одну из своих десятин, пусть он добавит к ней пятую часть ее стоимости.
32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.	32 Все десятины из крупного и мелкого скота — каждое десятое животное, которое проходит под жезлом счетовода — будут святыней Господа.
33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.	33 Пусть хозяин не разбирает, хорошее оно или плохое, и не делает никакой замены. Если он сделает замену, то оба животных станут святыней и не могут быть выкуплены».
34 Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.	34 Таковы повеления, которые Господь дал Моисею для израильтян на горе Синай.

Старий
завіт

Новий
завіт

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Старий завіт

Новий завіт

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Старий
завіт

Новий
завіт