Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Бытие

Глава 3

1 Из всех диких зверей, которых создал Господь Бог, самым хитрым был змей. Он спросил женщину: — Правда ли Бог сказал: «Не ешьте ни с какого дерева в саду»?

2 Женщина ответила змею: — Мы можем есть плоды с деревьев сада,

3 но Бог сказал: «Не ешьте плодов с дерева, которое посередине сада, и не трогайте их, иначе вы умрете».

4 — Нет, вы не умрете, — сказал змей женщине.

5 — Просто Бог знает, что когда вы съедите их, ваши глаза откроются, и вы станете как Бог, познав добро и зло.

6 Тогда женщина увидела, что плод дерева был хорош в пищу и приятен на вид, и что дерево было желанно, как источник мудрости; и она взяла один из плодов и съела. Она дала плод и мужу, который был с ней, и он ел его.

7 Их глаза открылись, и они поняли, что наги; тогда они сшили себе повязки из листьев инжира.

8 Подул ветерок, и они услышали, как Господь Бог ходит по саду. Адам и его жена спрятались от Господа Бога среди деревьев сада,

9 но Господь Бог воззвал к Адаму: — Где ты?

10 Адам ответил: — Я услышал Тебя в саду и испугался, потому что я наг, вот я и спрятался.

11 Он спросил: — Кто сказал тебе, что ты наг? Ты ел плоды дерева, с которого Я запретил тебе есть?

12 Адам ответил: — Женщина, которую Ты дал мне, чтобы она была со мной, — это она дала мне плод с того дерева, и я съел его.

13 Тогда Господь Бог сказал женщине: — Что же ты сделала? Женщина ответила: — Змей обманул меня, вот я и ела.

14 Тогда Господь Бог сказал змею: — За то, что ты сделал это, проклят ты больше любого скота и всех диких зверей! Ты будешь ползать на брюхе, ты будешь есть прах во все дни твоей жизни.

15 Я положу вражду между тобой и женщиной и между твоим потомком и ее потомком : он будет поражать тебя в голову, а ты будешь жалить его в пяту.

16 А женщине Он сказал: — Я мучительной сделаю беременность твою: в страдании ты будешь рожать детей. Ты будешь желать мужа, и он будет властвовать над тобою.

17 Адаму же Он сказал: — Так как ты послушался жены и съел плод с дерева, о котором Я велел тебе: «Не ешь от него», проклята из-за тебя земля: в тяжком труде ты будешь питаться от нее во все дни твоей жизни.

18 Она произрастит тебе колючки и сорняки, ты будешь питаться полевыми злаками.

19 В поте лица своего ты будешь есть свой хлеб, пока не вернешься в землю, из которой был взят; потому что ты — прах, и в прах ты вернешься.

20 Адам назвал свою жену Ева, потому что она стала матерью всех живущих.

21 Господь Бог сделал одежды из кожи и одел в них Адама и его жену.

22 Потом Господь Бог сказал: — Познав добро и зло, человек стал теперь как один из Нас. Нельзя, чтобы он протянул руку, и, сорвав плод также и с дерева жизни, съел его и стал жить вечно.

23 И Господь Бог изгнал его из сада Эдем, чтобы он трудился на земле, из которой был взят.

24 Изгнав человека, Он поставил на востоке от сада Эдем херувимов и вращающийся пламенный меч, чтобы охранять путь к дереву жизни.

Буття Розділ 3	Бытие Глава 3
1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“	1 Из всех диких зверей, которых создал Господь Бог, самым хитрым был змей. Он спросил женщину: — Правда ли Бог сказал: «Не ешьте ни с какого дерева в саду»?
2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,	2 Женщина ответила змею: — Мы можем есть плоды с деревьев сада,
3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.	3 но Бог сказал: «Не ешьте плодов с дерева, которое посередине сада, и не трогайте их, иначе вы умрете».
4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!	4 — Нет, вы не умрете, — сказал змей женщине.
5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.	5 — Просто Бог знает, что когда вы съедите их, ваши глаза откроются, и вы станете как Бог, познав добро и зло.
6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.	6 Тогда женщина увидела, что плод дерева был хорош в пищу и приятен на вид, и что дерево было желанно, как источник мудрости; и она взяла один из плодов и съела. Она дала плод и мужу, который был с ней, и он ел его.
7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.	7 Их глаза открылись, и они поняли, что наги; тогда они сшили себе повязки из листьев инжира.
8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.	8 Подул ветерок, и они услышали, как Господь Бог ходит по саду. Адам и его жена спрятались от Господа Бога среди деревьев сада,
9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“	9 но Господь Бог воззвал к Адаму: — Где ты?
10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.	10 Адам ответил: — Я услышал Тебя в саду и испугался, потому что я наг, вот я и спрятался.
11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“	11 Он спросил: — Кто сказал тебе, что ты наг? Ты ел плоды дерева, с которого Я запретил тебе есть?
12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.	12 Адам ответил: — Женщина, которую Ты дал мне, чтобы она была со мной, — это она дала мне плод с того дерева, и я съел его.
13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.	13 Тогда Господь Бог сказал женщине: — Что же ты сделала? Женщина ответила: — Змей обманул меня, вот я и ела.
14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.	14 Тогда Господь Бог сказал змею: — За то, что ты сделал это, проклят ты больше любого скота и всех диких зверей! Ты будешь ползать на брюхе, ты будешь есть прах во все дни твоей жизни.
15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.	15 Я положу вражду между тобой и женщиной и между твоим потомком и ее потомком : он будет поражать тебя в голову, а ты будешь жалить его в пяту.
16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.	16 А женщине Он сказал: — Я мучительной сделаю беременность твою: в страдании ты будешь рожать детей. Ты будешь желать мужа, и он будет властвовать над тобою.
17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.	17 Адаму же Он сказал: — Так как ты послушался жены и съел плод с дерева, о котором Я велел тебе: «Не ешь от него», проклята из-за тебя земля: в тяжком труде ты будешь питаться от нее во все дни твоей жизни.
18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.	18 Она произрастит тебе колючки и сорняки, ты будешь питаться полевыми злаками.
19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.	19 В поте лица своего ты будешь есть свой хлеб, пока не вернешься в землю, из которой был взят; потому что ты — прах, и в прах ты вернешься.
20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.	20 Адам назвал свою жену Ева, потому что она стала матерью всех живущих.
21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.	21 Господь Бог сделал одежды из кожи и одел в них Адама и его жену.
22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.	22 Потом Господь Бог сказал: — Познав добро и зло, человек стал теперь как один из Нас. Нельзя, чтобы он протянул руку, и, сорвав плод также и с дерева жизни, съел его и стал жить вечно.
23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.	23 И Господь Бог изгнал его из сада Эдем, чтобы он трудился на земле, из которой был взят.
24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.	24 Изгнав человека, Он поставил на востоке от сада Эдем херувимов и вращающийся пламенный меч, чтобы охранять путь к дереву жизни.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Старий
завіт

Новий
завіт